Постанова

від 25.10.2007 по справі 14/7103-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/7103-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" жовтня 2007 р.                                                            Справа №14/7103-А

  За позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому м. Хмельницький

  до Приватного підприємства „Інвестсервіс” м. Хмельницький

  про стягнення 966,79 грн.

                                                                                                                                 Суддя    Гладюк Ю.В.

                                                                                           Секретар судового засідання Сковера С.О.

Представники:

Від позивача: - Стельмах О.В. - за довіреністю №3258/06 від 28.03.06р.

Від відповідача: не з'явився

За участю: Шкадько В.В. –прокурор відділу облпрокуратури

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача в своєму позові просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі  966,79 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач заперечення на позов не подав, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, причини неявки не повідомив.

Розглядом матеріалів справи  встановлено наступне.          

Станом на момент подання позову у відповідача  утворилась  заборгованість перед ПФУ по сплаті страхових внесків в сумі 966,79 грн., за період –травень 2007р., що підтверджується картками особового рахунку, розрахунком суми позовних вимог, розрахунком суми страхових внесків,

03.07.07. відповідачу виставлена вимога про сплату боргу.

Зазначену заборгованість відповідач не сплатив.

У зв'язку з наявністю заборгованості  прокурором в інтересах позивача подано  позов.

На дату розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Згідно ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування“ від 09.07.03р.  Пенсійний фонд є органом,  який провадить  збір,  акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати,   забезпечує  своєчасне  і  в  повному  обсязі фінансування  та  виплату  пенсій.

Частиною  1 п.7 ст. 64 Закону визначено, що виконавча  дирекція  Пенсійного  фонду та її територіальні органи мають право  стягувати  з  платників  страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

При цьому під страховими внесками у відповідності до ст.1 Закону є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Абзацом 1 статті 14 Закону  встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені

підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований податок, єдиний податок,  фіксований  сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент), які використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Судом враховується, що згідно п.6 ст. 17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.  Відповідно до п. 6 ст. 20 даного  Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески,  нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування” суми страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  При цьому  згідно  пункту 3  даної статті   територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Крім того, згідно ч. 9 та 14   ст. 106 зазначеного Закону  виконавчі  органи   Пенсійного   фонду   застосовують до страхувальників  фінансові санкції. Зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:    10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;    20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;    50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.  Рішення  органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом десяти днів із дня отримання вимоги  про сплату боргу не сплатив зазначену  суму, не оскаржив вимогу і  рішення  до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Тому суд вважає, що позивач  обґрунтовано  просить  стягнути  з  відповідача   заборгованість  по  страхових внесках.

За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 105, п.4 ст.157, ст.ст. 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

П О С Т А Н О В И В :

Позов  задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Інвестсервіс” м. Хмельницький (вул. Гарнізонна, 12, р/р 26002011194001 в Укрінбанку, МФО 315397, код 01004589) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (м. Хмельницький, вул. Театральна, 12, п/р 25602301826, код 01526313) 966,79 грн. заборгованості.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.