Рішення

від 19.12.2022 по справі 344/10001/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10001/22

Провадження № 2/344/2876/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Рожнятівтеплокомуненерго» про стягнення середнього заробітку за час проходження військової служби в особливий період,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Рожнятівтеплокомуненерго» про стягнення середнього заробітку за час проходження військової служби в особливий період, посилаючись на те, що 30.10.2017 р. він був прийнятий на роботу підсобним працівником на Державне підприємство «Рожнятівтеплокомуненерго». 12.11.2017 позивач був призваний на військову службу за призовом до ЗСУ на підставі наказу Міністерства Оборони України №779 від 09.11.2017 p., a 21.11.2018 р. уклав контракт про проходження військової служби у ЗСУ на посадах осіб офіцерського складу, відповідно до якого він взяв на себе зобов`язання проходити військову службу протягом строку дії Контракту, а в разі настання особливого періоду - і понад встановлений строк. З 12.11.2017 р. по теперішній час Позивач перебуває на військовій службі, захищає суверенітет та територіальну цілісність України, має статус учасника бойових дій. Відповідно до ст.119 КЗпП за військовослужбовцем зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на час перебування на військовій службі. 17.04.2018 позивача було незаконно звільнено з підприємства відповідно до наказу №39, однак відповідно до Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.08.2021 визнано це звільнення Позивача незаконним та поновлено його на роботі підсобним працівником (дроворубом) Державного підприємства «Рожнятівтеплокомуненерго», а також зобов`язано виплатити Позивачу середню заробітну плату на час проходження військової служби в особливий період з моменту припинення виплати до дня подачі позову до суду, а саме до 02.04.2021. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.12.2021 рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.08.2021 залишено без змін. Факт перебування Позивача в трудових відносинах з Відповідачем може не доказуватись при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Так відповідно до ч.4. ст. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження 29.12.2021 за №20737 було постановлено поновити Позивача на роботі підсобним працівником (дроворубом) Державного підприємства «Рожнятівтеплокомуненерго», а відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження 29.12.2021 за №20742 постановлено виплатити Позивачу середню заробітну плату на час проходження військової служби в особливий період з моменту припинення виплати до дня подачі позову до суду, а саме до 02.04.2021. Відповідно до повідомлення Державного підприємства «Рожнятівтеплокомуненерго» № 5 від 16.02.2022 доведено до відома про виконання рішення суду - про сплату середнього заробітку за час проходження військової служби в особливий період в розмірі 102240,65 грн до 02.04.2022 p., але Позивач продовжує і надалі перебувати на службі , проте заробітна плата по місцю роботи йому з 02.04.2021 не нараховується та не виплачується, як це передбачено чинним законодавством .

Позивач звертався в Управління Держпраці в Івано-Франківській області зі скаргою, де просив провести перевірку щодо можливого порушення законодавства керівником ДП «Рожнятівтеплокомуненерго», одначе отримав відповідь, що на час воєнного стану проведення заходів державного нагляду (контролю) зупинено. Також Позивач звертався до ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення правопорушення керівником ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» і отримав відповідь, що заява зареєстрована і направлена до розгляду. На час подання заяви відповіді про результат розгляду ще не отримав. До Відповідача було подано адвокатський запит від 19.07.2022 із запитанням чи поновлено Позивача на роботі, чи зберігається за ним місце роботи, посада і середній заробіток у відповідності до ст. 119 КЗпП України і чи виплачувався ОСОБА_1 середній заробіток у період з 02.04.2021 до дня подачі запиту 19.07.2022 У відповіді на адвокатський запит від 26.07.2022 Відповідач вказав, що Позивача поновили на роботі, заплатили середню заробітну плату тільки за рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.08.2021, визнавши, що далі за межами судового рішення з 02.04.2021 середню заробітну плату не виплачували. Отже хоча за Позивачем збереглось місце роботи, проте середню заробітну плату Відповідач з 02.04.2021 до липня 2022 не виплатив.

Таким чином, Позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, щоб соціальні гарантії для тих, хто захищає державу, її територіальну цілісність та незалежність належним чином виконувались. Просив суд зобов`язати Державне підприємство «Рожнятівтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ

22198020 ), розташованого за адресою: 77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н,

с-ще Рожнятів, вул. Проценка, 3 виплатити на користь

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою

АДРЕСА_1 середню заробітну плату на час проходження

військової служби в особливий період з моменту припинення виплати 02.04.2021 р. до

08.07.2022 та стягнути з Державного підприємства «Рожнятівтеплокомуненерго» (код

ЄДРПОУ 22198020 ), розташованого за адресою: 77600, Івано-Франківська обл.,

Рожнятівський р-н, с-ще Рожнятів, вул. Проценка, 3 виплатити на користь

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою

АДРЕСА_1 витрати на правову допомогу у сумі 6000

грн (шість тисяч ) грн.

В подальшому позивач подав уточнення до позовних вимог, відповідно до яких зазначив, що з 19.07.2022 діють зміни до ст. 119 КЗпП, за якими скасували збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам, адже цього вимагає Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022, який був оприлюднений 18 липня 2022 року у газеті «Голос України» №147 (7897) та набрав чинності закон на наступний день - 19 липня 2022 року. Враховуючи те, що у вимогах неправильно вказано дату, до якої слід сплатити середній заробіток на час проходження військової служби в особливий період, просив уточнити вимоги шляхом викладення прохальної частини в новій редакції та зобов`язати Державне підприємство «Рожнятівтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 22198020 ), розташованого за адресою: 77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, с-ще Рожнятів, вул. Проценка, 3 виплатити на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 середню заробітну плату на час проходження військової служби в особливий період з моменту припинення виплати 02.04.2021 до 15.07.2022, а також сятгнути на його користь понесені витрати на правову допомогу у сумі 6000 грн.

Відповідач скористався своїм правом і подав відзив на позовну заяву та вказав, що Державне підприємство «Рожнятівтеплокомуненерго» це госпрозрахункова організація, яка не має і ніколи не мала бюджетного фінансування. До жовтня 2020 року підприємство обслуговувало об`єкти соціальної сфери Рожнятівського району (надання послуг з виробництва та постачання теплової енергії закладам освіти, культури, медицини та іншим на госпрозрахунковій основі). Згідно до Статуту п. 1.2 підприємство засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ Рожнятівського району (котельні бюджетних установ Рожнятівського району). Власних активів підприємство немало і немає. Специфіка роботи підприємства - сезонний вид роботи, послуги з теплопостачання проходять в осінньо-зимовий період. Відповідно кошти надходили на рахунок ДП «РТКЕ» після надання послуг з теплопостачання організаціям району та залежало від бюджетного фінансування відповідних установ. В результаті проведення реформи місцевого самоврядування 2020 pоку, ліквідації Рожнятівського району та створення на його території п`яти територіальних громад, котельні Рожнятівського району перейшли у підпорядкування відповідних територіальних громад. В наслідку наведених нижче обставин територіальні громади не заключили договори на подальшу співпрацю (надання послуг з виробництва та постачання теплової енергії). Так, в зв`язку з введенням карантинних обмежень, епідеміологічними заходами від COVID-19 в березні 2020 року заклади освіти, культури та інші знаходились на карантині та відповідно не опалювались, що призвело до великих збитків на підприємстві (з 11 котелень працювали дві котельні закладу медицини; середній заробіток працівникам котелень оплачувався). Станом на 1 квітня 2021 року перед ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» утворилась заборгованість по різниці в тарифах на теплову енергію в сумі 3 780 400,00 грн. за період з 2017 по 2020 роки. В результаті з наведеними обставинами підприємство стало неплатоспроможним, та виникли борги. В зв`язку з неплатоспроможністю підприємства та ліквідацією Рожнятівського району, з 1 січня 2022 року ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» не проводить фінансово-господарської діяльності. ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» надає пояснення обставин, що виникли вони внаслідок подій, на які підприємство не могло вплинути, що призвело до певних наслідків. Позивачу ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» виплатило заробітну плату згідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.08.2021 з моменту припинення виплати до дня подачі позову, а саме до 02.04.2021. Надалі Позивачу заробітна плата нараховувалась до 19.07.2022 (незважаючи також, що з 1 січня 2022 року підприємство не проводить фінансово-господарської діяльності і коштів не заробляє), та не виплачена з наведеними вище обставинами. Відповіда звертав увагу, що представник Позивача помиляється та вводить суд в оману коментуючи в Позовній заяві ст. 119 кзпп ч. 3, а саме: «Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України...». Така норма «по виплататі грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України» діяла до 2015 року, і місце роботи та середній заробіток зберігався один рік. З 1 січня 2016 р. ситуація докорінно змінилася. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VII, серед іншого, були внесені зміни до ч. З ст. 119 КЗпП України та зникла норма щодо компенсації з бюджету підприємствам виплат середнього заробітку працівникам, які призвані в особливий період (далі -компенсації середнього заробітку, компенсація). Також зникла норма про те, що виплата таких компенсацій із бюджету проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Податкова політика держави головним чином реалізується через систему оподаткування, яка, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України, встановлюється виключно законами України.Відповідно до ст. 95 Конституції України, бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Виходячи з вищенаведеного, відповідно до норм Конституції України, витрати на оборону України та соціальний захист військовослужбовців повинні здійснюватися виключно з Державного бюджету України, який повинен формуватися на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства, за рахунок податків і зборів фізичних та юридичних осіб. Відповідно витрати на компенсацію середнього заробітку працівникам несли тільки ті працедавці, працівники яких були призвані на військову службу, тобто ці витрати не розподілялись пропорційно між всіма працедавцями, що суперечить ст. 95 Конституції України.Витрати на соціальний захист військовослужбовців та заохочення громадян України на вступ на військову службу шляхом надання додаткових гарантій (а фактично витратна оборону держави, здійснюється не за рахунок Державного бюджету) та встановлених діючим законодавством податків перекладались на працедавців, які і так за результатами своєї діяльності сплачують податки, що суперечить статтям 17, 92 Конституції України. За даними сайту Державної служби статистики України у разі призову на військову службу хоча б однієї особи малий та середній бізнес мав додаткові витрати від 5,8% до 50% фонду оплати праці, що є неспівмірним з їх фінансовими можливостями. Тому відповідач наголошував суду, що не враховуючи збитковість підприємства, режим сезонної роботи, форс-мажорні обставини, введення карантину, підприємство виплачувало Позивачу заробітну плату з коштів підприємства а не Державних коштів. Також наголошувало, що нарахування заробітної плати проводилось до 19 липня 2022 року. Сторона просила суд врахувати всі вищенаведені факти. Та враховуючи зміни в Законодавстві України - Зокрема, Законом №2352 внесено зміни до част. З ст. 119 Кодексу законів про працю, згідно з якими положення щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу виключено зі змісту цієї статті, просила відмовити у задоволенні позову повністю. В свою чергу відповідач зобов`язувався при поступленні коштів на рахунок підприємства виплатити Позивачу дану заборгованість по заробітній платі.

В подальшому подано суду заяву, за змістом якої сторона відповідача визнає наявність боргу по заробітній платі та зобов`язується його погасити при поступленні коштів.

Позивач в судове засідання не з"явився, представник позивача подав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити без його участі, визнав наявність боргу по заробітній платі та зобов`язання його погасити при поступленні коштів.

З урахуванням наведеного та положень з ч.3 ст. 247 ЦПК України, які зазначають, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд ухвалив провести розгляд справи без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків .

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 2 КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що вони перебували у трудових відносинах.

Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з ч.3 ст. 119 КЗпП України ( в попередній редакції, яка діяла до внесених змін до 19.07.2022) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

15 липня 2022 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ГХвід 01.07.2022 р. (законопроект від 05.04.2022 р. №7251). Зазначеним Законом звільнено роботодавця від обов`язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, зі збереженням за цими працівниками лише місця роботи (посади).

Факт наявності заборгованості заробітної плати відповідачем визнано та не спростовано, заперечень щодо суми такої заборгованості перед позивачем, станом на день винесення рішення суду не подано, як і розміру такої заборгованості.

Виходячи з наведеного, беручи до уваги, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах із відповідачем, яким позивачу нараховано, однак не виплачено у передбачені законом строки заробітну плату, допустимих доказів на підтвердження факту відсутності заборгованості заробітної плати за оспорюваний період відповідачем не надано, а спір щодо розміру заборгованості відсутній, то відтак суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення з урахуванням поданого уточнення позовних вимог.

За загальним правилом судові рішення прийнято умовно поділяти на рішення майнового та немайнового характеру, і окремо можна виділити рішення зобов`язального характеру , яким зобов`язано вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення. Такі рішення зобов`язального характеру за своєю суттю можуть бути як немайновими так і майновими.

Визначаючись із позовними вимогами та користуючись своїми правами позивач по суті пред`явив відповідачу майнову вимогу зобов`язального характеру, яку сформулював користуючись правовою допомогою, як «Зобов`язати Державне підприємство «Рожнятівтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 22198020 ), розташованого за адресою: 77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, с-ще Рожнятів, вул. Проценка, 3 виплатити на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 середню заробітну плату на час проходження військової служби в особливий період з моменту припинення виплати, а саме за період з 02.04.2021 до 15.07.2022», просив її задовольнити і вважав у випадку задоволення позову судом цю вимогу, як таку, що в повній мірі поновлює та захищає його права та інтереси , отож суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні цієї вимоги саме в такому формуюванні і в такому викладі.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Позивач звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відтак, такі судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави, а з відповідача на користь позивача підлягають сплаті понесені та документально підтверджені витрати по оплаті правової допомоги в розмрі 6000,00 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 280-283, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Рожнятівтеплокомуненерго» про стягнення середнього заробітку за час проходження військової служби в особливий період - задоволити.

Зобов`язати Державне підприємство «Рожнятівтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 22198020 ), розташованого за адресою: 77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, с-ще Рожнятів, вул. Проценка, 3 виплатити на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 середню заробітну плату на час проходження військової служби в особливий період з моменту припинення виплати, а саме за період з 02.04.2021 до 15.07.2022.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства «Рожнятівтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 22198020 ), розташованого за адресою: 77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, с-ще Рожнятів, вул. Проценка, 3, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України із зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) - 992,40 гривень судового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Рожнятівтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 22198020), розташованого за адресою: 77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, с-ще Рожнятів, вул. Проценка, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 понесені витрати по оплаті праової допомоги в розмрі 6000,00 (шісь тисяч)гривень 00 коп

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шамотайло О.В.