Ухвала

від 19.12.2022 по справі 761/28172/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28172/22

Провадження № 1-кс/761/15748/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100003473 від 29.11.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100003473 від 29.11.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що СВ Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100100003473 від 29.11.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що 14.09.2022 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який представлявся засновником ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ: 33499727) ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи мету незаконного заволодіння корпоративними правами ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ», звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 для внесення останньою як суб`єктом державної реєстрації прав до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» щодо учасників та директора товариства. Допитаний як представник потерпілого ОСОБА_8 вказав, що ОСОБА_6 являється засновником та єдиним учасником товариства з обмеженою відповідальністю «КИМО-ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ: 33499727, юридична адреса: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, літ. В). Директором товариства є ОСОБА_9 . Товариство має дві земельні ділянки (земельна ділянка з кадастровим номером 3221884000:33:020:0117, площею 8.1376 га, розташовується у Вишгородському районі Київської області, та земельна ділянка з кадастровим номером 3221884000:33:020:0002), які внесені до статутного капіталу товариства. В ході надання правової допомоги ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» 21.11.2022 ОСОБА_8 та засновник ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» звернулись до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10 для здійснення певних дій, а саме, внесення змін до статутних документів вищезазначеного товариства.

В подальшому, наступного дня, ОСОБА_8 від вищезазначеного приватного нотаріуса було отримано витяг з ЄДРЮО, оглянувши інформацію у якому, останньому стало відомо про спробу заміни складу учасників та засновників ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» 22.09.2022 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 , та було встановлено, що до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_7 звертався з метою заміни складу учасників та засновників ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» громадянин ОСОБА_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 22.09.2020, орган, який видав - 4652. Відповідно до наданих ОСОБА_8 показань, ОСОБА_4 жодного відношення до товариства з обмеженою відповідальністю «КИМО-ЕСТЕЙТ» не має, ніколи у вказаному товаристві не працював, доручень на його ім`я не видавалось.

Допитана як свідок приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 вказала, що 14.09.2022 до неї звернулись двоє раніше невідомих осіб з метою проведення реєстраційних дій, а саме, внесення відомостей про зміну учасника та директора ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ», та в ході проведення реєстраційних дій надали паспорт на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виступав у якості продавця, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виступав у якості покупця, за результатами чого було складено акт приймання передачі частки (частини частки) у статутному капіталі щодо ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ», відповідно до якого частка у статутному капіталі передавалась від ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , копію вищезазначеного акту, протокол загальних зборів учасників ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» та копію вищезазначеного протоколу. Надалі особи, які надали паспорта на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повідомили, що мають внести вищезазначені відомості до ЄДРЮО та домовились зробити це при наступній зустрічі. В подальшому, 22.09.2022 вищезазначені особи знову прибули до приватного нотаріуса, та надали вище перелічені документи для проведення реєстраційних дій, однак після прохання нотаріуса надати окрім паспортів громадянина України власні закордонні паспорти, останні залишили приміщення приватного нотаріуса разом з документами та більше не повертались, тим самим не завершили вчинення реєстраційної дії. Крім того, ОСОБА_7 пред`явлено для впізнання за фотознімками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яких вона впізнала, як осіб, що звертались до неї для внесення останньою як суб`єктом державної реєстрації прав до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ».

Відповідно до інформації, наявної в інформаційній системі «АРКАН», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є засновником ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ: 33499727), 10.09.2022 залишив межі території України, та повернувся на територію України лише 19.11.2022, тим самим не міг бути присутнім під час проведення реєстраційних та нотаріальних дій у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 14.09.2022 та 22.09.2022 відповідно. Відповідно до інформації, наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, товариство з обмеженою відповідальністю «КИМО-ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ: 33499727) володіє на праві власності земельною ділянкою з кадастровим номером 3221884000:33:020:0117, площею 8.1376 га, яка розташовується у Вишгородському районі Київської області, та земельною ділянкою з кадастровим номером 3221884000:33:020:0002, яка розташовується у Вишгородському районі Київської області. Засновником ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ: 33499727) в особі ОСОБА_6 не надавалась згода на відчуження частки товариства в статутному капіталі ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ». Акт приймання передачі частки (частини частки) у статному капіталі щодо ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» та протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» складені без відома та згоди власника підприємства ОСОБА_6 з метою незаконного заволодіння часткою статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ».

Реєстраційні документиТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ: 33499727), що знаходяться у володінні Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100100003473.

З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.

В судове засіданняпрокурор не з`явився, про дату та час повідомлявся належним чином. Проте, від прокурора ОСОБА_3 надійшла заява про судовий розгляд клопотання без його участі, яке підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Від представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, клопотання прокурора підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Неявка вказаних осіб, не перешкоджає судовому розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100100003473 від 29.11.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України.

Відповідно до постанови слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 13.12.2022 р. - реєстраційні документиТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ: 33499727), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100100003473

Згідно з ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вказане майно цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.

Підстав сумніватись в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках прокуратури при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.

Керуючись ст. ст. 131; 132; 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100003473 від 29.11.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на корпоративні права у вигляді 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ: 33499727), заборонивши державним реєстраторам та уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації, в порядку виконання ухвали вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «КИМО-ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ: 33499727).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя