Рішення

від 20.12.2022 по справі 910/18845/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2022Справа № 910/18845/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДИНОК ХУДОЖНИКА 2017"

до Фізичної особи-підприємця Ткаченко Ольги Петрівни

про відшкодування збитків 183596,94 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ткаченко Ольги Петрівни (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДИНОК ХУДОЖНИКА 2017" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором найму нежитлового приміщення №798/501 від 05.08.2020, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити оренду приміщення та супутні витрати передбачені умовами відповідного договору.

Вказану позовну заяву судом було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення мотивувала тим, що відповідно до п. 5.6 Договору сторонами у п. 2 Додаткової угоди про розірвання Договору №798/501 найму нежитлового приміщення сторони дійшли згоди про відсутність претензій одна до одної.

Крім того відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 якою установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин та п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України відповідно до яких відповідач вважає, що плата за користування орендованим майном має обмежуватись лише комунальними платежами, оскільки він не мав можливості здійснювати господарську діяльність, які були сплачені відповідачем позивачу.

Також відповідач зазначив, що ним було здійснено поліпшення приміщення на суму близько 200000 грн, які в подальшому, як вказує відповідач, були прийняті позивачем, та погоджено між сторонами факт відсутності майнових та фінансових претензій одна до одної. У результаті погодження відсутності фінансових зобов`язань між сторонами відповідач не здійснював демонтування відокремлювальних поліпшень та техніки, встановлених під час дії договору.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що жодних додаткових угод щодо прощення відповідачу боргу між сторонами не укладалось, а тому керуючись ст. 631 ЦК України просив стягнути заборгованість з орендних платежів та штрафні санкції.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2020 між позивачем (наймодавець) та відповідачем (наймач) було укладено Договір найму нежитлового приміщення №798/501 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 Договору наймодавець передає, а наймач приймає в користування без права викупу нежитлове приміщення (кімната №501), яке є колективною власністю Національної спілки художників України, корисною площею 105,60 м2, загальною площею 110,67 м2, балансовоювартістю найманого майна 639847,30 грн, у складі 1 кімнати, необхідного для статутної діяльності наймача, розташоване за адресою: Україна, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5.

Відповідно до п. 1.3 Договору передача найнятого приміщення оформлюється приймально-здавальним Актом де вказується дата, з якої Договір набуває чинності (Додаток №1). Без Акту приймання-передачі приміщення цей договір вважається недійсним.

Згідно з п. 1.5 Договору наймане приміщення надається для здійснення статутної діяльності, розміщення офісу.

Пунктом 1.7 Договору визначено, що за наймання приміщення по цьому Договору визначена розрахунком вартості найму приміщення (Додаток №2) і складає суму 37847 грн без урахування ПДВ. Розрахунком вартості найму приміщення (Додаток №2) враховані комунальні послуги, крім послуг теплопостачання та обслуговування інженерних мереж. Послуги теплопостачання наймач сплачує додатково в опалювальний сезон пропорційно займаній площі за централізовано встановленими тарифами.

Відповідно до п. 1.9 Договору наймач компенсує витрати по електроенергії згідно з показниками лічильників наймодавцю. У разі відсутності лічильника вартість витрат визначається по потужності електроприладів, що використовуються та частки загальних витрат на освітлення.

Згідно із п. 2.1.1 Договору наймодавець зобов`язаний передати найняте приміщення для використання його наймачем за призначенням не пізніше 10 днів з моменту укладення Договору. Даний строк може бути змінено по узгодженню сторін з позначкою фактичного строку в Акті приймання-передачі приміщення (Додаток 1).

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 Договору визначено, що наймач зобов`язаний підписати складений і віддрукований Договір найму нежитлового приміщення і Акт приймання-передачі приміщення та передати один екземпляр наймодавцю протягом 10 календарних днів. Якщо наймач не підписав документи на найм нежитлового приміщення і не передав один екземпляр наймодавцю у зазначений строк, наймач втрачає право на користування приміщенням і Договір найму нежитлового приміщення вважається недійсним. Сплачувати належні Наймодавцю суми (в тому числі суми неустойки та штрафи) протягом 5 банківських днів з моменту отримання від Наймодавця письмової вимоги про таку сплату.

Відповідно до п. 3.2 Договору плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в п. 1.7 цього Договору, сплачується наймачем протягом 5 банківських днів після отримання рахунку від наймодавця, але не пізніше 10 числа поточного місяця.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що розмір плати за кожний поточний місяць визначається наймодавцем шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції, з урахуванням положень п. 1.11 цього Договору.

Згідно з п. 3.6 Договору підставою для плати за найм нежитлового приміщення наймачем є рахунок, що виставляється наймодавцем.

У п. 3.7 Договору вартість опалювання сплачується по факту нарахування теплопостачальної організації по виставленим окремим рахункам в опалювальний сезон щомісяця, пропорційно зайнятій площі.

Відповідно до п. 3.10 Договору після закінчення строку дії Договору, або у випадку відмови наймача від найму приміщення, плата за найм та інші платежі, передбачені даним Договором, сплачуються по день фактичної здачі приміщення наймодавцю згідно з Актом приймання-передачі, крім випадків, якщо приймання-передача приміщення не відбудеться з вини або затримки наймодавця.

Згідно з п. 4.13 Договору у разі неможливості розрахунків по Договору наймач, за погодженням з наймодавцем, залишає своє майно наймодавцю на суму боргу.

Договір може бути достроково розірваний за взаємною письмовою згодою сторін. (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 5.6 Договору при достроковому розірванні даного договору сторони підписують угоду про розірвання даного Договору, яка регулює остаточні фінансові та майнові умови взаємовідносин між сторонами.

Відповідно до п. 8.11 Договору зміни і доповнення або розірвання даного Договору допускається за взаємної згоди сторін, крім випадків, передбачених цим Договором. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом 10 календарних днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Додатком №1 до Договору (Акт приймання-здачі нежитлового приміщення) від 01.09.2020 підтверджується факт передачі позивачем відповідачу в тимчасове користування нежитлове приміщення №501 у складі 1 кімнати на 5 поверсі Центрального будинку художника Національної Спілки художників України, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5, корисною площею 105,6 м2. Загальною площа передається в найм 110,67 м2.

Пунктом 6 Додатку №1 до Договору визначено, що проведені наймачем покращення залишаються у власності наймодавця. По закінченню терміну дії договору наймач претензій мати не буди.

17.06.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду про розірвання Договору №798/501 найму нежитлового приміщення від 05.08.2020 (далі - Додаткова угода) відповідно до якої сторони дійшли згоди, що з 17 червня 2021 року Договір вважається розірваним та втрачає свою чинність.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони претензій одна до одної не мають.

Актом приймання-здачі нежитлового приміщення до Договору №798/501 найму нежитлового приміщення від 05.08.2020 підтверджується прийняття позивачем з тимчасового користування нежитлового приміщення (кімната №501), яке є колективною власністю Національної спілки художників України, корисною площею 105,6 м2, загальною площею 110,67 м2, балансовою вартістю найманого майна 639847,30 грн, у складі 1 кімнати, необхідної для статутної діяльності відповідача, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5.

З залучених до матеріалів справи копій актів наданих послуг та рахунків на оплату слідує, що позивачем впродовж дії Договору було виставлено відповідачу для оплати рахунки по орендній платі та за спожиті комунальні послуги на загальну суму 372313,53 грн.

Позивач зазначає, що впродовж дії договору відповідач орендні платежі та комунальні послуги оплачував вибірково та не у повному обсязі, таким чином внаслідок неналежного виконання останнім своїх зобов`язання за Договором в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг в нього виникла заборгованість.

Відповідачем не було подано жодних заперечень щодо нарахованої йому суми боргу за оренду та комунальні послуги.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що в спірний період відповідач користувався орендованим нерухомим майном.

Посилання відповідача на відсутність можливості здійснювати свою господарську діяльність судом відхиляються, оскільки укладаючи спірний Договір від 05.08.2020 відповідач був обізнаний про встановлення карантинних обмежень, окрім того, матеріли справи не містять жодних доказів того, що під час дії спірного періоду відповідач був позбавлений можливості користуватись орендованим приміщенням та не користувався ним.

Посилання відповідача на п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України судом відхиляються з огляду на те, що матеріали справи не містять жодних доказів звернення відповідача до позивача із вимогою про зменшення розміру орендної плати.

Посилання відповідача на те, що сторонами було погоджено про відсутність у позивача до відповідача будь-яких фінансових претензій судом відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що ним було зроблено значний вклад в поліпшення приміщення шляхом проведення ремонту орендованого приміщення та встановлення техніки на суму близько 200000 грн, які було прийнято позивачем та внаслідок чого сторони погодили про відсутність майнових та фінансових претензій у сторін по спірному Договору.

Підстави припинення зобов`язань врегульовані главою 50 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, у тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Частиною 1 ст. 604 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Проте, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження укладення між сторонами угод про припинення зобов`язання щодо сплати заборгованості чи угоди про прощення боргу, у зв`язку з чим, суд вважає такі заперечення відповідача безпідставними.

Окрім того, заперечення відповідача щодо відсутності зобов`язань перед позивачем з огляду на проведення ним значних поліпшень приміщення та встановлення техніки, яка за результатами домовленості між сторонами не була демонтована відповідачем, а позивачем в свою чергу було прощено суму заборгованості судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно з п. 2.2.20, 2.2.21 Договору наймач зобов`язаний по закінченню терміну дії цього Договору, а також при достроковому припиненні Договірних зобов`язань за ініціативою наймача, або з причин, передбачених розділом 5 цього Договору, проведені наймачем покращення найнятого майна, відшкодуванню не підлягають і переходить у власність наймодавця безоплатно. По закінченню терміну дії цього Договору, якщо немає згоди про його продовження на новий термін, а також при достроковому його припиненні наймач зобов`язаний виконати поточний ремонт найнятого приміщення, якщо таки ремонт не проводився при заселенні приміщення, чи сплатити вартість відповідно до кошторису, погодженого з наймодавцем і у 15-денний термін передати наймодавцю приміщення з отриманим від нього інвентарем та майном, зі зробленими в ньому покращеннями та проведенням ремонту найнятого приміщення на момент передачі за Актом, а також оплатою всіх платежів на дату фактичного звільнення приміщення.

Відповідно до п. 7.7 Договору визначено, що усі зміни, доповнення, пристосування й удосконалення найманого приміщення зроблені за рахунок наймача і з письмового дозволу наймодавця, які неможливо відокремити від найманого приміщення без завдання йому шкоди, переходять у власність наймодавця без компенсації їх вартості наймачу.

Суд зазначає, що відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження здійснення поліпшень приміщення та встановлення техніки на суму 200000 грн, а тому суд критично оцінює дану обставину.

Окрім того, враховуючи вищезазначені умови договору та відсутність будь-яких доказів укладення між сторонами угоди про прощення боргу, суд вважає, що дані заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи не подано жодних доказів на підтвердження обставин щодо його звільнення від сплати орендних платежів, як і не подано доказів щодо сплати існуючої заборгованості, суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості в сумі 136649,21 грн підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.14 Договору визначено, що у разі затримки грошових надходжень на рахунок наймодавця по цьому Договору у зв`язку з простроченням оплати з вини наймача останній сплачує пеню, обчислену від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем на суму боргу було нараховано відповідачу пеню у сумі 27323,88 грн, 3% річних у сумі 2860,10 грн, інфляційні втрати на суму 16763,76 грн.

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості та штрафних і фінансових санкцій, відповідачем суду надано не було.

Здійснивши судом перерахунок нарахованих позивачем до стягнення наведених сум штрафних та фінансових санкцій, встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 13993,79 грн, 3% річних у сумі 2860,10 грн та інфляційні втарти у сумі 9622,26 грн, у решті заявлених сум пені та інфляційних втрат суд відмовляє.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Судові витрати, у які позивачем включено витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогами.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченко Ольги Петрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДИНОК ХУДОЖНИКА 2017" (04054, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5; ідентифікаційний код 41262554) 136649 (сто тридцять шість тисяч шістсот сорок дев`ять) грн 21 коп. заборгованості по орендній платі,13993 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн 79 коп пені, 2860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн 10 коп 3% річних, 9622 (дев`ять тисяч шістсот двадцять дві) грн 26 коп. інфляційних втрат та 2446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн 88 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків