Постанова

від 19.12.2022 по справі 921/735/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2022 р. Справа №921/735/19

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Желіка М.Б.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 18.08.2022 (вх.ЗАГС. №01-05/2069/22 від 22.08.2022)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28.06.2022 (повний текст складено 11.08.2022, суддя Сидорчук А.М.),

постановлену за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м.Івано-Франківськ/ у межах виконавчого провадження № 6896561 з примусового виконання ухвали господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021

у справі №921/735/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс», 48000, м.Підгайці Тернопільської області, вул.Міцкевича, 12, ідентифікаційний код 38554271

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нассерполіцістундальтекакерляке», 46008, м.Тернопіль, вул.Митрополита Шептицького, буд.6, поверх 3, ідентифікаційний код 39994244

про визнання банкрутом

за участю представників: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.06.2022 у справі №921/735/19 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м.Івано-Франківськ/ у межах виконавчого провадження №6896561 з примусового виконання ухвали господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28.06.2022 у справі №921/735/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022 справу №921/735/19 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя (суддя-доповідач), члени колегії Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

05.09.2022 на адресу суду надійшов відзив ВДВС у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на апеляційну скаргу, в якому орган державної виконавчої служби просить залишити оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022, після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, було відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 12.10.2022.

У зв`язку із масовими ракетними обстрілами по всій території України судове засідання, призначене на 12.10.2022, не відбулося.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.10.2022 розгляд справи призначено на 02.11.2022.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у зв`язку з неявкою сторін відкладено розгляд справи на 23.11.2022.

23.11.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з припиненням подачі електричної енергії до приміщення суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 розгляд справи призначено на 07.12.2022.

02.12.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання ВДВС у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про розгляд справи без участі представника відділу, однак, відповідно до довідки відділу документального забезпечення суду, вказане клопотання не підписане кваліфікованим цифровим підписом.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора у справі арбітражного керуючого Шимечка А.Я. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В судове засідання 07.12.2022 сторони явку представників не забезпечили, хоча були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що явка уповноважених представників учасників справи не визнавалась апеляційним судом обов`язковою, а станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду справи суду не надходило, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа про банкрутство ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке».

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нассерполіцістундальтекакерляке».

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.09.2020 припинено повноваження Григорчука Ігора Антоновича в якості керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нассерполіцістундальтекакерляке», обов`язки керівника ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» покладено на арбітражного керуючого Мачульного О.І., зобов`язано керівника ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» Григорчука Ігоря Антоновича надати розпоряднику майна ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» - Мачульному О.І. документацію, пов`язану з фінансово-господарською діяльністю ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» за три останні роки до порушення провадження у справі про банкрутство та станом на останню звітну дату.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 13.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Нассерполіцістундальтекакерляке» визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру банкрута та ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021 задоволено клопотання арбітражного керуючого Шимечка А.Я. про зобов`язання посадових осіб ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» передати документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, зобов`язано посадових осіб банкрута ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» - ОСОБА_1 , передати арбітражному керуючому (ліквідатору) Шимечку Андрію Ярославовичу бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Нассерполіцістундальтекакерляке».

27.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) у межах виконавчого провадження №6896561 з примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021.

Скаржник просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Крушанської О.Р. щодо винесення постанови від 06.05.2022 про відкриття виконавчого провадження №68966551, визнати протиправними та скасувати постанови від 06.05.2022 про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також постанову від 20.05.2022 про накладення штрафу з наступних підстав:

- на адресу ОСОБА_1 не надходила для відома та виконання ухвала Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021 про зобов`язання посадових осіб ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» передати арбітражному керуючому Шимечко А.Я. документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута та не надходило жодного процесуального документа, винесеного в межах примусового виконання ухвали суду;

- 19.05.2022 на домашню адресу скаржника з`явилась державний виконавець ВДВС та повідомила, що на виконанні в ДВС є ухвала суду у справі №921/735/19, при цьому не надала зазначену ухвалу для ознайомлення;

- оскільки скаржнику стало відомо про існування ухвали суду від 17.11.2021 саме 19.05.2022, ОСОБА_1 20.05.2022 виконав ухвалу суду в повному обсязі, а саме супровідним листом надіслав ліквідатору усі документи, які були визначені постановою державного виконавця;

- 20.05.2022 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 3400 грн.;

- згідно зі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» вимога державного виконавця підлягає до виконання в 10 робочих днів;

- відповідно до ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність;

- станом на 26.05.2022 скаржник не отримував жодних вимог державної виконавчої служби про зобов`язання вчинити певні дії і в процесі спілкування 19.05.2022 державний виконавець заявила усно, про що ОСОБА_1 дав відповідь, що виконає ухвалу суду у встановленому законом порядку;

- відповідно до п.10.2. Закону України від 15.03.2022 №2129-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» /який вступив в законну силу 26.03.2022/ визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану /в даному випадку строки щодо виконання вимоги державного виконавця від 06.05.2022, яка отримана скаржником лише 25.05.2022/.

- отже, накладення на ОСОБА_1 штрафу 20.05.2022 в день, коли він повністю виконав усну вимогу державного виконавця є такою, що не відповідає вимогам Закону та підлягає до скасування.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржену ухвалу дійшов висновку, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вживались всі заходи примусового виконання ухвали господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», порушень чинного законодавства України в діях державного виконавця при примусовому виконанні ухвали суду господарським судом не встановлено, відтак доводи скаржника, викладені у скарзі на дії ВДВС, безпідставними та необґрунтованими.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржена ухвала є невмотивованою та не відповідає процесуальним нормам Господарського процесуального кодексу України.

Так, апелянт наголошує, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є грубим порушенням статті 6 Конвенції та сталої судової практики як Верховного Суду так і Європейського суду з прав людини, однак, на жоден із доводів скаржника, описаних в ухвалі суду першої інстанції суд не надав мотивовану оцінку та відповідь, а безпідставно їх відхилив.

Апелянт вказує, що змушений констатувати наступні факти:

- на його адресу не надходила для відома і виконання ухвала Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021 (жодних допустимих доказів про те, що ухвалу було направлено та отримано скаржником матеріали справи не містять) як і жоден процесуальний документ, винесений в межах примусового виконання ухвали суду;

- 19.05.2022 на домашню адресу боржника прийшла державний виконавець ВДВС та повідомила, що на виконанні в ДВС є ухвала суду у справі №921/735/19, при цьому не надала зазначену ухвалу для ознайомлення Григорчуку І.А. і це жодним чином не спростовано при розгляді даної судової справи;

- оскільки скаржнику стало відомо про існування ухали суду від 17.11.2021 саме 19.05.2022, скаржник відразу 20.05.2022 виконав ухвалу суду в повному обсязі, а саме супровідним листом надіслав ліквідатору усі документи та печатку товариства, які були визначені постановою державного виконавця та які були в розпорядженні Григорчука І.А. (докази долучено до матеріалів виконавчого провадження та надано суду);

- 20.05.2022 державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу в розмірі 3400 грн., тобто на 10 робочий день, який визначений Законом України «Про виконавче провадження» для виконання даного роду ухвал;

- згідно зі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» вимога державного виконавця підлягає до виконання в 10 робочих днів, проте, станом на 26.05.2022 скаржник не отримував жодних вимог державної виконавчої служби про зобов`язання вчинити певні дії і в процесі спілкування 19.05.2022 державний виконавець заявила усно, про що дав відповідь, що виконає ухвалу суду в установленому законом порядку.

Скаржник зазначає, що притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф виконавець (державний чи приватний) зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема, належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Покликаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №554/13475/15-ц, апелянт зазначає, що у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення суду у визначений у такій постанові строк.

Також, відповідно до змісту норм ч.1 ст.31 та ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника.

Апелянт наголошує, що в нього не було жодної можливості виконати дану ухвалу в добровільному порядку, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження отримав лише 19.05.2022, а вимогу про виконання взагалі не отримував.

У відзиві на апеляційну скаргу Відділ Державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) заперечує проти задоволення вимог скарги та зазначає, що 06.05.2022 на адресу відділу надійшла заява про примусове виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021, на підставі якої державним виконавцем Крушанською О.Р. 06.05.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження було винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 13 000 грн. Також 06.05.2022, державний виконавець, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до п.2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 200 грн.

Відділ державної виконавчої служби звертає увагу на те, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного в повному обсязі вчинення виконавчих дій, однак, боржник ОСОБА_1 несумлінно користується наданими йому правами як сторона виконавчого провадження. Окрім того, ОСОБА_2 вводить суд в оману, оскільки із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не звертався, а твердження, які він наводив щодо не надання вищезгаданої ухвали суду не відповідають дійсності.

Так, 19.05.2022 державний виконавець, вийшовши за адресою боржника, особисто вручила йому постанову про відкриття виконавчого провадження та зачитала резолютивну частину ухвали, про що складено акт державного виконавця, від підпису боржник відмовився, зазначивши, що не є директором ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» вже тривалий час.

Таким чином, ухвала №921/735/19, видана 17.11.2021 Господарським судом Тернопільської області не виконана, у зв`язку з цим згідно із ст.63, с.75 Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити штраф. Оскільки рішення суду не виконано, державний виконавець 20.05.2022 винесла постанову про накладення штрафу.

Окрім того, копіями матеріалів виконавчого провадження підтверджується своєчасне надсилання боржнику ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2022, вимоги виконавця, постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також постанови про накладення штрафу. Відділ ДВС звертає увагу на те, що із пояснень ліквідатора арбітражного керуючого Шимечка А.Я., наданих в судовому засіданні, твердження скаржника про повне виконання ухвали не відповідають дійсності, оскільки арбітражний керуючий отримав документи, видрукувані з комп`ютера, без підписів і печаток, а не первинну бухгалтерську та іншу документацію.

Також Відділ державної виконавчої служби звертає увагу на те, що пункт 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», на який покликається скаржник, передбачає зупинення вчинення виконавчих дій лише щодо визначених у цьому пункту стягувачів.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.8 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст.ст.339, 340, 342 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з невиконанням в добровільному порядку посадовими особами ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке», а саме ОСОБА_1 , ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021 про зобов`язання передати документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, арбітражний керуючий Шимечко А.Я. листом №38 від 28.04.2022 звернувся до ВДВС у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про прийняття на примусове виконання ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що з тексту ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021 слідує, що таку було надіслано на адресу ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , а заяву про примусове її виконання арбітражний керуючий подав через шість місяців після винесення ухвали про зобов`язання вчинити певні дії.

Вказану заяву було зареєстровано у Відділі державної виконавчої служби 06.05.2022 за №6154.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Постановою державного виконавця ВДВС у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.05.2022 відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021.

06.05.2022 Державним виконавцем була виставлена вимога виконавця за №23064 про зобов`язання ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 передати арбітражному керуючому (ліквідатору) Шимечку А.Я. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке».

Також 06.05.2022 державним виконавцем були винесені постанова про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 в сумі 13 000,00 грн. та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 200,00 грн.

В силу приписів Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу ДВС.

Копіями матеріалів виконавчого провадження підтверджується своєчасне надсилання боржнику ОСОБА_1 постанови державного виконавця ВДВС у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2022, вимоги виконавця, постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Так, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постанову про відкриття виконавчого провадження 06.05.2022 надіслано боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, рекомендованим листом з повідомленням (а.с. 65).

При цьому Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає обов`язку державного виконавця щодо вручення боржнику копії виконавчого документа.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

Проте, безпідставними є твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки 19.05.2022 державний виконавець, вийшовши за адресою м.Тернопіль, вул.Самчука, 37/6, вручила особисто боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження та зачитала резолютивну частину ухвали, про що складено акт державного виконавця (наявний в матеріалах справи - а.с.68); від підпису ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що він не є директором ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» вже тривалий час.

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.63 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п.1, п.2 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

У зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, 20.05.2022 державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про накладення штрафу на користь держави в розмірі 3400,00 грн., у якій встановлено факт невиконання ухвали суду №921/735/19 від 17.11.2021 за вимогою державного виконавця.

Слід зазначити, що наслідки невиконання рішення, яке підлягає негайному виконанню, передбачені у ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» у вигляді накладення штрафу та вимоги виконати рішення протягом трьох робочих днів, є заходом стимулювання боржника невідкладно виконати судове рішення зобов`язального характеру.

Апелянт стверджує, що 20.05.2022 добровільно виконав судове рішення від 17.11.2022, на підтвердження чого до скарги було додано копію листа, адресованого арбітражному керуючому Шимечку А.Я. про направлення документів (установчих документів ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке» - статуту, протоколу про призначення директора, наказ на вступ на посаду директора, інші установчі документи; бухгалтерську документацію, податкові звіти та печатку товариства, загалом на 109 аркушах), копію опису вкладення у цінний лист та копію поштової накладної.

Як зазначено в оскарженій ухвалі, арбітражний керуючий Шимечко А.Я. в судовому засіданні 17.06.2022 заперечував факт виконання боржником ухвали від 17.11.2021, зокрема, вказував, що надіслані на його адресу документи є видрукуваними з комп`ютера без підписів, а не первинною документацією підприємства-банкрута.

У протоколі судового засідання від 17.06.2022 зазначено, що арбітражний керуючий Шимечко А.Я. надав суду для огляду супровідний лист б/н від 20.05.2022 із долученими документами, що надійшли на адресу арбітражного керуючого /установчі документи ТзОВ «Нассерполіцістундальтекакерляке»/. Таким чином, суд першої інстанції перевірив та встановив в судовому засіданні факт невиконання боржником ухвали суду від 17.11.2021 станом на час розгляду скарги.

Також, суд першої інстанції правильно врахував, що зобов`язання Григорчука І.А. передати документацію, пов`язану з фінансово-господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Нассерполіцістундальтекакерляке» за три останні роки до порушення провадження у справі про банкрутство та станом на останню звітну дату було визначено ще в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 04.09.2020 про припинення повноважень Григорчука Ігора Антоновича керівника товариства, а згодом після визнання товариства банкрутом постановою від 13.11.2020 в силу вимог ч.2 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства - протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора виник обов`язок передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

Разом з цим, вказаних зобов`язань Григорчук І.А. добровільно не виконав, що зумовило необхідність постановлення за клопотанням ліквідатора ухвали від 17.11.2021 про зобов`язання керівника передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У зв`язку з невиконанням ухвали від 17.11.2021 було відкрито виконавче провадження №68966561.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вживались всі заходи примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2021, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а порушення чинного законодавства України в діях державного виконавця при примусовому виконанні ухвали суду господарським відсутні.

Щодо доводів апелянта про відсутність детальної відповіді в мотивувальній частині оскарженої ухвали на усі доводи скаржника, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні та питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів вважає, що в оскарженій ухвалі боржнику за виконавчим документом було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно з приписами статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень наведеної норми процесуального права за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже, норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця в частині вимоги скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про накладення штрафу.

Подібні за змістом правові висновки містяться в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/64/15, постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 924/408/19 та від 24.11.2021 у справі № 908/3994/14.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28.06.2022 у справі №921/735/19 слід залишити без змін.

В порядку положень ст.129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Зважаючи на те, що учасники апеляційного провадження в судове засідання не з`явились, у відповідності до положень ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення постанови у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційних скарг ОСОБА_1 б/н від 18.08.2022 (вх.ЗАГС. №01-05/2069/22 від 22.08.2022) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28.06.2022 у справі №921/735/19 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційних скарг, покласти на скаржників.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 19.12.2022.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.