Постанова

від 08.12.2022 по справі 925/1456/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р. Справа№ 925/1456/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

представники учасників справи в судове засідання 08.12.2022 не з`явились;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2022 (повне рішення складено 06.07.2022)

у справі №925/1456/20 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро"

про стягнення 1 360 641,48 грн заборгованості.

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до ТОВ "ТЕК "Атлантік" про стягнення 1360641,48 грн плати за простій та зберігання вагонів за договором про надання послуг №08990/ЦТЛ-2018 від 13.02.2018, та відшкодування судових витрат.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.07.2022 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік"» на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 1 320 039,72 грн боргу із плати за користування вагонами, 40 601,76 грн боргу зі збору за зберігання вагонів та 20 409,62 грн судового збору.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік" 25.07.2022 (згідно з відміткою відділення поштового зв`язку на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Крім того, заявник просив покласти судові витрати на позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2022 залишено без руху та запропоновано скаржнику надати докази сплати судового збору.

15.08.2022 (згідно з відомостями відділення поштового зв`язку) до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої сторона долучила докази сплати судового збору, на підтвердження чого надано платіжне доручення № ПН404 від 12.08.2022. Заяву подано в строк, встановлений судом.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.08.2022 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2022. Справу призначено до розгляду на 04.10.2022.

Ухвалою від 04.10.2022 розгляд апеляційної скарги у даній справі було призначено на 08.11.2022.

08.11.2022 розгляд справи №925/1456/20 не відбувся у зв`язку з відсутню електропостачання, про що складено відповідний акт щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність функціонування автоматизованої системи від 08.11.2022.

Ухвалою суду від 08.11.2022 розгляд справи було перепризначено на 06.12.2022 із визначенням резервної дати судового засідання на 08.12.2022.

06.12.2022 розгляд справи №925/1456/20 не відбувся у зв`язку з відсутню електропостачання, про що складено відповідний акт щодо знеструмлення електромережі суду.

В судове засідання 08.12.2022 представники сторін не з`явились. Водночас, 08.12.2022 через канцелярію суду від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги без їх участі. Третя особа в судове засідання також не з`явилась, про причини неявки не повідомила. При цьому повідомлена про час та місце судового засідання належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштова накладна № 2210003184406, відповідно до якої ухвалу суду від 10.11.2022 було отримано 30.11.2022.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Звертаючись з апеляційною скаргою у даній справі, скаржник зазначив що оскаржуване рішення прийнято на підставі неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального права, а також з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи.

Так, апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки доводам відповідача перебування вагонів на під`їзній колії ТОВ "Елеваторна компанія "Кусто Агро" та, відповідно, відсутності підстав для нарахування плати за користування вагонами і збору за зберігання вагонів. За доводами апелянта Акти загальної форми ГУ-23 не є належним доказом затримки вагонів з вини відповідача, оскільки не містять підпис уповноваженого представника останнього. Також апелянт наполягає на відсутності його вини у затримці вагонів. На думку відповідача дії залізниці з складання актів про нез`явлення представника замовника для підписання Актів загальної форми ГУ-23 є недобросовісними, оскільки вони складені після оформлення відомостей.

Апелянт також зазначив про неправомірне врахування судом першої інстанції заявки (угоди) (т.1, а.с. 181), оскільки дана заявка не відноситься до спірного періоду та була підписана начальником станції, а не позивачем у справі.

Також апелянт зазначив про неправомірність врахування судом першої інстанції висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 14.12.2020 у справі № 925/852/20.

А тому скаржник просив задовольнити апеляційну скаргу у даній справі, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову повністю.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи з дотриманням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Позивач зазначає, що вагони прибули саме на станцію Козятин-І, що вбачається з відмітки станції на відповідних залізничних накладних.

При цьому сторона зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про прибуття вагонів на вказану станцію. Водночас, відповідач був обізнаний про, що у разі простою вагонів на залізничних станціях понад встановлений строк - йому буде нараховуватись плата за користування та зберігання вагонів.

Також на факт затримки вагонів саме на станції призначення вказують акти загальної форми ГУ-23.

А тому сторона просила апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, 13.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік" (замовник) укладено договір про надання послуг №08990/ЦТЛ-2018 (т.1 а.с.20-40). Предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

30.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро" (як власником під`їзної колії) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", укладено договір про подачу та забирання вагонів (т.1 а.с.178) при станції Козятин-І Південно-Західної залізниці, пунктами 1 та 2 якого його сторони передбачили, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить власнику колії, та примикає до колії №7 під`їзної колії в/ч НОМЕР_1 через стрілку №520 станції Козятин-І Південно-Західної залізниці і обслуговується локомотивом залізниці. Судом першої інстанції правомірно зазначено, що договір не заперечується сторонами та є дійсним.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2019 відповідачем подано начальнику станції Козятин-І погоджену з третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро" заявку (угоду) (т.1 а.с.181) на подачу вагонів, які будуть надходити у період з 01.01.2020 по 30.06.2020 на адресу відповідача для навантаження вантажу, на під`їзну колію Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро".

У період з 28.12.2019 до 06.05.2020 на станцію Козятин-I на адресу відповідача та за його замовленням прибули в порожньому стані (після вивантаження зернових вантажів) ще 41 вагон, що належать білоруській залізниці і знаходилися в оренді ГП "БТЛЦ", зі станцій відправлення: Високо-Литовск, Жлобіно, Барановичі-Центральні, Степянка, Городея, Речиця білоруської залізниці. Вказані обставини підтверджуються накладними, що містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.41-63).

Так, вказані вагони відповідачем до 25.06.2020 не використовувались (не завантажувались), ним не видавались розпорядження про навантаження (інше використання) вагонів третіми особами; на під`їзні колії Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро" (третьої особи) з оформленням пам`яток про подання/забирання вагонів форми ГУ-45 позивачем не подавались.

При цьому, як правомірно встановлено судом першої інстанції, затримка на станції призначення Козятин-1 Південно-Західної залізниці (м.Козятин) 41 вагону, що надійшли на адресу вантажоотримувача (відповідача) ТОВ "Транспортно-експедиційної компанії "Атлантік" була спричинена допущеними останнім порушеннями термінів виконання операцій.

Факт затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта позивачем зафіксовано актами загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ "Транспортно-експедиційної компанії "Атлантік" (т.1 а.с. 64-75).

Одночасно із вищевказаними актами позивачем складено наступні акти загальної форми ГУ-23: від 29.12.2019, 30.12.2019, 03.01.2020, 04.01.2020, 05.01.2020, 07.01.2020, 09.01.2020, 19.01.2020, 05.02.2020, 11.02.2020, 26.02.2020 про неявку клієнта для підписання актів від 29.12.2019 №3997, від 30.12.2019 №4020, від 03.01.2020 №40, від 04.01.2020 №54, від 05.01.2020 №61, від 07.01.2020 №91, від 07.01.2020 №85, від 09.01.2020 №117, від 19.01.2020 №327, від 05.02.2020 №641, від 11.02.2020 №800, від 26.02.2020 №113.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік" на адресу начальника станції Козятин-1 Буравського М.Л. направлено лист №1203/1, в якому вантажовідправник гарантував оплату усіх додаткових зборів по станції Козятин-1 за вагони, які перебувають на станції.

Власником вказаних 50 вагонів є РТЕУП "Белінтертранс", яким на адресу начальника станції Козятин-1 направлено лист від 26.03.2020 №06-09-04-11/307 з відомостями про закінчення строку дії договору транспортного експедирування від 05.03.2019 №Т24, укладеного між ним як експедитором, та ТОВ "ТЕК "Атлантік" як клієнтом (відповідач), та проханням не перешкоджати поверненню 50 вагонів, які є власністю ДО "білоруська залізна дорога" та перебувають в оренді РТЕУП "Белінтертранс" і перебувають на станції Козятин-1.

Також судом першої інстанції правомірно зазначено, що на адресу АТ "Укрзалізниця" направлено наступні листи: від 27.03.2020 №60-09-04-11/933, від 14.04.2020 №15-09-19/4267, від 23.04.2020 №60-09-04-11/1252 (т.1 а.с.183-187), а також претензію від 10.06.2020 з проханням сприяння вирішенню питання про повернення вагонів, що знаходяться на станції Козятин-1. А також повідомлено про закінчення строку дії договору транспортного експедирування від 05.03.2019 №Т24, укладеного між ним як експедитором, та ТОВ "ТЕК "Атлантік" як клієнтом (відповідач).

25.06.2020 зі станції Козятин-1 відправлено до станції Словечно білоруської залізниці (БЧ) згідно з наступними вантажними накладними:

№32180093 - вагони №№95670816, 95849568, 95008009, 95479440, 95849741, 95849535, 95849188, 95847075;

№32180143 - вагони №№95846218, 95545406, 95155560, 95170080, 95163036, 95179149, 95178414, 95179339, 95179222, 95179842, 95163648, 95180006, 95180287, 95848404;

№32181384 - вагони №№95005930, 95848230, 95671202, 95846481, 95319539, 95566733, 95011722, 95039566, 95849873, 95847257, 95708350, 95846622, 95042651, 95042172, 95037388, 95847810.

Також 25.06.2020 позивачем складено наступні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ "ТЕК "Атлантік" (т.1 а.с.79-83):

від 25.06.2020 №3124 - вагони №№95178414, 95179149, 95163648, 95180006; опис обставин, що викликали складання акта: Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Відсутня заявка на місце навантаження; час початку затримки вагонів: 12.03.2020 05:15 (акт від 12.03.2020 №1381); час закінчення затримки вагонів - 25.06.2020 16:50;

від 25.06.2020 №3125 - вагони №№95180287, 95846218, 95545406, 95155560, 951770080, 95163036, 95179222, 95179842, 95179339, 95848404; опис обставин, що викликали складання акта: Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Відсутня заявка на місце навантаження; час початку затримки вагонів: 12.03.2020 10:40 (акт від 12.03.2020 №1379); час закінчення затримки вагонів - 25.06.2020 16:50;

від 25.06.2020 №3126 - вагони №№95005930, 95671202, 95848230, 95846481, 95566733, 95011722, 95039566, 95042651, 95037388, 95042172; опис обставин, що викликали складання акта: Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Відсутня заявка на місце навантаження; час початку затримки вагонів: 12.03.2020 10:40 (акт від 12.03.2020 №1379); час закінчення затримки вагонів - 25.06.2020 16:50;

від 25.06.2020 №3129 - вагони 95849568, 95849188; опис обставин, що викликали складання акта: Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Відсутня заявка про місце навантаження; час початку затримки вагонів: 12.03.2020 05:15 (акт від 12.03.2020 №1381); час закінчення затримки вагонів - 25.06.2020 17:00;

та акти загальної форми ГУ-23:

від 25.06.2020 №3137 - про відмову ТОВ "ТЕК "Атлантік" від явки для підпису актів ГУ-23 №3124 та 3125;

від 25.06.2020 №3138 - про відмову ТОВ "ТЕК "Атлантік" від явки для підпису актів ГУ-23 №3127 та 3126;

від 25.06.2020 №3139 - про відмову ТОВ "ТЕК "Атлантік" від явки для підпису актів ГУ-23 №3128, 3129 та 3130.

26.06.2020 позивачем з огляду на встановлення фактів затримки вагонів, а також на підставі актів загальної форми ГУ-23, складено:

- відомості плати користування вагонами форми ГУ-46 (т.1 а.с.85-89):

№24060001 - на вагони №№95155560, 95163036, 95163648, 95170080, 95178417, 95179149, 95179220, 95179339, 95179842, 95180006, 95180287, 95545406, 95846218, 958484040 на загальну суму 405275,20 грн,

№24060002 - на вагони №№95008009, 95479440, 95670816, 95847075, 95849188, 95849535, 95849568, 95849741 на загальну суму 231585,90 грн;

№26060001 - на вагони №№95005930, 95011722, 95037388, 95039566, 95042172, 95042651, 95319539, 95566733, 95671202, 95708350, 95846481, 95846622, 95847257, 95847810, 95848230, 95849873 на загальну суму 463172,00 грн;

- акт загальної форми ГУ-23 від 26.06.2020 №3340 (т.1 а.с.84) про неявку представника ТОВ "ТЕК "Атлантік" для підпису відомостей плати за користування вагонами №№24060001, 24060002 та 26060001.

09.07.2020 позивачем відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів складено накопичувальну картку форми ФДУ-92 вантажовласника ТОВ "ТЕК "Атлантік" №09070913, до якої включено усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) на загальну суму 33834,80 грн.

Вантажовласник для підпису накопичувальної картки не з`явився. Вказані обставини зафіксовано актом загальної форми ГУ-23 від 09.07.2020 (т.1 а.с. 90).

Доказом повідомлення клієнта (ТОВ "ТЕК "Атлантік") про необхідність прибуття на станцію чи для підписання акту позивачем вказуються відмітки на накладних з посиланням на ЕЦП працівника залізниці в режимі електронного листування, що передбачено умовами договору та не спростовано відповідачем.

Одночасно позивачем було вказано, що відповідач був обізнаний про прибуття вагонів через електронне листування на умовах договору від 13.02.2018 №08990/ЦТЛ-2018.

Щодо обставин обізнаності відповідача про прибуття вагонів підтверджуються, в тому числі, і листом відповідача від 12.03.2020 №1203/1 на адресу начальника станції Козятин-1 про гарантію оплати усіх додаткових зборів по ст.Козятин-1 за вагони, які перебувають на станції. В усіх без виключення електронних накладних, які є аналогічні паперовим накладним, в графах 27 та 35 стоять відмітки про дату прибуття вантажу та про повідомлення про прибуття вантажу (з накладанням ЕЦП відповідальних працівників залізниці) на адресу та на користь ТОВ "ТЕК "Атлантік" (відповідач) в межах строків, передбачених п.1 Правил видачі вантажів.

У даному випадку суд вважає, що всі ризики своєї господарської діяльності з використання, навантаження-розвантаження, зберігання та простою вагонів по ст.Козятин-1, які прибули на замовлення відповідача - має нести відповідач.

Так, в матеріалах справи наявні документи про обізнаність відповідача про наявність порожніх залізничних вагонів під завантаження на станції Козятин-1, переміщення окремих вагонів зі станції Козятин-1 на під`їзні колії ТОВ "ЕК "Кусто Агро" (т.3 а.с. 7-61).

За вказаних обставин, загальна сума заборгованості відповідача перед залізницею за надані послуги (із врахуванням ПДВ 20%) становить 1360641,48 грн., що є предметом спору.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, про здійснення відповідачем у травні 2020 року часткового погашення боргу за користування вагонами у сумі 164910,12 грн, та зберігання вагонів - у сумі 85,56 грн, з урахуванням якого суми заборгованості відповідача з плати за користування вагонів і зі збору за зберігання вагонів за період з 28.12.2019 до 06.05.2020 склали відповідно 2397868,20 грн і 34459,86 грн., які позивачем було пред`явлено до стягнення з відповідача у зв`язку з відсутністю коштів на його особовому рахунку.

14.02.2021 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/852/20 (суддя Дорошенко М.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік" (вул.Благовісна,195, м.Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 40645226) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул.Лисенка,6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40081221) 2397868,20 грн боргу із плати за користування вагонами, 34459,86 грн боргу зі збору за зберігання вагонів і 36484,92 грн судового збору.

10.22.2020 позивач звернувся до суду із позовною заявою від 05.11.2020 №НЮ-16-64/20 з вимогою про стягнення з відповідача 1360641,48 грн плати за простій та зберігання вагонів за період з 07.05.2020 до 25.06.2020 згідно з умовами договору про надання послуг від 13.02.2018 №08990/ЦТЛ-2018, та відшкодування судових витрат.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що відносини сторін виникли із договору перевезення, що регламентований главою 64 підрозділу 1 розділу 3 книги 5 ЦК України, Господарським кодексом України, спеціальними нормативними актами у сфері перевезення та укладеним сторонами змішаним договором №08990/ЦТЛ-2018 від 13.02.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут залізниць України), який згідно з пунктом 2 визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом залізниць України регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту залізниць України поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту залізниць України).

Положеннями абз. 1 ст. 42 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця зобов`язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту залізниць України унормовано, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

При цьому, колегія суддів враховує, що порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 року у справі № 904/7360/17, від 04.11.2019 у справі № 904/5461/18.

Згідно ч.ч. 1, 2 та 7-9 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів (затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644) збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до пп. 2.1. п. 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999 (далі - Правила), пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відповідно до абз. 2 п. 6 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з пунктом 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Зважаючи на вказані положення, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства). Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19.

Матеріалами справи підтверджується, що в період з у період з 28.12.2019 до 06.05.2020 на станцію Козятин-I на адресу відповідача та за його замовленням прибули в порожньому стані (після вивантаження зернових вантажів) ще 41 вагон, що належать білоруській залізниці і знаходилися в оренді ГП "БТЛЦ", зі станцій відправлення: Високо-Литовск, Жлобіно, Барановичі-Центральні, Степянка, Городея, Речиця білоруської залізниці. Вказані обставини підтверджуються накладними (т.1 а.с.41-63). При цьому, як правомірно встановлено судом першої інстанції, вказані вагони відповідачем до 25.06.2020 не використовувались (не завантажувались), ним не видавались розпорядження про навантаження (інше використання) вагонів третіми особами; на під`їзні колії Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро" (третьої особи) з оформленням пам`яток про подання/забирання вагонів форми ГУ-45 позивачем не подавались.

Затримка на станції призначення Козятин-1 Південно-Західної залізниці (м.Козятин) 41 вагону, що надійшли на адресу вантажоотримувача (відповідача) ТОВ "Транспортно-експедиційної компанії "Атлантік" була спричинена допущеними останнім порушеннями термінів виконання операцій.

Факт затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта позивачем зафіксовано актами загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ "Транспортно-експедиційної компанії "Атлантік" (т.1 а.с. 64-75).

Стосовно посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не є винним у затримці вагонів апеляційна інстанція зазначає, що несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції вагонів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж (вагони), що надійшов на його адресу. Отже, скаржником не доведена відсутність його вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення.

При цьому, судова колегія відхиляє як безпідставні твердження апелянта про те, що вищенаведені акти є неналежним доказом з огляду на відсутність підпису відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні акти, в яких зафіксовано факт неприбуття представника ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік" для їх підписання.

На підставі вказаних вище актів загальної форми ГУ-23, які у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст. 129 Статуту залізниць України є підставами для матеріальної відповідальності вантажовідправника або вантажоодержувача, позивач склав відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів складено накопичувальну картку форми ФДУ-92 вантажовласника ТОВ "ТЕК "Атлантік" №09070913 (т.1 а.с.91-92), до якої включено усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) на загальну суму 33 834,80 грн.

Правила розрахунків за перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, відповідно до абз. 3 п. 2.6 яких - усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що акти загальної форми ГУ-23 (що містяться в матеріалах справи) є належними і допустимими доказами обставин затримки спірних вагонів і разом з складеними позивачем відомостями форми ГУ-46 та накопичувальними картками форми ФДУ-92. Вказані документи є достатньою підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів. А тому доводи апелянта в цій частині не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування рішення місцевого господарського суду.

Доводи апелянта щодо недобросовісності дій залізниці і складання актів про нез`явлення представника замовника після оформлення відомостей ГУ-46 не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки не спростовують зафіксований в актах загальної форми факт затримки вагонів з вини відповідача.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування відсутності його вини в затримці вагонів та не наведено наявності обставин, що підпадають під кваліфікацію звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав правові підстави для нарахування відповідачу 1360641,48 грн плати за простій та зберігання вагонів за договором про надання послуг №08990/ЦТЛ-2018 від 13.02.2018.

Щодо доводів апелянта про неможливість врахуванням обставин встановлених Господарським судом Черкаської області при розгляді справи № №925/852/20, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Господарським судом Черкаської області було ухвалене рішення від 14.12.2020 у справі №925/852/20, що було залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021.

Так у вказаній справі був розглянутий спір та надано оцінку взаємовідносинам між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік", що виникли на підставі договору про надання послуг №08990/ЦТЛ-2018, але за попередній період, до 07.05.2020.

Рішення суду від 17.05.2021 набрало законної сили після перегляду апеляційним судом та є чинним на момент розгляду справи №925/1456/20. А тому суд першої інстанції обґрунтовано врахував його висновки та повторно не давав оцінку взаємовідносинам сторін в розумінні ст. 75 ГПК України.

Також, суд апеляційної інстанції не враховує заперечення відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/4034/19 щодо неможливості використання результатів судового рішення, яке відсутнє у справі, оскільки рішення суду №925/852/20 ухвалено іменем України у відритому судовому засіданні та обов`язкове до виконання на всій території України. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду у справі №925/852/20 є у відкритому необмеженому доступі на ресурсі Єдиного державного реєстру судових рішень. В цій частині суд апеляційної інстанції також зазначає, що доводи апелянта про не дослідження судом першої інстанції у справі №925/852/20 акти загальної форми ГУ-23 спростовується текстом рішення у вказаній справі.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді справи №925/852/20 до предмету доведення входила заборгованість за договором за період з 29.12.2019 по 06.05.2020, тоді як в даній справі розглядається період з 07.05.2020 по 25.06.2020, але за тим же договором.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 1 360 641,48 грн.

Таким чином, на підставі ст. 2, 74-79, 86, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2022 у справі №925/1456/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Атлантік" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2022 у справі №925/1456/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи № 925/1456/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.12.2022.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Андрієнко