Ухвала

від 21.12.2022 по справі 947/26450/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/26450/22

Провадження № 1-кс/947/11248/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження №62022150020000120від 25.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022150020000120 від 25.03.2022 року за ч. 2 ст. 364 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.

В ході виконання даного доручення, службовими особами другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м. Миколаєві області, додатково проведено оперативно-розшукові заходи на території Одеської області направлені на виявлення осіб, що сприяють веденню активних військових дій проти України. В результаті чого встановлено організовану групу громадян України та російської федерації, яка сформована по етнічному принципу з уродженців Чечні.

На думку органу досудового розслідування, вказані особи збирають інформацію про місцезнаходження на території Одеської області об`єктів критичної інфраструктури, об`єктів військового призначення, місця дислокації особового складу збройних формувань України, військово техніки з метою передачі встановлених ними відомостей на тимчасово окуповану територію України для координації незаконних військових формувань та військ Російської Федерації, які планують здійснення атак на території Одеської області.

Так, незаконна діяльність полягає у відстеженні пересуванні техніки та особового складу на території Одеської області, зміну чергування на блок-постах, фіксування місць проживання службових осіб правоохоронних органів, транспортних засобів, на яких пересуваються службові особи правоохоронних органів.

Крім того, встановлено, що інформацію про місцезнаходження таких об`єктів, може бути передано даній групі діючими службовими особами ЗСУ, ДПСУ та ТрО, яким дана інформація стала відома в ході здійснення службової діяльності.

Вказана інформація, може передаватися за допомогою месенджерів встановлених на особистих телефонах, а також за допомогою захищених каналів передачі інформації, яка могли бути передані спец службами Російської Федерації для проведення підривної діяльності проти України та зберігаються за місцем проживання членів такої організованої групи.

Крім того, встановлено, дані особи можуть мати досвід бойових дій під час конфліктів на Кавказі, можуть бути віднесені до т.з. «сплячих агентів» та активізувати свою діяльність підчас проведення атак з боку незаконних формувань та військ Російської Федерації в Одеській області для дестабілізації оборони в середині регіону, що може значно підірвати обороноздатність військових формувань та правоохоронних органів на території м. Одеси та Одеської області.

З метою дотримання чітких мір конспірації та не викриття правоохоронними органами, причетними до кримінального правопорушення особами, залучаються, орієнтовно з початку лютого 2022 року (більш точна дата та обставини встановлюються) як громадяни України так і іноземці, котрі не викликають підозр під час фільтраційних заходів та мають в суспільстві позитивну репутацію.

Оперативним шляхом встановлено, що основною метою залучення таких громадян є виконання ними функцій по фінансуванню диверсійних заходів на території м. Одеса та Одеської області, приховування, перевезення та акумулювання готівкових коштів протиправної групи, які призначаються для системного підкупу корегувальників та потреб диверсійно-розвідувальних груп.

Так, вищевказані службові особи ЗСУ, ДПСУ, ТрО та ГУ ДМС України в Одеській області зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди, передають вищевказану інформацію ряду громадян України.

Зокрема, до вчинення кримінального правопорушення може бути причетна група бізнесменів, серед яких: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тривалий період часу, являючись директором та бенефіціаром ряду суб`єктів господарювання, зареєстрованих в Криму, зокрема: ТОВ «Глассок Крым», ТОВ «Группа Компаний «Фаворит», ТОВ «Ваше право», ТОВ«Симеиз» здійснював підприємницьку діяльність на території окупованого рф Криму, отримуючи від самопроголошеного керівництва Криму договори на виконання будівельних робіт за бюджетні кошти та сплачуючи відповідні податки в бюджет рф. За наявною у ЗМІ інформацією має громадянство Німеччини. Має широке коло знайомств серед бізнесменів та політиків України та посадових осіб окупованого Криму із якими підтримує дружні відносини.

Слідчими 2 СВ ТУ ДБР у м. Миколаєві на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.08.2022 року було проведено обшук у домоволодінні, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено майно та документи.

Постановою слідчого наступні об`єкти рухомого майна та документів визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Оглядом вилучених документів встановлено, що відповідно до іпотечного договору від 13.10.2020 року ОСОБА_6 на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_7 , є майновим поручителем за зобов`язаннями ТОВ «СІТІЛАЙТ ФОРМ» код ЄДРПОУ 42813425 за кредитним договором №LТ/U/03-2-0089 від 13.10.2020 року укладеним між ТОВ «СІТІЛАЙТ ФОРМ» та АТ «Українский будівельний інвестиційний банк» предметом якого є видача кредиту на суму 45000000 гривень. Предметом іпотеки відповідно до договору є: двоповерховий житловий будинок з мансардним поверхом, об`єкт житлової нерухомості: так, загальною площею 1162,8 кв. м., житловою площею 256,5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в; земельна ділянка, загальною площею 0,0521 га кадастровий номер 5110137500:45:001:0008; земельна ділянка, загальною площею 0,0998 га кадастровий номер 5110137500:45:001:0009 майно яке належить ОСОБА_7 .

Загальна вартість вищевказаних об`єктів нерухомості за домовленістю сторін по договору складає 80700004грн.

Також відповідно до іпотечного договору від 30.12.2021 року ОСОБА_6 на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_7 , є майновим поручителем за зобов`язаннями ТОВ «СІТІЛАЙТ ФОРМ» код ЄДРПОУ 42813425 за кредитним договором №LV/U/03-2-0107 від 30.12.2021 року укладеним між ТОВ «СІТІЛАЙТ ФОРМ» та АТ «Українский будівельний інвестиційний банк» предметом якого є видача кредиту на суму 49000000 гривень. Предметом іпотеки відповідно до договору є: двоповерховий житловий будинок з мансардним поверхом, об`єкт житлової нерухомості: так, загальною площею 1162,8 кв. м., житловою площею 256,5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в; земельна ділянка, загальною площею 0,0521 га кадастровий номер 5110137500:45:001:0008; земельна ділянка, загальною площею 0,0998 га кадастровий номер 5110137500:45:001:0009 майно яке належить ОСОБА_7 .

Загальна вартість вищевказаних об`єктів нерухомості складає 80036487грн.

Згідно відомостей, отриманих від ГУ ДПС в Одеській області з 2015 року по теперішній час загальна сума доходу складає 494273,03 грн. з яких 468595 грн. від продажу нерухомого майна. В свою чергу за вказаний період дохід у ОСОБА_7 взагалі відсутні.

В той же час директором ТОВ «СІТІЛАЙТ ФОРМ» є ОСОБА_8 , який у свою чергу є підписантом ТОВ "ТУРРІС" код ЄДРПОУ 31817490, який на теперішній час здійснює підприємницьку діяльність на тимчасово окупованій території АР Крим чим отримуючи від самопроголошеного керівництва Криму договори на виконання будівельних робіт за бюджетні кошти та сплачуючи відповідні податки в бюджет рф.

Таким чином, в органу досудового розслідування виникла необхідність звернутись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на двоповерховий житловий будинок з мансардним поверхом, об`єкт житлової нерухомості: загальною площею 1162,8 кв. м., житловою площею 256,5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в; земельну ділянку, загальною площею 0,0521 га, кадастровий номер 5110137500:45:001:0008; земельну ділянку, загальною площею 0,0998 га, кадастровий номер 5110137500:45:001:0009, які належать на праві власності ОСОБА_7 .

Слідчий у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити за обставин викладених у клопотанні. На запитання слідчого судді відповів, що ОСОБА_7 жодного статусу в рамках зазначеного кримінального провадження не має.

Представник власника майна у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого, з огляду на те, що майно не являється речовими доказами у кримінальному провадженні та не містить у собі інформацію, яка може викривати будь-які кримінально-протиправні дії. Також звернула увагу слідчого судді на те, що власник майна ОСОБА_7 не має жодного відношення до кримінального провадження, їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлялося, а тому вона не вбачає підстав для накладення арешту. Просить врахувати в повному обсязі письмові заперечення на клопотання про арешт.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приймаючи до уваги думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022150020000120 від 25.03.2022 року за ч. 2 ст. 364 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Так,сторона обвинуваченняу клопотаннізазначає,що в рамках вказаного кримінального провадження виникла необхідність звернутись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на двоповерховий житловий будинок з мансардним поверхом, об`єкт житлової нерухомості: загальною площею 1162,8 кв. м., житловою площею 256,5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в; земельну ділянку, загальною площею 0,0521 га, кадастровий номер 5110137500:45:001:0008; земельну ділянку, загальною площею 0,0998 га, кадастровий номер 5110137500:45:001:0009, які належать на праві власності ОСОБА_7 .

Необхідність арешту, на думку органу досудового розслідування, полягає у збереженні речових доказів, якими визнано вищезазначене майно відповідно до постанови слідчого від 06.09.2022 року.

Слідчий просить накласти на арешт на майно (будинок та земельні ділянку), яке належить ОСОБА_7 як на речовий доказ, оскільки ОСОБА_7 виступає майновим поручителем за зобов`язаннями української юридичної особи, директор якої є також директором іншої юридичної особи, яка зареєстрована у АР Крим, у рамках кримінального провадження, до якого НІБИТО МОЖУТЬ мати причетність навіть не ОСОБА_9 (власник майна), а ОСОБА_6 та інші особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У клопотанні слідчого зазначено, що арешт майна необхідний для проведення повного, всебічного досудового розслідування кримінального правопорушення.

Проте, слідчому судді не зрозуміло, які саме відомості містить у собі майно на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, а слідчий у судовому засіданні також не зміг пояснити відповідно до чого майно відповідає критеріям речових доказів.

Слідчий суддя погоджується із твердженням представника власника майна стосовно того, що ОСОБА_9 не вказана у клопотанні як особа, яка будь-яким чином має відношення до передання інформації про об`єкти критичної інфраструктури на тимчасово окуповану територію.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_9 є лише майновим поручителем юридичною особи та не відповідає за діяльність особи, яка є директором ТОВ Сіті-Лайт.

До клопотання долучена постанова про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідно до якої двоповерховий житловий будинок з мансардним поверхом, об`єкт житлової нерухомості: загальною площею 1162,8 кв. м., житловою площею 256,5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в; земельна ділянка, загальною площею 0,0521 га, кадастровий номер 5110137500:45:001:0008; земельна ділянка, загальною площею 0,0998 га, кадастровий номер 5110137500:45:001:0009, які належать на праві власності ОСОБА_7 визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження.

Проте з вказаної постанови не вбачається відповідно до яких відомостей вказане майно визнано речовими доказами.

Також, слід звернути увагу на те, що у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , на майно якої просить слідчий накласти арешт,про підозру не повідомлено та взагалі не зазначено яке вона має відношення до кримінального провадження.

Отже, зі змісту клопотання про арешт майна та долучених до нього в якості додатків документів слідчим суддею не вбачається, яке відношення власниця майна має до кримінального провадження в рамках якого сторона обвинувачення звертається з клопотанням про арешт майна.

Отже, стороною обвинувачення не зазначено та необґрунтовано, що майно на яке слід накласти арешт, відповідає хоча б одному із вищевказаних критеріїв, відсутнє також обґрунтування необхідності накладення арешту на зазначене майно, що позбавляє можливості перевірити відповідність вилученого майна категорії речових доказів. Сторона обвинувачення в клопотанні лише формально посилається на норми кримінального процесуального законодавства.

На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, оскільки в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, а також стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження №62022150020000120від 25.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ОСОБА_10