Рішення

від 03.11.2022 по справі 376/1320/22

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1320/22

Провадження № 2/376/884/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2022 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Коваленка О.М.,

за участі секретаря Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт"</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказала, що у лютому 2022 року дізналася, що 23.11.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. відкрито виконавче провадження ВП № 63701098 з виконання виконавчого напису № 79071 виданого 23.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.

З постанови про прийняття виконавчого провадження від 23.11.2020 року вбачається, що позивач заборгував Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт"</a> кошти у розмірі 4120,00 грн.

Позивач не погоджується з виконавчим написом № 79071 від 23.10.2020 року, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості.

Уважає, що виконавчий напис нотаріуса № 79071 від 23.10.2020 року вчинено з порушенням, а тому є таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням наведеного позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 79071 від 23.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт"</a> заборгованості у розмірі 4120,00 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, про що свідчать рекомендовані повідомлення, про причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався. Письмових заяв чи клопотань не надав.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про день, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, про що свідчать рекомендовані повідомлення, про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд установив, що у лютому 2022 року позивач дізналася, що 23.11.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. відкрито виконавче провадження ВП № 63701098 з виконання виконавчого напису № 79071 виданого 23.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.

З постанови про прийняття виконавчого провадження від 23.11.2020 року вбачається, що позивач заборгував Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт"</a> кошти у розмірі 4120,00 грн.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України. До таких актів, зокрема відноситься, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Згідно пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Стаття 87 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правилами статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Доказів, які б спростовували зазначені твердження позивача, а саме щодо безспірності вимог, відповідачем суду не надано.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Згідно з пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Суд дійшов висновку, що у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не було правових підстав для посвідчення оскаржуваного позивачем виконавчого напису, оскільки надані відповідачем документи для вчинення такого напису не підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми боргу, зокрема, той факт, що боржник знав про наявність розміру обчисленого боргу, проігнорував вимогу про його погашення та те, що останнього повідомлено про заміну первісного кредитора.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові по справі № 910/13233/17 від 29.01.2019 року.

Крім того, у постанові №158/2157/17 від 15.04.2020 року Верховний Суд, спираючись на те, що виконавчий напис було вчинено після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, а також на те, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, дійшов висновку про те, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що оспорюваний нею виконавчий напис вчинено нотаріусом за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості, письмове повідомлення про факт вчинення виконавчого напису нотаріусом не отримувала, питання вирішується на підставі документів наданих лише однією стороною - стягувачем.

Сума заявлених відповідачем вимог є спірною і не визнається позивачем. Вказані доводи позивача не спростовані відповідачем.

За таких підстав, суд погоджується з доводами позивача про те, що надані нотаріусу документи не є підтвердженням безспірності заборгованості.

Крім цього, перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов`язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов`язання.

Позивач у позовній заяві зазначає, що жодних повідомлень від відповідача щодо наявності заборгованості не отримувала.

Відповідачем не надано суду даних про те, що на адресу ОСОБА_1 було надіслано письмове повідомлення про порушення зобов`язання та повідомлення боржником було отримане.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351, 352, 354 ЦПК України, ст. 34, 39, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 18 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт"</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 79071 від 23.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт"</a> заборгованості у розмірі 4120,00 грн.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко