Постанова

від 14.12.2022 по справі 346/895/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/895/17

Провадження № 22-ц/4808/1372/22

Головуючий у 1 інстанції Валігурська Л.В.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: управління комунального господарства Коломийської міської ради Івано-Франківської області, про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою Коломийської міської ради на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 27 жовтня 2022 року під головуванням судді Валігурської Л.В. у м. Коломия,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Коломийської міської ради, в якому просила визнати незаконним рішення Коломийської міської ради від 24.02.2015 року №2068-50/20 «Про внесення доповнень до Переліку майна, яке належить до комунальної власності міста» та скасувати рішення Коломийської міської ради від 24.02.2015 року №2068-50/20 «Про внесення доповнень до Переліку майна, яке належить до комунальної власності міста».

Представник позивача адвокат Юркевич Х.М. 20.09.2022 подала до суду першої інстанції клопотання про призначення у цій справі судової будівельно-технічної експертизи. Обґрунтовує клопотання тим, що при перегляді рішень суду першої та апеляційної інстанції Верховний Суд не зміг визначити питання, щодо якого необхідно провести експертизу і зазначив, що останнє залишилося не з`ясованим. Ураховуючи характер спірних правовідносин, без залучення експерта таке питання не може бути з`ясоване, оскільки необхідні спеціальні знання у галузі будівництва.

На вирішення експерта просила поставити питання чи входить нежитлове приміщення площею 110,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке є у власності Коломийської міської ради, до складу незавершеного будівництвом вбудовано-прибудованого магазину на АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 27 жовтня 2022 року задоволено клопотання представникаОСОБА_1 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено таке питання: - чи входить спірне нежитлове приміщення площею 110,5 кв.м. по АДРЕСА_1 , яке є у власності Коломийської міської ради, до складу до складу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого на АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_1 .?

Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Академіка Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ). Витрати на проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 . На час виконання експертизи провадження у справі зупинено.

Непогоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Коломийська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт вказує на те, що в матеріалах справи містяться беззаперечні докази того, що нежитлове приміщення площею 110,5 кв.м. на АДРЕСА_1 , яке перебуває у комунальній власності Коломийської міської ради та недобудоване нерухоме майно - незавершене будівництвом нежитлове приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 процент готовності якого складає 39,8%, яке перебуває у приватній власності позивачки, є абсолютно різними об`єктами нерухомого майна. Тому висновок судової будівельно-технічної експертизи з відповіддю на поставлене питання представником позивачки не може вплинути на результати цієї справи і не спростує того факту, що нежитлове приміщення площею 110,5 кв.м. на АДРЕСА_1 та незавершене будівництвом нежитлове приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 є різними об`єктами нерухомості.

Зокрема, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 110,5 кв.м. є комунальною власністю з 1991 року, а саме з моменту здачі його в експлуатацію, що підтверджується рішенням виконавчого комітету № 137 від 17.04.1991 року «Про затвердження актів Державної комісії по прийманню в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів житлово-цивільного призначення» прийнятого в межах чинних на той час Будівельних норм і правил. Прийом в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, чинних з 01.01.1980 по 01.01.1995 роки.

ОСОБА_1 набула право власності на недобудоване нерухоме майно - незавершене будівництвом нежитлове приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 процент готовності якого складає 39,8% на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду від 27 квітня 2005 року по справі № 2-1897 як спадкоємець ОСОБА_2 , який був директором МП «Сокіл», що придбало незавершений будівництвом продовольчий магазин на підставі договору купівлі-продажу укладеного 09 грудня 1993 року з Фондом комунального майна Коломийської міської ради.

Про те, що МП «Сокіл» придбало об`єкт незавершеного будівництва саме по АДРЕСА_1 свідчать документи, які містяться в матеріалах справи і згідно всіх цих документів адресою об`єкта незавершеного будівництва є АДРЕСА_1 .

Тобто, позивачка є власником незавершеного будівництва по АДРЕСА_2 , а територіальна громада міста Коломиї є власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 .

Не відповідає дійсності твердження позивачки про те, що адресний номер АДРЕСА_2 був змінений на АДРЕСА_1 , оскільки це є різні будинки з різними інвентарними справами. Адресний номер АДРЕСА_1 , що був присвоєний будинку після його здачі в експлуатацію, не змінювався.

З вищенаведеного вбачається, що на момент укладення договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом продовольчого магазину в грудні 1993 року спірний об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення, яке розташоване на першому поверсі дев`яти поверхового будинку по АДРЕСА_1 вже було здане в експлуатацію, і для встановлення даної обставини не потрібно володіти спеціальними знаннями.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про призначення судової будівельно- технічної експертизи в частині призначення експертизи та зупинення провадження по справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник ОСОБА_1 адвокат Юркевич Х.М. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи апелянта в апеляційній скарзі не доведені жодними доказами.

У рішенні виконавчого комітету № 137 від 17.04.1991 року «Про затвердження актів Державної комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів житлово-цивільного призначення», зазначено - затвердити акт Державної комісії по прийманню в експлуатацію 70-ти квартирного будинку по АДРЕСА_3 загальною площею - 4353,1 кв.м., побудованого Коломийським будівельним управлінням, замовник - УКБ облвиконкому.

З «Акту Державної комісії по прийманню в експлуатацію закінченого будівельного об`єкту» від 16 квітня 1991 року, вбачається, що комісія приймає від генерального підрядчика Коломийського будівельного управління тресту «Івано-Франківськбуд» Мінбуду УРСР 70-ти квартирний житловий будинок загальною площею 4531,1 м.кв., в який входять: 17 однокімнатних квартир площею 672,01 кв.м.,18 двохкімнатних квартир площею 948,42 м.кв., 18 трьохкімнатних квартир площею 1277,46 кв.м., 17 чотирьохкімнатних квартир площею 1455,21 кв.м.

Про здачу і прийом в експлуатацію вказаним Актом і оспорюваного нежитлового приміщення площею 110,5 кв.м. мова не йде, вказаний Акт такої інформації не містить.

Спірне приміщення було включено до переліку майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Коломия тільки у 2015 році на підставі рішення сесії Коломийської міської ради від 24 лютого 2015 року № 2068-50/20, згідно повторного звернення комунального підприємства «Житлоінфоцентр» від 06 лютого 2015 року за № 34.

Тому, саме для з`ясування обставин про те чи входить нежитлове приміщення площею 110,5 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності Коломийської міської ради до складу незавершеного будівництвом вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , яке перебуває у власності ОСОБА_1 необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тому судом і було призначено по даній справі судову будівельно-технічну експертизу.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

Представник позивача адвокат Юркевич Х.М. вимоги апеляційної скарги заперечила, покликаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

ОСОБА_1 , представник Управління комунального господарства Коломийської міської ради Івано-Франківської області в засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено у статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Верховний Суд у своїй постанові у цій справі вказав, що: матеріали справи не містять доказів про те, з яких приміщень складається об`єкт незавершеного будівництва, належний позивачу, який відповідно до витягу про реєстрацію права власності від 06.07.2009 року розташований на АДРЕСА_2 ; у висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 01/09-16 від 13 вересня 2016 року міститься інформація про те, що вбудовано-прибудований магазин у АДРЕСА_2 є цілісним майновим комплексом, без визначення площі цього магазину та фактичного місця розташування; висновки судів про те, що нежитлове приміщення площею 110,5 м2 на АДРЕСА_1 входить до складу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого на АДРЕСА_2 , не ґрунтуються на встановлених обставинах.

Вирішуючи клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції з урахуванням вимог, які були заявлені стороною, дійшов обґрунтованого висновку про доцільність призначення такої експертизи з врахуванням позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 29.06.2022.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 5 ч.1 ст. 252 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Судом першої інстанції враховано, що згідно п.5 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що клопотання представника позивача про проведення в цій справі судової будівельно-технічної експертизиє обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки висновки експерта дозволять всебічно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, дослідити певні обставини, відповідно до вказівок постанови Верховного Суду, які є обов`язковими для судів, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Колегія суддів апеляційного суду також вважає правильним висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у цій справі.

Доводи апелянта про те, що на момент укладення договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом продовольчого магазину в грудні 1993 року спірний об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення на першому поверсі дев`яти поверхового будинку по АДРЕСА_1 вже було здане в експлуатацію і для встановлення цієї обставини не потрібно володіти спеціальними знаннями, є неправильними.

З врахуванням висновків суду першої інстанції та позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.06.2022, убачається, що обставини які виникли та покладені в обґрунтування позову можуть бути встановлені при проведенні експертизи шляхом застосування спеціальних знань.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено, тому її слід залишити в силі.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Коломийської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 27 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2022 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук О.О. Томин