Ухвала

від 20.12.2022 по справі 634/1008/21

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/1008/21

Провадження № 1-кп/529/157/22

УХВАЛА

20 грудня 2022 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021221000000009 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)" до Диканського районного суду Полтавської області із Сахновщинського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021221000000009 стосовно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу розподілено для розгляду судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 від 21.09.2022 вказану справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

26 жовтня 2022 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору, так як обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить численні недоліки, а саме:

- в обвинувальному акті потерпілим зазначено фізичну особу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак наведене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення свідчить про те, що потерпілим має бути юридична особа - Комунальне підприємство "Сахновщинське виробниче підприємство "Схід", код ЄДРПОУ 32837151. Обвинувальний акт крім анкетних даних потерпілої не містить жодних відомостей про ОСОБА_6 та причинно-наслідкового зв`язку між сформульованим стосовно ОСОБА_4 обвинуваченням і шкодою. Тобто, анкетні дані потерпілого в обвинувальному акті не відповідають викладеним в ньому обставинам і формулюванню обвинувачення стосовно ОСОБА_4 ;

- слідчим, який складав обвинувальний акт, та прокурором, який його затвердив, порушено презумпцію невинуватості;

- обвинувальний акт належним чином не затверджений прокурором, так як підпис в графі "Затверджую" не скріплений печаткою.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 просили задовольнити клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з підстав, вказаних у клопотанні. Захисник обвинуваченої також вказав, що ст. 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення будь-яких додаткових відомостей до обвинувального акта після його надходження до суду, зокрема у підготовчому судовому засіданні. Залишення ж обвинувального акта з недоліками є неприпустимим, оскільки може призвести до необ`єктивного та неповного встановлення всіх обставин у справі та позбавить можливості ухвалити справедливе судове рішення.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання захисника обвинуваченої та вказала, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для повернення обвинувального акту вона не вбачає.

Потерпіла ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань суду не надала.

Розглянувши клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Перелік відомостей, які обов`язково має містити обвинувальний акт, зазначено в ч. 2 ст. 291 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Системний аналіз норм п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України свідчить, що повернення обвинувального акта прокурору передбачено у разі невідповідності його вимогам статтей 291, 292 КПК України. Зокрема, якщо в ньому містяться положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; він не підписаний слідчим (прокурором) чи не затверджений прокурором; до нього не долучено передбачені законом додатки.

При цьому, повернення обвинувального акта є обґрунтованим, якщо виявлена невідповідність порушує права учасників кримінального провадження, вказаний недолік не можна усунути під час судового розгляду, або перешкоджає прийняти законне та обґрунтоване рішення під час судового розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити зокрема анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Згідно з ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

В обвинувальному акті потерпілим вказано фізичну особу ОСОБА_6 та її анкетні дані.

Крім зазначених анкетних даних потерпілої ОСОБА_6 , обвинувальний акт більше не містить жодних відомостей про ОСОБА_6 та про обставини, які б свідчили про причинно-наслідковий зв`язок між висунутим ОСОБА_4 обвинуваченням та шкодою у розмірі 42 668,47 грн, завданою саме потерпілій ОСОБА_6 .

При цьому, зі сформульованого в обинувальному акті обвинувачення вбачається, що потерпілим має бути саме юридична особа - Комунальне підприємство "Сахновщинське виробниче підприємство "Схід".

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора.

У розділі обвинувального акта "Відомості про слідчого та прокурора" слідчим вказано лише одну особу - начальника відділення № 1 слідчого відділу Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 .

При цьому, у розділі обвинувального акта "Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення" вказано, що 08 липня 2021 року начальником відділення № 1 слідчого відділу Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_7 , відповідно до вимог ст. ст. 39, 214 КПК України, проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному правопорушенню доручено старшому слідчому відділення № 1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_8 . З реєстру матеріалів досудового розслідування також вбачається, що 08.07.2021 розслідування кримінального провадження доручено старшому слідчому ОСОБА_8 .

Тобто, у розділі обвинувального акта "Відомості про слідчого та прокурора" не вказано всіх слідчих, які здійснювали досудове розслідування кримінального провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом.

Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст. 56 КПК України).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Крім того, згідно з положеннями даної Конвенції, кожен кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 зазначив, що у тексті підпункту «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. В цьому ж рішенні суд зазначає, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно з ст. 337 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.

Згідно вимог закону пред`явлене особі обвинувачення повинно бути конкретним за змістом. Зокрема воно повинно містити дані про кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце, спосіб, мотиви та інші обставини його вчинення.

Відповідно до ст. 22 КПК України функцією суду є лише розгляд справи, під час якого він лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, і недопустимим є покладення на суд функцій, які властиві органам досудового розслідування та державного обвинувачення.

Згідно з ст. 337 КПК України суд не вправі, за результатами судового розгляду, змінити обвинувачення на таке, що істотно відрізняється від пред`явленого, а також, не вправі за власною ініціативою в будь-який спосіб поставити питання про таку зміну. Недодержання судом зазначених вимог кримінально-процесуального закону є порушенням права на захист.

Фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та саме формулювання обвинувачення викладені неповно, неконкретно та не чітко.

Зокрема, не конкретизовано час вчинення кримінального правопорушення. В обвинувальному акті час вчинення злочину вказано як "період часу з 16 травня 2016 року до 02 квітня 2021 року", хоча вказаний в обвинувальному акті спосіб вчинення злочину, а саме шляхом безпідставного нарахування заробітної плати, інших заохочувальних виплат та безпідставного списання коштів підприємства у частині нарахування заробітної плати, дає можливість вказати точний час цих нарахувань і списань, тобто точний час вчинення злочину.

В обвинувальному акті також не зазначено місце вчинення злочину, не вказано всі ідентифікуючі відомості про укладені між ОСОБА_4 та Сахновщинською селищною радою контракти на управління підприємством від 16.05.2016, 16.05.2017, 16.05.2018, 16.05.2019, 01.09.2020, відповідно до умов яких, як вказано у обвинувальному акті, ОСОБА_4 користувалася правом розпорядження коштами підприємства, а саме не зазначено назви цих контрактів, їх номери тощо.

Крім того, з обвинувального акта незрозуміло, на користь кого ОСОБА_4 було безпідставно нараховано та списано кошти підприємства - на її користь чи на користь іншої особи, так як в обвинувальному акті зазначено лише фразу "у підзвіту директора", що не дає можливості чітко та зрозуміло встановити цю обставину.

На переконання суду, вказані вище відомості та обставини мають бути відображені в обвинувальному акті, обвинувачення має бути чітким, конкретним та зрозумілим. Натомість, невиконання цих вимог порушує право на захист обвинуваченої ОСОБА_4 .

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акта чи реєстру матеріалів досудового розслідування після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру матеріалів досудового розслідування на суттєві та не суттєві, чи такі, що перешкоджають або не перешкоджають розгляду справи по суті. Статтею 291 КПК України чітко передбачено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Статтею 109 КПК України чітко передбачено перелік відомостей, які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Виключень щодо можливості визнання несуттєвими недотримання прокурором чи слідчим будь-якої з вказаних вимог, законом не передбачено.

Зазначені вище недоліки обвинувального акта є істотними та такими, що унеможливлюють призначення судового розгляду обвинувального акта, оскільки це може призвести до необ`єктивного та неповного встановлення всіх обставин у справі та позбавить обвинувачену належного здійснення права на захист.

При цьому, суд вважає безпідставним твердження захисника обвинуваченої в частині невідповідності обвинувального акта вимогам чинного законодавства, так як він не засвідчений печаткою органу прокуратури, адже положеннями ст. 291 КПК України не передбачено необхідність посвідчення підпису прокурора, який затвердив обвинувальний акт, печаткою органу прокуратури.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України, а тому останній підлягає поверненню прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.04.2021 за № 42021221000000009 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, повернути прокурору Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1