Рішення

від 20.12.2022 по справі 120/5453/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 грудня 2022 р. Справа № 120/5453/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений енергетичний ресурс" до Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений енергетичний ресурс" з адміністративним позовом до Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2022/000018/2 від 31.05.2022.

Ухвалою від 21.07.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що згідно поданого до митного оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 26.04.2021 № DR/BAR1669402, товар в країні відправлення було зареєстровано на громадянина ОСОБА_1 , в той же час до митного оформлення надано рахунок-фактура (інвойс): №548/TR/22 від 18.05.2022 та зовнішньоекономічний договір від 18.05.2022 №180522, згідно яких продавцем товару виступає підприємство «Firma Handlowo-Uslugowa MARPAW». Крім того, зазначив, що на відкритих інтернет-ресурсах, які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, наявні пропозиції з продажу максимально схожих (марка, модель, рік виготовлення) напівпричепів-цистерн, з мінімальною вартістю 29200 Євро. З огляду на вищевикладене, представник відповідача зазначив, що існує обґрунтований сумнів в автентичності поданих документів та в достовірності задекларованої митної вартості.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивачем, як покупцем, 18.05.2022 укладено контракт №180522 з фірмою Handlovo-Uslugowa MARPAW Marcin Pawski (продавець), згідно з яким продавець продав, а покупець купив товар - напівпричіп-цистерна CG3097P, номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2012, бувший у використанні, країна походження Польща.

З метою переміщення придбаного товару через митний кордон України, 26.05.2022 позивачем було подано попередню митну декларацію №UA401000/2022/908663.

Крім того, з метою митного оформлення товару позивачем 30.05.2022 було подано митну декларацію №UA401020/2022/019741 та необхідний пакет документів, а саме:

- (0380) рахунок-фактура (Інвойс) №548/TR/22 від 18.05.2022;

- (0862) декларацію про походження товару (згідно інвойсу);

- (2800) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 26.04.2021;

- (3001) платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 20.05.2022;

- (4100) зовнішньоекономічний Контракт №180522 від 18.05.2022;

- (4207) Договір про надання брокерських послуг та декларування товарів від 21.07.2021 №В-002/21;

- (9201) платіжне доручення №64 від 30.05.2022;

- (9610) експортну митну декларацію країни відправлення №22PL402010E0857240 від 26.05.2022року.

Митна вартість товару у вказаній декларації була визначена за першим методом, за ціною договору.

Разом із тим, за наслідком розгляду наданих позивачем матеріалів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2022/000018/2 від 31.05.2022.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 МК України, митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. (ч. 2 ст. 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В даному ж випадку, як уже було встановлено судом вище, між позивачем, як покупцем, та фірмою Handlovo-Uslugowa MARPAW Marcin Pawski (продавець), укладено контракт, згідно з яким продавець продав, а покупець купив товар - напівпричіп-цистерна CG3097P, номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2012, бувший у використанні, країна походження Польща.

До митного оформлення товару, ввезеного на підставі зазначеного контракту, позивач подав до митниці митну декларацію №UA401020/2022/019741 та необхідний пакет документів, а саме:

- (0380) рахунок-фактура (Інвойс) №548/TR/22 від 18.05.2022;

- (0862) декларацію про походження товару (згідно інвойсу);

- (2800) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 26.04.2021;

- (3001) платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 20.05.2022;

- (4100) зовнішньоекономічний Контракт №180522 від 18.05.2022;

- (4207) Договір про надання брокерських послуг та декларування товарів від 21.07.2021 №В-002/21;

- (9201) платіжне доручення №64 від 30.05.2022;

- (9610) експортну митну декларацію країни відправлення №22PL402010E0857240 від 26.05.2022року.

Митна вартість товару у вказаній декларації була визначена за першим методом, за ціною договору.

Разом із тим, за наслідком розгляду наданих позивачем матеріалів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2022/000018/2 від 31.05.2022.

При цьому, як слідує із змісту оскаржуваного рішення, за наслідком розгляду наданих позивачем матеріалів, митним органом було виявлено наступні недоліки:

- згідно поданого до митного оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 26.04.2021 № НОМЕР_2 , товар в країні відправлення було зареєстровано на громадянина PAWSKI ОСОБА_2 , в той же час до митного оформлення надано рахунок-фактура (інвойс): №548/TR/22 від 18.05.2022 та зовнішньоекономічний договір від 18.05.2022 №180522, згідно яких продавцем товару виступає підприємство «Firma Handlowo-Uslugowa MARPAW»;

- на відкритих інтернет-ресурсах, які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, наявні пропозиції з продажу максимально схожих (марка, модель, рік виготовлення) напівпричепів-цистерн, з мінімальною вартістю 29200 Євро.

Втім, надаючи оцінку наведеним вище підставам для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне

Так, дійсно із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 26.04.2021 № НОМЕР_2 слідує, що товар в країні відправлення було зареєстровано на громадянина PAWSKI ОСОБА_2 , тоді як згідно із рахунком-фактурою та зовнішньоекономічним контрактом продавцем товару виступає підприємство «Firma Handlowo-Uslugowa MARPAW».

Втім, із самого ж зовнішньоекономічного контракту від 18.05.2022 №180522 видно, що підприємство «Firma Handlowo-Uslugowa MARPAW» виступає в особі свого директора PAWSKI MARCIN.

Таким чином, дійсно товар в країні відправлення було зареєстровано на громадянина PAWSKI ОСОБА_2 , який є директором підприємства «Firma Handlowo-Uslugowa MARPAW» із яким і було укладено зовнішньоекономічний контракт від 18.05.2022 №180522.

Наведені вище обставини, на переконання суду, не можуть бути підставою для коригування митної вартості ввезеного позивачем товару.

Крім того, суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення того, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

В той же час, заперечуючи проти вимог даного позову, представник відповідача зазначив, що на відкритих інтернет-ресурсах, які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, наявні пропозиції з продажу максимально схожих (марка, модель, рік виготовлення) напівпричепів-цистерн, з мінімальною вартістю 29200 Євро.

З приводу наведеного суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого подібного чи аналогічного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, адже, в цьому випадку потрібно враховувати усі фактори, що впливають на ціноутворення товару в кожному окремому випадку.

Так, як видно із матеріалів справи, предметом поставки був товар - напівпричіп-цистерна CG3097P, номер шасі НОМЕР_1 , 2012 року випуску, бувшого у використанні.

Тому беззаперечно імпортованому позивачем товару властива наявність певних характеристик, які суттєво можуть вплинути на його вартість, адже у залежності від пробігу/стану напівпричіпу-цистерни, може зменшуватись і його вартість.

З огляду на це, об`єктивно слід врахувати, що у випадку ввезення на митну територію України напівпричепу бувшого у використані, однієї марки та року випуску, його вартість може різнитись в залежності від пробігу, стану чи/або інших показників.

На переконання суду, в даному випадку різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю схожого товару, інформацію про який відповідач довідався на відкритих інтернет-ресурсах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення його митної вартості.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що за наявності усіх визначених ч. 2 ст. 53 МК України документів, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, а також беручи до уваги факт відсутності у відповідних документах (визначених саме ч. 2 ст. 53 МК України) розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для коригування заявленої позивачем митної вартості товару за МД №UA401020/2022/019741.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2022/000018/2 від 31.05.2022 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2481 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2022/000018/2 від 31.05.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений енергетичний ресурс" сплачений судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений енергетичний ресурс" (вул. Келецька, 60, кв. 65, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 42042252);

Вінницька митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544).

Повний текст рішення складено 20.12.2022.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна