Рішення

від 12.12.2022 по справі 910/10140/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2022Справа № 910/10140/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервісгруп Інвайт»

про стягнення 27.866,91 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

03.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервісгруп Інвайт» про стягнення 27.866,91 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/14530/21, яке набрало законної сили 01.02.2022, задоволено позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та стягнуто з ТОВ «Будсервісгруп Інвайт» 150.407,52 грн заборгованості за не обліковану електричну енергію. 08.08.2022 відповідачем погашено зазначений борг. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 27.866,91 грн, з яких 25.520,28 грн інфляційних втрат та 2.346,63 грн 3% річних нарахованих за період з 02.02.2022 по 07.08.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2022 відкрито провадження у справі № 910/10140/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У зв`язку з відсутністю фінансування Господарського суду міста Києва для здійснення поштових відправлень, судом 13.10.2022 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 10.10.2022 на електронну адресу відповідача зазначену у позовній заяві info.bsg@gmail.com та яка є офіційною електронною адресою відповідача, згідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Після отримання фінансування, у відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.10.2022 було 25.10.2022 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105492909412 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, поверх 6, офіс 35, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 10.10.2022, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 31.10.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105492909412, а отже відповідач мав подати відзив у строк до 15.11.2022 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 10.10.2022 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/14530/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервісгруп Інвайт" (далі - ТОВ "Будсервісгруп Інвайт", відповідач) позовні вимоги ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Будсервісгруп Інвайт" вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 150.407,52 грн та 2.270,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Спір виник внаслідок того, що позивачем, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відповідачем за період з 02.02.2022 по 07.08.2022, нараховані інфляційні втрати в розмірі 25.520,28 грн та 3% річних в розмірі 2.346,63 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Матеріали справи свідчать, що, у зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Будсервісгруп Інвайт» Правил роздрібного ринку електричної енергії, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервісгруп Інвайт» вартості необлікованої електричної енергії в сумі 150.407,52 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/14530/21 від 11.01.2022 позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервісгруп Інвайт» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 150.407,52 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.270,00 грн.

Відповідним рішенням суду від 11.01.2022 встановлено наступне:

«Судом встановлено, що 18.04.2019 представниками позивача було здійснено перевірку відповідача щодо дотримання вимог ПРРЕЕ, на об`єкті Сквер №2 що знаходиться на Володимирівському проїзді (будмайданчик) біля будинку Мала Житомирська, 19, місто Київ.

Відповідач здійснював будівельні роботи на даному об`єкті та являється генеральним підрядником, про що, свідчить Паспорт об`єкта будівництва, розміщений на щиті перед об`єктом та зафіксований на фотографіях, які є додатком до Акта про порушення.

Як слідує з акту про порушення № 001122 від 21.05.2021, в ході перевірки було виявлено порушення споживачем пунктів 1.2.1, 2.1.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню передбаченому п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок струмоприймачів без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до мереж оператора системи розподілу (далі - ОСР) з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення було виконано кабелем АВГ 4 х 10, від збірки до струмоприймачів будмайданчика.»;

«Судом встановлено, що засідання комісії по розгляду акту про порушення № 001122 від 21.05.2021 оформлене протоколом № 986 від 17.06.2021.

Як вбачається з протоколу № 986 від 17.06.2021 засідання Комісії по розгляду акта про порушення № 001122 від 21.05.2021 відповідач на засідання не з`явився.

Відповідно до вказаного Протоколу, на засіданні було прийнято рішення про здійснення нарахувань по акту про порушення № 001122 від 21.05.2021 у відповідності з пунктами № 8.4.12 та за формулою № 8 порядку визначеного главою 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ, з такими показниками, як: потужність 22,95 кВт, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби - 12 год. 7 днів, коефіцієнт - 1, період нарахування з 22.11.2020 по 21.05.2021 тобто за 6 місяців, що передували виявленню порушення та для трьохфазного підключення.»;

«Суду доведено факт споживання відповідачем необлікованої електричної енергії на суму 150.407,52 грн. та доказів сплати відповідачем не надано.».

У даному випадку господарський суд виходить з того, що принцип юридичної визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Рішення Господарського суду міста Києва № 910/14035/21 від 11.01.2022 оскаржено до апеляційної інстанції не було, а отже набрало законної сили з 01.02.2022.

Отже, оскільки на момент розгляду даної справи набрало законної сили судове рішення у справі № 910/14530/21 від 11.01.2022, обставини, які були встановлені під час розгляду справи № 910/14530/21 не підлягають доказуванню в межах даної справи.

Позивач у поданому до суду позові вказує, що відповідачем 08.08.2022 було погашено борг у розмірі 152.677,52 грн, який складається з 150.407,52 грн заборгованості за необліковану електричну енергію та 2.270,00 грн судового збору.

В підтвердження викладеного матеріали справи містять довідку позивача, за підписом головного фахівця ВСДЗ - Сингаївської Я.А., про надходження коштів від ТОВ «Будсервісгруп Інвайт» за спожиту від ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» електроенергію за актом порушень ПКЕЕ № 001122, з якої вбачається, що 08.08.2022 відповідачем сплачено 150.407,52 грн, з призначенням платежу «№ 910/14530/21 / 01.01.2022 / Товариство з обмеженою відповідальністю Будвервіс / № 69576143 / кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача. Без ПДВ».

Згідно з довідкою про стан залишку заборгованості по штрафним санкціям та судового збору по ТОВ «Будсервісгруп Інвайт» від 21.09.2022, за підписом начальника відділу з податкового обліку - Ладіна В.А., 08.08.2022 надійшли кошти в погашення судового збору у розмірі 2.270,00 грн. Залишок заборгованості станом на 21.09.2022 становить 0,00 грн.

Внаслідок того, що відповідач був зобов`язаний сплати борг за рішенням суду від 11.01.2022 в добровільному порядку починаючи з 02.02.2022, а сплатив лише 08.08.2022, позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних за період прострочення виконання зобов`язання, а саме з 02.02.2022 по 07.08.2022 на суму 152.677,52 грн.

Відповідачем заперечень щодо відповідних нарахувань та будь-яких інших доказів сплати боргу не подано.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті боргу, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 25.520,28 грн інфляційних втрат за період з 02.02.2022 по 07.08.2022 та 2.346,63 грн 3% річних за період з 02.02.2022 по 07.08.2022.

Суд не погоджується з визначеною позивачем сумою, на яку нараховується індекс інфляції та 3% річних, оскільки сумою боргу, відповідно до рішення суду від 11.01.2022 є 150.407,52 грн, а інші 2.270,00 грн становить судовий збір, розподіл якого було здійснено судом на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пункт 5 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що при ухваленні рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 625 Цивільного кодексу України регулюються зобов`язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов`язань. Крім того, з рішення суду зобов`язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено у ст. 11 Цивільного кодексу України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Отже, інфляційні втрати та 3% річних повинні нараховуватися на суму основного боргу, а тому безпідставним є їх нарахування на стягнутий судом судовий збір.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що нарахування інфляційних втрат за період з 02.02.2022 по 07.08.2022 та 3% річних за період з 02.02.2022 по 07.08.2022 потрібно здійснювати на вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 150.407,52 грн.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (даного висновку дотримується Верховий Суд у постанові від 07.02.2018 у справі № 910/11249/17).

Стаття 599 Цивільного кодексу України говорить про те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України сум.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 25.140,85 грн інфляційних втрат та 2.311,74 грн 3% річних нарахованих на суму боргу у розмірі 150.407,52 грн за період з 02.02.2022 по 07.08.2022 (розрахунки суду наявні в матеріалах справи).

В іншій частині в позові слід відмовити, оскільки позивачем здійснено нарахування на суму 152.677,52 грн, з яких 2.270,00 грн становить судовий збір, тоді як судом встановлено, що на витрати по сплаті судового збору інфляційні втрати та 3% річних не нараховуються.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервісгруп Інвайт» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, поверх 6, оф. 35, код ЄДРПОУ 41808629) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 41946011) 25.140 (двадцять п`ять тисяч сто сорок) грн 85 коп. інфляційних втрат, 2.311 (дві тисячі триста одинадцять) грн 74 коп. 3% річних та 2.444 (дві тисячі чотириста сорок чотири) грн 11 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова