Ухвала

від 20.12.2022 по справі 911/3554/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/3554/17 (911/2235/21)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.)

у справі № 911/3554/17(911/2235/21)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет"; 2) Товарної біржі "Центральна універсальна товарна біржа"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер консалтинг рент"; 2) ОСОБА_2 ; 3) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарина Геннадіївна; 4) Акціонерне товариство "ВТБ Банк"; 5) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області; 6) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві; 7) Товариство з обмеженою відповідальністю "Трійка капітал"

про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсними актів та визнання недійсним свідоцтва,

у межах справи № 911/3554/17

за заявою Акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.12.2022 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 разом із клопотанням про зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 встановлений у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до підпунктів 2, 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру до господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову господарського суду апеляційної інстанції до Верховного Суду у розмірі 31780,00 грн (15890,00 х 200%).

Однак ОСОБА_1 до касаційної скарги не додав докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

ОСОБА_1 , звертаючись з касаційною скаргою як підставу для касаційного оскарження зазначає обставини, передбачені п.1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, та крім того, суд застосував норму права без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Разом з тим, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України не зазначив не зазначив норму права (абзац, пункт, частину статті, статтю), яку було застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України. Також скаржнику належить надати суду належні докази сплати судового збору в сумі 31780,00 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зупинити виконання постанови апеляційної інстанції від 31.10.2022 до закінчення касаційного перегляду, однак вказане клопотання Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишається без руху.

Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 911/3554/17(911/2235/21) залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Картере