Рішення

від 12.12.2022 по справі 127/13997/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/13997/22

Провадження № 2/127/1760/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2022 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вінницька обласна рада про зобов`язання виплачувати та нараховувати заробітну плату,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в липні 2022 року звернувся до суду з позовом до Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи про зобов`язання виплачувати та нараховувати заробітну плату.

Позовна заява мотивована тим, що у Вінницькому обласному центрі медико соціальної експертизи ОСОБА_1 працює лікарем з 2006 року, а з 2011 року головою спеціалізованої травматологічної МСЕК, за що отримує заробітну плату в розмірі 13126,88 грн.

З 01.01.2022 року набрала чинності постанова КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладі охорони здоров`я», згідно якої розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 грн. лікарям (крім лікарів - інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я.

Позивач зазначає, що Вінницький обласний центр медико соціальної експертизи відноситься до державної форми власності, проте вказана постанова не застосована у Вінницькому обласному центрі медико соціальної експертизи і, як результат, підвищення заробітної плати у відповідності до вищезазначеної постанови з 01.01.2022 року не відбулось.

У зв`язку з вищенаведеним ОСОБА_1 звернувся до суду та просив зобов`язати Вінницький обласний центр медико соціальної експертизи нараховувати та виплачувати з 01.01.2022 року заробітну плату ОСОБА_1 у відповідності до постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладі охорони здоров`я».

Позивач в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю, вказавши, що попереднє керівництво безпідставно не нараховувало заробітну плату в повному обсязі.

Представник Вінницької обласної ради просив розглянути справу згідно вимог законодавства, врахувавши всі обставини справи.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, що виникли у справі.

Судом встановлено, що відповідно до диплому, серії НОМЕР_1 , виданого 23.06.2000 року, ОСОБА_1 закінчив у 2000 році Вінницький державний медичний університет імені М.І. Пирогова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря.

Згідно посвідчення № 362, яке видано лікарю ОСОБА_1 , в тому що 10.11.2011 року він проходив атестацію в атестаційній комісії при Міністерстві охорони здоров`я і наказом МОЗ України № 231-О від 09.12.2011 року йому присвоєно кваліфікацію лікаря зі спеціальності ортопедія і травматологія. Продовжено до 16.07.2026 року.

Згідно довідки Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи від № 17 від 27.06.2022 року, ОСОБА_1 дійсно працює у Вінницькому обласному центрі медико соціальної експертизи з 18.08.2006 року (наказ № 26 від 07.08.2006 року), з 27.05.2011 року по теперішній час займає посаду голови травматологічної медико соціальної експертної комісії (наказ № 50 від 23.05.2011 року).

Первинна профспілкова організація Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи у відповідності до ч. 9, 10 ст. 21 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» внесла подання керівнику Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи про усунення порушень законодавства про працю та колективного договору у Вінницькому обласному центрі медико соціальної експертизи, а саме підвищити з 01.01.2022 року працівникам заробітну плату у відповідності до постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладі охорони здоров`я».

Вінницький обласний центр медико соціальної експертизи від 23.02.2022 року № 161 на звернення первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи , повідомило, що Вінницький обласний центр медико соціальної експертизи не є комунальним некомерційним підприємством та не входить до медичних закладів, які працюють згідно договору з Національною службою здоров`я України за програмою медичних. Центр в повному обсязі фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам. Станом на 16.02.2022 року за січень місяць 2022 року виплачена заробітна плата згідно затвердженої тарифікації та відповідно до фінансування. На виконання постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладі охорони здоров`я» адміністрація звернулася до Вінницької обласної ради та галузевого департаменту щодо необхідності додаткового фінансування з метою виконання даної постанови.

Між сторонами по справі виник спір з приводу належності позивачу права на оплату праці не нижче розміру, гарантованогопостановою Кабінету Міністрів України № 2 від 12 січня 2022 року «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зіст. 5 ЦПК України,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зіст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає в повному обсязі, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст.3КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 51 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зіст. 1 Закону України від 24.03.1995 року «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структуру заробітної плати відповідно до статті 2 Закону складають основна заробітна плата, додаткове заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно зіст. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП Українивизначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цимКодексом,ЗакономУкраїни «Прооплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 статті 97КЗпП України роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Статтею 98 КЗпП Українипередбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Аналогічну норму міститьст. 13 Закону України «Про оплату праці».

Згідно з ч. 1, 2ст. 8 Закону України «Про оплату праці»держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цьогоЗакону.

Відповідно дост. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Крім того, відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медичні і фармацевтичні працівники мають право на оплату праці у державних та комунальних закладах охорони здоров`я у розмірі, не нижчому, ніж визначено Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати.

Пунктом 1постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я»встановлено, що 1) розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 гривень лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я; на рівні не менше 13500 гривень для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.

Пунктом 5 вказаної постанови Уряду передбачено, що у разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога щодо розміру оплати праці, передбачена підпунктом 1 пункту 1 цієїпостанови, застосовується пропорційно до відпрацьованого часу.

Таким чином,постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я», яка являється нормативно-правовим актом, встановлює державну гарантію мінімальної оплати праці медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності до числа яких відносить лікарів (крім лікарів-інтернів) та професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я, а також молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.

Недотримання роботодавцем цієї гарантії є протиправним порушенням прав таких працівників.

Як зазначалось пунктом 1постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я»встановлено, що 1) розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи, затвердженого рішенням 14 сесії Вінницької обласної ради 8 скликання № 279 від 26.11.2021 року, Вінницької обласної ради Вінницький обласний центр медико соціальної експертизи Вінницької обласної ради створено 01.01.1993 року відповідно до розпорядження представника Президента України у Вінницькій області від 06.11.1992 року. Центр є закладом охорони здоров`я, який здійснює свою діяльність на території Вінницької області, надає медико соціальні послуги дорослому населенню Вінницької області, визначає ступінь обмеження життєдіяльності осіб, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації осіб з інвалідністю, пристосування їх до суспільного життя. (п. 1.3 Статуту). Пунктом 1.4 Статуту визначено, що центр є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює Вінницька обласна рада. Форми і системи оплати праці, норми праці, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством (п. 8.4 Статуту).

Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»передбачено заборону дискримінації, а саме дій, що спрямовані на обмеження або надання привілеїв щодо окремої особи за певними ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини.

Зменшення гарантованого державою розміру заробітної плати допускається лише у випадках, встановленихст. 21 Закону України «Про оплату праці».

Оскільки відповідач не вказав на наявність обставин, передбачених ч. 2ст.21 Закону України«Про оплатупраці» та не надав відповідних доказів, то виплата позивачу заробітної плати у меншому розмірі, ніж це гарантовано законодавством, вказує на порушення її права.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача нараховувати та виплачувати заробітну плату позивачу відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» від 12.01.2022 рокуу майбутньому, суд повинен у задоволенні цієї вимоги відмовити, оскільки спірні правовідносини вирішуються судом на момент прийняття рішення і суд позбавлений повноважень вирішувати спір на майбутнє, так як не підлягають захисту заздалегідь ще не порушені права.

На підставі п. 2 ч. 1 ст.430ЦПК України рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача при зверненні до суду від сплати судового збору звільнено, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українинеобхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2,13,23,76-81,141,263,264,265,268 ЦПК України, ст.ст.40,43,116,117,235,237-1 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи про зобов`язання виплачувати та нараховувати заробітну плату задовольнити частково.

Зобов`язати Вінницький обласний центр медико соціальної експертизи нарахувати та виплатити з 01 січня 2022 року по 12 грудня 2022 року заробітну плату ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».

В іншій частині позову відмовити.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах одного місяця.

Стягнути з Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач Вінницький обласний центр медико соціальної експертизи, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 92, м. Вінниця, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20097160.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вінницька обласна рада, місцезнаходження: вул. Соборна, 70, м. Вінниця, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00022438.

Суддя