Ухвала

від 06.12.2022 по справі 757/68392/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/68392/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3683/2022 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2022 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника

ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» - адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2022 року задоволено клопотання начальника відділу ГСУ НП України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено у кримінальному провадженні № 62020100000000583 арешт на наступні об`єкти нерухомого майна:

- нежилий будинок площею 853,5 м2, за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 15, літера Б (реєстраційний номер об`єкта 131694280000);

- нежилі приміщення групи приміщень № 6 (у літері «А»), загальною площею 631,9 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920436380000;

- нежилі приміщення групи приміщень 5 (у літері «А»), загальною площею 763,8 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920315180000;

- нежилі приміщення групи приміщень № 4 (у літері «А»), загальною площею 822,4 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 192029380000;

- нежилі приміщення групи приміщень № 3 (у літері «А»), загальною площею 880,6 кв.м, по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920171580000;

- нежилі приміщення групи приміщень № 2 (у літері «А»), загальною площею 673,5 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта 1919584780000;

- нежилі приміщення групи приміщень № 1 (у літері «А»), загальною площею 442,6 кв.м по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта 1919579380000, що на праві приватної власності належать ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» (ЄДРПОУ 41878392), шляхом заборони користування означеним майном.

Передано наступні об`єкти нерухомого майна:

- нежилий будинок площею 853,5 м2, за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 15, літера Б (реєстраційний номер об`єкта 131694280000);

- нежилі приміщення групи приміщень № 6 (у літері «А»), загальною площею 631,9 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920436380000;

- нежилі приміщення групи приміщень 5 (у літері «А»), загальною площею 763,8 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта 1920315180000;

- нежилі приміщення групи приміщень № 4 (у літері «А»), загальною площею 822,4 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 192029380000;

- нежилі приміщення групи приміщень № 3 (у літері «А»), загальною площею 880,6 кв.м, по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта 1920171580000;

- нежилі приміщення групи приміщень № 2 (у літері «А»), загальною площею 673,5 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта 1919584780000;

- нежилі приміщення групи приміщень № 1 (у літері «А»), загальною площею 442,6 кв.м по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта 1919579380000, що на праві приватної власності належать ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» (ЄДРПОУ 41878392) в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» - адвокат ОСОБА_6 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу. Постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання начальника відділу ГСУ НП України ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62020100000000583 та відмовити у переданні вказаного майна, що належать ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» до управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала була прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неповнотою судового розгляду.

Апелянт вказує на те, що клопотання про арешт майна подано не належним суб`єктом у порушення вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України, згідно якої виключне право на звернення надається прокурору.

На цей час ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні N062020100000000583 від 13.03.2020 року, воно не має статусу а ні підозрюваного, а ні обвинуваченого.

Окрім того, при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею не було враховано та не наведено обґрунтування - наслідків арешту щодо користування майном в даному випадку для ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР», чим порушено п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею не було обґрунтовано розумність та співрозмірність обмеження права власності, чим порушено п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України.

За період проведення досудового розслідування №62020100000000583 від 13.03.2020 року не наведено жодних доказів того, що майно ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» або кошти отримані від господарської діяльності, являються джерелом погашення збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або що нерухоме майно було набуте за допомогою активів (коштів) здобутих злочинним шляхом у наслідок протиправних дій розслідуваних у зазначеному кримінальному провадженні.

ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» є юридичною особою приватного права, а основним видом господарської діяльності є «68.20» Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а саме нежилих приміщень. Накладення арешту у вигляді заборони користування, є невиправданим втручанням у права та інтереси власника майна, що фактично блокує господарську діяльність підприємства.

Майно, яке знаходиться у власності ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» не може бути арештоване з метою забезпечення спеціальної конфіскації, зважаючи на приписи абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України. Оскільки ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» не є такою особою, яка відповідає критеріям визначеним у абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України.

Арешт нерухомого майна та передача вказаного майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у будь-який спосіб призводить до обмеження конституційних прав його власника ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР», чим порушуються приписи ст. 173 КПК України та не дотримуються принципи пропорційності.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання про арешт майна за результатами якої постановлено оскаржувану ухвалу було прийнято без участі власника арештованого майна. З текстом ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.04.2022 року по справі №757/68392/21-к представник ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» ознайомився 02.09.2022 року, що підтверджується фото клопотання з відміткою про дату ознайомлення з матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скарги і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали клопотання, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна розглянуто у відсутності представників ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР». Відомостей про направлення та отримання оскаржуваної ухвали матеріали справи не містять. Як зазначає апелянт про існування оскаржуваної ухвали про накладення арешту на майно ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» дізналися лише 02.09.2022 року, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як вбачається з матеріалів провадження, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 № 671-IX); ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX);

ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 № 671-IX); ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX); ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX); ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції після змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX); ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції після змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX) (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження);

ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 № 671-IX); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX) (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження);

ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 № 671-IX); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX); ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX); ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції після змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX); ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції після змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX) (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження).

ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.1 ст. 255 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 № 671-IX); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX); ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції після змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361-IX) (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження).

В ході досудового розслідування встановлено, що в 2016 році громадяни України, перебуваючи на її території, створили стійке ієрархічне об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації.

До складу вказаної злочинної організації увійшли ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та інші невстановлені наразі особи, які починаючи з 2017 року, вчинили у складі цієї організації заволодіння коштами іноземних громадян шляхом шахрайства, в особливо великих розмірах, з використанням електронно-обчислювальної техніки, а в подальшому за участю ОСОБА_14 та ОСОБА_13 легалізацію (відмиванням) доходів, одержаних внаслідок вчинення такого суспільно небезпечного протиправного діяння.

Залучення коштів відбувалося через спеціально створені Інтернет-сайти та трейдингові платформи під назвами: «Тгаdе Саріtal», яка діяла на сайті www.tradecapital.соm; «Fibonetix», яка діяла на сайті www.fibonetix.соm; «Nobel Тгаdе», яка діяла на сайті www.nobeltrade.соm, «Forbslab», яка діяла на сайті www.forbslab.com; «Huludox», яка діяла на сайті www.huludox.com, які нібито дозволяли отримувати прибуток від начебто реальних торгів на фондовому ринку різними фінансовими інструментами. З метою введення інвесторів в оману, учасники злочинної організації, за допомогою програмного інтерфейсу сайтів імітували здійснення угод з купівлі-продажу активів та фіктивне значне зростання прибутку від вкладених коштів.

Після цього особам, які вклали кошти та подали заявку на виведення прибутку у готівку, телефонували працівники спеціально створених колл-центрів, які вдаючи з себе представників вказаних торгівельних платформ, обманним шляхом вимагали внесення додаткових коштів в сумі 15% від отриманого прибутку в якості збору за обслуговування та комісії за переведення в готівку.

В подальшому акаунти вкладників блокувались, а розміщені на них кошти привласнювались учасниками злочинної групи.

Кошти ошуканих іноземних громадян вносилися на рахунки підконтрольних учасникам злочинної організації підприємств, зокрема: PETRAMKO HOLDING OU (Естонська Республіка 14468280), DATA MANAGEMENT EOOD (Республіка Болгарія 205017386); « E-BATCH TECHNOLOGIES S.R.O. » (Чеська Республіка, 07587422); «X-LIGHT MARKETING OU» (Естонська Республіка, 14522481); «WDI MEDIA MARKETING S.R.O.» (Чеська Республіка, 07587457); «MAGNETS DIGITAL S.R.O.» (Чеська Республіка, 07601115); «VOLCANO MAX SOLUTIONS S.R.O.» (Чеська Республіка 06409873); «MOONFOCUS CONSULTING S.R.O.» (Чеська Республіка, 6410928).

Встановлено, що кошти ошуканих іноземних громадян з рахунків зазначених компаній (так званні компанії першого рівня) з метою їх подальшої легалізації (відмивання), перераховувалися на рахунки компаній другого рівня, в тому числі й «REMINI CONSULTING LP», після чого перераховувались на рахунки компанії «RIJV HOLDINGS LTD», (номер 11619397 , Велика Британія), керівником та засновником якої був ОСОБА_11 .

Так, в період з 01.03.2019 по 28.01.2020 від компанії «Remini Consulting LP» (Велика Британія) на рахунки «RIJV HOLDINGS LTD» надійшло 10 824 660 євро.

Таким чином шляхом обману, який виразився у запевненні потерпілих про реальність торгівлі різними фінансовими інструментами та можливість отримання прибутку, зловживаючи довірою, яка виникла в результаті віртуального знайомства з потерпілими та тимчасових дружніх відносин, учасники злочинної організації, достовірно знаючи про незаконність своїх дій та про те, що кошти, які потерпілі вносять під виглядом торгівлі фінансовими інструментами для отримання надуманого прибутку, останнім повернуті не будуть, починаючи приблизно з 08.04.2016, діючи умисно, систематично, в складі злочинної організації, з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах, заволоділи чужим майном - грошовими коштами іноземних громадян (268 осіб) на загальну суму 9 364 532, 46 євро, що в перерахунку в національній валюті, відповідно до курсу встановленого Національним банком України, станом на 01.01.2021 становить 325 323 858 грн.

В ході огляду виписок рахунків, відкритих ОСОБА_11 у ПАТ КБ «Приватбанк», за період з 01.01.2017 по 18.08.2020, виявлено операції із зарахування готівкових коштів через касу та термінали банку на загальну суму 68 995 605 грн., 1 741 400,75 доларів США та 500 340 євро.

Крім того, оглянуто виписки рахунків відкритих ОСОБА_13 у ПАТ КБ «Приватбанк». В ході огляду встановлено, що за період з 01.01.2017 по 18.08.2020 останнім проводились операції із зарахування готівкових коштів через касу та термінали банку на загальну суму 8 333 388 грн., 982 385 доларів США та 7 800 євро, з яких 7 763 441 грн. були перераховані на рахунки ОСОБА_11 .

Так, ОСОБА_11 впродовж 2017-2020 років на території України придбані елітні автомобілі загальною вартістю близько 24 млн. грн., нерухомість, а також сформовано статутні капітали у підприємствах, в яких він та його батько - ОСОБА_15 є кінцевими бенефіціарними власниками.

В період з січня 2018 року по березень 2020 року компанією «RIJV HOLDINGS LTD», що належить ОСОБА_11 , створено та придбано на території України ряд суб`єктів господарювання (ТОВ «УКРДОНСТРОЙНІІ» ЄДРПОУ 35151401; ТОВ «БІВОРКІНГ» ЄДРПОУ 42675027; ТОВ «БІКОНСТРАКТ» ЄДРПОУ 43014430; ТОВ «ХОУМЛЕНД ЮКРЕЙН» ЄДРПОУ 43014446; ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» ЄДРПОУ 41878392; ТОВ «АРНАС ГРУП» ЄДРПОУ 43564098; та ТОВ «ПОДІЛ ГРУП» ЄДРПОУ 43462570), до статутних фондів яких внесено не менше 482 800 000 грн.

Встановлено, що ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» (ЄДРПОУ 41878392) засновано 19.01.2018 та засновником даного підприємства ОСОБА_11 у січні 2018 року здійснено внески до статутного капіталу та надання тимчасової фінансової допомоги ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» (ЄДРПОУ 41878392) на загальну суму 4 747 650 грн.

В подальшому, з 22.04.2019 кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» (ЄДРПОУ 41878392) стала компанія «Ріджв Холдінгс ЛТД» (RIJV HOLDINGS LTD)» та її фактичний власник ОСОБА_11 , якою до статутного капіталу ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» (ЄДРПОУ 41878392) внесено 3 062 773 Євро.

Кінцеві бенефіціари та керівники ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» (ЄДРПОУ 41878392) неодноразово змінювалися та наразі таким є батько ОСОБА_11 - ОСОБА_16 .

Розмір статутного капіталу ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» (ЄДРПОУ 41878392) становить 95 804 130 грн.

Таким чином, є об`єктивні підстави вважати, що кошти ошуканих іноземних громадян були легалізовані ОСОБА_11 та іншими співучасниками злочинної організації на території України під виглядом придбання рухомого, нерухомого майна, а також підприємств.

При цьому, ОСОБА_11 протягом 2018 - 2019 років, як кінцевий бенефіціар, через ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР», придбав та набув права власності на ряд нежитлових приміщень, такі як:

- нежилий будинок площею 853,5 м2, за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 15 , літера Б (реєстраційний номер об`єкта 131694280000);

- шість нежитлових приміщень загальною площею 4 214,8 м2 , за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 73-з , а саме (нежилі приміщення групи приміщень № 6 (у літері «А»), загальною площею 631,9 кв.м.) по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920436380000; нежилі приміщення групи приміщень 5 (у літері «А»), загальною площею 763,8 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920315180000; нежилі приміщення групи приміщень № 4 (у літері «А»), загальною площею 822,4 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 192029380000; нежилі приміщення групи приміщень № 3 (у літері «А»), загальною площею 880,6 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920171580000; нежилі приміщення групи приміщень № 2 (у літері «А»), загальною площею 673,5 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1919584780000; нежилі приміщення групи приміщень № 1 (у літері «А»), загальною площею 442,6 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1919579380000).

07.12.2020 постановою слідчого нежилий будинок площею 853,5 м2, за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 15, літера Б та шість нежитлових приміщень загальною площею 4 214,8 м2, за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 73-з, було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

Таким чином, є підстави вважати, що при придбанні корпоративних прав ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» (ЄДРПОУ 41878392) та формуванні статутного капіталу вказаного товариства, а в подальшому при придбанні нерухомості на вказане підприємство, ОСОБА_11 використовувались кошти, які були здобуті шляхом вчинення шахрайських дій у складі злочинної організації стосовно громадян Європи та легалізовані на території України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.11.2021 накладено арешт на нежилий будинок площею 853,5 м2, за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 15, літера Б (реєстраційний номер об`єкта 131694280000), із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.11.2021 (накладено арешт на нежилі приміщення групи приміщень № 6 (у літері «А»), загальною площею 631,9 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920436380000; нежилі приміщення групи приміщень 5 (у літері «А»), загальною площею 763,8 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920315180000; нежилі приміщення групи приміщень № 4 (у літері «А»), загальною площею 822,4 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 192029380000; нежилі приміщення групи приміщень № 3 (у літері «А»), загальною площею 880,6 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920171580000; нежилі приміщення групи приміщень № 2 (у літері «А»), загальною площею 673,5 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1919584780000; нежилі приміщення групи приміщень № 1 (у літері «А»), загальною площею 442,6 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1919579380000), із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.

21.12.2021 року начальник відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна: нежилий будинок площею 853,5 м2, за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 15 , літера Б (реєстраційний номер об`єкта 131694280000); та шість нежитлових приміщень загальною площею 4 214,8 м2, за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 73-з , а саме нежилі приміщення групи приміщень № 6 (у літері «А»), загальною площею 631,9 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920436380000; нежилі приміщення групи приміщень 5 (у літері «А»), загальною площею 763,8 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920315180000; нежилі приміщення групи приміщень № 4 (у літері «А»), загальною площею 822,4 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 192029380000; нежилі приміщення групи приміщень № 3 (у літері «А»), загальною площею 880,6 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві , реєстраційний номер об`єкта 1920171580000; нежилі приміщення групи приміщень № 2 (у літері «А»), загальною площею 673,5 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта 1919584780000; нежилі приміщення групи приміщень № 1 (у літері «А»), загальною площею 442,6 кв.м. по вул. Ломоносова, 73-з в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта 1919579380000, які зареєстровані за ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» (ЄДРПОУ 41878392), шляхом заборони користування означеним майном.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення зазначила про те, що метою арешту зазначеного майна є забезпечення спеціальної конфіскації та збереження речових доказів.

Також слідчий зазначив, що з метою забезпечення збереження речових доказів, збереження їх економічної вартості, запобігання спробам пошкодження, псування, знищення або перетворення вказаного майна, враховуючи, що кінцеві бенефіціари та керівники ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» неодноразово змінювалися, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно в частині позбавлення права на користування, та передачі до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Вартість нерухомого майна, що підлягає переданню в управління Національному агентству, перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня.

19.04.2022 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходив з того, що постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_17 від 07.12.2020 вищевказані об`єкти нерухомого майна визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 62020100000000583.

Також слідчий суддя встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, придбано за рахунок коштів, отриманих внаслідок вчинення розслідуваних злочинів, а відтак є доказом злочину, підпадає під ознаки, визначені ч. 1 ст. 96-2 КК України, та з огляду на кваліфікацію правопорушень за ч. 2, 3 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України в провадженні можливе застосування спеціальної конфіскації, слідчий суддя прийшов до висновку, що з метою збереження речових доказів; забезпечення можливої спеціальної конфіскації наявні підстави для накладення арешту на майно, шляхом заборони користування означеним майном, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики відчуження цього майна, з урахуванням того, що кінцеві бенефіціари та керівники ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» неодноразово змінювались.

Крім того слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для передачі арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що відповідає положенням ч. 6 ст. 100 КПК України та ст. ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Також слідчий суддя врахував, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020. При цьому постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_17 від 07.12.2020 вищевказані об`єкти нерухомого майна визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 62020100000000583, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддею всупереч твердженням апелянта враховано, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, придбано за рахунок коштів, отриманих внаслідок вчинення розслідуваних злочинів, а відтак є доказом злочину, підпадає під ознаки, визначені ч. 1 ст. 96-2 КК України, та з огляду на кваліфікацію правопорушень за ч. 2, 3 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України, а тому в провадженні можливе застосування спеціальної конфіскації. Таким чином слідчий суддя дійшов до вірно висновку, що з метою збереження речових доказів, забезпечення можливої спеціальної конфіскації наявні підстави для накладення арешту на майно, шляхом заборонити користування означеним майном, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики відчуження цього майна, з урахуванням того, що кінцеві бенефіціари та керівники ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» неодноразово змінювались.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу

Частиною 1 ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, згідно із ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Твердження апелянта про те, що клопотання про арешт майна подано не належним суб`єктом у порушення вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України, згідно якої виключне право на звернення надається прокурору є передчасними та суперечать вимог ч. 1 ст. 171 КПК України, відповідно до якої з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

В даному випадку клопотання про арешт майна подано слідчим за погодженням з прокурором, тобто з дотримання глави 17 КПК України про арешт майна.

Окрім того, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2022 року

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .