Постанова

від 20.12.2022 по справі 916/1369/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/1369/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників:

від позивача: Воронков В.О.

від відповідача: не з`явився

від приватного нотаріуса: не з`явився

від ТОВ ІСТ ОІЛС УКРАЇНА: не з`явився

від ТОВ «Кублич Грейн»: Шинкаренко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олум

на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.11.2022 про скасування забезпечення позову, суддя в І інстанції Шаратов Ю.А., повний текст якої складено 04.11.2022 в м. Одесі

у справі: № 916/1369/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Олум

до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ОІЛС Україна та ТОВ «Кублич Грейн»

про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Олум звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни та Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ОІЛС УКРАЇНА, в якому просило:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим № 770, вчинений 13.05.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.11.2016 № 337/48-3, укладеним між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України, код ЄДРПОУ 00032129, та товариством з обмеженою відповідальністю Олум, код ЄДРПОУ 40309507, а саме: нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 4, загальною площею 11 186,8 кв.м., що складаються в цілому з: літера А - адміністративна будівля, загальною площею 542,4 кв.м.; літера Б - прохідна, загальною площею 42,5 кв.м.; літера В - підсобне, загальною площею 148,3 кв.м.; літера Г - склад, загальною площею 1175,1 кв.м.; літера Д - вбиральня; літера Ж вагона, загальною площею 533 кв.м.; літера З - приймальня, загальною площею 576,2 кв.м.; літера И - башня, загальною площею 178,0 кв.м.; літера К - башня, загальною площею 26,6 кв.м.; літера Л - елеватор, загальною площею 3216,5 кв.м.; літера М - елеватор, загальною площею 3338,7 кв.м.; літера Н- сушильня, загальною площею 73,9 кв.м.; літера О - сушильня, загальною площею 35,2 кв.м.; літера П - сушильня, загальною площею 71,9 кв.м.; літера Р - склад, загальною площею 1335,4 кв.м.; літера С - трансформаторна; літера Т - башня, загальною площею 162,2 кв.м.; літера У - слюсарня, загальною площею 210,6 кв.м.; літера Ш - бункер; надвірні споруди 1-8, а також нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 13, загальною площею 2 736,4 кв.м., що складаються з: літера А - склад, загальною площею 1221,5 кв.м.; літера Б - склад, загальною площею 1144,5 кв.м.; літера В - склад, загальною площею 314,7 кв.м.; літера Е - заправка, загальною площею 20,6 кв.м.; літера Ж - склад, загальною площею 22,9 кв.м.; літера И - прохідна, загальною площею 12,2 кв.м.; літера К - навіс; літера З - вбиральня; надвірні споруди 1-5;

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим № 771, вчинений 13.05.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.11.2016 № 337/48-3, укладеним між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України, код ЄДРПОУ 00032129, та товариством з обмеженою відповідальністю Олум, код ЄДРПОУ 40309507, а саме: нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 4, загальною площею 11 186,8 кв.м., що складаються в цілому з: літера А - адміністративна будівля, загальною площею 542,4 кв.м.; літера Б - прохідна, загальною площею 42,5 кв.м.; літера В - підсобне, загальною площею 148,3 кв.м.; літера Г - склад, загальною площею 1175,1 кв.м.; літера Д - вбиральня; літера Ж вагона, загальною площею 533 кв.м.; літера З - приймальня, загальною площею 576,2 кв.м.; літера И - башня, загальною площею 178,0 кв.м.; літера К - башня, загальною площею 26,6 кв.м.; літера Л - елеватор, загальною площею 3216,5 кв.м.; літера М - елеватор, загальною площею 3338,7 кв.м.; літера Н - сушильня, загальною площею 73,9 кв.м.; літера О - сушильня, загальною площею 35,2 кв.м.; літера П - сушильня, загальною площею 71,9 кв.м.; літера Р - склад, загальною площею 1335,4 кв.м.; літера С - трансформаторна; літера Т - башня, загальною площею 162,2 кв.м.; літера У - слюсарня, загальною площею 210,6 кв.м.; літера Ш - бункер; надвірні споруди 1-8, а також нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 13, загальною площею 2 736,4 кв.м., що складаються з: літера А - склад, загальною площею 1221,5 кв.м.; літера Б - склад, загальною площею 1144,5 кв.м.; літера В - склад, загальною площею 314,7 кв.м.; літера Е - заправка, загальною площею 20,6 кв.м.; літера Ж - склад, загальною площею 22,9 кв.м.; літера И - прохідна, загальною площею 12,2 кв.м.; літера К - навіс; літера З - вбиральня; надвірні споруди 1-5.

Одночасно в порядку статей 136, 137 ГПК України позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони державному підприємству СЕТАМ, приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу вчиняти будь-які дії щодо організації та проведення аукціону з продажу належного товариству з обмеженою відповідальністю Олум на праві власності нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 88247351106) загальною площею 11 186,80 кв.м., розташованих по вул. Портова, 4 у м. Ізмаїл Одеської області; нежитлових будівель (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871979851106) загальною площею 2 736,4 кв.м., розташованих по вул. Портова, 13 у м. Ізмаїл Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Олум про забезпечення позову від 28.06.2022 (вх. № 2-497/22 від 30.06.2022), з урахуванням заяви від 01.07.2022 (вх. № 11965/22) та заяви від 01.07.2022 задоволено частково.

Зупинено стягнення на підставі виконавчих написів від 13.05.2019 за реєстровими № 770, № 771, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 337/48-3 від 16.11.2016, укладеним між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України, код ЄДРПОУ 00032199, та Товариством з обмеженою відповідальністю Олум, код ЄДРПОУ 40309507, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 11 186,80 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, а також нежитлові будівлі загальною площею 2 736,4 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 13 (відповідно).

В решті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Олум про забезпечення позову від 28.06.2022 (вх. № 2-497/22 від 30.06.2022) - відмовлено.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.11.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2022 заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2022 у справі № 916/1369/22 скасовано на підставі частини першої статті 145 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що з огляду на те, що в рішенні Господарського суду Одеської області від 04.11.2022 не зазначено про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про скасування з власної ініціативи заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2022 у справі № 916/1369/22.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ Олум звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Скаржник вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що у свою чергу призвело до порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що поза увагою місцевого суду Одеської області залишились вимоги ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України щодо порядку скасування заходів забезпечення позову з власної ініціативи суду, а саме: У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Але, у даному випадку рішення господарського суду Одеської області від 04.11,2022р. по справі № 916/11369/22 не набрало законної сили.

Крім того скаржник вважав, що поза увагою господарського суду залишились також норми п. 10'2 розділу XIII Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) відповідно до яких, у тому числі, Забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів, що мало б нівелювати процесуальну цінність та доцільність постановленого господарським судом Одеської області судового рішення по даній справі та його правові наслідки (звернення стягнення за оспорюваним виконавчим написом від 13.05.2019р. за реєстр. №770).

На думку скаржника, правомірним вбачається висновок про те, що порушення господарським судом Одеської області порядку скасування заходів забезпечення позову з власної ініціативи суду, передбаченого ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України, під час постановлення ухвали від 04.11,2022р. про скасування заходів забезпечення позову по справі №916/1369/22, істотно ускладнить відновлення порушених майнових прав позивача у разі задоволення його позовних вимог по даній справі судом апеляційної інстанції та унеможливить ефективний захист порушених прав позивача в межах провадження у справі № 916/1474/22 за позовом ТОВ ОЛУМ до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В., державного підприємства СЕТАМ про заборону вчиняти дії щодо передання майна продавцем покупцю.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Олум на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.11.2022 та призначено справу № 916/1369/22 до розгляду на 20.12.2022р. о 12:30.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ Державний ощадний банк України просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач та приватний нотаріус в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання не зверталися.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при постановлення оскаржуваної ухвали, колегія суддів зазначає таке.

За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи і мають на меті гарантувати реальне виконання рішення суду. Тобто хоча забезпечення позову і має тимчасовий характер, але спрямоване саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду, та має бути скасоване господарським судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні відпала з певних причин.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що, ухвалюючи рішення від 04.11.2022 про відмову у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції питання про скасування заходів забезпечення позову не вирішив, проте з власної ініціативи постановив оскаржувану ухвалу, якою скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2022 у справі № 916/1369/22.

Відповідно до частин 1, 4, 9 статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Зазначена стаття має універсальний характер та не обмежує суд у можливості винесення з власної ініціативи ухвали про скасування заходів забезпечення позову після ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Відтак колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову є тими заходами, що застосовуються, як гарантія реального виконання рішення суду та як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому правомірним є висновок суду про необхідність постановлення ухвали про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2022.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.06.2018 у справі № 903/837/17.

З огляду на наведене, колегія суддів не приймає до уваги викладене в апеляційній скарзі твердження скаржника про те, що усупереч припису ч.ч. 9, 10 статті 145 ГПК України, суд першої інстанції не вирішив питання про забезпечення позову у рішенні та скасував зазначені заходи ухвалою.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки 20.12.2022 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2022 по даній справі залишено без змін та набрало законної сили, викладені в апеляційній скарзі скаржника твердження про те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не заслуговують на увагу суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зі змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 04.11.2022р. та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою ст. 256 ГПК України.

Отже, оскаржувана ухвала відповідно до ст. 235 ЦК України набрала законної сили 04.11.2022р.

Водночас, в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали судом першої інстанції з посиланням на ч. 1 ст. 145 ГПК України зазначено, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціатива або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

У даному випадку жодної із перелічених у ч. 3 ст. 277 ГПК України обов`язкових підстав для скасування судової ухвали суду першої інстанції скаржником не зазначено.

Враховуючи наведене, судом не приймаються до уваги помилкове твердження скаржника про те, що мотивувальна частина оскаржуваної ухвали зводиться до факту відмови у задоволенні позову, будь-яких мотивів щодо необхідності дострокового скасування заходів забезпечення позову всупереч припису статті 145 ГПК України (щодо збереження заходів забезпечення позову до набуття законної сили рішенням по суті спору) судом не наведено, спростовується змістом оскаржуваної ухвали.

При цьому колегія суддів зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги за своїм змістом є аналогічними доводам, викладеним позивачем у заяві позивача про забезпечення позову.

Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Господарським судом при прийнятті ухвали було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову.

Оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а висновок суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову у даній справі є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Посилання скаржника на неправильне застосування норм процесуального права під час винесення оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту апеляційний господарський суд не вбачає.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2481 грн. покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 136, 137, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олум залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 04 листопада 2022 у справі № 916/1369/22 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до вимог ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.12.2022р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська