Ухвала

від 08.11.2022 по справі 18/1247/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

08.11.2022 Справа № 18/1247/12

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О. при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/1247/12

за заявою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків, проспект Московський, 60 , код ЄДРПОУ 09807750 (заявника замінено згідно ухвали суду від 30.10.2013 р. - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа - Факторинг", згідно ухвали суду від 07.02.2017р. - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід - Фінанс", згідно ухвали суду від 31.05.2018р. - на ТОВ "ЛЕММА КАПІТАЛ" )

до Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, вул. Гайового, 30 , код ЄДРПОУ 13962568

про визнання банкрутом

Представники присутні в судовому засіданні:

від ГУ ДПС у Полтавській області області - Лазурович С.С. - витяг з ЄДРПОУ від 15.09.2021, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Великобагачанським РС УДМС України в Полтавській області

від боржника - ліквідатор Штельманчук М.С. ( арбітражний керуючий) в режимі відеоконференції

Розглядається справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава (надалі в тексті - ПАТ "Тепловозоремонтний завод" - боржник), порушена з заявою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків (заявника замінено згідно ухвали суду від 30.10.2013 - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа - Факторинг", згідно ухвали суду від 07.02.2017 - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід - Фінанс", згідно ухвали суду від 31.05.2018 - на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕММА КАПІТАЛ"), а також подані в межах даної справи:

- заява Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 07.08.2020р. № 30226/10/16-31-08-04 (вх. № 1458/20 від 12.08.2020) про визнання кредиторських вимог до боржника,

- заява Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 13.10.2020р. № 38064/10/16-31-05-03-04 (вх. № 1825/20 від 20.10.2020) про визнання кредиторських вимог до боржника;

- клопотання ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" Штельманчука М.С. від 19.04.2019 за № 01-34/21-04 про скасування та вилучення записів про обтяження майна боржника (в редакції уточнення до клопотання від 17.02.2020 за № 01-34/) в частині скасування та вилучення записів про обтяження гуртожитку за адресою : Полтавська область, м. Полтава, провулок Ротача Петра, будинок 9), (квартира № 4) та квартир №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6,7,8, 9 у гуртожитку за адресою : Полтавська область, м. Полтава, провулок Ротача Петра, будинок 9).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.10.2014 р. визнані конкурсні вимоги ДПІ у м.Полтаві у розмірі 439 960, 65 грн., що виникли до порушення справи про банкрутство ПАТ "Тепловозоремонтний завод" у розмірі 439 960, 65 грн. та включено вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Тепловозоремонтний завод".

Постановою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 р. боржника - ПАТ "Тепловозоремонтний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.04.2019 визнані поточні вимоги ГУ ДФС у Полтавській області частково - в сумі 40 149 033, 70 грн. , 3 842, 00 судового збору, відхилені вимоги в сумі 2 671 663, 68 грн. пені.

В ході розгляду справи № 18/1247/12 судом неодноразово розглядались та задовольнялись заяви податкового органу про заміну його як кредитора у справі процесуальним правонаступником, наразі кредитором у справі є Головне управління ДПС у Полтавській області.

Справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, вул. Гайового, 30 , код ЄДРПОУ 13962568 перебуває на стадії ліквідації, постановою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 боржник - ПАТ "Тепловозоремонтний завод" визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Штельманчук М.С., вирішені інші процесуальні питання.

До Господарського суду Полтавської області надійшли заяви Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області :

1) від 07.08.2020р. № 30226/10/16-31-08-04 (вх. № 1458/20 від 12.08.2020 а.с. 1-34 т.92) про визнання кредиторських вимог до боржника та включення іх до реєстру вимог кредиторів в сумі 60 032, 18 грн. , що становлять заборгованість з єдиного соціального внеску згідно звітів поданих боржником до податкового органу за період з квітня 2019 року по липень 2020 року ( надалі - Заява 1),

2) від 13.10.2020р. № 38064/10/16-31-05-03-04 (вх. № 1825/20 від 20.10.2020 а.с.1-26 т. 93) про визнання кредиторських вимог до боржника та включення іх до реєстру вимог кредиторів в сумі 1 229 695, 39 грн. , що становлять заборгованість зі сплати земельного податку, екологічного податку, надходжень за скиди забруднюючих речовин, рентної плата з користування надрами, податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки

( надалі - Заява 2).

Ухвалами Господарського суду Полтавської області від 18.08.2020 р. та від 21.10.2020

( відповідно) прийняті вищевказані заяви Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області до боржника ПАТ "Тепловозоремонтний завод"

Призначені судові засідання з розгляду вищевказаних заяв Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання грошових вимог. Зобов`язано: Ліквідатора розглянути вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області та повідомити суд про

результати розгляду поданих заяв.

Розгляд заяв неодноразово відкладався. Ліквідатор відповідно до письмових повідомлень про результати розгляду Заяви 1 заперечив заявлені вимоги в повному обсязі, зокрема посилаючись на те, що ліквідатором кожного місяця сплачувався єдиний соціальний внесок згідно поданих боржником звітів, що підтверджується наданими платіжними дорученнями ( а.с. 42-63 т. 92) за вказаний період: з квітня 2019 року по липень 2020 року.

Головне управління ДПС у Полтавській області, в реагування на заперечення ліквідатора, надало суду письмові пояснення із запереченнями аргументів ліквідатора (а.с. а.с.64-69, 72-83, 84-88 т.92), відповідно до яких, зокрема, зазначає, що суми єдиного внеску сплачені ліквідатором за спірний період були направлені на погашення заборгованості з ЄСВ в порядку календарної черговості їх виникнення (тобто погашено борг, що обліковується за боржником станом на 01.01.2013 р.).

Ліквідатором відповідно до письмових повідомлень про результати розгляду

Заяви 2 ( а.с. 33-37 т.93) відхилені заявлені вимоги в повному обсязі, зокрема, посилаючись на наслідки визнання боржника банкрутом передбачені ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства , а саме, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

В судовому засіданні 08.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали Заяви 1 та Заяви 2 Головного управління ДПС у Полтавській області області з грошовими вимогами до боржника, господарським судом встановлено наступне.

В обґрунтування поданої Заяви 1 з грошовими вимогами до боржника ГУ ДПС у Полтавській області області зазначило наступне.

Станом на момент звернення із заявою ( вх. № 1458/20 від 12.08.2020 а.с. 1-69 т.92 ) за боржником обліковується податковий борг зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 60 032, 00 грн., який нараховано згідно поданих боржником до податкового органу звітів у яких самостійно задекларовано до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску, а саме:

- звіт № 9075294698 від 16.04.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 686,98 гри по терміну сплати 22.04.2019;

- звіт № 9090051532 від 06.05.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 360,43 грн по терміну сплати 20.05.2019:

-звіт № 9116257856 від 05.06.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.06.2019;

- звіт № 9146934044 від 09.07.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 7 036,87 грн по терміну сплати 22.07.2019:

- звіт № 9170785329 від 06.08.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.08.2019;

- звіт № 9198940792 від 04.09.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3376,07 грн по терміну сплати 20.09.2019;

| - звіт № 9228871427 від 04.10.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 21.10.2019;

- звіт № 9277302304 від 21.11.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 8 223,11 грн по терміну сплати 21.11.2019;

- звіт № 9288448987 від 03.12.2019, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.12.2019;

- звіт № 9318507219 від 08.01.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.01.2020:

- звіт № 9012267425 від 04.02.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 572,8 грн по терміну сплати 20.02.2020;

- звіт № 9041963344 від 04.03.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.03.2020;

- звіт № 9069164674 від 03.04.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 21.04.2020;

- звіт № 9096919522 від 06.05.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376,07 грн по терміну сплати 20.05.2020;

- звіт № 9131977004 від 11.06.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 376.07 грн по терміну сплати 22.06.2020;

- звіт № 9154072374 від 03.07.2020, яким визначено до сплати зобов`язання з єдиного соціального внеску у розмірі 3 391,29 грн по терміну сплати 20.07.2020.

В обґрунтування поданої Заяви 2 з грошовими вимогами до боржника ГУ ДПС у Полтавській області області зазначило наступне.

Станом на момент звернення із заявою за боржником обліковується заборгованість у розмірі 1 229 695,39 грн (яка самостійно задекларована боржником та несплачена до бюджету) та складається з наступного:

- 43,33 грн - екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двооксиду вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, нарахований згідно поданого боржником до податкового органу податкового розрахунку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за 4 квартал 2018 року від 31.01.2019 № 9309276653, з терміном сплати 21.02.2019;

-74,67 грн - екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двооксиду вуглецю) , нарахований згідно поданого боржником до податкового органу податкового розрахунку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двооксиду вуглецю) за 4 квартал 2018 року від 17.01.2019 № 9309276641, з терміном сплати 21.02.2019;

- 1 401,04 грн - надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти, нарахований згідно поданого боржником податкового органу податкового розрахунку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за 4 квартал 2018 року від 17.01.2019 № 9309276639, з терміном сплати 21.02.2019;

- 1 211 033,59 грн - земельний податок з юридичних осіб, нарахований згідно поданого боржником до податкового органу податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9025861644 від 20.02.2018 за 2018 рік, згідно з якою визначено суму грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1 211 033,59 грн. по терміну сплати до 30.01.2019;

- 15 314,95 грн - податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, нарахований згідно поданого боржником до податкового органу податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9024738748 від 19.02.2018 з терміном сплати 29.01.2019, якою самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, що підлягає сплаті до бюджету за 2018 рік;

-1 827,81 грн - рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, нарахована згідно поданого боржником до податкового органу розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9309143301 від 30.01.2019 з терміном сплати 21.02.2019.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавств питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладі на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує держану податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно п. п. 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у саме: повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяєте.

Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначає законодавством України.

Згідно п.п. 191. 1.45 п. 191.1ст. 191 Податкового кодексу України однією із функцій контролюючих органів є звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.

На даний час за даними ГУ ДПС у Полтавській області податкова заборгованість

боржника становить відповідно 60 032, 18 грн. зі сплати єдиного соціального внеску та

1 229 695, 39 грн. зі сплати земельного податку, еколологічного податку, надходжень за скиди забруднюючих речовин, рентної плати з користування надрами, податку на нерухоме майно, а тому представник ГУ ДПС у Полтавській області просить суд визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області області у вищевказаних розмірах.

Ліквідатор в своїх повідомленнях заперечує проти визнання заявлених ГУ ДПС у Полтавській області кредиторських вимог та просить суд грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до ПАТ "Тепловозоремонтний завод" - відхилити.

Дослідивши наявні матеріали справи та матеріали Заяви 1 та Заяви 2, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно наданих ГУ ДПС у Полтавській області області до матеріалів Заяви 1 та Заяви 2 з грошовими вимогами до ПАТ "Тепловозоремонтний завод" розрахунку кредиторських вимог, звітів з єдиного соціального внеску ( а.с. 13-29 т.92), розрахунків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, розрахунку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об"єкти, податкової декларації з плати за землю, податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкового розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин ( а.с.13-19 т.93) податковий борг ПАТ ""Тепловозоремонтний завод" перед ГУ ДПС у Полтавській області у розмірі 60 032, 18 грн. та 1 229 695, 39 грн. виник відповідно за період з 22.04.2019 по 20.07.2020 ( ЄСВ) та за період з 29.01.2019 р. по 21.02.2019 р. ( плата за землю, рентні платежі, податок на нерухоме майно, розрахунки за забруднення).

Постановою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 року у справі № 18/1247/12 визнано Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, вул. Гайового, 30 , код ЄДРПОУ 13962568 банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який діяв до 21.10.2019р.).

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який набрав чинності з 21.10.2019р.

Згідно змісту перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, провадження у справі № 18/1247/12 та розгляд заявлених кредиторських вимог ГУ ДПС у Полтавській області здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Податкового кодексу України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов"язання, самостійно визначене платником податків. Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України сума грошового зобов"язання самостійно визначена платником податків та зазначена у податковій декларації вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В п. 5.1 ст. 5 Податкового кодексу України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Як визначено в п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Процедура набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 встановлена статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.

Згідно із статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

У статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства наведено наслідки визнання боржника банкрутом, згідно із частиною першою якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З урахування вищевикладеного, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. При цьому в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов`язання зі сплати обов`язкових платежів, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, господарський суд зазначає, що після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги можуть заявляти виключно поточні кредитори із поточними вимогами, на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

02.07.2012 року господарським судом Полтавської області у справі № 18/1247/12 про банкрутство ПАТ " Тепловозоремонтний завод" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який діяв до 21.10.2019р.) та ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

06.12.2018 року господарським судом Полтавської області Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, вул. Гайового, 30 , код ЄДРПОУ 13962568 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Тобто, Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод", могло відповідати виключно за зобов"язаннями, що виникли до 02.07.2012 року, а також за поточними зобов`язаннями, що виникли в періоді з 02.07.2012 року до 06.12.2018 року.

При цьому, господарським судом встановлено, що нараховані ГУ ДПС у Полтавській області грошові зобов`язання відповідно до поданих документів не відносяться ні до зобов`язань, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ( конкурсні вимоги), ні до зобов`язань, що є поточними ( виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство та до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури), ні до тих, що виникли після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

Положення ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з введенням в дію якого 21.10.2019 року втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за своїм змістом аналогічні положенням ст. 38 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що свідчить про послідовність та незмінність позиції законодавця в регулюванні питання щодо виникнення зобов`язань у боржника, який перебуває в судовій процедурі ліквідації.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 року у справі № 813/2095/16 зазначено наступну правову позицію: «З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли правомірного висновку, щодо вимог Інспекції, включених до конкурсних вимог у справі про банкрутство Товариства, не застосовуються норми Податкового кодексу України, а решта вимог Інспекції не підлягають задоволенню, з огляду на визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» наслідки визнання боржника банкрутом».

Крім того, дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а саме:

Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2020 року у справі №15/293-б, в якій зазначено: «У ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури. Подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом (висновок Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16).

Також правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 року у справі № 916/4181/14: «боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень статті 38 Закону про банкрутство має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Характеристика очікувань боржника як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, та обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин. Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону про банкрутство, частина перша статті 59 КУзПБ), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Водночас, ухвалюючи оскаржувані судові рішення в частині відмови у визнанні вимог Чорноморської ОДПІ на суму 8 332,20 грн., суди попередніх інстанцій правильно застосували положення статті 59 КУзПБ щодо наслідків визнання боржника банкрутом, які аналогічні наведеним у статті 38 Закону про банкрутство, оскільки навіть у разі самостійного подання боржником відповідних звітів до контролюючого органу такий факт не може бути передумовою виникнення у боржника зобов`язання що).

Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2021 року у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19), в якій зазначено: «Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури».

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 826/3106/18, в якій зазначено: «Висновок щодо строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, накладеного відповідно до статті 12 Закону № 2343-ХІІ (у редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року), викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11. Зокрема, за позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у вказаній справі, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури».

Також, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 25.06.2019 року у справі №826/22478/15 зазначено: «Посилання контролюючого органу на те, що грошові зобов`язання з орендної плати за землю є поточними зобов`язаннями на які дія мораторію не поширюється, а відтак застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату таких зобов`язань є обґрунтованим та відповідає приписам чинного законодавства, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів та ліквідаційна процедура мають різні правові режими, зокрема наслідки мораторію застосовується до вимог кредиторів, які виникли до порушення справи про банкрутство, тоді як наслідки ліквідаційної процедури стосуються всіх вимог кредиторів, включаючи і поточних, зокрема з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута».

Отже, враховуючи вищевикладену правову позицію в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, донарахування грошових зобов`язань, які відповідають поняттю «додаткові зобов`язання» в розумінні ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, після визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, вул. Гайового, 30 , код ЄДРПОУ 13962568 та відкриття ліквідаційної процедури є неправомірним.

А тому, заявлені ГУ ДПС у Полтавській області області кредиторські вимоги до банкрута на суму 60 032, 18 грн. ( Заява 1) та 1 229 695, 39 грн. ( Заява 2), які виникли за період відповідно з 22.04.2019 по 20.07.2020, та з 22.04.2019 по 20.07.2020р., а саме після визнання боржника банкрутом, що суперечать ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, тому дані вимоги підлягають відхиленню повністю.

Крім того, не вбачається жодних підстав для віднесення податків та зборів до витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, згідно абз.4 п.п.1 ч.1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вирішив грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області області до боржника про визнання грошових вимог у розмірі 60 032, 18 грн., 4 204, 00 судовий збір та 1 229 695, 39 грн., 4 204,00 грн. судовий збір відхилити.

Керуючись ст. ст. 45, 46, 59, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області області до боржника Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, вул. Гайового, 30 ( код ЄДРПОУ 13962568 ) у розмірі 60 032, 18 грн. та 4 204, 00 грн. судового збору відхилити.

2. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області області до боржника Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, вул. Гайового, 30 ( код ЄДРПОУ 13962568 ) у розмірі 1 229 695, 39 грн. та 4 204, 00 грн. судового збору відхилити.

3. Відкласти розгляд справи № 18/1247/12 про банкрутство ПАТ "Тепловозоремонтний завод", а також розгляд поданого в межах даної справи клопотання ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" Штельманчука М.С. про скасування та вилучення записів про обтяження майна боржника (в редакції уточнення до клопотання ) в частині скасування та вилучення записів про обтяження гуртожитку за адресою : Полтавська область, м. Полтава, провулок Ротача Петра, будинок 9), (квартира № 4) та квартир №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6,7,8, 9 у гуртожитку за адресою : Полтавська область, м. Полтава, провулок Ротача Петра, будинок 9) на 26.01.2023 на 11:00год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Полтавської області, за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, зал № 25.

4. Явка учасників у справі в судове засідання не є обов`язковою.

5. Всі письмові пояснення по справі та докази учасники у справі про банкрутство мають право направити суду поштою або через підсистему Електронний суд .

6. Учасники у справі про банкрутство мають право приймати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у порядку, визначеному ст.197 ГПК України.

7. Копію ухвали направити учасникам у справі про банкрутство, Регіональному відділенню ФДМУ України по Полтавській та Сумській областях.

8. Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб - сторінці офіційного веб - порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядки та строки, визначені ст. ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 21.12.2022р.

Суддя О.О. Ореховська