Постанова

від 14.12.2022 по справі 922/3789/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Харків Справа № 922/3789/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.,

за участю:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" (вх.№425 Х/1),

на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2022 (суддя Ольшанченко В.І. , ухвалене в м. Харкові 12.01.2022, повний текст складено та підписано 14.01.2022),

за результатом розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20, в частині стягнення неустойки в розмірі 570000,00грн.,

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод", м. Пологи, Запорізької області,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро", с. Сподобівка, Шевченківського району, Харківської області,

про стягнення 2251889,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Пологівський олійноекстракційний завод звернулось до господарському суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Астеліт-Агро, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Астеліт-Агро неустойку в розмірі 570000,00грн. та збитки в розмірі 1681889,50грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Пологівський олійноекстракційний завод" посилалося на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" умов укладеного між сторонами договору поставки соняшника від 31.07.2020 №17839ОЗ (договір) в частині поставки товару, всього згідно умов договору, відповідачем не було поставлено соняшник в кількості 500 тон (500 тон з допустимим відхиленням у поставці зерна 5%), у зв`язку із чим, на підставі пункту 6.1. договору позивачем було нараховано неустойку в розмірі 570000,00грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі № 922/3789/20 в позові відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі № 922/3789/20 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Пологівський олійноекстракційний завод залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021р. у справі №922/3789/20 залишено без змін.

Суди першої і апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні неустойки, свої рішення обґрунтовували тим, що умовами договору передбачено стягнення неустойки саме за непоставку товару або його поставку у меншій кількості від погодженої у договорі, а не за порушення строків поставки. При цьому суди встановили, що зобов`язання сторін за договором залишаються діючими і виконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару можливе у будь-який час до їх припинення, з підстав, передбачених чинним законодавством та договором.

Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №922/3789/20 закрито касаційне провадження за касаційними скаргами приватного акціонерного товариства Пологівський олійноекстраційний завод на рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021, постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 зі справи № 922/3789/20, на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

09.12.2021 позивач - Приватне акціонерне товариство "Пологівський олійноекстракційний завод" звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20 за нововиявленими обставинами, в якій просив:

1) задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 за нововиявленими обставинами;

2) скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20 в частині відмови Приватному акціонерному товариству "Пологівський олійноекстракційний завод" у позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" неустойки в сумі 570000,00 грн та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у цій частині;

3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" (код ЄДРПОУ 36419317) на користь Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ 00384147) неустойку в сумі 570000,00 грн.;

4) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" (код ЄДРПОУ 36419317) на користь Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ 00384147) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подачу позову в частині стягнення неустойки, у сумі 8550,00 грн.;

5) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" (код ЄДРПОУ 36419317) на користь Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ 00384147) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20 за нововиявленими обставинами, у сумі 50668,50 грн.

Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається на наявність істотних обставин, які існували на час розгляду справи у суді першої інстанції, а саме станом на 30.09.2020 (кінцевий строк поставки) відповідач мав достатню кількість соняшнику, врожаю 2020 року для виконання зобов`язань з поставки соняшнику позивачу.

Позивач посилається на те, що дані обставини не були відомі Приватному акціонерному товариству "Пологівський олійноекстракційний завод" під час розгляду справи. 29.11.2021 позивач, ознайомившись з наявними в матеріалах кримінального провадження №12020080320000575 доказами, дізнався про існування обставин, які, на його думку, мають істотне значення для справи №922/3789/20 і які додані до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Позивач вважає, що відповідач реалізував весь зібраний врожай 2020 року, понад 900 т, іншим особам: ПП «Сподобівка Агро Плюс», ТОВ «Крокус - Агро Груп». Данні обставини, на переконання позивача, підтверджуються: звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року, звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2020, звітами про реалізацію продукції сільськогосподарського господарства за 2020 рік, податковими деклараціями з податку на додану вартість. Документи у копіях додані позивачем до заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/3789/20 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 за нововиявленими обставинами повністю.

Скасовано рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20 в частині відмови Приватному акціонерному товариству "Пологівський олійноекстракційний завод" у позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" неустойки в сумі 570000,00 грн та ухвалено нове рішення, яким задоволено позов у цій частині повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" на користь Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" неустойку в сумі 570000,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" на користь Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подачу позову в частині стягнення неустойки, у сумі 8550,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" на користь Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20 за нововиявленими обставинами, у сумі 50668,50 грн.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач повинен був поставити позивачеві соняшник, який характеризується певними індивідуальними ознаками, а саме: соняшник врожаю 2020 року, соняшник вироблений (вирощений та зібраний) безпосередньо самим відповідачем.

Місцевий господарський суд встановив, що відповідач не поставив соняшник за договором. Згідно з поданими відповідачем до територіальних органів Держстату звітами державного статистичного спостереження за формою №37-сг (місячна) «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 жовтня 2020 року», «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 листопада 2020 року», «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2020 року» відповідачем у 2020 році було зібрано врожай соняшнику у загальній кількості 847,94 т.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до поданого відповідачем до територіальних органів Держстату звіту державного статистичного спостереження за формою №29-сг (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році» відповідачем було зібрано врожай соняшнику у кількості 890,44 т.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що безпосередньо самим відповідачем у 2020 році фактично було вироблено (вирощено та зібрано) соняшник врожаю 2020 року у кількості від 847,94 до 890,44 т. Лише цей соняшник (безпосередньо вироблений відповідачем у 2020 році) міг бути поставлений позивачеві відповідно до умов договору.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних та загальних звітних податкових декларацій відповідача, як платника єдиного податку четвертої групи, з додатками до них за відповідні звітні періоди власно вирощений соняшник врожаю 2020 року у кількості 953,286 т відповідач у період з 29.09.2020 по 16.11.2020 реалізував ПП «Сподобівка Агро Плюс» та ТОВ «Крокус Агро Груп». Інформація про реалізацію відповідачем соняшнику врожаю 2020 року (знеособлено) також відображена ним у поданих за період з травня по грудень 2020 року до територіальних органів Держстату звітах державного статистичного спостереження за формою №21-заг (місячна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства за січень 2020 року», та звіті державного статистичного спостереження за формою №21-заг (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2020 рік», поданому відповідачем до територіальних органів Держстату 2021 році.

Місцевий господарський суд встановив, що у період з 29.09.2020 по 16.11.2020 відповідач реалізував соняшник врожаю 2020 року у кількості 953,286 т третім особам - ПП «Сподобівка Агро Плюс» та ТОВ «Крокус Агро Груп», тобто у кількості, що повністю включає усю кількість зібраного відповідачем соняшнику врожаю 2020 року.

Ухвалюючи дане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що у справі №922/3789/20 наявні нововиявлені обставини, які існували на час розгляду справи і доведенні відповідними доказами. Ці обставини не були відомі та не могли бути відомі позивачу на час розгляду вказаної справи та прийняття рішення у ній. Дані обставини є істотними, оскільки врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було ухвалене.

10.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/3789/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20 за нововиявленими обставинами відмовити.

Апелянт посилається на те, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами, лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснено судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Апелянт вважає, що викладені позивачем у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами твердження, з якими погодився суд першої інстанції, вищенаведеним критеріям не відповідають.

Апелянт, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 21.10.2020 у справі №726/938/18, вважає, що виходячи з системного аналізу п.1 ч.2 ст. 320 ГПК України перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оцінюючим, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладенні в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що позивач під час розгляду справи №922/3789/20 мав можливість ознайомитись з фактом реалізації у вересні - листопаді 2020 року виробленого (вирощеного та зібраного) ТОВ "Астеліт-Агро" соняшнику, шляхом подання адвокатського запиту або ставити питання під час розгляду справи в порядку п.2 ч.1 ст. 42 ГПК України.

Відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що документами, які стосуються саме врожаю 2020 року є лише статичні звіти за формою №37-сг - звіт про збирання врожаю та за формою №29 сг звіт про площі та валові збори. Тоді як інформація статистичного звіту про реалізацію продукції за 2020 рік та дані податкових декларацій можуть стосуватись реалізації продукції не лише врожаю 2020 року.

Апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що соняшник врожаю 2020 року був повністю проданий, а відповідач не мав можливості виконати зобов`язання перед позивачем, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

На переконання відповідача, позивач не навів обставин, які відповідають ст. 320 ГПК України, для перегляду рішення та є підставою для його скасування.

Східним апеляційним господарським судом від Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 12.01.2022 без змін.

Приватне акціонерне товариство "Пологівський олійноекстракційний завод" зазначає, що позивач під час розгляду справи №922/3789/20 не мав можливість ознайомитись з фактом реалізації у вересні - листопаді 2020 року виробленого (вирощеного та зібраного) ТОВ "Астеліт-Агро" соняшнику, шляхом подання адвокатського запиту або ставити питання під час розгляду справи в порядку п.2 ч.1 ст. 42 ГПК України, з огляду на те, що позивач не був обізнаний, щодо обставин реалізації відповідачем соняшнику врожаю 2020 року третім особам.

Приватне акціонерне товариство "Пологівський олійноекстракційний завод" вважає, що додані позивачем до заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20 за нововиявленими обставинами: звіти про реалізацію продукції сільськогосподарського господарства за 2020 рік, податкові декларації з податку на додану вартість, підтверджуюь факт продажу соняшника, врожаю 2020 року третім особам.

На переконання позивача, твердження апелянта про те, що висновок господарського суду Харківської області про реалізацію (поставку) відповідачем усього виробленого (вирощеного і зібраного) безпосередньо ним соняшнику врожаю 2020 року іншим особам у період з вересня по листопад 2020 не ґрунтується на належних і допустимих доказах, є надуманим та необґрунтованим.

Східним апеляційним господарським судом від Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" отримано відповідь на відзив, в якому відповідач підтримує свою позицію, викладену ним у апеляційній скарзі, та заперечує доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у даній справі призначено справу № 922/3789/20 до розгляду на 19.10.2022 о 15:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у даній справі, клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи відкладено на 23.11.2022 о 12:30 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у даній справі, клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи відкладено на 14.12.2022 о 10:30 год.

У судове засідання 14.12.2022 представники сторін не з`явились.

Від позивача до Східного апеляційного господарського суду втретє надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання мотивоване тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідним Указом Президента України запроваджено воєнний стан з 24.02.2022. Позивач зазначає, що на даний час Приватне акціонерне товариство "Пологівський олійноекстракційний завод" не може здійснювати свою господарську діяльність і взяти участь у судовому засіданні, оскільки, територія м. Пологи, Запорізької області (місцезнаходження позивача) визнана тимчасово окупованою та такою, на якій проводяться воєнні (бойові) дії.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 913/567/19(913/452/21).

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання та відкладення розгляду справи, з огляду на те, що явка представників сторін не була визнана обов`язковою, а позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено його правову позицію у даній справі.

Також, колегія суддів, бере до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи судом. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України, відповідно до висновків якого обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

31.07.2020 між Приватним акціонерним товариством "Пологівський олійноекстракційний завод" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" укладений договір поставки соняшника №17839ОЗ, за яким постачальник (відповідач) зобов`язався поставити в обумовлений договором строк вироблений (вирощений та зібраний) безпосередньо ним (відповідачем) соняшник врожаю 2020 року у заліковій вазі у кількості 500,00 т +/- 5% від цієї кількості за вибором покупця (позивача), а покупець зобов`язався прийняти соняшник та сплатити постачальнику його вартість.

Згідно з п. 4.1 договору сторони домовились, що поставка соняшнику здійснюється постачальником (відповідачем) автомобільним транспортом на умовах DAP (елеватор ПрАТ «Пологівський ОЕЗ», місцезнаходження: 70600, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Ломоносова, буд. 36), згідно з Інкотермс 2010. Правила IСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі, за винятком застережень, прямо передбачених у договорі.

Відповідно до п. 4.2 договору соняшник має бути поставлений постачальником (відповідачем) у строк до 30.09.2020 включно. Датою поставки соняшнику (його частини (партії)) покупцю (позивачу) вважається дата оформлення постачальником видаткової накладної, яка підписана уповноваженим представником покупця. Право власності на соняшник, а також ризики випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) соняшнику переходять від постачальника (відповідача) до покупця (позивача) з дати поставки соняшнику.

Згідно з п. 6.1 договору у разі порушення постачальником (відповідачем) своїх зобов`язань з поставки соняшнику, а саме: не поставки соняшнику або поставки соняшнику у меншій кількості, ніж зазначено в п. 1.1 договору (недопоставка), постачальник (відповідач) зобов`язаний відшкодувати покупцю неустойку у розмірі 1200,00 грн за кожну не поставлену (недопоставлену) тонну соняшнику та відшкодувати покупцю (покупцю) збитки, заподіяні порушенням відповідних зобов`язань.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник (відповідач) зобов`язався поставити в обумовлений договором строк вироблений (вирощений та зібраний) безпосередньо ним (відповідачем) соняшник врожаю 2020 року у заліковій вазі у кількості 500,00 т +/- 5% від цієї кількості за вибором покупця (позивача), а покупець зобов`язався прийняти соняшник та сплатити постачальнику його вартість.

Відповідно до п. 6.4 договору сплата штрафних санкцій, а також відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за договором.

Наявна в матеріалах справи копія договору поставки соняшника №17839ОЗ від 31.07.2020 містить підписи уповноважених представників сторін, які скріплені печатками підприємств. Факт укладання договору встановлений рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20, яке набрало законної сили 14.06.2021.

За умовами договору, відповідач повинен був поставити позивачеві соняшник, який характеризується певними індивідуальними ознаками, а саме: соняшник врожаю 2020 року, соняшник вироблений (вирощений та зібраний) безпосередньо самим відповідачем.

З доказів матеріалів справи вбачається, що зобов`язання сторін за договором залишаються діючими і виконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару можливе у будь-який час до їх припинення, з підстав, передбачених чинним законодавством та договором.

Приватне акціонерне товариство "Пологівський олійноекстракційний завод" у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами посилається на те, що 29.11.2021 позивач, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №12020080320000575 (що підтверджується матеріалами справи), наявними у матеріалах доказами, дізнався про існування обставин, які мають істотне значення для справи №922/3789/20, а саме станом на 30.09.2020 (кінцевий строк поставки соняшника) відповідач мав достатню кількість соняшнику, врожаю 2020 року для виконання зобов`язань з поставки соняшнику позивачу.

Позивач вважає, що відповідач реалізував весь зібраний врожай 2020 року, понад 900 т, іншим особам: ПП «Сподобівка Агро Плюс», ТОВ «Крокус - Агро Груп». Данні обставини, на переконання позивача, підтверджуються: звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року, звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2020, звітами про реалізацію продукції сільськогосподарського господарства за 2020 рік, податковими деклараціями з податку на додану вартість. Документи у копіях додані позивачем до заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20 за нововиявленими обставинами.

Позивач посилається на те, що дані обставини не були відомі Приватному акціонерному товариству "Пологівський олійноекстракційний завод" під час розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 цього Кодексу - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно з відміткою канцелярії господарського суду Харківської області заява про перегляд рішення подана, позивачем до господарського суду 09.12.2021, тобто в межах 30-денного строку відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 321 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відтак, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Таким чином, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №908/439/18.

Можливість виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем з поставки соняшнику врожаю 2020 року за договором у будь-який час була покладена судом в основу рішення від 24.03.2021 у справі №922/3789/20, яке є предметом перегляду за нововиявленими обставинами.

Позивач у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами посилається на наданні відповідачем до територіальних органів Держстату звіти державного статистичного спостереження за формою №37-сг (місячна) «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 жовтня 2020 року», «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 листопада 2020 року», «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2020 року» відповідачем у 2020 році було зібрано врожай соняшнику у загальній кількості 847,94 т.

Відповідно до поданого відповідачем до територіальних органів Держстату звіту державного статистичного спостереження за формою №29-сг (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році» відповідачем було зібрано врожай соняшнику у кількості 890,44 т.

Відтак, безпосередньо самим відповідачем у 2020 році фактично було вироблено (вирощено та зібрано) соняшник врожаю 2020 року у кількості від 847,94 до 890,44 т.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідно до податкових декларацій відповідача, як платника єдиного податку четвертої групи, з додатками до них за відповідні звітні періоди власно вирощений соняшник врожаю 2020 року у кількості 953,286 т відповідач у період з 29.09.2020 по 16.11.2020 реалізував ПП «Сподобівка Агро Плюс» та ТОВ «Крокус Агро Груп».

Також судом першої інстанції встановлено, що інформація про реалізацію відповідачем соняшнику врожаю 2020 року відображена ним у поданих за період з травня по грудень 2020 року до територіальних органів Держстату звітах державного статистичного спостереження за формою №21-заг (місячна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства за січень 2020 року», та звіті державного статистичного спостереження за формою №21-заг (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2020 рік», поданому відповідачем до територіальних органів Держстату 2021 році.

Суд першої інстанції, погоджуючись з доводами позивача, вказаними у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, дійшов висновку, що у період з 29.09.2020 по 16.11.2020 відповідач реалізував соняшник врожаю 2020 року у кількості 953,286 т. третім особам - ПП «Сподобівка Агро Плюс» та ТОВ «Крокус Агро Груп», тобто у кількості, що повністю включає усю кількість зібраного відповідачем соняшнику врожаю 2020 року.

Відповідач в апеляційній скарзі, посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що подані позивачем докази, а саме звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2020 рік та податкові декларації ТОВ "Астеліт-Агро", стосуються реалізації продукції не лише врожаю 2020 року.

Колегія суддів, перевіривши висновки суду першої інстанції на відповідність їх доказам матеріалів справи, заперечення апелянта, встановила наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі статтями 76-78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів, дослідивши додані позивачем до заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20 за нововиявленими обставинами докази: копії податкових декларацій, звіти про реалізацію продукції сільського господарства за травень 2020, червень 2020, липень 2020, серпень 2020, вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020 та звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2020 рік, встановила, що з наведених документів вбачається інформація про кількість і вартість реалізованої продукції впродовж 2020 року, зокрема соняшнику. Однак, з вищезазначених документів не вбачається, що відповідачем реалізовано соняшник саме врожаю 2020 року.

Таким чином, документально не встановлено, що у період з 29.09.2020 по 16.11.2020 відповідач реалізував соняшник саме врожаю 2020 року у кількості 953,286 т. третім особам - ПП «Сподобівка Агро Плюс» та ТОВ «Крокус Агро Груп», тобто у кількості, що повністю включає усю кількість зібраного відповідачем соняшнику врожаю 2020 року. Відтак позивачем не доведено відповідними доказами наявність нововиявлених обставин для вирішення спору у справі №922/3789/20.

Суди першої і апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні неустойки, свої рішення у цій справі обґрунтовували тим, що зобов`язання сторін за договором залишаються діючими і виконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару можливе у будь-який час до їх припинення, з підстав, передбачених чинним законодавством та договором.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного рішення та ухваленню нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.2 ч. 1 ст. 275, ч.2 ст. 277, ст. ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/3789/20 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/3789/20 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі №922/3789/20.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" (70600, Запорізька обл., м. Пологи, вул. Ломоносова, 36 код ЄДРПОУ 00384147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" (63670, Харківська обл., с. Сподобівка, вул. Кропивницького, 36 код ЄДРПОУ 36419317) 12825,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс постанови складено 20.12.2022.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий