Постанова

від 13.12.2022 по справі 380/1162/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/1162/20 пров. № А/857/11957/22

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівМатковської З.М., Шавеля Р.М.,

за участю секретаряПославського Д.Б.

представника позивача Гордієнко О.Ю.,

представника відповідача Павліш О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» та Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року (ухвалене головуючим суддею Карп`як О.О. у м. Львові об 11 год. 45 хв., повне судове рішення складено 11 липня 2022 року) у справі № 380/1162/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

скасувати податкове повідомлення рішення №0097935404 від 14.11.2019, винесене ГУ ДПС у Львівській області, яким застосовано штраф у сумі 9146, 14 грн в розмірі 10% за платежем податок на додану вартість за затримку на 24,19,14 та 3…дні сплати грошового зобов`язання в сумі 91461,40 грн. на підставі статтей 122-126 Податкового кодексу України, яке прийнято всупереч діючому законодавству та обставинам справи;

Зобов`язати відповідача:

провести виправлення у інтегрованій картці позивача платника ПДВ та зробити повний перерахунок сплати податкових зобов`язань по ПДВ за період з 2014 року шляхом виключення з інтегрованої картки позивача платника ПДВ суми неузгодженого податкового зобов`язання за податковим повідомлення рішенням від 04.09.2013 № 0001672210/3404 на загальну суму 102117, 67 грн а також нараховані суми пені та фінансових санкцій на цю суму боргу починаючи з дати їх занесення до інтегрованої картки позивача платника ПДВ;

здійснити перерахунок сплачених позивачем платежів по ПДВ з дати включення до інтегрованої картки неузгодженого податкового зобов`язання за податковим повідомленням рішенням від 04.09.2013 № 001672210/3404 на загальну суму 102117, 67 грн по даний час та визначити суму переплати ПДВ;

поновити у обліку позивача надлишково сплачені 17003, 01 грн за Договором № 22 про розстрочення грошових зобов`язань від 18.03.2014 по Рішенню про розстрочення грошових зобов`язань № 38254/25-00 від 18.03.2014 на суму боргу за податковим повідомленням рішенням, яке скасоване судом та виключити з інтегрованої картки позивача платника ПДВ пеню, нараховану за вказаним договором;

на підставі ст. 43 Податкового кодексу України, перерахувати переплату з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 19293, 15 грн з рахунку № UA088999980333189318000013003, відкритого у УДКСУ у Залізничному районі м. Львова на податок на додану вартість на рахунок № UA49899998031309002900001303, відкритого у УДКСУ у Залізничному районі м. Львова.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що ревізори провели невідомо якого виду перевірку та не встановили ряду обставин, які виключають правомірність застосування до них штрафних санкцій. Так, розрахунок штрафних санкцій містить нарахування штрафних санкцій по несвоєчасній сплаті за податковим повідомлення рішенням № 0004565112 від 26.10.2018 щодо сплати штрафу в розмірі 20% за платежем податок на додану вартість в сумі 30245, 11 грн. Вказане податкове повідомлення рішення оскаржене ними в суді і скасовано апеляційним судом 13.11.2019. Тому вважають, що у них жодного податкового боргу не було, його штучно створено відповідачем, який нарахував пеню і штраф на скасовані судом податкові повідомлення рішення. Вказує, що відповідачем неправомірно нараховано їм податковий борг 25.03.2014 і відповідно неправомірно нараховано пеню 9329, 40 грн. Зокрема зазначає, що податкове повідомлення рішення від 04.09.2013 № 00016722/0/3404 було оскаржено до суду, то такі суми були виключені з їх зобов`язання. Вказує, що податкове повідомлення рішення від 04.09.2013 № 0001672210/3404 скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013. 03.02.2014 Львівський апеляційний адміністративний суд виніс постанову у справі № 813/7022/13-а, якою скасував рішення суду першої інстанції і відмовив у задоволенні позову. З цього моменту вказане податкове повідомлення рішення від 04.09.2013 стало узгодженим. 18.03.2014 позивачем укладеного договори про розстрочення грошових зобов`язань, однак не дивлячись на це, податковим органом включено 25.03.2014 до їх зобов`язань донараховані суми за податковим повідомлення рішенням №0001672210/3404 від 04.09.2013. Таким чином, вважає, що відповідачем неправомірно 25.03.2014 нараховано їм податковий борг та пеню. Відповідно, і всі платежі за деклараціями зараховувались на погашення боргу за договором розстрочки, які через складну фінансову ситуацію підприємство не мало змоги оплатити в повній мірі, нараховувалась ще й пеня. 09.12.2015 ухвалою Верховного Суду скасовано постанови першої та апеляційної інстанцій у справі № 813/7022/13-а, справу скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції, - тому з цієї дати податкове повідомлення рішення від 04.09.2013 № 00016722/0/3404 було знову неузгодженим. На думку позивача, Залізнична ДПС зобов`язана була зменшити заборгованість із цієї дати на 102117, 67 грн, а також на суми безпідставно нарахованої пені і санкцій, чого зроблено не було. Враховуючи, що позивачем у 2016 році всю задекларовану суму ПДВ сплачено, не зняття з нарахувань неузгоджених сум податку та санкцій призвело до нарахування додаткових штрафних санкцій і пені. 08.12.2016 судом винесено рішення у справі № 813/7022/13-а, яким позовні вимоги задовольнив та скасував в тому числі податкове повідомлення рішення від 04.09.2013 № 0001672210/3404. 11.07.2017 судом апеляційної інстанції залишено без змін вказане судове рішення першої інстанції. Тільки 09.10.2017 відповідачем зменшено податкові зобов`язання по оскарженому податковому повідомленню рішенню. У 2018 році позивачу донараховано пеню і штрафні санкції, хоч жодних рішень вони не отримували. 23.11.2018 ними сплачено до бюджету 76500 грн ПДВ і усі нараховані штрафні санкції. Але борг зменшився лише на половину. В 2019 році відповідачем збільшено суму штрафних санкцій. Тому вважає, що податковий борг виник з вини податкового органу, оскільки не було своєчасно відкориговано неузгоджене податкове повідомлення рішення і всі сплачені ними суми ПДВ зараховувались на погашення неіснуючого боргу, а не на поточні задекларовані ними суми. Посилання на несвоєчасне поступлення рішення суду не є підставою для застосування штрафних санкцій за неузгодженим податковим повідомленням рішенням. Через неправомірні дії відповідача по нарахуванню фінансових санкцій позивач вважає, що переплатив до бюджету 116401, 81 грн. На заяву позивача від 08.11.2019 № 0811/01 про перерахування переплати з податку на прибуток в сумі 19293, 15 грн на податок на додану вартість був відхилений відповідачем. На заяву від 10.12.2019 №1012/01 про проведення виправлень у інтегрованій картці платника податків ПДВ відповідач відповіді не надав. Вказує, що податковий борг виник саме тому, що відповідач не виконав вимог діючого нормативного акта щодо внесення даних про суми стягнуті за податковим повідомленням рішенням та даних про оскарження такого.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0097935404 від 14.11.2019 в частині застосування штрафу у розмірі 3256, 16 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» від 08.11.2019 року з врахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на момент винесення спірного податкового повідомлення рішення постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі №1.380.2019.001259 скасовано податкове повідомлення рішення від 26.10.2018 № 0004565112, відтак донарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, що виникло на підставі такого податкового повідомлення рішення є неправомірним. Крім цього, з 09.12.2015 податкове повідомлення рішення від 04.09.2013р. №0001672210/3404, за яким майже рік у позивача існував борг і за яким нараховано пеню та штрафні санкції, знову стало неузгодженим. Відповідно, відповідач зобов`язаний був зменшити заборгованість із цієї дати на 102117,67 грн. а також на суми безпідставно нарахованої пені та санкцій, проте такого зроблено не було ні у 2016, ні у 2017 роках, натомість з позивача стягувалась заборгованість за вказаним податковим повідомленням рішенням та нараховувались пеня та штрафна санкції.

Також суд першої інстанції зазначив, що до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів скерування чи вручення відповідачу заяви про проведення виправлення в інтегрованій картці платника податків, а відтак у задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач та відповідач.

У апеляційній скарзі позивач покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та прийняти нове в цій частині, яким:

скасувати податкове повідомлення рішення №0097935404 від 14.11.2019, винесене ГУ ДПС у Львівській області, яким застосовано штраф у сумі 9146, 14 грн в розмірі 10% за платежем податок на додану вартість за затримку на 24,19,14 та 3…дні сплати грошового зобов`язання в сумі 91461, 40 грн на підставі статтей 122-126 Податкового кодексу України, яке прийнято всупереч діючому законодавству та обставинам справи;

Зобов`язати відповідача:

провести виправлення у інтегрованій картці позивача платника ПДВ та зробити повний перерахунок сплати податкових зобов`язань по ПДВ за період з 2014 року шляхом виключення з інтегрованої картки позивача платника ПДВ суми неузгодженого податкового зобов`язання за податковим повідомлення рішенням від 04.09.2013 № 0001672210/3404 на загальну суму 102117, 67 грн а також нараховані суми пені та фінансових санкцій на цю суму боргу починаючи з дати їх занесення до інтегрованої картки позивача платника ПДВ, в тому числі поновити в їхньому обліку надлишково сплачені ними 17003, 01 грн за Договором № 22 про розстрочення грошових зобов`язань від 18.03.2024 по Рішенню про розстрочення грошових зобов`язань № 38254/25-00 від 18.03.2014 на суму боргу за податковим повідомленням рішенням, яке скасовано судом та виключити з їхньої інтегрованої картки платника ПДВ пеню нараховану за договором;

на підставі ст. 43 Податкового кодексу України, перерахувати переплату з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 19293, 15 грн на податок на додану вартість на рахунок.

В решті рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

В свою чергу, відповідач у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове яким відмовити в задоволенні позву повністю.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому просить таку апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить їхню апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким частково скасувати рішення суду першої інстанції та в решті залишити без змін. В свою чергу просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення..

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, тобто задовольнити апеляційну скаргу податкового органу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» зареєстроване 21.02.2003 за № 1415120000003072, ЄДРПОУ 32409719, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 376628.

За результатами проведеної камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання за вересень, жовтень 2018 року, січень 2019 року, працівниками відповідача складено акт від 14.11.2019 № 003106/54-04/32409719, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що виник на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість та податкового повідомлення рішення від 26.10.2018 № 0004565112.

14.11.2019 відповідачем винесено податкове повідомлення рішення форми «Ш» № 0097935404, на підставі акта 003106/13-01-54-04/32409719 від 13.11.2019 на підставі статтей 122/126 Податкового кодексу України за затримку на 24-3 календарні дні сплати грошових зобов`язань в сумі 91461, 40 грн та зобов`язано сплатити штраф в розмірі 10% у сумі 9146, 14 грн. за платежем податок на додану вартість.

25.11.2019 позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся до ДПС України із скаргою на податкове повідомлення рішення від 14.11.2019 0097935404, однак рішенням про результати розгляду скарги від 27.01.2020 № 3300/6/99-00-08-05-05-06 залишено без змін вказане податкове повідомлення рішення, а скаргу без задоволення.

Відповідно до розрахунку штрафної санкції до вказаного податкового повідомлення рішення, враховано несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість від 19.10.2018 9228592417, № 9025668169 від 19.02.2019, № 9256689564 від 20.11.2018 та податкового повідомлення рішення від 26.10.2018 № 0004565112.

Згідно розрахунку по платежу податок на додану вартість ТзОВ «БК «Український стандарт»:

По податковій декларації № 9228592417 J02001 від 19.10.2018 виник борг в сумі 43533 грн по терміну сплати 31.10.2018. Податковий борг сплачений 23.11.2018 в сумі 43533 грн, із затримкою сплати 24 календарних днів.

По податковій декларації № 9025668169 J02001 від 19.02.2019 виник борг в сумі 10245,40 грн. по терміну сплати 02.03.2019. Податковий борг сплачений 20.03.2019 із затримкою сплати 19 календарних днів.

По податковій декларації № 9256689564 J02001 від 20.11.2018 виник борг в сумі 5121,40 грн. по терміну сплати 01.12.2018. Податковий борг сплачений 14.12.2018 із затримкою сплати 14 календарних днів.

По податковому повідомленню рішенню від 26.10.2018 року № 0004565112 А4Н201 виник борг по терміну сплати 20.11.2018. Податковий борг сплачений 23.11.2018 із затримкою сплати 3 дні.

Позивач вважаючи, що спірні рішення та дії відповідача протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755- IV (далі - ПК України).

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наказом Мінфіну України від 07.04.2016 № 422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ( далі - Порядок ), який зареєстровано в Мінюсті України 20.05.2016 № 751/28881.

Цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Розділом 9 вищенаведеного Порядку визначено порядок відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями.

Так, відповідно до п. 1 цього розділу, після внесення до інформаційної системи органів ДФС інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення облікові показники щодо нарахованих органом ДФС податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення) з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій) та беруть участь у розрахунках.

Якщо платнику, якому сформовано податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, не відкрито відповідну ІКП, вона відкривається автоматично за реквізитами, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні.

Відповідно до пункту другого, інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

За результатами адміністративного або судового оскарження: при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась; при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу).

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.

У разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 01.10.2013 до зобов`язань позивача внесено суму донарахованого ПДВ у розмірі 81366 ,67 грн (код 311 донараховано основного платежу за актом перевірки поточного року)та суму штрафних санкцій по ПДВ у розмірі 20751,00 грн (код донарахування 301 донараховано штрафні санкції за актом перевірки поточного року). Вказані суми занесені на підставі податкового повідомлення - рішення від 04.09.2013 № 00016722/0/3404 на суму 102117, 67 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення № 00016722/0/3404 від 04.09.2013 було оскаржено позивачем до суду та постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 по справі № 813/7022/13-а частково задоволено позов та скасовано оскаржене податкове повідомлення - рішення на суму 102117, 67 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду та позивачу відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення - рішення № 00016722/0/3404 від 04.09.2013, тобто з вказаної дати податкове повідомлення - рішення стало узгодженим.

18.03.2014 позивачем укладено Договір №22 про розстрочення грошових зобов`язань, яким була розстрочена сплата грошових зобов`язань у сумі 102117,67 грн. та визначено терміни сплати боргу, рівними частинами на протязі 2014 року.

Договір укладено на підставі Рішення №3825/25-00 від 18.03.2014р.

В подальшому, 09.12.2015 ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №813/7022/13-а (876/15620/13) скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 по справі № 813/7022/13-а, постанову від 03.02.2014 Львівського апеляційного суду № 813/7022/13-а (876/15620/13) та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2016, задоволено позовні вимоги ТзОВ «Будівельна компанія Український стандарт» та скасовано податкове повідомлення - рішення від 04.09.2013 №0001672210/3404.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 залишено без задоволення апеляційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року у справі № 813/7022/13-а - без змін.

Згідно із ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відтак, з 09.12.2015 податкове повідомлення рішення від 04.09.2013 №0001672210/3404, за яким майже рік у позивача існував борг і за яким нараховано пеню та штрафні санкції, знову стало неузгодженим. Відповідно, відповідач зобов`язаний був зменшити заборгованість із цієї дати на 102117, 67 грн а також на суми безпідставно нарахованої пені та санкцій, проте такого зроблено не було ні у 2016, ні у 2017 роках, натомість з позивача стягувалась заборгованість за вказаним податковим повідомленням рішенням та нараховувались пеня та штрафна санкції.

Крім цього, з аналізу представлених відповідачем витягів з інтегрованої картки позивача, починаючи з 2014 можна встановити, що в ній відсутні дані щодо коригування (зменшення) донарахованого податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 102117, 67 грн по скасованому в судовому порядку податковому повідомленню рішенню.

Лише 09.10.2017 відповідачем зменшено податкові зобов`язання позивача на суми нарахованих санкцій та ПДВ по вказаному вище та оскарженому податковому повідомленню - рішенню від 04.09.2013 у розмірі 81366, 67 грн (код 324 виключення з обліку донарахованого основного платежу за актом перевірки минулого року в зв`язку із запізненням надходження ухвали суду ) та суму штрафних санкцій по ПДВ у розмірі 20751, 00 грн (код 30N виключення з обліку штрафні санкції за актом перевірки минулих років в зв`язку із запізненням надходження ухвали суду).

Також, з інтегрованої картки платника податку слідує, що у 2018 - 2019 позивачу щомісячно до нараховують пеню і штрафні санкції, проте жодних рішень щодо таких нарахувань позивач не отримував та за що такі нараховані його не повідомлено.

Щодо нарахування відповідачем штрафу 10% за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, що виникло на підставі податкового повідомлення рішення від 26.10.2018 №0004565112 у сумі 3256,16 грн то суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Податкове повідомлення рішення від 26.10.2018 № 0004565112 було предметом оскарження в суді 19.03.2019. Так, ухвалою від 25.03.2019 відкрито провадження у справі № 1.380.2019.001259. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 1.380.2019.001259 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Український стандарт» - задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 1.380.2019.001259 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області: № 0004545112 від 26.10.2018 щодо сплати штрафу в розмірі 10% за платежем податок на додану вартість; № 0004565112 від 26.10.2018 щодо сплати штрафу в розмірі 20% за платежем податок на додану вартість; № 0007755112 від 20.11.2018 щодо сплати штрафу в розмірі 10% за платежем податок на додану вартість; № 0007735112 від 20.11.2018 щодо сплати штрафу в розмірі 20% за платежем податок на додану вартість.

Відтак апеляційний суд поділяє висновок суду першої інстанції, що оскільки на момент винесення спірного податкового повідомлення рішення постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 1.380.2019.001259 скасовано податкове повідомлення рішення від 26.10.2018 №0004565112, а тому донарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, що виникло на підставі такого податкового повідомлення рішення є неправомірним.

Щодо нарахування відповідачем штрафу 10% за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, що виникло на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 19.10.2018 № 9228592417, від 19.02.2019 № 9025668169, від 20.11.2018 № 9256689564 в сумі 5889, 98 грн. слід зазначити наступне.

Як згадувалось вище, відповідачем 09.10.2017 зменшено по податкові зобов`язання позивача на суми нарахованих санкцій та ПДВ по вказаному вище та оскарженому податковому повідомленню - рішенню від 04.09.2013 у розмірі 81366, 67 грн (код 324 виключення з обліку донарахованого основного платежу за актом перевірки минулого року в зв`язку із запізненням надходження ухвали суду ) та суму штрафних санкцій по ПДВ у розмірі 20751, 00 грн (код 30N виключення з обліку штрафні санкції за актом перевірки минулих років в зв`язку із запізненням надходження ухвали суду).

Позивачем не долучено до матеріалів справи вказаних податкових декларацій та доказів сплати узгоджених податкових зобов`язань, що виникли на підставі подання таких декларацій. Відтак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань за вказаними податковими деклараціями.

Враховуючи наведене вище, позивачем не спростовано встановлені в акті перевірки факти сплати самостійно узгоджених зобов`язань з податку на додану вартість по вказаних вище податкових деклараціях поза межами строку, визначеного п. 203.2 ст. 203 ПК України.

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення рішення №0097935404 від 14.11.2019 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафу у розмірі 3256,16 грн.

Щодо позовних в частині зобов`язання відповідача:

провести виправлення у інтегрованій картці позивача платника ПДВ та зробити повний перерахунок сплати податкових зобов`язань по ПДВ за період з 2014 року шляхом виключення з інтегрованої картки позивача платника ПДВ суми неузгодженого податкового зобов`язання за податковим повідомлення рішенням від 04.09.2013 № 0001672210/3404 на загальну суму 102117, 67 грн а також нараховані суми пені та фінансових санкцій на цю суму боргу починаючи з дати їх занесення до інтегрованої картки позивача платника ПДВ;

здійснити перерахунок сплачених позивачем платежів по ПДВ з дати включення до інтегрованої картки неузгодженого податкового зобов`язання за податковим повідомленням рішенням від 04.09.2013 № 001672210/3404 на загальну суму 102117 ,67 грн по даний час та визначити суму переплати ПДВ;

поновити у обліку позивача надлишково сплачені 17003, 01 грн за Договором № 22 про розстрочення грошових зобов`язань від 18.03.2014 по Рішенню про розстрочення грошових зобов`язань № 38254/25-00 від 18.03.2014 на суму боргу за податковим повідомленням рішенням, яке скасоване судом та виключити з інтегрованої картки позивача платника ПДВ пеню, нараховану за вказаним договором.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 01.10.2013 до зобов`язань позивача занесено суму донарахованого ПДВ у розмірі 81366, 67 грн.(код 311 донараховано основного платежу за актом перевірки поточного року)та суму штрафних санкцій по ПДВ у розмірі 20751, 00 грн (код донарахування 301 донараховано штрафні санкції за актом перевірки поточного року). Вказані суми занесені на підставі податкового повідомлення - рішення від 04.09.2013 № 00016722/0/3404 на суму 102117 ,67 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення № 00016722/0/3404 від 04.09.2013 було оскаржено позивачем до суду та постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 по справі № 813/7022/13-а частково задоволено позов та скасовано оскаржене податкове повідомлення - рішення на суму 102117, 67 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду та позивачу відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення - рішення № 00016722/0/3404 від 04.09.2013, тобто з вказаної дати податкове повідомлення - рішення стало узгодженим.

18.03.2014 позивачем укладено Договір № 22 про розстрочення грошових зобов`язань, яким була розстрочена сплата грошових зобов`язань у сумі 102117, 67 грн та визначено терміни сплати боргу, рівними частинами на протязі 2014 року.

Договір укладено на підставі Рішення №3825/25-00 від 18.03.2014.

В подальшому, 09.12.2015 ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № 813/7022/13-а (876/15620/13) скасовано Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 по справі № 813/7022/13-а, постанову від 03.02.2014 Львівського апеляційного суду № 813/7022/13-а (876/15620/13) та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2016, задоволено позовні вимоги ТзОВ «Будівельна компанія «Український стандарт» та скасовано податкове повідомлення - рішення від 04.09.2013 № 0001672210/3404.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 залишено без задоволення апеляційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 у справі № 813/7022/13-а - без змін.

Таким чином, з 09.12.2015 податкове повідомлення рішення від 04.09.2013 № 0001672210/3404, за яким майже рік у позивача існував борг і за яким нараховано пеню та штрафні санкції, знову стало неузгодженим. Відповідно, відповідач зобов`язаний був зменшити заборгованість із цієї дати на 102117, 67 грн а також на суми безпідставно нарахованої пені та санкцій, проте такого зроблено не було ні у 2016, ні у 2017 роках, натомість з позивача стягувалась заборгованість за вказаним податковим повідомленням рішенням та нараховувались пеня та штрафна санкції.

Крім цього, з аналізу представлених відповідачем витягів з інтегрованої картки позивача, починаючи з 2014 можна встановити, що в ній відсутні дані щодо коригування (зменшення) донарахованого податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 102117,67 грн. по скасованому в судовому порядку податковому повідомленню рішенню.

Лише 09.10.2017 відповідачем зменшено податкові зобов`язання позивача на суми нарахованих санкцій та ПДВ по вказаному вище та оскарженому податковому повідомленню - рішенню від 04.09.2013 у розмірі 81366,67 грн. (код 324 виключення з обліку донарахованого основного платежу за актом перевірки минулого року в зв`язку із запізненням надходження ухвали суду ) та суму штрафних санкцій по ПДВ у розмірі 20751,00 грн. (код 30N виключення з обліку штрафні санкції за актом перевірки минулих років в зв`язку із запізненням надходження ухвали суду).

У позовній заяві позивач стверджує, що 10.12.2019 звертався до Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з заявою про проведення виправлень в інтегрованій картці платника податків по ПДВ. Однак, жодної відповіді не отримано.

Однак, до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів скерування чи вручення відповідачу заяви про проведення виправлення в інтегрованій картці платника податків.

Більше того, 09.10.2017 відповідачем зменшено податкові зобов`язання позивача на суми нарахованих санкцій та ПДВ по вказаному вище та оскарженому податковому повідомленню - рішенню від 04.09.2013.

Оскільки до матеріалів справи не долучено доказів звернення позивача до контролюючого органу за заявою про проведення виправлень в інтегрованій картці платника, у задоволенні таких позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача на підставі ст.43 ПК України, перерахувати переплату з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 19293, 15 грн з рахунку №UA088999980333189318000013003, відкритого у УДКСУ у Залізничному районі м. Львова на податок на додану вартість на рахунок № UA49899998031309002900001303, відкритого у УДКСУ у Залізничному районі м. Львова.

Судом встановлено, що 08.11.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про перезарахування коштів у сумі 19293, 15 грн з рахунку податку на прибуток на рахунок податку на додану вартість.

Листом від 11.11.2019 № 10345/10/13-01-54-04 відповідач повідомив, що сума вказаної переплати становить більше 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, тому не підлягає зарахуванню з одного бюджетного рахунку на інший відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України.

Відповідно до п. 43.3. ст.43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно п. 43.4. ст.43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно п.43.5. ст.43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно зворотного боку ІКП позивача по податку на прибуток, переплата, яку позивач мав намір перерахувати на рахунок ПДВ, була сформована за рахунок сплати податку на прибуток згідно платіжних доручень №103 від 23.04.2014 на суму 18719, 78 грн та №1 14 від 30.04.2014 на суму 790 грн, які в день надходження коштів зараховано в погашення пені. Повторно вказані суми враховані як переплата по податку на прибуток 09.10.2017.

Відтак, твердження відповідача про те, що сума переплати становить більше 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, тому не підлягає зарахуванню з одного бюджетного рахунку на інший відповідно до п.43.3 ст.43 ПК України, є необґрунтованими та безпідставними.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що за результатами розгляду заяви позивача від 08.11.2019 відповідач безпідставно відмовив позивачу у перезарахуванні коштів у сумі 19293, 15 грн з рахунку податку на прибуток на рахунок податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, в результаті чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0097935404 від 14.11.2019 в частині застосування штрафу у розмірі 3256,16 грн та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» від 08.11.2019 року з врахуванням висновків суду.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційних скарг не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» та Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі № 380/1162/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді З. М. Матковська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 20 грудня 2022 року