Постанова

від 14.12.2022 по справі 910/11343/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/11343/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Багай Н.О., Краснова Є.В.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Чудова марка»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 (колегія суддів: Михальська Ю.Б. - головуючий, Скрипка І.М., Тищенко А.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 (суддя Полякова К.В.), постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022

за позовом Фермерського господарства «Чудова Марка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Т.Е.Актив»

про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення пені та збитків

за участю: відповідача Вініченко В.В. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Фермерське господарство «Чудова марка» (далі - Господарство), звернувшись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ««Е.Т.Е.Актив» (далі - Товариство) просило (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог): зобов`язати Товариство виконати зобов`язання за договором поставки від 18.04.2019 №А-18/04/01, укладеного між Господарством і Товариством (далі - Договір), а саме:

здійснити обміри та обстеження технічного стану існуючих споруд на можливість встановлення установок «Умка-Біо 70» та «Умка - FLO 5» (далі - установки);

отримати експертний висновок Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва НАМН України на розміщення та функціонування установок для скиду очищених стічних вод в ґрунтовий потік;

розробити виконавчі схеми по впровадженню установок на Господарстві;

поставити установки згідно специфікації поставки (додатку № 2 до Договору);

здійснити підключення та наладку установок;

здійснити очищення стічних вод до норм скиду в ґрунтовий потік;

- стягнути з Товариства на користь Господарства 1 162 988,84 грн збитків та 221 119,97 грн пені, а всього 1 384 108,81 грн.

1.2 Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив умови Договору в частині повного та своєчасного виконання комплексу робіт з виготовлення та поставки установок для очищення виробничих стічних вод, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків виконання робіт та збитки, спричинені сплатою ТОВ «Білоцерківвода» коштів за скид понаднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію, що стало наслідком незавершення робіт з підключення та наладки установок.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1 Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

2.2 Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 позов задоволено частково. Зобов`язано Товариство виконати зобов`язання за Договором, а саме: здійснити обміри та обстеження технічного стану існуючих споруд на можливість встановлення установок; отримати експертний висновок Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва НАМН України на розміщення та функціонування установок для скиду очищених стічних вод в ґрунтовий потік; розробити виконавчі схеми по впровадженню установок; поставити установку «Умка - FLO 5» у частині блоку напірної флотації та блоку приготування та дозування реагентів згідно специфікації поставки (додатку № 2 до договору); здійснити підключення та наладку установок; здійснити очищення стічних вод до норм скиду в ґрунтовий потік. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням від 05.07.2022 заяву Господарства про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.

2.3 Судове рішення мотивоване тим, що: матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем позивачу у складі установки «Умка-FLO 5» блоку напірної флотації та блоку приготування та дозування реагентів; наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності дозволяють дійти висновку про те, що принаймні з 20.01.2022 - дати виготовлення технічного паспорту на виробничу будівлю з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами у м. Біла Церква, вул. Заводська, 31, літ. «Г», відповідач мав можливість виконати передбачені Договором роботи; позивач не довів прострочення виконання відповідачем робіт за Договором, на вартість яких Господарством нарахована пеня за загальний період з 15.05.2019 по 27.07.2020. Також, за висновком суду, позивач належним чином не довів як наявність протиправної поведінки відповідача, так і наявність збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, що виключає застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

2.4 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 скасовано в частині задоволених позовних вимог і прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

2.5 Суд апеляційної інстанції виходив з того, що невиконання (неналежне виконання) саме позивачем (замовником) своїх договірних зобов`язань потягло за собою прострочення зобов`язання підрядника (відповідача), визначеного пунктом 1.2 Договору, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Товариства виконати підрядні роботи. Також суд вказав, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені та збитків, оскільки відповідач довів відсутність своєї вини у порушенні господарського зобов`язання.

2.6 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 скасовано і в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено з тих мотивів, що за результатами апеляційного перегляду у задоволенні позову Господарства відмовлено повністю.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить рішення місцевого господарського суду від 09.06.2022 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків і пені та постанову від 13.09.2022 скасувати, ухваливши нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Також скаржник просить здійснити новий розподіл судових витрат, понесених Господарством у зв`язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, та зазначає, що в суді касаційної інстанції очікує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 15 000 грн.

3.2 В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального та порушили норми процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статей 612, 613, 879 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 220, 221 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

3.3 Також, за твердженням позивача, суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень згідно з пунктом 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.4 Щодо порушення норм процесуального права скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано вийшов за межі апеляційної скарги Товариства.

3.5 У відзиві на касаційну скаргу Товариство, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість викладених у скарзі доводів позивача, просило касаційне провадження закрити або касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані постанови - без змін.

4. Мотивувальна частина

4.1 Під час нового розгляду справи суди встановили, що між Господарством (покупець) і Товариством (постачальник) був укладений Договір, за умовами якого: постачальник зобов`язався виконати комплекс робіт по виготовленню та поставці установок для очищення виробничих стічних вод (пункт 1.1); результатом виконання даного Договору є: обміри та обстеження технічного стану існуючих споруд на можливість встановлення; отримання експертного висновку Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва НАМН України на розміщення та функціонування установок для скиду очищених стічних вод в ґрунтовий потік; розробка виконавчих схем по впровадженню установок на підприємстві покупця; виготовлення та поставка установок (далі - обладнання), згідно специфікації поставки (додаток № 2 до Договору); підключення та наладка установок; очищення стічних вод до норм скиду в ґрунтовий потік (пункт 1.2); покупець зобов`язується своїми силами з використанням своїх матеріалів та за власний рахунок провести: роботи по влаштуванню зовнішніх трубопроводів (подача стічних вод на очистку і відведення очищених стоків); роботи по влаштуванню зовнішніх мереж електропостачання, які не входять в установки; загальна вартість комплексу робіт складає 793260,00 грн, з яких: вартість обладнання - 751260,00 грн та вартість підключення обладнання - 42000,00 грн. Якщо показники якості очищеної води після запуску обладнання не будуть відповідати нормам скиду в ґрунтовий потік, тоді постачальник зобов`язується додатково поставити і підключити Біофільтр ІІ-го ступеню (пункт 2.2); розрахунки за договором проводяться в національній валюті України шляхом безготівкового перерахунку суми вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника, наступним чином: не пізніше 3-х днів з моменту підписання даного договору покупець сплачує авансовий платіж в розмірі 30% від вартості договору, що становить 237978,00 грн (пункт 2.4.1); другий платіж - 20% вартості договору, що становить 158652,00 грн сплачується через 30 днів після проведення першого платежу (пункт 2.4.2); третій платіж - 25% вартості договору, що становить 198315,00 грн сплачується по факту готовності обладнання (пункт 2.4.3); решта - 25% вартості договору, що становить 198315,00 грн сплачується після проведення пусконалагоджувальних робіт та підписання акта виконаних робіт (пункт 2.4.4); строк та порядок виконання комплексу робіт, передбачених даним Договором, вказується в календарному графіку виконання робіт та оплати (додаток №3 до договору), що є його невід`ємною частиною (пункт 3.1); постачальник приступає до виконання робіт згідно договору з моменту підписання договору сторонами та перерахування авансу в повному розмірі згідно з пунктом 2.5 даного Договору (пункт 3.2); при необхідності внесення змін в порядок або строки виконання робіт постачальник приймає рішення з цих питань за погодженням із покупцем. Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою до договору з обґрунтуванням обставин (пункт 3.3); датою виконання робіт згідно даного договору вважається дата підписання акта здачі-прийняття виконаних робіт та інших видаткових документів покупцем (пункт 3.5); постачальник здійснює поставку та передачу обладнання згідно специфікації в термін та на умовах договору. Передача обладнання у власність покупця проводиться за умови авансових платежів відповідно до пункту 2.5 договору (пункт 4.1); прийом-передача обладнання здійснюється представниками сторін за кількістю - в місці доставки по кількості одиниць, зазначених у товаросупровідних документах, а за якістю - відповідно до паспортних (технічних) даних обладнання (пункт 4.5); право власності на обладнання та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження обладнання переходить до покупця в момент його отримання за видатковими документами (пункт 4.8); Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 включно, але в будь-якому випадку до повного погашення сторонами своїх зобов`язань (пункт 5.1); постачальник має право отримувати оплату за виконаний об`єм робіт і компенсацію вартості використаних при впровадженні обладнання матеріалів в розмірах і в строки, передбачені договором (пункт 6.1.2); вимагати прийняття результату робіт (пункт 6.1.4); постачальник зобов`язаний згідно з умовами та вимогами Договору виконати передбачений Договором комплекс робіт та передати покупцю обладнання відповідної якості і у погодженій сторонами кількості та асортименті згідно специфікації (пункт 6.2.1).

4.2 Специфікацією до Договору сторони погодили найменування, кількість та вартість обладнання, а саме - установка «УМКА-БІО 70» вартістю 272 000,00 грн та установка «УМКА-FLO 5» вартістю 354 050,00 грн. Також у додатку № 3 до Договору був погоджений календарний графік виконання робіт та оплати

4.3 Суди також встановили, що відповідно до умов Договору сторони вчинили дії на виконання вказаного правочину, а саме: покупець (Господарство) 07.05.2019 (згідно з пунктом 2.4.1 Договору) перерахував на рахунок постачальника авансовий платіж у розмірі 30% від вартості договору, що становить 237 978,00 грн, 31.05.2019 (згідно з пунктом 2.4.2 договору) перерахував другий платіж у розмірі 20% вартості договору, що становить 158 652,00 грн, а 24.01.2020 - третій платіж у розмірі 25% вартості товару у сумі 198 315,00 грн; постачальник (Товариство) на виконання Договору поставив на виробничі площі позивача за адресою: м. Біла Церква, вул. Заводська, 31, обладнання установок, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 15.11.2019, від 21.11.2019, від 22.11.2019, від 21.01.2020 та актами прийому-передачі від 15.11.2019, від 18.02.2020, підписаними сторонами без зауважень. Видаткова накладна № РН-02/02 від 20.02.2020, акти прийому-передачі обладнання від 22.11.2019 та від 22.01.2020 були направлені на адресу позивача листами № 83 від 12.03.2020 та № 305 від 21.08.2020.

4.4 Відповідно до календарного графіку до Договору кінцевим строком виконання Товариством підрядних робіт, визначених пунктом 1.2 Договору, є другий тиждень 3 місяця з моменту укладення договору, тобто перша половина липня 2019 року.

4.5 Однак у визначений Договором строк відповідач замовлені (підрядні) роботи не здав, тому 17.04.2020 Підприємство звернулось до відповідача з претензією про відшкодування збитків та пені. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

4.6 Суд першої інстанції за результатами розгляду справи дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем позивачу у складі установки «Умка-FLO 5» блоку напірної флотації та блоку приготування та дозування реагентів.

4.7 З огляду на викладене, а також посилаючись на те, що наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності дозволяють дійти висновку про те, що принаймні з 20.01.2022 - дати виготовлення технічного паспорту на виробничу будівлю з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами у м. Біла Церква, вул. Заводська, 31, літ. «Г», відповідач мав можливість виконати передбачені Договором роботи, місцевий господарський суд зобов`язав Товариство виконати передбачені Договором зобов`язання відповідно до заявлених вимог.

4.8 Приймаючи постанову, якою скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що всі комплектуючі, які в сукупності й складають установку флотаційної обробки води «УМКА-FLO 5», були повністю поставлені відповідачем позивачу та складають собою, у тому числі, блок напірної флотації та блок приготування та дозування реагентів, тоді як суд першої інстанції помилково вказав, що ці комплектуючі є іншими видами товару, що не охоплені специфікацією.

4.9 Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачем докази не підтверджують факт існування на території позивача станом на дату укладення Договору споруди (будівлі), яка відповідала б потрібним технічним характеристикам та в якій мали бути виконані підрядні роботи, обумовлені пунктом 1.2 Договору.

4.10 За висновком апеляційного господарського суду, підрядні роботи мали бути виконані відповідачем саме на існуючих, а не новозбудованих спорудах позивача, а тому посилання місцевого господарського суду на те, що відповідач з 20.01.2022 (дати виготовлення технічного паспорту на виробничу будівлю з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами у м. Біла Церква, вул. Заводська, 31, літ. «Г»), мав можливість виконати передбачені договором роботи, є безпідставними, оскільки, по-перше, виконання підрядних робіт на новозбудованому об`єкті не охоплюється умовами Договору, а по-друге, позов у даній справі подано у липні 2020 року, відповідно, не можуть бути задоволені позовні вимоги про зобов`язання відповідача виконати роботи на об`єкті незавершеного будівництва, технічний паспорт на який було виготовлено лише у січні 2022 року.

4.11 За вказаних мотивів апеляційний господарський суд вказав на відсутність підстав для задоволення позову щодо зобов`язання Товариства виконати підрядні роботи за Договором.

4.12 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.13 Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.14 У касаційній скарзі заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування до правовідносин сторін статей 612, 613, 879 ЦК України, статей 220, 221 ГК України.

4.15 За висновком апеляційного господарського суду, як було зазначено, невиконання (неналежне виконання) саме позивачем (замовником) своїх договірних зобов`язань потягло за собою прострочення зобов`язання підрядника (відповідача), визначеного пунктом 1.2 Договору.

4.16 Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.17 Згідно з частиною четвертою статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

4.18 За змістом частини першої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Аналогічні положення передбачені приписами частини першої статті 221 ГК України.

4.19 Відповідно до частини третьої статті 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

4.20 Частиною першою статті 879 ЦК України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов`язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

4.21 Суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржуване рішення, виходив з того, що виконання відповідачем передбачених пунктом 1.2 Договору робіт було можливе лише на об`єкті, де мали розміщуватись замовлені ним установки для очищення стічних вод, та лише за наявності підведення до такого об`єкта водо- та електропостачання, тоді як позивач не надав доказів, які б підтверджували існування на території позивача станом на дату укладення Договору та сплати позивачем авансового платежу споруди (будівлі), яка відповідала б потрібним технічним характеристикам. Отже, у спірних правовідносинах мало місце прострочення кредитора (замовника).

4.22 З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, з`ясувавши обставини, що мають значення для справи, правомірно застосував до спірних правовідносин норми статей 612, 613 ЦК України, статей 220, 221 ГК України, чим спростовуються твердження скаржника про зворотне.

4.23 Також у касаційній скарзі позивач як підставу касаційного оскарження вказує на те, що судами встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Позивач вважає, що окремі сторінки інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є недопустимими доказами у розумінні статті 77 ГПК України, оскільки одержані з порушенням закону. При цьому такі доводи позивач обґрунтовує суперечливим висновком про те, що «суд першої та апеляційної інстанцій у своїх рішеннях посилались на докази, які суд першої інстанції не прийняв, на підставі ч. 8 ст. 80 ГПК України».

4.24 З оскаржуваних судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору по суті, вбачається, що суди не посилались на «окремі сторінки інформаційної довідки», а прийняли до уваги інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно, яка є загальнодоступною.

4.25 Отже, скаржник не наводить переконливих мотивів на підтвердження зазначеної підстави касаційного оскарження.

4.26 Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації»), у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації», повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.27 Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

4.28 Згідно ж із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.29 Вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.30 Перевіривши доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, щодо порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, оскільки суд необґрунтовано вийшов за межі апеляційної скарги Товариства, Касаційний господарський суд зазначає таке.

4.31 Згідно пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

4.32 Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

4.33 Отже, у касаційній скарзі особа, що її подала, має зазначити норми матеріального права чи процесуального права, які вважає неправильно застосовані чи порушені судом, рішення якого оскаржується, та зазначити у чому полягає таке порушення.

4.34 Однак у касаційній скарзі у цій частині заявником взагалі не наведено норми процесуального права, які вважає були порушені судом.

4.35 Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ґарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

4.36 Згідно статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб.

4.37 Відтак визначення судом касаційної інстанції за заявника норм процесуального права та дослідження обставин на предмет їх порушення мало б наслідком порушення такої засади правосуддя, як рівність всіх юридичних осіб, яка передбачена вказаною нормою права, що є неприпустимим.

4.38 Таким чином вказані доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, не дають правових підстав для скасування оскарженої постанови суду.

4.39 Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до додаткової перевірки судом касаційної інстанції доказів, що, відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права.

4.40 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.41 Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення без змін постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, то не вбачається підстав і для скасування постанови цього суду від 20.09.2022 щодо судових витрат, яка оскаржена лише з підстав оскарження судових рішень, ухвалених по суті спору.

4.42 Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Чудова марка» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі № 910/11343/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Н.О. Багай

Є.В. Краснов