Рішення

від 02.11.2022 по справі 753/10748/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/10748/22

провадження № 2/753/6301/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Сервіс 24» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Сервіс 24» (далі по тексту - відповідач, ПП «Сервіс 24») про стягнення коштів у загальному розмірі 18 315 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в листопаді 2020 року він звернувся до відповідача щодо встановлення відео-домофону за його місцем проживання ( АДРЕСА_1 ). Переговори відбувалися через програмний засіб «Вайбер». Після вибору приладу, 19.11.2020 керівник компанії ОСОБА_2 надіслав на електронну адресу позивача номер картки НОМЕР_1 , на яку останнім було перераховано кошти у розмірі 3 315 грн. Представник компанії повідомив позивачу, що протягом трьох тижнів з моменту оплати буде встановлено відео-домофон. Станом на сьогоднішній день його замовлення так і не виконано, гроші до цього часу компанія не повернула.

Зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо встановлення відео-домофону за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав, кошти не повернув, жодної реакції з боку керівництва компанії не спостерігається, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 3 315 грн., моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. та судовий збір.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.09.2022 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у судове засідання.

У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексу - ЦПК України) відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити ( ст. 264 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З позовної заяви вбачається, що в листопаді 2020 р. між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості щодо придбання та встановлення відео-домофону за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, як на підставу своїх вимог, посилається на те, що ним було здійснено повну оплату за замовлення у розмірі 3 315 грн., на підтвердження чого, позивач надав суду копію квитанції від 19.11.2020 на суму 3 315 грн.

Разом з тим, з наданої квитанції від 19.11.2020 на суму 3 315 грн., вбачається, що переказ коштів було здійснено з номера картки НОМЕР_2 на номер картки НОМЕР_3 , однак хто і кому перераховував кошти невідомо.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення саме позивачем оплати у розмірі 3 315 грн. на рахунок відповідача.

Крім того, з даних квитанції не вбачається, що оплата була здійснена саме за замовлення щодо придбання та встановлення відео-домофону.

Відповідно до п. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, належних доказів здійснення позивачем ОСОБА_1 оплати за замовлення щодо придбання та встановлення відео-домофону позивачем не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи.

Судом надана правова оцінка твердженням та посиланням позивача, у зв`язку із чим суд не приймає їх до уваги, оскільки обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі, то відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню відповідачем не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись стст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Сервіс 24» про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.