Постанова

від 14.12.2022 по справі 908/2599/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 року м.Дніпро Справа № 908/2599/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021р. у справі №908/2599/21

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Приморськ Запорізької області

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021р. у справі №908/2599/21 (повний текст складено - 16.11.2021р., суддя - Ніколаєнко Р.А., м. Запоріжжя) відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_1 .

Вказана ухвала мотивована тим, що:

- суд не знайшов заяву ОСОБА_1 такою, що подана з дотриманням необхідних вимог, установлених ч. 3 ст. 116 та п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ;

- заявником не зазначено розмір грошових зобов`язань забезпеченого кредитора у валюті кредиту (доларах США) задля забезпечення реалізації абз. 6 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, а також і в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на час подання заяви. Виконавчий напис заявником суду не надано. Встановити розмір заборгованості за кредитними зобов`язаннями у валюті кредиту, за виконання яких поручилася заявник ОСОБА_1 , рівно як і встановити складові суми зобов`язання, відносно яких видано виконавчий напис, з наданих заявником матеріалів не вбачається за можливе;

- заявником не надані ґрунтовні пояснення, докази в обґрунтування та на підтвердження того, що сума зобов`язань, з дати видачі виконавчого напису - 23.09.2009р. залишилася незмінною;

- визначення розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором у заявленому боржником розмірі заперечує ТОВ "Укрдебт Плюс", що є небезпідставним. При цьому, забезпечений кредитор надав власні дані щодо заборгованості (хоча також без зазначення сум заборгованості у валюті кредиту), а саме: 4207189,27 грн., з яких: 1177810,54 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту та 3029378,73 грн. - заборгованість за процентами;

- додані до заяви як на виконання п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ копії декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018, 2019 та 2020 роки не відповідають встановленим вимогам. Так, членом сім`ї заявником зазначено ОСОБА_2 . Інформації про дату народження, громадянство ОСОБА_2 , належне йому рухоме та нерухоме майно, його доходи та інші виплати декларації не містять. Передбачені до заповнення рядки декларацій є пустими. З представлених заявником ОСОБА_1 декларацій не вбачається, що її сином Осипенком О.В. не надано відповідну інформацію. В даному випадку не можна припустити, що відповідна інформація не могла бути отримана з офіційних джерел;

- матеріали справи свідчать про неповноту, а також недостовірність інформації в деклараціях про майновий стан боржника;

- надані заявником та зібрані матеріали в їх сукупності не дозволяють однозначно встановити, що іпотечне майно, іпотекодержателем якого є ТОВ "Укрдебт Плюс", є єдиним місцем проживання боржника та членів його сім`ї у розумінні п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ;

- доданий до заяви план реструктуризації боргу ОСОБА_1 не підписаний заявником, тому не може бути розцінений як поданий, погоджений заявником;

- заявником належно не дотримано передумови звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за особливостями п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ - не отримано від кредитора кандидатури оцінювача та визначення цим оцінювачем ринкової вартості квартири, що забезпечує вимоги банку.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Фізична особа ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2022р. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- в оскаржуваній ухвалі судом встановлено, що в декларації не зазначено майнову інформацію стосовно члена сім`ї та основного боржника сина заявника - ОСОБА_2 . Однак в розумінні діючого законодавства на теперішній час він не є членом сім`ї, тому що на протязі тривалого часу він зі своєю сім`єю мешкає в м Запоріжжі та не має реєстрації за місцем мешкання заявника;

- кредитор навмисно уникає будь-якого спілкування із заявницею, його дії спрямовані на позбавлення заявниці єдиного місця мешкання.

Забезпечений кредитор наданими йому процесуальними правами не скористався та не надав відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2022р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 02.03.2022р.

У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 02.03.2022р. не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2022р. розгляд справи призначено в судовому засіданні на 14.12.2022р.

В засіданні суду 14.12.2022р. представник ТОВ "Укрдебт Плюс" в режимі відеоконференції надав пояснення на апеляційну скаргу.

Апелянт у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду та надсиланням ухвали від 26.10.2022р. на електронну адресу представника - адвоката Гостєвої К.М.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло відзивів, пояснень, заяв, клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в тому числі про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 14.12.2022р.

Оскільки явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважного представника апелянта.

У судовому засіданні 14.12.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

До Господарського суду Запорізької області надійшла заява боржника - фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність згідно з положеннями п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.09.2021р. після усунення заявником первісно допущених недоліків заяви (згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.09.2021р.) заяву боржника - фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 05.10.2021р.

Підготовче засідання відкладалось до 03.11.2021р., а в судовому засіданні 03.11.2021р. оголошувалась перерва до 11.11.2021р.

Забезпечений кредитор - ТОВ "Укрдебт Плюс" надав суду письмові пояснення на заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у яких зазначив, що при подачі заяви заявником не дотримано встановлених вимог, зокрема, ОСОБА_1 не підписані опис майна та список кредиторів, а також план реструктуризації і у такому вигляді документи не можуть вважатися такими, що підтверджують відповідні обставини. Зазначені боржником відомості про заборгованість за кредитними зобов`язаннями, розмір якої згідно із заявою дорівнює 386576,12 грн., не відповідають дійсності, оскільки насправді цей розмір складає 4207189,27 грн., з яких: 1177810,54 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту та 3029378,73 грн. - заборгованість по процентам. Кредитор звернув увагу, що умовами кредитного договору сторони погодили, що проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. Крім того, забезпечений кредитор пояснив, що замовив рецензію на наданий боржником звіт про оцінку майна і отримана рецензія містить критичні висновки.

В судовому засіданні 11.11.2021р. місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників провадження у справі, постановив оскаржувану ухвалу.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами заява ОСОБА_1 мотивована наявністю заборгованості в розмірі 386576,12 грн. перед ТОВ "Укрдебт Плюс" за кредитним договором в іноземній валюті №11381319000 від 15.08.2008р., виконання зобов`язань за яким забезпечено договором іпотеки №11381319000/З від 15.08.2008р., згідно з яким в іпотеку передано житло.

В заяві наведені обставини про те, що 15.08.2008р. між сином заявника - Осипенком О.В. та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" було укладено договір про надання споживчого кредиту №11381319000 грошових коштів в іноземній валюті у розмірі 48800 доларів США із строком повернення до 14.08.2015р. Даний договір був забезпечений договором іпотеки №11381319000/3 від 15.08.2008р., за яким ОСОБА_1 виступила майновим поручителем та передала в іпотеку належне їй на праві власності майно, а саме - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Основний боржник (син), Осипенко О. В. припинив сплачувати кредит з 2009 року. З 07.11.2019р. змінився іпотекодержатель, - замість ПАТ "УкрСиббанк" іпотекодержателем стало ТОВ "Укрдебт Плюс". Отриманою за допомогою адвокатського запиту інформацією Приморського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (№9638 від 18.06.2021р.) було з`ясовано, що 23.06.2009р. ПАТ "УкрСиббанк" (правонаступником якого є забезпечений кредитор) до Приморського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області подало на виконання виконавчий напис приватного нотаріуса Приморського районного нотаріального округу Кузьменко В. П. №685 щодо звернення стягнення на житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , і за рахунок коштів, отриманих від реалізації житлового будинку підлягають задоволенню вимоги ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 386576,12 грн. В заяві підсумовано, що ОСОБА_1 не спроможна виконати зобов`язання в розмірі 386576,12 грн., строк виконання яких настав, а будинок, на який нотаріус звернув стягнення, видавши виконавчий напис №685 від 23.06.2009р., є єдиним місцем проживання ОСОБА_1 , а відтак житлом в розумінні ст. 30 Конституції України. Також в заяві пояснено, що 26.07.2021р. ОСОБА_1 письмово звернулась до забезпеченого кредитора із заявою про визначення оцінювача на виконання вимог КУзПБ, але станом на момент подання заяви, відповіді отримано не було, тому ОСОБА_1 звернулась за оцінкою до приватного оцінювача, який визначив вартість будинку та земельної ділянки.

Заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність доданий договір про надання споживчого кредиту №11381319000 від 15.08.2008р., згідно з яким АКІБ "УкрСиббанк" надав позичальнику - Осипенку Олександру Валентиновичу кредит в іноземній валюті в сумі 48800,00 доларів США, а позичальник зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит не пізніше 14.08.2015р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або згідно з умовами договору.

Також заявником наданий договір іпотеки №11381319000/З від 15.08.2008р., укладений між АКІБ "УкрСиббанк" - іпотекодержателем з ОСОБА_1 - іпотекодавцем, що є майновим поручителем, у відповідності до якого на забезпечення виконання зобов`язань позичальника - ОСОБА_2 за кредитним договором №11381319000 від 15.08.2008р., ОСОБА_1 передала в іпотеку майно, а саме - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належне їй на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Приморською державною нотаріальною конторою 05.03.2004р. за реєстровим номером 431, зареєстрованого в Приморському КП БТІ 11.08.2004р. за номером запису 4972.

Належність заявнику ОСОБА_1 права власності на зазначену нерухомість підтверджується доданою до заяви та отриманою безпосередньо судом першої інстанції інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна (станом на 27.06.2020р. та на 08.09.2021р. відповідно).

ТОВ "Укрдебт Плюс" як на підтвердження прав кредитора за договором про надання споживчого кредиту №11381319000 від 15.08.2008р. та договором іпотеки №11381319000/3 від 15.08.2008р. надано укладений ним, як покупцем, з ПАТ "Дельта Банк" - продавцем договір №2082/К купівлі-продажу прав вимог, згідно з яким ПАТ "Дельта Банк" передало у власність ТОВ "Укрдебт Плюс" права вимоги до позичальників, заставодавців, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами згідно з додатками № 1, 2.

В рішенні Приморського районного суду Запорізької області від 09.04.2021р. у справі № 326/911/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Кузьменко Валентина Петрівна про припинення договору іпотеки №11381319000/3 від 15.08.2008р. та зняття заборони відчуження нерухомого майна наведені встановлені судом обставини про те, що 08.12.2011р. між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "УкрСиббанк" відступив на користь ПАТ "Дельта Банк" своє право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором №11381319000 від 15.08.2008р., що був укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та Осипенко О.В.

13.05.2020р. між ТОВ "Укрдебт Плюс" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 2245/К. Згідно вказаного договору, ТОВ "Укрдебт Плюс" набуло право вимоги, в тому числі до Осипенко О.В. за кредитним договором №11381319000 та договорами забезпечення по кредиту, у тому числі, за договором іпотеки.

Зазначеним рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 09.04.2021р. у справі №326/911/20 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Кузьменко Валентина Петрівна про припинення договору іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна - відмовлено.

З урахуванням наведеного, обставини щодо наявності кредитних та забезпечувальних правовідносин основного боржника за кредитом - позичальника ОСОБА_2 та заявника - майнового поручителя ОСОБА_1 з ТОВ "Укрдебт Плюс" матеріалами справи (наданих у копіях документів) підтверджуються.

Предметом судового розгляду у даній справі є питання наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

За визначеннями, наведеними в ст. 1 КУзПБ, боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець визначив пріоритет реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (ст. 116 КУзПБ), апеляційний господарський суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у п. п. 44-51 постанови від 26.05.2022р. у справі №903/806/20.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021р. у справі №910/6639/20 зазначив, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при не результативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Книгою 4 КУзПБ урегульовано умови й порядок здійснення провадження у справі про неплатоспроможність боржників (фізичних осіб) та реструктуризації заборгованості без розмежування її природи, підстав виникнення, складу заборгованості, суб`єктного та кількісного складу кредиторів тощо.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Такий порядок, з-поміж іншого, передбачає: звернення боржника до суду із заявою з дотриманням вимог, визначених ст. ст. 115, 116 КУзПБ, відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть в залежності від наявності у сукупності всіх чотирьох підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ (постанова Верховного Суду від 17.06.2021р. у справі №926/2987-б/20).

Таким чином, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021р. у справі №909/1028/20).

Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ст. ст. 119, 120 КУзПБ.

Частиною 1 ст. 119 КУзПБ регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Згідно приписів ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну з таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам ст. 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ.

Системний аналіз ст. 113, ч. ч. 1, 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначитись місцевим господарським судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 13, ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий господарський суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Водночас, при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Крім того, у справах про банкрутство (у тому числі неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищенаведені правові наслідки, то на фізичну особу - боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.

Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа - боржник (яка є єдиним суб`єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози.

Крім того, колегія суддів враховує, що стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК України, водночас, у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними і допустимими доказами у розумінні вимог ст. ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п. п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

Окрім того, положення КУзПБ визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги 4 КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022р. у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Таким чином, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї щодо розміру та джерел доходів (п. п. 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Зокрема, п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021р. у справі №910/6639/20).

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможності обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому, реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021р. у справі №910/6639/20).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання положень ст. 116 КУзПБ фізичною особою ОСОБА_1 разом із заявою про визнання неплатоспроможним надано до господарського суду копії декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018-2020 роки.

Судом першої інстанції встановлено, що додані до заяви як на виконання п. 11 ч.3 ст.116 КУзПБ копії декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018, 2019 та 2020 роки не відповідають встановленим вимогам.

Так, членом сім`ї заявником визначено ОСОБА_2 та відносно нього вказано лише такі дані: РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Приморським РВ УМВС України в Запорізькій області 13.07.1999р.

Осипенко О.В. є основним боржником за кредитним договором про надання споживчого кредиту №1138131900 від 15.08.2008р.

Декларації про майновий стан боржника не містять інформації про дату народження, громадянство ОСОБА_2 , належне йому рухоме та нерухоме майно, його доходи та інші виплати, а передбачені до заповнення рядки декларації є пустими.

Крім того, надані заявником декларації не свідчать, що її сином - Осипенком О.В. не надано відповідну інформацію.

Ключові доводи скаржника зводяться до того, що суд першої інстанції неправильно застосував норми ч. 5 ст. 116 КУзПБ, що полягало у безумовному віднесенні сина до членів сім`ї боржника, що має наслідком необхідність відображення відповідної інформації у декларації.

Аналіз положень ч. 3 ст. 116 КУзПБ свідчить про те, що декларація про майновий стан боржника є невід`ємним додатком заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Вимоги щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, визначені наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019р. №2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність".

Абзацом 2 ч. 5 ст. 116 КУзПБ визначено, що до членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

До предмету дослідження у даному випадку, належить вирішення питання щодо тлумачення положень ч. 5 ст. 116 КУзПБ у контексті поширення умови визначення членами сім`ї за характеризуючими ознаками спільного проживання, пов`язаності спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків виключно на категорію "інші особи" чи до всього попереднього переліку.

Базове поняття "член сім`ї" норма Сімейного кодексу України встановлює на підставі критеріїв спільного проживання, пов`язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов`язків.

Водночас, застосування поняття "член сім`ї" в інших галузях законодавства може розширювати чи звужувати коло осіб, які підпадають під це поняття у залежності від мети правового регулювання тієї чи іншої галузі, правового інституту або окремої правової норми.

З моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника/відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019р. у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип узгодженості нормативних приписів права із суміжними інститутами права, що має гарантувати інтеграцію законодавства у сфері неплатоспроможності/банкрутства до національної системи права.

Включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, здійснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти найкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До таких зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.

Таке розуміння застосування поняття "член сім`ї" у процедурі провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про включення до кола членів сім`ї боржника у ч. 5 ст. 116 КУзПБ осіб, які не є членами сім`ї в розумінні ст. 3 СК України, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки.

Відмінність поняття "член сім`ї боржника", визначеного законодавством у сфері неплатоспроможності та наведеного у ч. 5 ст. 116 КУзПБ, додатково пояснюється відсутністю використання у цій частині бланкетної норми з посиланням на положення СК України, іншого нормативно-правового акта.

Положення ч. 5 ст. 116 КУзПБ самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття "член сім`ї боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи. Положення ст. 3 СК України для регулювання відносин у процедурі розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб не застосовуються.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021р. у справі №910/6639/20 зазначив, що судове тлумачення ч. 5 ст. 116 КУзПБ, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім`ї не передбачено, натомість у ч. 5 ст. 116 КУзПБ імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22.09.2022р. у справі №916/2372/20).

З отриманих на запит господарського суду копій матеріалів цивільної справи Приморського районного суду Запорізької області №326/911/20, а саме з наданої районному суду інформації Коларівської сільської ради Приморського району Запорізької області установлено дату народження ОСОБА_2 - 05.08.1972р. В листі з цією інформацією (лист датований вереснем 2020 року, отримано районним судом 16.09.2020р.) зазначено адресу реєстрації ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_2 .

Отриманими відомостями Головного управління ДПС у Запорізькій області (№68853/6/08-01-20-05-07 від 09.11.2021р.) з`ясовано, що громадянин Осипенко Олександр Валентинович (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області, Приморська ДПІ (Приморський район) в якості фізичної - особи підприємця з 18.06.2020р. Згідно інформації, яка міститься в ІС "Податковий блок" станом на 08.11.2021р. від фізичної - особи підприємця Осипенка Олександра Валентиновича (РНОКПП НОМЕР_1 ) до контролюючого органу подана податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємців) за №8373887 від 05.02.2021р. термін сплати 19.02.2021р. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

ГУ ДПС у Запорізькій області також надано наявні відомості з центральної бази даних ДРФО ДПС України про суми виплачених доходів громадянки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ФОП Осипенка Олександра Валентиновича (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 2019р. - II квартал 2021р.

Згідно з цими відомостями Осипенко О.В. був працевлаштований у ТОВ "Компанія "ЗКПБЦ" і в період І кв. 2019р. - І кв.2020р. отримав дохід у вигляді заробітної плати в загальній сумі 55261 грн.

Також ГУ ДПС у Запорізькій області надані дані відносно ТОВ "Компанія "Земельно-кадастровий проектно-будівничий центр" (ТОВ "Компанія "ЗКПБЦ", код ЄДРПОУ 40021712), якою підтверджується, що керівником цього Товариства являвся Осипенко Олександр Валентинович (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Крім того, загальнодоступний в мережі Інтернет Реєстр декларацій (за винятком інформації з обмеженим доступом) містить Декларацію кандидата на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, подану 24.01.2020р. (за період 2019р.) Осипенком Олександром Валентиновичем , який за даними Декларації зареєстрований за місцем проживання (місто, селище чи село): с. Болгарка Приморського району Запорізької області, місцем фактичного проживання або поштовою адресою якого (місто, селище чи село) є м. Запоріжжя.

В розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" Декларації зазначені відомості про доходи ОСОБА_2 , серед яких - заробітна плата, отримана за основним місцем роботи у ТОВ "Земельно-кадастровий проектно-будівничий центр", код ЄДРПОУ 40021712 (50538 грн.).

Таким чином, ідентифікуючі дані Декларації відповідають особі члена сім`ї (сина) заявника ОСОБА_1 , який є основним боржником за Кредитним договором.

У цій Декларації Осипенком Олександром Валентиновичем задекларовано належне йому на праві власності майно: житловий будинок загальною площею 72,5 кв. м та земельна ділянка площею 380 кв. м у с. Борисівка Приморського району Запорізької області.

Щодо безпосередньо ОСОБА_1 , то згідно відомостей з центральної бази даних ДРФО ДПС України про суми виплачених доходів вона у І кв. 2019 р. отримала дохід в розмірі 52700,00 грн. з продажу рухомого майна, дані про що надано РСЦ МВС в Запорізькій області, однак декларації за відповідні роки не відображують наявність, відчуження рухомого майна (транспортного засобу).

Заявником у розд. ІІ Декларації "Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї…" задекларовано її дохід у вигляді пенсії, а також задекларовано інші види доходів/грошові виплати в розмірі 30000 грн., 40000 грн. та 60000 грн. у деклараціях за 2018, 2019 та 2020 роки відповідно, однак про джерела отримання інших доходів /виплат в заяві не пояснено.

Місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що надані заявником та зібрані матеріали у їх сукупності не дозволяють однозначно встановити, що іпотечне майно, іпотекодержателем якого є ТОВ "Укрдебт Плюс", є єдиним місцем проживання боржника та членів його сім`ї у розумінні п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані, а також загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.

Водночас, під час здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за правилами Книги 4 КУзПБ необхідно враховувати визначені п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ особливості реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

Згідно з п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Відповідно до абз. 2 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у разі, якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до ст. 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п. 12 ч. 3 ст. 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

Так, зокрема, склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.

План реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм КУзПБ, визначальним для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей визначених п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є встановлення судом відповідності заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.

Абзацом 4 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначено, що господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування ст. 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

Неведеною нормою КУзПБ закріплено спрощену процедуру розгляду судом у підготовчому засіданні плану реструктуризації боржника, яка передбачає розгляд плану реструктуризації без застосування особливостей порядку і процедури розгляду визначеної ст. 126 цього Кодексу (зокрема, відсутня необхідність проведення зборів кредиторів на яких розглядається погоджений боржником план реструктуризації боргів, немає обговорення плану реструктуризації, його схвалення тощо) та урахування процесуальної позиції щодо нього забезпеченого кредитора, але лише за умови відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

За змістом абз. 2 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ правом ініціювати процедуру реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених цією нормою законодавець наділив лише боржника, на якого, виходячи із аналізу приписів п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та в силу підвищеного стандарту доказування покладається обов`язок довести підстави, умови для застосування такої процедури, в тому числі підготувати план реструктуризації, який відповідає умовам реструктуризації, визначеної цим пунктом.

Таким чином, доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно зазначених вище імперативних норм є процесуальним обов`язком боржника (фізичної особи).

Водночас, за змістом абз. 4 п. 5 "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ невідповідність поданої заяви боржника (фізичної особи) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність умовам реструктуризації тягне негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Аналогічний висновок щодо застосування п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ викладений Верховним Судом зокрема у постановах від 02.06.2022р. у справі №917/1384/20, від 26.05.2022р. у справі №923/984/21.

Матеріали справи свідчать, що доданий до заяви План реструктуризації боргу ОСОБА_1 не підписаний заявником, тому взагалі не може бути розцінений як поданий, погоджений заявником.

Водночас, враховуючи зміст цього Плану, у якому зазначено про погашення заборгованості перед кредитором, яка складає 386576,12 грн., впродовж 10 років і 7 місяців, сплачуючи щомісячно по 3000,00 грн., апеляційний господарський суд враховує наступне.

Як слідує зі змісту заяви і це підтверджується наданими матеріалами, розмір заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11381319000 від 15.08.2008р. в сумі 386576,12 грн. визначено заявником, виходячи з отриманої адвокатом Гостєвою К.М. інформації Приморського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), до якого додано інформацію з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Так, зазначений відділ ДВС на запит адвоката (запит не надано) повідомив (лист №9638 від 18.06.2021р.) про те, що на теперішній час виконавчий напис № 685 від 23.09.2009р., виданий приватним нотаріусом Приморського РНО Кузьменко В.П. про звернення стягнення на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на виконанні не перебуває. Востаннє документ надходив на виконання 02.04.2013р., виконавче провадження №37487663. За виконавчим провадженням 26.06.2014р. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Згідно з інформацією ЄДРВП про виконавче провадження № 37487663, де стягувачем виступало ПАТ "УкрСиббанк", а боржником - ОСОБА_1 , резолютивна частина виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Приморського РНО Кузьменко В.П. від 23.09.2009р., №685 містить такий вигляд: Звернути стягнення на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться з адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в розмірі 386576,12 грн. Сумою грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, зазначено також 386576,12 грн.

Всупереч абз.6 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ заявником не зазначено розмір грошових зобов`язань забезпеченого кредитора у валюті кредиту (доларах США), а також і в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на час подання заяви. Виконавчий напис заявником суду не надано.

Встановити розмір заборгованості за кредитними зобов`язаннями у валюті кредиту, за виконання яких поручилася заявник - ОСОБА_1 , рівно як і встановити складові суми зобов`язання, відносно яких видано виконавчий напис, з наданих заявником матеріалів не вбачається можливим.

Крім того, заявником не надані ґрунтовні пояснення, докази в обґрунтування та на підтвердження того, що сума зобов`язань, з дати видачі виконавчого напису - 23.09.2009р. залишилася незмінною.

При цьому визначення розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором у такому розмірі заперечує ТОВ "Укрдебт Плюс", який надав власні дані щодо заборгованості (також без зазначення сум заборгованості у валюті кредиту), а саме: 4207189,27 грн., з яких: 1177810,54 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту та 3029378,73 грн. - заборгованість за процентами.

Матеріали справи не містять висновок оцінювача, визначеного забезпеченим кредитором. Заявником надано самостійно замовлений та виконаний суб`єктом оціночної діяльності на її замовлення Звіт про оцінку майна.

В заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник пояснює, що звертався до ТОВ "Укрдебт Плюс", однак не отримав реагування, на підтвердження надано заяву б/н від 26.07.2021р. на адресу ТОВ "Укрдебт Плюс" з доказами її надсилання адресату.

Вказана заява ОСОБА_1 містить таке її звернення: "На вимогу господарського суду прошу визначити оцінювача для проведення оцінки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ".

Місцевий господарський суд в ході підготовчого засідання у даній справі встановив, що відповідь на заяву ОСОБА_1 ТОВ "Укрдебт Плюс" було надано.

Так, ТОВ "Укрдебт Плюс" у листі-відповіді вих.№ 2221646/Б від 28.08.2021р. на ім`я ОСОБА_1 вказано: "На адресу ТОВ "Укрдебт Плюс" надійшла Ваша заява від 26.07.2021р., за розглядом якої зазначаємо наступне. Так, згідно даної заяви Вами зазначено інформацію щодо визначення оцінювача, на вимогу Господарського суду, для проведення оцінки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В свого чергу, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.08.2021р. у справі №908/1928/21 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без задоволення та у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено".

ОСОБА_1 звертається до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не вперше.

Так, на розгляді Господарського суду Запорізької області перебувала справа №908/1928/21 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка була прийнята до розгляду у підготовчому засіданні ухвалою від 12.07.2021р., а ухвалою від 09.08.2021р. у справі №908/1928/21 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було відмовлено.

Із співставлення обставин руху справи №908/1928/21 та змісту листування слідує, що заяву б/н від 26.07.2021 на ім`я ТОВ "Укрдебт Плюс" щодо визначення оцінювача направлено ОСОБА_1 , з посиланням на вимоги господарського суду, саме в ході розгляду справи №908/1928/21, тому з обґрунтованим посиланням на цю справу їй і надана відповідь ТОВ "Укрдебт Плюс".

Наведені обставини не означають відмову ТОВ "Укрдебт Плюс" у погодженні кандидатури оцінювача.

Зазначене порушення є достатньою підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

Апеляційна скарга містить доводи, що кредитор навмисно уникає будь-якого спілкування із заявницею, його дії спрямовані на позбавлення заявниці єдиного місця мешкання.

Разом з тим, такі доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги апеляційним господарським судом, оскільки є лише припущенням скаржника та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, боржником не було дотримано і вимог ст. 116 КУзПБ щодо форми заяви та переліку матеріалів, які боржник повинен додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Апеляційний господарський суд, з урахуванням наведених вище мотивів щодо застосування приписів п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

У даній справі апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, його аргументи були почуті, враховані судами першої та апеляційної інстанції, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи ОСОБА_1 .

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення таким вимогам закону відповідає.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, з підстав, викладених у п. 3.3 даної постанови, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021р. у справі №908/2599/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.12.2022р.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд