Рішення

від 21.11.2022 по справі 761/17477/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17477/21

Провадження № 2/761/4450/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яницькій О.Л.,

за участі:

представника позивача: ОСОБА_4.,

представника відповідача: Каламбета М.В.,

третьої особи 1: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний Комплекс-МК»</a>, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

В травні 2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ «Медичний Комплекс-МК», в якому просив суд:

- стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 60000,0 дол. США, що на час подання позову складає 1660464,0 грн.; понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27 вересня 2018р. між сторонами був підписаний гарантійний лист зобов`язань, щодо отримання, повернення коштів та управління майном відповідача на суму 60000,0 дол. США. Згідно зазначеного листа позивач передав відповідачу 60000,0 дол. США фінансової допомоги, а відповідач зобов`язувався повернути кошти в строк визначений гарантійним листом зобов`язань до 30 листопада 2018р.

Позивач свої зобов`язання виконав та передав зазначену суму коштів, проте відповідач отримані грошові кошти в строк визначений сторонами не повернув, оскільки в досудовому порядку вирішити спір неможливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом, і на підставі ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, просив суд позов задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2021р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

27 січня 2022р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що стороною позивача не доведено належними і допустимими доказами отримання саме відповідач зазначеної суми грошових коштів. Також сторона відповідача звертала увагу суду, що між сторонами та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Агротермінал «Глобал Дісс» повинен був укладений договір про спільну діяльність щодо реалізації медичного обладнання, проте позивач не виконав свої зобов`язання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2022р. закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2022р. до участі у справі, в якості третіх осіб були залучені ОСОБА_2 , ОСОБА_3

07 вересня 2022р. на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи ОСОБА_2 , в яких третя особа зазначила, що він є засновником (учасником) відповідача, та між сторонами була домовленість щодо здійснення реалізації медичного обладнання в рамках виконання договору № 102-к/18-МК від 24 травня 2018р., проте позивач не дотримався своїх обіцянок, оскільки відповідач не отримав від нього грошові кошти.

07 вересня 2022р. на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи ОСОБА_3 , в яких третя особа зазначила, що він є директором відповідача, проти позову заперечує, оскільки на думку третьої особи позивачем невірно визначено характер спірних правовідносин, у зв`язку з тим, що між сторонами не виникли зобов`язання з договору позики, проте позивач, відповідач і ТОВ «Науково-виробнича фірма «Агротермінал «Глобал Дісс», на виконання договору № 102-к/18-МК від 24 травня 2018р. повинні були здійснити реалізацію медичного обладнання належного відповідачу, наступним чином. Позивачем вноситься на рахунок відповідача грошові кошти у зазначеній сумі, і здійснюється сприяння продажу обладнання, після чого позивачу повертаються ці кошти.

Відповіді на відзив, як і відповіді на пояснення (заперечення) третіх осіб стороною позивача не подавались.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, третя особа ОСОБА_2 , проти позову заперечили, з підстав, наведених у відзиві на позов, письмових поясненнях.

Третя особа ОСОБА_3 , про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, клопотав перед судом про розгляд справи у свою відсутність.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. 2-4 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач наголошував, що відповідачем не здійснено виконання (повернення) йому грошових коштів у сумі 60000,0 дол. США, за гарантійним листом зобов`язання щодо отримання, повернення коштів та управління майном ТОВ «Медичний Комплекс-МК» від 27 вересня 2018р.

Судом встановлено, що 27 вересня 2018р. був складений гарантійний лист зобов`язання щодо отримання, повернення коштів та управління майном ТОВ «Медичний Комплекс-МК» наступного змісту:

«…ТОВ «Медичний Комплекс-МК» та громадянин України ОСОБА_1 (ідентифікацій код НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) прийняли 27 вересня 2018 року наступні зобов`язання:

Сума фінансової допомоги складає 60000 доларів США.

27 вересня 2018 року ТОВ «Медичний Комплекс-МК», в особі засновника ОСОБА_2 , отримало від ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 60000 доларів США.

В забезпечення повернення отриманих коштів є застава - медичне обладнання відео система ендоскопічна об`ємної візуалізації 3DHD, далі «Медичне обладнання», виробництва VIKING Systems Inc. (США), згідно балансу ТОВ «Медичний Комплекс-МК» (виписка - додаток № 1).

Медичне обладнання знаходиться на відповідальному зберіганні у кредитора до повного повернення суми фінансової допомоги згідно акту приймання передачі від 27.09.18р. (додаток № 2).

Наявність Медичного обладнання на складі зберігання (додаток № 3).

Закупівельна ціна Медичного обладнання складає 200000 євро. Мінімальна ціна для подальшого продажу враховуючи собівартість та 20 % ПДВ складає 240000 євро.

Механізм повернення коштів:

обігові кошти на рахунках підприємства;

виконання зобов`язань за договором № 102-К/18-МК від 24 травня 2018 року (додаток № 3);

спільна з ОСОБА_1 реалізація Медичного обладнання.

Одержувач має право достроково повертати частинами отримані кошти, про що робиться оригінальний запис та підписи сторін на зворотному боці цього листа, до повного повернення суми 60000 доларів США.

Термін повернення коштів до 24:00 години 30 листопада 2018 року.

Додаток № 1: виписка з балансу про облік та вартість Медичного обладнання ТОВ «Медичний Комплекс-МК»

Додаток № 2: акт приймання - передачі Медичного обладнання від 27.09.2018р.

Додаток № 3: копія договору про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг № 2896 від 01.06.2018 року (5 сторінок), копія акту № 1 приймання - передачі від 01.06.2018 року (1 сторінка).

Додаток № 4: копія договору про закупівлю медичного обладнання № 102-К/18-МК від 24 травня 2018 року (4 сторінок), копія специфікації (1 арк.).

Кредитор: /підпис/ ОСОБА_1 .

Позичальник:

1. Засновник ТОВ

«Медичний Комплекс-МК» /підпис/ ОСОБА_2 .

2. Директор ТОВ

«Медичний Комплекс-МК» /підпис/ ОСОБА_3.

3. Головний бухгалтер ТОВ

«Медичний Комплекс-МК» /підпис/ Дудник Ю.Г.

4. Нчальник юридичного відділу ТОВ

«Медичний Комплекс-МК» /підпис/ Кучер М.М.».

Протягом всього часу розгляду справи в суді, в порушення положень п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 76-81 ЦПК України, стороною позивача не було надано до суду жодного належного і допустимого доказу, що грошові кошти у розмірі 60000 дол. США були отриманні в установленому законом порядку саме стороною відповідача (відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017р. за № 148), яка при цьому уповноважила на їх отримання третю особу ОСОБА_2 .

Разом з тим, в судовому засіданні, сторони та треті особи визнали, що 27 вересня 2018р. був укладений зазначений вище гарантійний лист, та підписаний особисто кожною з зазначених в ньому осіб, в тому числі третіми особами та позивачем. Як і не спростовано було, третьою особою ОСОБА_2 , що грошові кошти у розмірі 60000,0 дол. США були ним особисто отримані від позивача, враховуючи його особистий підпис на зазначеному гарантійному листі. Однак, судом не вставнолено, що ці кошти були передані третьою особою ОСОБА_2 відповідачу.

Частина 3 ст. 6 ЦК України визначає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, проте не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу, в якій зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В судовому засіданні представник позивача зазначав, що на думку сторони позивача правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями ст. 1046 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Протягом всього часу розгляду справи в суді, судом не вставнолено, що саме стороною відповідача були отримані від позивача грошові кошти у сумі 60000,0 дол. США.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч. 2 цієї статті якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у ч. 1 і 2 ст. 51 ЦПК України, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.

Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Зазначений висновок висловлено ВП Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018р. у справі № 523/9076/16-ц, аналогічні правові висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020р. в справі № 705/3876/18, від 19 серпня 2020р. в справі № 639/6295/16-ц, від 14 липня 2020р. в справі № 686/23977/18, від 08 липня 2020р. в справі № 612/808/18.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звзяок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки позивач звернувся до неналежного відповідача, а тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 203, 215, 216, 512, 514, 525, 526, 627, 629, 638, 1046, 1049 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний Комплекс-МК»</a> (код ЄДРПОУ 32856504, місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10), треті особи: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 01 грудня 2022р.

Суддя: