Постанова

від 23.10.2007 по справі 5/109/07-5/120/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/109/07-5/120/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.10.07                                                                                       Справа №5/109/07-5/120/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Кагітіна Л.П.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі: Соколові А.А.

за участю:

представників позивача: Бобров Д.Л., довіреність № 05/2/07 від 14.05.07р.;

представників відповідача-1:  Довгаль Г.І., довіреність № 1869 від 27.12.06р.;

представників відповідача-2:  Волкова Г.Ю., довіреність № 4-1768 від 25.12.06р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Дочірньої компанії  «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду  Запорізької області від 22.08.2007. у справі № 5/109/07-5/120/07  

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіал Джет Консалтінг», м. Запоріжжя

до відповідачів:

1          - Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», м.Запоріжжя

2          - Дочірньої компанії  «Укртрансгаз»  НАК «Нафтогаз України» в особі  Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», м. Запоріжжя

про стягнення 36390,00 грн.  

На підставі розпорядження першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2851 від 22.10.2007 справу № 5/109/07-5/120/07 передано на розгляд колегії суддів: головуючий – Яценко О.М., судді: Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В. Справу прийнято до провадження зазначеною  колегією суддів.

За клопотанням представників сторін розгляд справи  здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 23.10.2007 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.08.2007 року (суддя Проскуряков К.В.) позовні вимоги задоволені: стягнуто  солідарно з Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» та Дочірньої компанії  «Укртрансгаз»  НАК «Нафтогаз України» в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіал Джет Консалтінг» заборгованість за простим векселем № 693133337341 в сумі 36090 грн. і 300,00 грн. витрат на його опротестування.

Рішення обґрунтовано положеннями Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі, запровадженого Женевською конвенцією від 07.06.1930 року, до якої Україна приєдналась у 1999 р. згідно із Законом №826-Х!У від 06.07.1999, приписами Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» та мотивовано наступним: відповідно до Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі , всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель, яким є позивач, вправі пред'явити позов до кожній з цих осіб окремо і до всіх разом (якими є відповідачі у справі). Право держателя векселя вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, витрати, пов'язані з протестом і пересиланням, а також інші витрати, передбачено ст..48 Уніфікованого закону.

Не погоджуючись із прийнятим судовим актом, відповідач-2 (Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України») звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 22.08.2007 року щодо стягнення з відповідача -2 заборгованості за простим векселем та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в частині стягнення  з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на користь ТОВ «Сіал Джет Консалтінг» заборгованості за простим векселем відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач-2 зазначає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням  норм матеріального права, безпідставним незастосуванням приписів ст.ст. 193, 202, 203 Господарського кодексу України до спірних правовідносин

Посилаючись на статті 193, 202, 203 ГК України, відповідач -2 зазначає, що він свої зобов*язання перед учасниками господарських відносин виконав у повному обсязі,  що підтверджується письмовим посвідченням ТОВ «АртА» та про що свідчить «Акт прийому – передачі  векселів» від 31.05.2000 року, отже, його зобов*язання припинено виконанням, тому він не повинен платити за опротестованим векселем.

Крім того, вказує, що ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтобаз України» знаходиться в скрутному фінансовому становищі, що не прийняв до уваги господарський суд при винесенні рішення. Вважає, що стягнення з відповідача-2  заборгованості, яку повинен погасити відповідач-1, на підставі ст. 47 «Уніфікованого закону про переказні векселі і прості векселі» завдає шкоди відповідачу-2 як підприємству загальнодержавної форми власності, тобто фактично – державі України. На думку скаржника, застосування господарським судом при вирішенні спору  ст. 47 Уніфікованого закону щодо солідарної відповідальності перед держателем векселю суперечить чинному господарському  законодавству України.

В доповнені до апеляційної скарги вказав про допущені господарським судом та апеляційною інстанцією помилки у назві заявника апеляційної скарги: слід писати – Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК Нафтогаз України» в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз».

В судовому засіданні  повноважний представник  відповідача-2 підтримав у повному обсязі  доводи, викладені в апеляційній скарзі. Звернув увагу колегії суддів на згоду відповідача-1 – емітента простого векселю – сплатити повністю заборгованість за векселем.

Відповідач-1 у справі (Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер») у письмовому відзиві на  апеляційну скаргу зазначило, що визнало повністю позовні вимоги у сумі 36090,00 грн. і згідно з рішенням господарського суду по даній справі відзив долучено

Позивач  вважає, що господарський суд з'ясував всі обставини справи та прийняв обґрунтоване рішення, в задоволенні апеляційної скарги просять відмовити, рішення господарського суду залишити без змін.

Представники позивача та відповідача-1 в судовому засіданні підтримали заперечення на апеляційну скаргу, рішення господарського суду вважають законним та обґрунтованим, підстав для його скасування (зміни) не вбачають.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до  приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено господарським судом і підтверджено матеріалами справ, 17 травня .2000 року Запорізьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтобаз України»  одержало  від Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» простий вексель № 693133337341 номінальною вартістю 36090 грн. в рахунок погашення заборгованості за транспортування природного газу за договором № 13/134-ЗП-99Т від 29.12.1999року. Дата складання векселя 17.05.2000 року, строк погашення за пред'явленням, але не раніше 17.05.2006р.

30.05.2000р. Запорізьке ЛВУМГ одержало вексель № 693035371076 номінальною вартістю 200000,00 грн. від ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат". Дата складання векселя 23.05.2000 року по внутрішньовідомчим розрахункам  від УМГ «Харківтрансгаз».

31.05.2000 року Запорізьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз» передало вказані векселі товариству з обмеженою відповідальністю "АртА"  в рахунок погашення заборгованості за матеріальні цінності, що одержані ним на підставі договору № А-ЗЛПУМГ - 2/80/05 від 25.05.2000року, укладеного з ТОВ "АртА" на суму 236 090 грн. Факт передачі зазначених веселів підтвер джується відповідним актом прийому – передачі.

Одержані від ТОВ "АртА" товарно-матеріальні цінності передані ТОВ "Дельта-імпекс" для проведення заліку за протоколом № 58 від 31.05.2000 року на суму 236 090 грн., в рахунок погашення заборгованості за податком на прибуток, на підставі поста нови Кабінету Міністрів України № 2215 від 07.12.1999р. "Про деякі питання відшко дування сум податку на додану вартість та впорядкування розрахунків з бюджетом". ТОВ "АртА" видало письмове посвідчення виконання зобов'язання у повному обсязі відповідачу - 2, про що свідчить Акт прийому - передачі векселів від 31.05.2000р.

03 травня 2007 року між ТОВ "АртА Плюс" (Продавець) та від імені якого діє як повірений - ТОВ "Запорізька фондова компанія "Фінансовий партнер"  і товариством з обмеженоювідповідальністю"Сіал Джет Консалтінг" (Покупець, позивач у справі) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-20070503002, за умовами якого ТОВ «Сіал Джет Консалтінг» придбав у ТОВ «АртА Плюс» цінній папір (ЦП) - вексель простий; форма випуску та існування ЦП - документарна; серія та номер ЦП - № 693133337341; емітент ЦП, код ЄДРПОУ - ВО "Кремнійполімер", 23849235, дата складання ЦП - 17 травня 2000р.; термін платежу по ЦП - за пред'явленням, але не раніше 17 травня 2006р.; місце складання - м. Запоріжжя; місце платежу - м. Запоріжжя, номінальна вартість ЦП -36 090 грн.

Кількість ЦП - 1 (одна) шт., загальною номінальною вартістю 36 090 грн.

Вартість купівлі ЦП, яка  зазначена у п. 1.1 цього Договору, складає 35 500 грн. (том 1 а.с.7)

03.05.2007р. вказаний простий вексель було передано позивачу, про що свідчить Акт про виконання Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-20070503002 від 03.05.2007року (том 1 а.с.8)

Оригінал простого векселя № 693133337341 містить бланкові індосаменти, пер ший вчинено від імені Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз» платити наказу ТОВ "АртА", другий вчинено від імені ТОВ "АртА" платити наказу ТОВ "АртА Плюс", третій вчинено від імені ТОВ "АртА" платити наказу ТОВ "Сіал Джет Консалтінг".

17 травня 2007 року названий вексель було пред'явлено до оплати ЗДП "Кремнійполімер" ( відповідачу).

У зв'язку з несплатою відповідачем по векселю № 693133337341, він був за заявою позивача опротестований Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В., про що свідчить Протест про неоплату векселя від 17.05.2007р. , зареєстрований у реєстрі за № 1087.

За вчинення нотаріальної дії сплачено - 300 грн., що підтверджується  рахунком  № 115 від 17.05.2007року  та платіжними дорученнями: № 8 від 22.05.2007р. на суму 255,00 грн. та № 9 від 22.05.2007р. на суму 45,00 грн.

Стягнення заборгованості за простим векселем векселю № 693133337341 та витрат на його опротестування стало предметом розгляду спору у рамках даної справи.

Колегія судів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ст.. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спорі на підставі Конституції України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Женевською конвенцією від 07.06.1930р., якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі, та до якої приєдналася Україна згідно із Законом № 826-ХІУ від 06.07.1999р.; Законами України «Про обіг векселів в Україні» та «Про цінні папери та фондову біржу», тобто спеціальними нормами вексельного законодавства.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 року «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів», що вексельні правовідносини, в тому числі щодо індосування, авалювання та оплати векселя, регулюються не тільки нормами спеціального законодавства, а й загальними нормами цивільного  законодавства про угоди та зобов*язання, якщо відсутні спеціальні норми у вексельному законодавстві щодо спірних відносин.

Отже, господарським судом при вирішення спору щодо стягнення заборгованості за простим векселем правомірно застосовані приписи спеціального вексельного законодавства, які регулюють спірні  відносини.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові  або  інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Вирішуючи спір, пов'язаний з обігом векселів, господарський суд  у будь-якому разі має перевірити, чи відповідає документ (вексель) формальним вимогам, що дозволяють його розглядати  як цінний папір (вексель).

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні», ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі .Перелік обов'язкових реквізитів  для простого векселя наведено у ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, а саме:

простий вексель містить:

назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією

мовою, якою цей документ складений;

безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;          

зазначення строку платежу;

зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

зазначення дати і місця видачі простого векселя;

підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Документ, у якому відсутній будь-який з вказаних реквізитів, не має сили просто го векселя.

Як встановлено господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами у справі, простий вексель № 693133337341 заповнений з дотриманням  норм закону та має всі необхідні  реквізити, визначені  у вексельному законодавстві, не містить дефекту форми, та будь-яких інших підстав, які б позбавили його вексельної сили. Простий вексель № 693133337341 (копію якого додано до справи, т.2 а.с.8) , містить бланкові індосаменти, перший вчинені від імені ЗЛВУМГ платити наказу ТОВ "АртА", другий вчинений від імені ТОВ "АртА" платити наказу ТОВ "АртА Плюс", третій вчинений від ТОВ "АртА" платити наказу ТОВ "Сіал Джет Консалтінг".

Виходячи зі змісту Уніфікованого Закону ( ст. 34), простий або акцептований переказний вексель строком платежу «за пред'явленням», підлягає оплаті при його пред'явленні.

За вексельним законодавством виникають зобов*язання як прямих боржників, так і боржників  у порядку регресу.

Так, відповідно до приписів ст..ст. 43, 70, 77, 78 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, векселедержатель може звернути свій позов проти зобов'язаних за векселем осіб, у тому числі і проти векселедавця за простим векселем, при настанні терміну платежу. Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Позови за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця простого векселя можуть бути заявлені протягом трьох років з дня строку платежу незалежно від протесту векселя. До простого векселя також застосовуються положен ня щодо строку платежу (статті 33 - 37) та позовної давності (статті 70 і 71). Переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явлен ням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати. Позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Таким чином, простий вексель № 693133337341, зі строком погашення за пред'яв ленням, підлягає оплаті при його пред'явленні до платежу, але не раніше 17 травня 2006р. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Вказаний вексель було пред'явлено до оплати 17.05.2007р. про що складено акт пред'явлення векселя до платежу № 1/41-В від 15.05.2007р., тобто, з дотриманням норм чинного вексельного законодавства.

Крім того, виходячи зі змісту  пункту 18 названої вище Постанови Пленуму ВСУ від 08.06.2007 року №5, векселедержатель має право витребувати платіж не тільки від платника за векселем, а й від усіх осіб, які поставили на векселі свій підпис, при цьому підставою для пред'явлення  вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора, а до інших осіб, що поставили свій підпис на векселі – при наявності протесту в неплатежі або іншому порушенні, допущеному при обігу векселя прямими боржниками.

 Несплата  відповідачем -1 заборгованості за векселем та наявність протесту є правовою підставою,  згідно норм  чинного законодавства, для  звернення  із позовом до солідарних боржників, яким є, виходячи з матеріалів справи, відповідачі 1 та 2.

Також слід зазначити, що відповідно до ст.. 47 Уніфікованого Закону, всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуватись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися. Таке саме право належить кожній особі, яка поставила свій підпис на векселі, після того як вона прийме його і здійснить платіж за ним. Пред'явлення позову до однієї із зобов'язаних осіб не перешкоджає пред'явленню позову до інших осіб, навіть  якщо вони йдуть після особи, до якої пред'явлено позов.

Виходячи з вищенаведеного, господарський суд дійшов  обґрунтованого висновку про те, що  відповідачі 1 та 2 є солідарно зобов'язаними особами за неоплаченим простим векселем № 693133337341.

Відповідно до п. З ст. 48 Уніфікованого закону держатель векселя може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, витрати, пов'язані з проте стом і пересиланням, а також інші витрати.

Матеріалами справи підтверджено, що витрати по опротестуванню векселя у зв'язку з його неплатежем склали 300 грн.

Представники відповідачів доказів оплати заборгованості за простим векселем у сумі 36 390 грн. не надали як при розгляді справи  в господарському суді, так і при перегляді справи за апеляційною скаргою, крім того, відповідач-1  заборгованість за векселем   визнав  у по вному обсязі.

Господарський суд, керуючись правами наданими суду пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, розстрочив виконання рішення суду  на два місяця  Запорізькому державному підприємству «Кремній полімер», задовольнивши його заяву частково.

Зобов'язання сплатити за векселем припиняється виконанням, тобто сплатою зобов'язаною особою суми вексельного боргу. Разом  з тим,  зобов'язання, яке випливає з векселя, може бути припинено з інших підстав, передбачених гл. 50 ЦК,  зокрема шляхом передання відступного за згодою між вексельними кредитором і  боржником (ст. 600 ЦК), зарахування зустрічної грошової вимоги (статті 601-603  ЦК). Такі способи припинення  вексельного  зобов'язання  породжують ті самі наслідки, що й оплата за векселем.

Розглядаючи спори, пов'язані із припиненням цивільних зобов'язань шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог за векселями, суди мають враховувати нижчезазначене.

Вимоги, що витікають з векселя,  є грошовими. Отже, для їх зарахування необхідно, щоб зобов'язання, які при цьому припиняються, також були грошовими, тобто щоб зустрічна вексельна та основна цивільна вимоги мали предметну однорідність.

Сторона, що ініціює зарахування, повинна довести наявність у неї права вимоги за векселями. Вирішуючи питання про проведення заліку, треба з'ясувати, чи надано при направленні відповідної заяви докази наявності зустрічних вексельних вимог. У разі пред'явлення законним векселедержателем вимоги про оплату векселя зобов'язана за ним особа не має права відмовитися від виконання з посиланням на відсутність або недійсність зобов'язання, крім випадків, передбачених ст. 17 Уніфікованого закону.

Згідно із цією статтею особи, до яких пред'явлено позов за переказним векселем,  не можуть протиставляти вимогам держателя заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих  відносинах із трасантом або з попередніми держателями, якщо держатель при придбанні векселя не діяв свідомо на шкоду боржнику. На свої особисті відносини з іншими особами, у тому числі з попередніми векселедержателями, боржник вправі посилатися лише в тому разі, коли векселедержателями при придбанні векселя діяв свідомо на шкоду боржникові, тобто якщо  він знав про відсутність законних підстав  для видачі (передачі)  векселя до або під час його придбання.

Таким чином, предметом спору є вексельні взаємовідносини сторін, а не цивільні чи господарські взаємовідносини.

Скрутне фінансове становище заявника апеляційної скарги, як і держави України в цілому, не звільняє сторін від виконання своїх зобов'язань згідно діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги побудовані на виконанні заявником своїх господарських зобов'язань, а не спеціальних (вексельних), які регулюються в особливому порядку.

Доводи заявника апеляційної скарги колегією суддів спростовуються з підстав, викладених в мотивувальній частині постанові, як необґрунтовані та такі, що суперечать нормам чинного законодавства України.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд вірно застосував норми матеріального і процесуального права і правильно прийняв рішення про задоволення позовних вимог,  правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду немає.

Колегія суддів користується правами суду першої інстанції, тому вносить виправлення в назві  відповідача-2. Вважати відповідачем-2, який солідарно відповідає з відповідачем-1,  Дочірню компанію «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз». Вказані виправлення суду першої інстанції врахувати при видачі наказів господарського суду. Крім того, в мотивувальній частині рішення господарського суду вважати законним векселедержателем спірного векселю товариство з обмеженою відповідальністю «Сіал Джет Консалтінг» м. Запоріжжя, а не ЗАТ «Жовтневе підприємство теплових мереж». Вказані описки не є підставою для скасування законного та обгрунтованного рішення суду.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги  - відповідача-2 у справі

Керуючись ст.ст. 89, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Відповідачем-2 у справі та заявником апеляційної скарги вважати Дочірню компанію «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» м. Запоріжжя.

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2007. у справі № 5/109/07-5/120/07 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2007. у справі № 5/109/07-5/120/07 - без змін.

     Постанова оформлена відповідно до ст.84 ГПК України  30.10.2007 року.

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  

 Кагітіна Л.П.  Мойсеєнко Т. В.