Ухвала

від 19.12.2022 по справі 240/8333/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 240/8333/21

адміністративне провадження № К/990/30545/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі № 240/8333/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітгран» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі № 240/8333/21.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, та надання відповідних доказів.

На виконання ухвали Верховного Суду від 22 листопада 2022 відповідач подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Обгрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що з травня 2022 року по листопад 2022 року відповідач звертався з касаційною скаргою, не зволікаючи у найкоротші строки після отримання ухвал Верховного Суду про повернення попередньої касаційної скарги та в межах присічного строку, зазначаючи про поважність пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у відповідних клопотаннях. ГУ ДПС у заяві вказало, як поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, запровадження в країні з 24 лютого 2022 року воєнного стану і простою у роботі ДПС України та її територіальних органів у зв`язку з цим. Відповідач у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження зазначив також про мобілізацію до лав Збройних сил України частини працівників управління, що збільшило навантаження на інших працівників управління, і про тривале перебування в укриттях під час загроз ракетних ударів, як обставини, що викликали додаткові труднощі при виконанні службових обов`язків працівників ГУ ДПС та вплинули на пропуск строку на касаційне оскарження. Описує обставини пов`язані з запровадженням карантинну на території України у зв`язку з коронавірусною хворобою (COVID-19).

Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 25 травня 2022 року, від 12 липня 2022 року та від 12 вересня 2022 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.

Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, заява скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованою, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

Запровадження воєнного стану та простою у роботі ДПС України і її територіальних органів у зв`язку з цим є підставами, які відповідно до частини першої статті 121 КАС повинні враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, ці обставини, як і будь-які інші, на які посилається особа як на причину пропуску процесуального строку, повинні бути у прямому зв`язку з пропуском строку, тобто, мати значення тієї обставини, саме через яку звернення до суду в установлений законом строк було неможливим.

Довід про невелику кількість працівників управління правового забезпечення ГУ ДПС у Житомирській області підлягає відхиленню, оскільки такі обставини є суб`єктивними та залежать виключно від належної організації суб`єктом владних повноважень трудового процесу.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на вимоги абзацу другого пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18 червня 2020 року, який запровадив механізм поновлення строку виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії пов`язаної з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Більш того, з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» наступні постанови, якими до цієї постанови внесені зміни, запроваджені заходи не стосуються діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Отже, станом на 19 грудня 2022 року недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не зазначено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі № 240/8333/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітгран» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко