Рішення

від 06.12.2022 по справі 510/1800/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1800/21

Провадження № 2/510/695/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю: секретаря Березенко С.П.

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу без її участі, про що надала письмову заяву.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч.4ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; копія заповіту від 21.07.2014р.; копія виписки з погосподарської книги виконкому Ренійської міської ради від 11.06.2021р.; копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 20.10.2014р.; копія звіту про незалежну оцінку вартості будинку та зем. ділянок; копії витягів про нормативно грошову оцінку земельних ділянок; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 939116;

копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею серії ЯИ № 392418; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 386860; копія рішення Плавнівської сільської ради від 17.02.1994р.; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ; копія свідоцтва про майновий пай серії НОМЕР_1 ;

копія постанови нотаріусу про відмову у вчинені нотаріальної дії від 07.09.2021р.; копія спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_3 .

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був батьком позивача. За життя йому належало: житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , про що свідчить виписка із по господарської книги Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 11.06.2021р. № 120; земельна ділянка площею 0,2500 га, призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 386860; земельна ділянка площею 0,0287 га, призначена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 392418; земельна ділянка площею 3,24 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 939116; земельна ділянка площею 0,079 га, в полі № 3 для ведення особистого селянського господарства, на підставі рішення ХІІ сесії ХХІ скликання Плавнівської сільської ради від 17.02.1994р.; майновий пай в КСП «Рассвет», на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ОД ХХ № 01995.

Після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядився належним йому майном, 21.07.2014 року залишив заповіт на ім`я позивача, тобто своєї доньки, згідно якого заповів їй все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося. Тому, спадкоємство здійснюється за заповітом. Відповідач по справі є матір`ю позивача та відповідно дружиною спадкодавця, яка згідно ст. 1224 ЦК України має обов`язкову частку у спадщині, оскільки є непрацездатною особою, про що свідчить пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .

У встановлений законодавством 6-ти місячний строк після смерті батька, позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, про що свідчить заява від 16.03.2020р., зареєстрована в реєстрі за № 13. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Таким чином, позивач прийняла спадщину після смерті батька, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, відповідач як спадкоємиця, яка має обов`язкову долю у спадщині звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини, Відповідач на спадщину не претендує, та не заперечує щоб позивач спадщину оформила на своє ім`я, оскільки це була воля її чоловіка.

Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову.

Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_3 та вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплене заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1223 ЦК України). Вона подала до нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такою, що її прийняла. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Відповідач по справі є дружиною спадкодавця, на спадщину не претендує. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у її діях щодо звернення з відповідною заявою до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову, у зв`язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 5124184000:02:001:0066, призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 386860;

земельну ділянку площею 0,0287 га, кадастровий номер 5124184000:02:001:0068, призначена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 392418;

земельну ділянку загальною площею 3,24 га, кадастрові номери № 1 5124184000:01:002:0495, № 2 5124184000:01:005:0391, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 939116;

земельну ділянку площею 0,079 га, в полі № 3 для ведення особистого селянського господарства, на підставі рішення ХІІ сесії ХХІ скликання Плавнівської сільської ради від 17.02.1994р.;

майновий пай в КСП «Рассвет», на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ОД ХХ № 01995.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков