Рішення

від 21.12.2022 по справі 497/2434/22

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.12.2022

Справа № 497/2434/22

Провадження № 2/497/689/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. Болград

Болградський районнийсудОдеськоїобластіу складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря Деревенського І.Ю.

без участі сторін,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Болград,цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з названим позовом (а.с.1-3), який у подальшому уточнила (а.с.25-27), не змінюючи при цьому предмет і підстави своїх вимог, та просить постановити рішення, яким:

-земельну ділянку розміром 3.08 га, розташовану на території Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер:5121483600:01:002:1958, належну спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯП №467468, виданого на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області №557/А-2009 від 12.08.2009 року, як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-земельну ділянку розміром 0.61 га, розташовану на території Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер:5121483600:01:002:1959, належну спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯП №467469, виданого на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області №557/А-2009 від 12.08.2009 року, як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , та після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входять земельні ділянки, належні останньому на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку.

Після смерті батька, вона позивач прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Однак, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з тих підстав, що відсутні відомості про належні батьку земельні ділянки в Державному земельному кадастрі.

Ухвалою від 06.12.2022 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 21.12.2022 року о 10:00 годині (а.с.20), про що повідомлено сторін по справі (а.с.21).

У підготовче засідання призначене на 21.12.2022 року:

- позивач не прибула, про час та місце проведення підготовчого розгляду повідомлена відповідно до вимог чинного законодавства. Подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.67).

- представник відповідача про час та місце проведення підготовчого розгляду повідомлений належним чином (а.с.21 зворотна сторінка), до суду не прибув. На адресу суду надіслав письмовий відзив про визнання позовних вимог у повному обсязі та проведення судового розгляду у відсутність представника відповідача (а.с.23).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволенняпозовнихвимог за наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

З постанови приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Ажинтарева В.В. від 12.10.2022 року за №176/02-31 вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом першої черги на земельні ділянки після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦПК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , виданим на підставі запису акту про смерть № 429 від 19.10.2021 року, складеного Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.10).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого майна також входять:

- земельна ділянка площею 3.08 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1958, що розташована на території Жовтневої (нині Василівської) сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №467468 (а.с.8, 29), виданого на підставі розпорядження Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області №557/А-2009 від 12.08.2009 року;

- земельна ділянка площею 0.61 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1959, що розташована на території Жовтневої (нині Василівської) сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №467469 (а.с.9, 28), виданого на підставі розпорядження Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області №557/А-2009 від 12.08.2009 року.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є:

- донька, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6, 44), що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2 від 13.05.1991 року (а.с.13), та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00033777223 від 19.11.2021 року, якого слідує, що ОСОБА_3 зареєструвала шлюб 21.03.2009 року з гр. ОСОБА_4 , та змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.45-47);

- син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_3 , виданим 24.03.1993 року Жовтневою сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.52).

Згідно довідки Василівської сільської ради Болградського району Одеської області за №391/02-17 від 08.12.2022 року на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за цією адресою також були зареєстровані діти:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син (а.с.36).

Згідно спадкової справи №151/2021, заведеної приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Ажинтаревим В.В. (а.с.39-66) слідує, що з заявою про прийняття спадщини19.11.2021 року звернулося донька ОСОБА_1 (а.с.41).

Син спадкодавця ОСОБА_8 19.11.2021 року подав заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 на користь сестри ОСОБА_1 (а.с.48).

Однак, як зазначалося раніше нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я позивача в зв`язку з відсутністю реєстрації за спадкодавцем на вказані земельні ділянки в Державному земельному кадастрі, що перешкоджає отриманню витягу з Державного земельного кадастру згідно п.4.20 глави 20 «Видача свідоцтва про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (а.с.14, 65).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1221 ч.1 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Стаття 1258 ЦК України визначають положення щодо черговості спадкування за законом.

Так, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч.1 ст.1267 ЦК України).

Статтею 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Статтею 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Приписами ст. 1225 ч.1 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. «а» ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Таким чином, позивач, як спадкоємець за законом, вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі, що передбачена законом, тобто в порядку спадкування, позивач набула право на це майно, тобто на земельні ділянки площею 3.08 га та площею 0.61 га у межах згідно з планом, розташованих на території Жовтневої (нині Василівської) сільської ради Болградського району Одеської області.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що уточнені вимоги позивача про визнання права власності на земельні ділянки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.125, 152 Земельного Кодексу України, ст.ст.182, 328, 373, 1216-1218, 1225, 1261, 1267, 1268, 1269 ЦК України та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 78-82, 140, 200, 247 п.2, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області від 13.05.2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 право власності на:

- земельну ділянку площею 3.08 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1958, що розташована на території Жовтневої (нині Василівської) сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №467468 (а.с.8, 29), виданого на підставі розпорядження Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області №557/А-2009 від 12.08.2009 року,

- земельну ділянку площею 0.61 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1959, що розташована на території Жовтневої (нині Василівської) сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №467469 (а.с.9, 28), виданого на підставі розпорядження Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області №557/А-2009 від 12.08.2009 року,

як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.В.Кодінцева