Рішення

від 06.12.2022 по справі 916/1401/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1401/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1401/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (вул. Шулявська, № 5, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії «Інфоксводоканал» (вул. Басейна, № 5, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26472133)

до відповідача: Приватного навчально-виховного комплексу «Вільна школа «АСТР» (вул. Фонтанська дорога, № 25, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 26364610)

про стягнення 338 064,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного навчально-виховного комплексу «Вільна школа «АСТР», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання, водовідведення, водовідведення зливових стоків та понадлімітні обсяги скидів стічних вод, та обслуговування та заміну комерційного вузла обліку за період з 01.12.2021 по 01.06.2022 у сумі 358 956,77 грн.

Позовну заяву обґрунтовано неналежним виконанням Приватним навчально-виховним комплексом «Вільна школа «АСТР» своїх зобов`язань за договором про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №03444/3 від 02.03.2020 щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг у період з 01.12.2021 по 01.06.2022.

Як стверджує позивач, згідно з п. 1.1, 1.3 договору він надає відповідної якості послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення відповідно до дислокації об`єктів відповідача, а саме за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 25, а останній зобов`язується оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством.

При цьому позивач зазначає, що відповідно до п. 8.1 договору він діє з 19.02.2019 до 28.02.2021, але в будь-якому випадку, в частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання та водовідведення цей договір діє до повного погашення заборгованості за ним.

В свою чергу, за ствердженням позивача, згідно з п.2.3.7 договору відповідач зобов`язався щомісячно, за встановленою формою з 10-го по 25-те число поточного місяця у письмовій, встановленій формі, надавати відомості про водоспоживання своїх об`єктів.

Розрахунок заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у спірному періоді, як пояснює позивач, здійснювався ним на підставі акту на опломбування №930 від 19.02.2020 та акту контрольної зйомки №4410 від 22.12.2021, а також діючих тарифів, затверджених Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.02.2020 № 283, від 16.12.2020 № 2499.

В зв`язку з тим, що відповідач не сплачував надані йому послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у повному обсязі, у нього за період з 01.12.2021 по 01.06.2022 створилась заборгованість у розмірі 154 660,63 грн.

Водночас, за період з 01.12.2021 по 01.06.2022 відповідачу також надавалися послуги з водовідведення зливових стоків, розрахунок яких здійснений позивачем з урахуванням щомісячних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість опадів за період з грудня 2021 по травень 2022 включно, технічного паспорту від 05.12.2013, листів ПНВК «ВІЛЬНА ШКОЛА «АСТР» вхід.№9504/10-55 від 26.10.2017, вхід.№11701/10-53 від 28.12.2017, а також за тарифами, затвердженими Постановами НКРЕКП №2499 від 16.12.2020, №2841 від 22.12.2021.

Так, позивач зазначає, що за період з 01.12.2021 по 01.06.2022 об`єми водовідведення зливових стоків складають: грудень 2021 175 м3; січень 2022 - 127 м3; лютий 2022 - 44 м3; березень 2022 - 47 м3; квітень 2022 - 32 м3; травень 2022- 26 м3.

Однак, у зв`язку з тим, що відповідач не сплачував надані послуги з водовідведення зливових стоків, у нього за період з 01.12.2021 по 01.06.2022 склалась заборгованість за послуги водовідведення зливових стоків на суму 4 422,63 грн.

Окрім того, позивач зауважив, що згідно з п. 1.4 договору, додатку №2 до договору (дислокація об`єктів) для уникнення перевантаження (вичерпання пропускної спроможності) каналізаційної мережі, Філією було встановлено для ПНВК «Вільна школа «АСТР» кількісні показники приймання стічних вод до каналізації м. Одеси. Послуги з приймання стоків надаються відповідачу в обсягах у розмірі 101,3 мЗ/міс.

Так, згідно акту контрольної зйомки № 4410 від 22.12.2021 ПНВК «Вільна школа «АСТР» перевищено встановлений договором ліміт водовідведення за вказаний період (ліміт 101,3 м3). Різниця між фактичними та встановленими договором обсягами водовідведення у спірному періоді становить суму 198863,77 грн.

Крім того позивач додає, що щомісячні обсяги фактичних об`ємів водовідведення відповідачем не заперечуються та сплачуються в повному обсязі. Враховуючи здійснення ПНВК «Вільна школа «АСТР» однократної оплати послуг з водовідведення, позивачем виставлені рахунки за скиди об`ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у чотирикратному розмірі.

Наразі позивач зауважує, що чинним законодавством передбачено розмір внесків за абонентське обслуговування, встановлення, та заміну вузлів комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання, який встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Плата за абонентське обслуговування та заміну вузла комерційного обліку води складає 201,95 грн. на місяць. Зміна розміру плати за абонентське обслуговування та заміну вузла комерційного обліку води у період дії договору відбувається лише за згодою обох сторін, у порядку передбаченому чинним законодавством України.

Таким чином, за ствердженням позивача, у відповідача виникла заборгованість за несплату за послугу абонентське обслуговування та заміна вузла комерційного обліку води за період з 01.01.2022 по 01.06.2022 у розмірі 1 009,74 грн.

Між тим позивач зауважує, що Філією «Інфоксводоканал» було надіслано відповідачу досудове попередження № 80806 від 15.06.2022, однак заборгованість сплачена не була.

У поясненнях (вх. № 26513/22 від 21.11.2022) позивач додатково зазначив, що згідно з п.2.3.7 договору відповідач зобов`язався щомісячно, за встановленою формою з 10-го по 25-те число поточного місяця у письмовій, встановленій формі, надавати відомості про водоспоживання своїх об`єктів, однак після здійснення позивачем акту на опломбування №930 від 19.02.2020 та акту контрольної зйомки №4410 від 22.12.2021 від відповідача звіти про водоспоживання не надавались.

За ствердженням позивача, здійснити контрольну зйомку показників приладів обліку води неможливо, оскільки відповідач не допускає представників позивача до приладів обліку води, тому нарахування на послуги водопостачання та водовідведення були здійснені в грудні 2021, а в січні, лютому, березні, квітні та травні 2022 послуги водопостачання та водовідведення не нараховувались.

Позивач звернув увагу на те, що порушуючи умови договору відповідач не допускає співробітників Філії «Інфоксводоканал» для зняття показань та не надає їх самостійно позивачу, але розрахунок за послуги з водовідведення зливових стоків відповідно до умов договору, п. 4.10 Правил №190 в редакції чинній у період виникнення боргу, ДСТУ 3013-95 Гідросфера «Правила контролю за відведенням дощових і снігових вод з територій міст і промислових підприємств» здійснювався Позивачем оскільки відповідач є власником нежитлового будинку по Фонтанській дорозі, 25.

Відтак, позивач наголошує, що розрахунок за скид зливових стоків відповідачу здійснений у відповідності до п. 3.11 Договору, БніП, та ДСТУ та діючого законодавства, згідно з довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадів за певний період, а також із застосуванням відповідного тарифу.

Щодо підтвердження надання послуги заміна комерційного вузла позивач наголосив, що на виконання вимог закону, ним здійснюється нарахування вартості послуги за обслуговування та заміну комерційного вузла обліку, а вартість послуги за обслуговування окремо від вартості послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та становить 201,95 грн. на місяць.

Відповідачу було надіслано лист та Додаткову угоду до договору, проте заява про заперечення або небажання отримувати послугу із заміни вузла комерційного обліку води від відповідача не надходила. А частково сплачена відповідачем заборгованість, на переконання позивача, свідчить про визнання боргу.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2022 позовна заява вх.№ 1452/22 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

05.07.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області було прийнято позовну заяву (вх.№ 1452/22 від 30.06.2022) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1401/22. Справу №916/1401/22 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду у строк визначений ч. 7 ст. 252 ГПК України з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

09.09.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області постановлено розглядати справу №916/1401/22 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі та призначено підготовче засідання суду на "04" жовтня 2022 року об 11:20 год.

04.10.2022 в підготовчому засіданні по справі № 916/1401/22, за участю представника позивача, судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "18" жовтня 2022 року об 11:40 год., про що відповідача було повідомлено відповідною ухвалою суду від 05.10.2022, постановленою у відповідності до приписів ст. 120 ГПК України.

18.10.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області відкладено підготовче засідання у справі № 916/1401/22 на "03" листопада 2022 року об 11:40 год.

03.11.2022 у підготовчому засіданні, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/1401/22 до судового розгляду по суті на "08" листопада 2022 року об 11:20 год. Також, призначено резервну дату судового засідання з розгляду справи № 916/1401/22 по суті на "22" листопада 2022 року об 11:00 год.

Про дату та час проведення судового засідання з розгляду справи № 916/1401/22 по суті відповідач був повідомлений ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2022, постановленою відповідно до ст. 120 ГПК України.

08.11.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області відкладено розгляд справи № 916/1401/22 по суті на "22" листопада 2022 року об 11:00 год.

21.11.2022 ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» надало до суду заяву (вх. № 26509/22) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача стягнути заборгованість в розмірі 338064,40 грн, яка судом прийнята до розгляду.

Того ж дня, позивачем надано до суду пояснення (вх. № 26513/22 від 21.11.2022), які судом також були прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи разом із доданими до них документами.

Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2022 у справі № 916/1401/22 на 22.11.2022 об 11:00 год., не відбулося у зв`язку з аварійним відключенням енергопостачання у м. Одесі та відсутністю живлення електроенергії в адміністративній будівлі суду, що унеможливило проведення судових засідань.

29.11.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області розгляд справи № 916/1401/22 по суті призначено на "06" грудня 2022 року об 11:20 год.

В процесі розгляду справи подані учасниками справи всі клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

Під час розгляду справи по суті представник позивача, присутній в судових засіданнях виступив із вступною промовою, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

Представник позивача ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно шляхом направлення ухвали суду на адресу електронної пошти, зазначену ним у позовній заяві, проте свого представника в судове засідання не направив, заявлені позовні вимоги підтримував повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Відповідач Приватний навчально-виховний комплекс «Вільна школа «АСТР», про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте свого представника в судові засідання не направив, поважність підстав неявки належними та допустимими доказами суду не обґрунтував, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Ухвали суду направлялися на адресу відповідачу за місцезнаходженням відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Фонтанська дорога, № 25, м. Одеса, 65009, проте останнім не отримані ухвали за причиною «адресат відсутній за вказаною адресою» (вибули).

08.09.2022, з метою повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи № 916/1401/22, секретарем судового засідання здійснено телефонограму за номером телефону, зазначеному у мережі Інтернет як засіб зв`язку відповідача, яку прийняв секретар ПНВК «Вільна школа «АСТР» та зазначив адресу для листування з відповідачем: вул. Юхима Геллера, № 23, м. Одеса.

Ухвали суду направлялись на вищезазначену адресу, проте також не були отримані відповідачем та повернуті на адресу суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

Подальші спроби суду здійснити повідомлення відповідача засобами телефонного зв`язку шляхом здійснення телефонограм виявились неможливими, оскільки за наявним номером телефону не відповідали.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи - підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того пунктом сьомим статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, повернення відділенням Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» поштових відправлень суду, які є «Судовими повістками» в розумінні чинного законодавства України із непередбачених для «Судових повісток» причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

При цьому, враховуючи неотримання відповідачем поштової кореспонденції за своїм офіційним місцезнаходженням, судом вживалися додаткові заходи щодо належного та фактичного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом за всіма відомими суду засобами зв`язку з відповідачем, а саме: здійснювалися спроби передати телефонограму, більше того, ухвала суду надсилалась на електронну адресу відповідача, що міститься в загальному доступі в мережі інтернет.

Крім того, слід зазначити, що на офіційному сайті Господарського суду Одеської області було розміщено повідомлення про час та місце розгляду даної справи та зроблено публікацію на сайті судової влади.

Таким чином, судом протягом всього періоду розгляду справи здійснювалися спроби повідомлення відповідача за всіма відомими суду засобами зв`язку з відповідачем; матеріали справи не містять відомостей про будь-які інші засоби зв`язку з відповідачем.

Отже, суд констатує небажання відповідача висловити свою правову позицію у даному спорі. При цьому в ухвалі суду по справі судом було роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує .

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Враховуючи, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі «Пономарьов проти України», рішенні від 26.04.2007 по справі «Олександр Шевченко проти України», рішенні від 14.10.2003 по справі «Трух проти України».

За наведених обставин суд доходить висновку, що судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи, вчинення відповідних процесуальних дій та надано можливість викласти свої, зокрема, заперечення проти задоволення позовних вимог, натомість відповідач не вживав заходів щодо реалізації наданого йому права навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, шляхом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів.

Враховуючи незабезпечення відповідачем отримання поштової кореспонденції за своїм офіційним місцезнаходженням, а також відсутність у вказаному реєстрі відомостей щодо електронної пошти чи інших засобів зв`язку з відповідачем, не повідомлення суду інших засобів зв`язку з відповідачем, суд прийшов до висновку, що вказані дії свідчать про відмову від отримання відповідачем судової повістки (ухвал суду).

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням інформації по справі на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем та публікацією оголошення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на те, що розгляд даної справи відкладався у зв`язку з нез`явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, а також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представників позивача та відповідача у відповідності до вимог частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду, відповідно до ст.ст. 209, 210 ГПК України, судом були з`ясовані всі обставини на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, а також судом були безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

06.12.2022року в судовому засіданні Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України після виходу з нарадчої кімнаті проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

02.03.2020 між Приватним навчально-виховним комплексом «Вільна школа «АСТР» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» було укладено договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (для юридичних осіб) №03444/3, відповідно до п.1.1 якого водоканал зобов`язався надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (послуги), а споживач зобов`язався оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством.

Відповідно до п.1.2 договору, місцем надання послуг водоканалом споживачу є точка розподілу, визначена сторонами в акті визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток №1 до договору).

Згідно п.1.4 договору, встановлено, що послуги надаються водоканалом споживачеві, в таких обсягах і межах: за кодом 36.00.2 (оброблення та розподілення води трубопроводами ДК 016-2010): в обсягах, згідно розрахованих водогосподарських балансів 101,3 куб.м./місяць або у розмірах зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об`єктах споживача; за кодом 37.00.1 (Послуги каналізаційні ДК 016-2010): в обсягах, згідно розрахованих водогосподарських балансів 101,3 куб.м./місяць або у розмірах зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об`єктах споживача; у межах розрахункових додаткових об`ємів дощових і талих стічних вод, визначених у пунктах 4.10, 4.11, 4.12 Правил №190 по ДСТУ 3013-95 «Правила контролю за відведення дощових і снігових, стічних вод з територій міст промислових підприємств», ДБН В.2.5.-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», а також в залежності від кількості опадів по даним Гідрометцентру.

Відповідно до п.2.2 договору, водоканал має право, зокрема, вимагати від споживача дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері споживання житлово-комунальних послуг (п.2.2.2); проводити технічний огляд засобів обліку спожитої води та засобів обліку стічних вод, здійснювати перевірку показань облікових засобів (п.2.2.3); вимагати від споживача своєчасного та повного розрахунку за надані послуги, згідно встановлених та затверджених за ним договором тарифів (п.2.2.5); контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод споживача (п.2.2.9); здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений із споживачем заздалегідь, відбір проб стічних вод для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в Правилах № 561 (п.2.2.10); складати акти з приписом щодо усунення порушень споживачем вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису водоканалу, що стосується порушень правил обліку послуг є підставою для розрахунку витрат відповідно до п. 3.3. Правил №190. Акт складається представником водоканалу і підписується його представником та представником споживача. Якщо споживач (його представник) відмовляється підписати такий акт, то в акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника споживача, який відмовився від підпису та зазначений акт підписується представником водоканалу в односторонньому порядку, вважається дійсним та є підставою для нарахувань об`ємів спожитих послуг (п.2.2.11).

Згідно п. 2.3 договору, передбачено, що споживач зобов`язаний, зокрема, здійснювати оплату наданих водоканалом послуг та інших витрат, передбачених умовами цього договору вчасно та в повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього договору (п.2.3.2); здійснювати очищення стічних вод на власних локальних очисних спорудах до рівня, при якому дозволяється скидати в каналізацію водоканалу (п.2.3.6); щомісячно, з 10 числа по 25 число поточного місяця, в письмовій, встановленій формі, надавати відомості про водоспоживання на своїх об`єктах, що зазначені у додатку №2 до цього договору. У випадку відсутності вказаних відомостей (але не більше ніж за 2 (два) місяці), водоканал проводить розрахунок послуг водопостачання по середньодобових витратах за попередні два розрахункових місяці. Наступне визначення об`ємів водовикористання здійснюється за нормами використання, на підставі водогосподарського балансу (додаток №6 до цього договору) (п.2.3.7); щорічно станом на 01 листопада поточного року, оформлювати щорічні акти звірки розрахунків, на підставі оформлених квартальних актів звірки розрахунків та показників засобів обліку (п. 2.3.9); у 7-ми денний строк з моменту зміни банківських, платіжних та/або поштових реквізитів, форми власності, найменування підприємства, характеру і об`ємів водоспоживання, кількості споживачів, тимчасовому або постійному відключені від систем комунального водопостачання, припинення забору води та у випадку інших змін, в письмовому вигляді повідомляти водоканалу про усі зміни, в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених умовами цього договору (п. 2.3.19).

Відповідно до п.3.1 договору, кількість холодної води, що передається водоканалом на об`єкти споживача, визначається за показниками засобів обліку, встановлених на мережі споживача, опломбованих і прийнятих в експлуатацію водоканалом.

Згідно п. 3.3 договору, показники засобів обліку передаються для розрахунків до водоканалу у формі звіту щомісячно з 19-го числа до передостаннього робочого дня поточного місяця (можлива передача звіту за допомогою факсу, послуги особового кабінету на сайті www.infoxvod.com.ua через мережу інтернет).

Кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильників або згідно показників засобів обліку стічних вод (якщо такі встановлені), опломбованих і зареєстрованих водоканалом (п.3.10 договору).

Згідно п.3.11 договору, щомісячний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення, та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води) і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживача, у мережі водовідведення водоканалу, як при загально сплавній, так і при розподільній системі водовідведення, визначається за формулами , згідно п. 4.10, 4.11, 4.12 Правил №190, з урахуванням щомісячних даних Гідрометцентру відносно кількості опадів.

Відповідно до п.3.16 договору, право контрольного знаття показників, перевірки цілісності та працездатності засобів обліку, герметичності засувок на обвідній лінії, цілісності пломб та деталей опломбування залишається за представником водоканалу, при пред`явлені службового посвідчення, в присутності повноважених представників споживача.

Пунктом 4.1 договору визначено, що суму цього договору складає вартість послуг водоканалу з водопостачання та водовідведення, що встановлюється згідно із затвердженими тарифами, які на момент укладання цього договору складають: на послуги з центрального водопостачання 14,472 грн. за 1 куб.м; на послуги з центрального водовідведення 12,252 грн. за 1 куб.м.

У випадку зміни тарифів, оплата здійснюється за новими цінами, без змін умов цього договору. При цьому, водоканал повідомляє споживача про зміну тарифів через засоби масової інформації (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.3 договору, споживач сплачує суму цього договору за надані йому водоканалом послуги в розмірі, встановленому згідно із показаннями лічильників або згідно із рахунком, виставленим водоканалом. Оплата проводиться щомісячно до 30-го числа поточного місяця. Оплата спожитих послуг здійснюється споживачем на поточний рахунок водоканалу.

Цей договір набуває чинності з дати прийняття в експлуатацію засобу обліку води та підписання обома сторонами відповідного акту технічного обстеження водомірного вузлу та діє з 19.02.2019 по 28.02.2021, але в будь-якому випадку, в частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання та водовідведення цей договір діє до повного погашення заборгованості за ним (п.8.1 договору).

Згідно додатком №2 до договору №03444/3 від 02.03.2020 сторони погодили дислокацію об`єкта відповідача: вул. Фонтанська дорога, 25, кількісні показники приймання стічних вод до каналізації в обсягах 101,3 м3.

Як вбачається з листів ПНВК «Вільна школа «АСТР» вих. №31 від 23.10.2017, вих. №38-28/12-2017 від 28.12.2017 та відповідно до даних, зазначених у технічному паспорті на громадський будинок на нежитлові будівлі від 05.12.2013, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, № 25, площа, яку займає відповідач, становить 0,9872 га, площа вдосконаленого покриття становить 0,0590 га, площа ґрунтового покриття 0,81187 га, а площа забудови становить 0,11633 га.

Згідно акту контрольної зйомки № 4410 від 22.12.2021, здійсненої філією «Інфоксводоканал» на об`єкті відповідача, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, № 25, за лічильником №13665217 зафіксовано наступні показники приладів обліку води - 06070.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме з розшифровки нарахування послуги водовідведення зливових стоків, заявлена до стягнення сума боргу була розрахована ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» за формулою Wд = 10 х Нд х ЕF х ф, де Wд обсяг зливового стоку, 10- коефіцієнт переведення опадів в м 3 у стоки, Нд рівень опадів (за даними Гідрометцентру), F - площа забудови, вдосконаленого покриття, ф - 0,6 загальний коефіцієнт стоку для водонепроникаючих поверхонь, ф 0,2 загальний коефіцієнт стоку для ґрунтових поверхонь.

Відповідно до довідки № 1049/-09 від 13.12.2021 Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів середня кількість опадів за період з 10 листопада по 12 грудня 2021 року по м. Одеса склала 65,5 мм.

Згідно відомостей, наявних в довідці № 57/-09 від 17.01.2022 Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів, середня кількість опадів за період з 13 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року по м. Одеса склала 34,4 мм, а середня кількість опадів за період з 01 по 16 січня 2022 року по м. Одеса склала 13,1 мм.

Окрім того, середня кількість опадів за період з 17 січня по 13 лютого 2022 16,6 мм, середня кількість опадів за період з 14 лютого по 10 березня 2022 17,5 мм, середня кількість опадів за період з 11 березня по 17 квітня 2022 12,0 мм, середня кількість опадів за період з 18 квітня по 10 травня 2022 9,6 мм, що підтверджується відповідними довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів № 152/-09 від 22.02.2022, № 168/-09 від 15.03.2022, № 211/-09 від 18.04.2022 та № 244/-09 від 12.05.2022.

Так, за спірний період з 01.12.2021 по 01.06.2022 об`єми водовідведення зливових стоків складають: грудень 2021 - 175м3, січень 2022 - 127м3, лютий 2022 - 44м3, березень 2022 - 47м3, квітень 2022 - 32м3, травень 2022 - 26м3.

У зв`язку з несплатою відповідачем у визначені договором строки вартості наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення (послуги водопостачання, послуги водовідведення, абонентське обслуговування, обслуговування та заміна комерційного вузла обліку, водовідведення зливових стоків, понадлімітне водовідведення), позивач звернувся до відповідача із досудовим попередженням від 15.06.2022 №80806, в якому повідомив про наявність у відповідача заборгованості станом на 01.06.2022 в розмірі 358956,77 грн та необхідність її погашення протягом 5-ти днів з моменту отримання цього попередження.

Позивачем до суду надано бухгалтерську довідку від 21.11.2022, якою повідомлено, що відповідачем сплачено заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2021 по 01.06.2022 у розмірі 20892,37 грн.

Вищевказані обставини підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовані відповідачем.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського Кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуг»", Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 № 190.

Предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач;

колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч.1 ст. 9 названого Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно положень ст.12 названого Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Статтею 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

Згідно положень ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання; забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором, а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких вузлів обліку забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, встановленої відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про комерційний облік» теплової енергії та водопостачання», обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Ст. 2 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що цей закон регулює відносини щодо комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання; розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг; встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії; формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг.

Згідно зі статтею 6 Закону «Про комерційний облік» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Оператори зовнішніх інженерних мереж зобов`язані формувати і підтримувати в наявності обмінний фонд вузлів комерційного обліку.

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

У разі якщо виконавець комунальної послуги не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він зобов`язаний забезпечити розподіл, збір та перерахування сплачених споживачами та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, коштів на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку оператору зовнішніх інженерних мереж відповідно до договору.

Відносини між виконавцем комунальної послуги та оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж регулюються договором.

Оператор зовнішніх інженерних мереж використовує кошти, отримані за обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, виключно за цільовим призначенням.

Обслуговування та заміна вузла (вузлів) комерційного обліку за рахунок співвласників суб`єктами господарювання, уповноваженими на виконання таких робіт, залученими співвласниками багатоквартирного будинку, здійснюються за умови: укладення колективних договорів про надання комунальних послуг; укладення договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем; прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008.

В п. 2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, зазначено, що ці Правила є обов`язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, та суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб`єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення..

Пунктом 3 Правил №190 встановлено, що договірні відносини між виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та споживачем здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про житлово-комунальні послуги» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Пунктами 3.14 та 3.15 Правил № 190 в редакції, яка діяла у період укладення договору, встановлено, що у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. Споживачі, шо мають власні водозабори і скидають стічні води до мереж централізованого водовідведення. при відсутності засобів обліку стічних вод подають виробнику дані про об`єм та показники якості стічних вод відповідно до умов договору.

В п. 4.10 вказаних Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України відображені вимоги щодо визначення об`єму стічних вод.

Відповідно до пункту 5.1. Правил №190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктами 1 та 5 розділу V Правил № 190 передбачено, шо споживачі, які приєднані або мають намір приєднатися до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення. зобов`язані забезпечити наявність у них засобів вимірювальної техніки, за умови їх відповідності вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки (далі - вузли комерційного обліку).

Споживачі, шо мають власні водозабори і скидають стічні води до систем централізованого водовідведення. зобов`язані встановити комерційний прилад обліку стічних вод у місці приєднання мереж водовідведення споживача до мережі водовідведення виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та надавати щомісячні дані щодо об`єму та показників якості стічних вод відповідно до умов договору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу II Правил приймання стічних вод №561 ТОВ «Інфокс» повинен контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами.

Згідно до підпункту 2 пункту 2 розділу II Правил приймання стічних вод №561 споживач повинен здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виконавцем, надавати виконавцю інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення.

Згідно з п.1 розділу V Правил №561 виконавці та споживачі є відповідальними за дотримання вимог приймання та скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідно до чинного законодавства України.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Як з`ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору № 03444/3 від 02.03.2020 після закінчення строку його дії, у зв`язку з чим вказаний договір є діючим.

Таким чином, ПНВК «Вільна школа «АСТР» (м. Одеса) є споживачем послуг, що надавались позивачем згідно договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 03444/3 від 02.02.2020.

Згідно Постанови НКРЕКП №283 від 04.02.2020 встановлені наступні тарифи: на централізоване водовідведення - 12,252 грн за 1 куб. м з ПДВ (10,21грн за куб. м без ПДВ).

Відповідно Постанови НКРЕКП №2499 від 16.12.2020 встановлені наступні тарифи: на централізоване водовідведення - 13,584 грн за 1 куб.м з ПДВ (11,32грн за 1 куб.м без ПДВ).

Так, з наданого позивачем до суду обґрунтованого розрахунку наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення вбачається, що позивачем фактично надавались послуги з 01.12.2021 по 01.06.2022 включно.

Так, позивач стверджував, що після здійснення позивачем акту на опломбування №930 від 19.02.2020 та акту контрольної зйомки №4410 від 22.12.2021 від відповідача звіти про водоспоживання не надавались та здійснити контрольну зйомку показників приладів обліку води неможливо, оскільки останній не допускає представників позивача до приладів обліку води, тому нарахування на послуги водопостачання та водовідведення були здійснені в грудні 2021, а в січні, лютому, березні, квітні та травні 2022 послуги водопостачання та водовідведення не нараховувались.

Суд зауважує, що вказане підтверджено матеріалами справи та жодним чином не спростовано відповідачем.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Так, як зазначалось вище, умовами п. 4.1. - 4.3. договору № 03444/3 передбачено порядок оплати відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення. Однак, відповідач не сплачував щомісячно вказані послуги, як передбачено умовами договору, у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість по цим послугам за період з 01.12.2021 по 01.06.2022.

Окрім того, як з`ясовано судом, відповідно до умов договору, п. 4.10 Правил водокористування №190 та ДСТУ 3013-95 розрахунок водовідведення зливових стоків за період з 01.12.2021 по 01.06.2022 здійснений позивачем з урахуванням щомісячних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість опадів за період з грудня 2021 по травень 2022, технічного паспорту від 05.12.2013, а також за тарифами затвердженими Постановами НКРЕКП №2499 від 16.12.2020 та № 2841 від 22.12.2021.

Розрахунок об`ємів водовідведення зливових стоків проводиться за формулою відповідно до Держстандарту 3013-95 «Гідросфера «Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств», що затверджені Наказом Держстандарту України №58 від 23.02.1995.

Відповідно до Постанови НКРЕКП № 2481 від 22.12.2021 були встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 17,916 грн за 1 м3 з ПДВ (14,93 грн за 1 м3 без ПДВ); на централізоване водовідведення - 17,244 грн за 1 м3 з ПДВ (14,37 грн за 1 м3 без ПДВ).

Так, судом було з`ясовано, що згідно з п.3.11 договору щомісячний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води) і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території відповідача у мережі водовідведення філії «Інфоксводоканал», як при загально сплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначаються за формулами згідно п.4.10, 4.11, 4.12 Правил №190 з урахуванням щомісячних даних Гідрометцентру відносно кількості опадів.

Відтак, розрахунок за послуги з водовідведення зливових стоків відповідно до умов Договору, п. 4.10 Правил №190, ДСТУ 3013-95 «Гідросфера «Правила контролю за відведенням дощових і снігових вод з територій міст і промислових підприємств» здійснений позивачем оскільки відповідач є власником нежитлового будинку по Фонтанській дорозі, 25, із застосуванням відповідного тарифу та складає 4 422,63 грн, що підтверджено розшифровкою нарахування послуги водовідведення зливових стоків та жодним чином не спростовано відповідачем.

Також, для уникнення перевантаження (вичерпання пропускної спроможності) каналізаційної мережі, філією «Інфоксводоканал» було встановлено для ПНВК «Вільна школа «АСТР» кількісні показники приймання стічних вод до каналізації м. Одеси. Послуги з приймання стоків надаються відповідачу в обсягах встановлених об`ємів (лімітів) 101,3 м куб на місяць.

Так, згідно акту контрольної зйомки № 4410 від 22.12.2021 об`єм послуг з водопостачання та водовідведення стоків за грудень 2021 становить 6069 куб.м . Таким чином, відповідачем перевищено встановлений договором об`єм (ліміт) водовідведення стоків, який за вказаний період становив 101,3 куб.м.

Пунктом 1 розділу II Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 встановлено, що додаткові обсяги стічних вод споживачів (не враховані договором), що надходять до систем централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробників, оплачуються споживачами у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення.

Постановою НКРЕКП №2499 від 16.12.2020 встановлені тарифи на централізоване водовідведення - 13,584 грн за 1 куб.м з ПДВ (11,32 грн за 1 куб.м без ПДВ).

Як наголосив позивач, щомісячні обсяги фактичних об`ємів водовідведення відповідачем не заперечуються, сплачуються в повному обсязі та враховуючи здійснення відповідачем однократної оплати послуг з водовідведення, позивачем виставленні рахунки за скиди об`ємів стічних вод , які перевищують указані в договорі , у чотирикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення на суму 198863,77 грн. Вказаний факт сторонами також не заперечувався.

Нарахування заборгованості за скид понадлімітних об`ємів стічних вод у розрахунковий період позивачем здійснено відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», якими встановлювалися тарифи на централізоване водовідведення.

Таким чином, вартість понадлімітного скиду (у чотирьохкратному розмірі), згідно наведеному розрахунку заборгованості, який перевірено судом, становить 198863,77 грн та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування позивачем вартості послуги за обслуговування та заміну вузла комерційного обліку, суд зазначає.

02.08.2017 набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII від 22.06.2017, який визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач є споживачем комунальної послуги з водопостачання та водовідведення, яка надається позивачем, до об`єкту, зазначеного в дислокації та в якому відповідач споживає такі послуги для господарсько-питних потреб, а тому у нього виник обов`язок зі сплати внесків на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, які складають 201,95 грн на місяць.

Окрім того, оскільки стороною договору на яку покладено обов`язок по оплаті вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення є саме відповідач, то і спірна заборгованість за договором є заборгованістю відповідача перед позивачем

У матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем обґрунтованих заперечень щодо нарахованої заборгованості за несплату послуг абонентського обслуговування та заміни вузла комерційного обліку води за період з 01.01.2022 по 01.06.2022 в розмірі 1009,74 грн.

Приймаючи до уваги наведене у сукупності, обов`язок споживача з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків, понадлімітні обсяги скидів стічних вод, обслуговування та заміну комерційного вузла обліку встановлений законом та договором.

Також, вірність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, з урахуванням сплаченої відповідачем заборгованості в розмірі 20892,37 грн, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не виконані належним чином зобов`язання за спірним договором № 03444/3 від 02.03.2020 щодо сплати за надані позивачем послуги у встановлений договором строк, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості в загальній сумі 338064,40 грн. Наразі несплатою позивачу суми заборгованості за надані згідно договору № 03444/3 від 02.03.2020 послуги з водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків, понадлімітні обсяги скидів стічних вод, обслуговування та заміну комерційного вузла обліку відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

За змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи №902/761/18, від 20.08.2020 зі справи №914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на викладене, оцінюючи надані сторонами справи докази в їх сукупності та керуючись принципом «вірогідність доказів», суд дійшов висновку, що надані постачальником - позивачем докази на підтвердження надання послуг за узгодженими сторонами умовами договору та чинного законодавства, є більш вірогідними.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді («Руїс Торіха проти Іспанії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами («Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті («Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Суд також бере до уваги позицію ЄСПЛ, зазначену у п.58. рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» в якому зазначено, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навивши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Згідно ж із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Дослідивши обставини спору, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, судом було встановлено факт неналежного виконання Приватним навчально-виховним комплексом «Вільна школа «АСТР» прийнятих на себе договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за водопостачання, водовідведення, водовідведення зливових стоків та понадлімітні обсяги скидів стічних вод, та обслуговування та заміну комерційного вузла обліку за період з 01.12.2021 по 01.06.2022 у загальному розмірі 338 064,40 грн - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позовних вимог в повному обсязі, судовий збір в сумі 5070,97 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного навчально-виховного комплексу «Вільна школа «АСТР» (вул. Фонтанська дорога, № 25, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 26364610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (вул. Шулявська, № 5, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії «Інфоксводоканал» (вул. Басейна, № 5, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26472133) суму заборгованості в загальному розмірі 338 064 (триста тридцять вісім тисяч шістдесят чотири) грн 40 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 070 (п`ять тисяч сімдесят) грн 97 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2022 р.

Суддя О.В. Цісельський