Рішення

від 21.12.2022 по справі 910/9433/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2022Справа № 910/9433/22

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західагросервіс"

вул. Лесі Українки 31, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл., 32301

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТТЕХ"

вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 20, м. Київ 42, 01042

про стягнення 171 807,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західагросервіс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТТЕХ" (далі-відповідач) про стягнення 171 807,20 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/9433/22 від 23.09.2022 позовну заяву залишено без руху.

12.10.2022 від позивача надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 23.09.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/9433/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення № 0105492959070 повернуто до суду з посиланням на відсутність адресата.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/9433/22 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

20 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західагросервіс» (Замовник) (далі - Позивач), в особі директора Горченка Р.П. та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТТЕХ) (Експедитор) (далі - Відповідач) в особі заступника директора Лазаренка А.П. було укладено договір № 16072021/78 про надання послуг з організації перевезень вантажу.

Згідно розділу 9 даного договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх обов`язків. Якщо за тридцять діб до закінчення строку дії цього Договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором.

У відповідності до п. 1.1 Договору (Розділ 1 «Предмет договору) Експедитор приймає на себе за винагороду (плату) та за рахунок Замовника надати послуги з організації перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах, територією України, зазначених у Договорі або у погоджених Сторонами Додатках до Договору, які після підписання та скріплення печатками Сторонами є невід`ємною частиною Договору, а Замовник прийняти послуги та сплатити винагороду (плату) Експедитору у відповідності з розділом 3 цього Договору.

Експедитор відповідно до умов цього Договору за винагороду (плату) укладає правочин з організації перевезень вантажів, шляхом укладання відповідних договорів з третіми особами. Ці договори укладаються від імені Експедитора. Сторони узгодили, що у правовідносинах з третіми особами (в межах необхідних для виконання цього договору, у тому числі задля здійснення перевезень) Експедитор набуває усіх прав та обов`язків Замовника.

До обов`язків Замовника по договору (позивача) відноситься: планування перевезення вантажів у рухомому складі, що здійснюватиметься відповідно до Правил планування перевезення вантажів за погодженням з Експедитором; направлення експедитору не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку перевезення заявки на організацію перевезень вантажів з обов`язковим зазначенням необхідних відомостей; вчасно надавати експедитору повну, точну та достовірну інформацію про найменування, кількість, якість вантажу; забезпечувати правильність заповнення залізничних перевізних документів у відповідності з наданими Експедитором письмовими інструкціями; оплачувати передбачені Договором платежі в порядку й у строки, встановлені Договорм, тощо.

Натомість, згідно п. 2.3 Договору Експедитор (Відповідач) зобов`язаний зокрема: приймати та розглядати, виходячи з поточних можливостей здійснення організації перевезень вантажів у вагонах, заявки Замовника, що надійшли. Приймати й протягом наступної доби розглядати заявки на перевезення вантажів поза планом перевезень, заявки на зміну плану перевезень і надавати Замовнику письмову відповідь про погодження або відмову (повністю або частково)наданих планів та заявок. В разі погодження заявок оформити зі своєї сторони Додаток до цього Договору, направити його для оформлення Замовнику, а також надати залізниці відправлення письмові повідомлення (підтвердження) перевезень в погоджених обсягах; надавати послуги в організації перевезення вантажів від (до) Замовника або за іншими напрямками, погодженими у Додатках, і надавати інші послуги як самостійно, так і з залученням третіх осіб; не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, надавати Замовнику акти приймання - передачі наданих послуг. При наявності письмових обгрунтованих заперечень Замовника до наданого Експедитором акту приймання-передачі наданих послуг, розглянути їх встановленому договором порядку.

Згідно п. 3.1 розділу 3 Порядок розрахунків - розрахунки за організацію перевезень вантажів замовника у власних (орендованих) вагонах експедитора здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів банківським переказом у розмірі 100 % від суми, зазначеної в рахунку, впродовж В календарних днів. Можливий інший порядок розрахунків, за погодженням сторін, з викладенням умов оплати в заявках на перевезення платежів.

Договір передбачає розрахунки в безготівковій грошовій формі шляхом банківського переказу на поточний рахунок експедитора, зазначений у договорі. Платіж вважається здійсненим з моменту зарахування коштів на банківський рахунок сторони договору, на адресу якої оформляється платіж.

Окрім укладеного договору Відповідачем було предоставлено для позивача інструкцію згідно Договору щодо оформлення перевізних документів для відправки, зазначивши усі необхідні реквізити та дані експедитора.

Згідно умов договору позивачем 13 вересня 2021 року ТОВ «Ренттех» було зроблено Заявку № 2 на організацію перевезення платежів у відповідності до Договору № 16072021/78 від 20.07.2021 року, в якій зазначались умови: тип вагонів - на піввагон люксовий; країна відправлення - Україна; найменування вантажу - відсів доломітовий/241303/ промсировина/20; об`єм, тонн/ вагонів - 4200/60; тип фасування - насипом; станція і дорога відправлення - - Бучач Львів; станція і дорога відправлення - Переяславська; період дії заявки - до 30.09.2021 року; дата/графік подання вагонів - групами по 6-12 вагонів з проміжками 1-4 доби; погоджена ставка за 1 вагон - 25501,32 грн з ПДВ; загальна сума виконання заявки - 1530079,20 грн; умови розрахунку - по факту подання вагонів - по факту подавання вагонів під навантаження.

16 вересня 2021 року Позивачем було проведено часткову оплату суми від заявки №2 від 13 вересня 2021 року на загальну суму 139 506,60 грн.

Факт перерахування коштів на загальну суму 139 506,60 грн 16 вересня 2021 року на рахунок відповідача підтверджується рахунками № 880 від 16 вересня 2021 року на суму - 127506,60 грн., та № 881 від 16 вересня 2021 року на суму 12000,00 грн , а також банківською випискою із підтвердженням даних перерахувань коштів.

За твердженням Позивача, котре належними та допустимими доказами не спростовано відповідачем, жодних дій щодо виконання та дотримання умов, передбачених договором № 16072021/78 про надання послуг по організації перевезень вантажів від 20 липня 2021 року відповідачем вчинено не було.

На адресу Відповідача направлялись листи - претензії від 01.11.2021 року, 05.11.2021 року, 21.12.2021 року. Факт направлення даних листів підтверджується відповідними поштовими квитанціями.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач вказує, що ні в строки передбачені умовами Договору, ні на день подачі цього позову Відповідач умов договору не виконав, послуг з організації перевезень вантажу не надав, суму попередньої оплати не повернув.

Таким чином у Відповідача перед Позивачем виникла підтверджена заборгованість за надані послуги у розмірі 139 506,60 грн.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст.926 Цивільного кодексу України).

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Судом встановлено, що умов договору ТОВ «Ренттех» не виконало, послуг з організації перевезень вантажу не надало, суму попередньої оплати не повернуло. Докази зворотного у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд приймає твердження позивача, що сума заборгованості Відповідача перед Позивачем по Договору станом дату подання позовної заяви становить 139 506,60 грн. Розмір такої заборгованості підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки, строк виконання відповідачем зобов`язання по договору №16072021/78 від 20.07.2021 у сумі 139 506,60 грн. настав до прийняття рішення по суті справи, заборгованість відповідача у сумі 139 506,60 грн. підтверджена матеріалами справи, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 841,25 грн 3 % річних та 28 459,35 грн. інфляційних втрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтю 625 ЦК України розміщено у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Отже, положення розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 ЦК України).

Отже, дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

За прострочення виконання зобов`язання щодо повернення коштів позивачем нараховано 3 841,25 грн 3 % річних та 28 459,35 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд визнає його арифметично вірним, а отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 841,25 грн 3 % річних та 28 459,35 грн. інфляційних втрат, а відтак, суд задовольняє вказані вимоги повністю.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТТЕХ" (вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 20, м. Київ 42, 01042; ідентифікаційний код 43248201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західагросервіс" (вул. Лесі Українки 31, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл., 32301, ідентифікаційний код 40719601) 139 506,60 грн. основного боргу 3 841,25 грн 3 % річних, 28 459,35 грн. інфляційних втрат та 2 577,20 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов