Рішення

від 21.12.2022 по справі 160/16047/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року Справа № 160/16047/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (54122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.08.2022 року №056650007829 щодо відмови про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 за періоди роботи: з 10.08.1993 по 30.10.2003 року у зв`язку з тим, що запис у трудовій книжці НОМЕР_2 проведено некоректно, а також у зв`язку з відсутністю інформації про спеціальний стаж в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціально страхування;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за періоди: з 10.08.1993 по 30.10.2003 року, коли він працював електрослюсарем IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на дільниці ГП №1 на товаристві з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕПРОМ» (ідентифікаційний код 24310828);

3) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за періоди:

- з 05.12.2003 по 30.10.2014 роки, коли він працював у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні (м. Донецьк) Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України на посаді респіраторника;

- з 16.02.2015 року по 07.08.2015 року, коли він працював у ДП «Мобільний рятувальний центр ДСНС України» на посадах газорятівника відділення спеціального захисту взводу спеціального захисту та розвідки загону аварійно-рятувальних робіт, рятувальника 1 відділення 2 аварійно-рятувального взводу загону аварійно-рятувальних робіт;

-4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за періоди:

- з 05.12.2003 по 30.10.2014 роки, коли він працював у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні (м. Донецьк) Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України на посаді респіраторника;

- з 16.02.2015 року по 07.08.2015 року, коли він працював у ДП «Мобільний рятувальний центр ДСНС України» на посадах газорятівника відділення спеціального захисту взводу спеціального захисту та розвідки загону аварійно-рятувальних робіт, рятувальника 1 відділення 2 аварійно-рятувального взводу загону аварійно-рятувальних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом під час вирішення питання щодо призначення пенсії протиправно та необґрунтовано не зараховано до страхового стажу та пільгового стажу період роботи:

- з 10.08.1993 по 30.10.2003 року, коли він працював електрослюсарем IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на дільниці ГП №1 на товаристві з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕПРОМ»;

- з 05.12.2003 по 30.10.2014 роки, коли він працював у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні (м. Донецьк) Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України на посаді респіраторника;

- з 16.02.2015 року по 07.08.2015 року, коли він працював у ДП «Мобільний рятувальний центр ДСНС України» на посадах газорятівника відділення спеціального захисту взводу спеціального захисту та розвідки загону аварійно-рятувальних робіт, рятувальника 1 відділення 2 аварійно-рятувального взводу загону аварійно-рятувальних робіт.

18.10.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Також, цією ухвалою залучено співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (54122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) в адміністративній справі №160/16047/22.

04.11.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 10.08.1993 по 30.10.2003 згідно трудової книжки НОМЕР_3 , оскільки запис про роботу проведено некоректно, а саме: між датою працевлаштування та датою прийняття розбіжність більше місяця, що суперечить вимогам пункту 2.4 Інструкції Про прядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом № 58 від 29.07.1993 року.

Щодо зарахування періодів роботи до стажу роботи на пільгових умовах по Списку № 1, пенсійний орган зазначив, що позивачем не надано відповідачу довідки в підтвердження пільгового характеру роботи на підземних роботах з повним робочим днем.

16.11.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позбавлено фактичних та юридичних підстав з приводу надання обґрунтованих пояснень щодо не зарахування періодів роботи з 10.08.1993 по 30.10.2003 року; з 05.12.2003 по 30.10.2014 роки, коли він працював у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні (м. Донецьк) Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України на посаді респіраторника; з 16.02.2015 року по 07.08.2015 року, коли він працював у ДП Мобільний рятувальний центр ДСНС України на посадах газорятівника відділення спеціального захисту взводу спеціального захисту та розвідки загону аварійно-рятувальних робіт, рятувальника 1 відділення 2 аварійно-рятувального взводу загону аварійно-рятувальних робіт, оскільки ГУ ПФУ в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви про призначення пенсії та не вирішувало питання щодо наявності/відсутності підстав для зарахування періодів роботи до страхового стажу, оскільки рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 19.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою, відповідно до якої просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.08.2022 року № 056650007829 позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії.

В обґрунтування рішення зазначено наступне.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 10.08.1993 по 30.10.2003 згідно трудової книжки НОМЕР_3 , оскільки запис про роботу проведено некоректно, а саме: між датою працевлаштування та датою прийняття розбіжність більше місяця, що суперечить вимогам пункту 2.4 Інструкції Про прядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом № 58 від 29.07.1993 року та за вказаний період відсутні дані відповідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Для зарахування цього періоду роботи у подальшому необхідно надати уточнюючу довідку з місця роботи та при необхідності довідку про перейменування (реорганізацію) підприємства.

Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком№1 становить 6 років 8 місяців 21 днів (пільговий стаж зараховано відповідно пільгової довідки №04/7-867 від 19.08.2022 та долученими до неї наказів про атестацію робочих місць).

Не погоджуючись із такими діями відповідачів, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Щодо неврахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 10.08.1993 по 30.10.2003 року, коли позивач працював електрослюсарем IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на дільниці ГП №1 на товаристві з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕПРОМ», суд зазначає про таке.

Як встановленост. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 у спірний період з 10.08.1993 по 30.10.2003 року, працював електрослюсарем IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на дільниці ГП №1 на товаристві з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕПРОМ».

Суд вказує, що доводи пенсійного органу про не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи на товаристві з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕПРОМ» з 10.08.1993 по 30.10.2003 року, так як запис про роботу проведено некоректно не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412.

Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вказаної постанови «Про трудові книжки робітників та службовців» при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

У період внесення записів про періоди роботи позивача, не зараховані відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі -Інструкція №58).

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників видно, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.

Разом з тим, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року(далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.

Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відбиток печатки або його відсутність/нечіткість на трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що незарахування спірного періоду роботи позивача до страхового стажу суперечитиме принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

У цьому випадку суд звертає увагу, що записи про трудову діяльність в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим не зазначення відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах: зайнятість повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, Найменування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України або їх номери, куди включаються ці періоди роботи, не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Щодо доводів пенсійного органу про не зарахування спірного періоду роботи позивача, у зв`язку з відсутністю сплати внесків, згідно індивідуальної відомості про застраховану особу, суд зазначає про таке.

Суд звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17.

Крім того, суд вказує, що порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1, 3, 6, 10 статті 20 Закону № 1058, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 статті 16 Закону №1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI та виключено положення п.2 ч.1 ст.4 зазначеного закону, яка передбачала, що до платників єдиного внеску віднесено працівників - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють.

Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

Крім того, суд вважає за необхідне вказати про необґрунтованість та безпідставність доводів пенсійного органу щодо не зарахування до пільгового стажу роботи позивача періодів його роботи:

- з 10.08.1993 по 30.10.2003 року, коли він працював електрослюсарем IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на дільниці ГП №1 на товаристві з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕПРОМ» (ідентифікаційний код 24310828);

- з 05.12.2003 по 30.10.2014 роки, коли він працював у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні (м. Донецьк) Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України на посаді респіраторника;

- з 16.02.2015 року по 07.08.2015 року, коли він працював у ДП «Мобільний рятувальний центр ДСНС України» на посадах газорятівника відділення спеціального захисту взводу спеціального захисту та розвідки загону аварійно-рятувальних робіт, рятувальника 1 відділення 2 аварійно-рятувального взводу загону аварійно-рятувальних робіт, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 у спірні періоди з 10.08.1993 по 30.10.2003 року, працював електрослюсарем IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на дільниці ГП №1 на товаристві з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕПРОМ» (ідентифікаційний код 24310828);- з 05.12.2003 по 30.10.2014 роки, працював у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні (м. Донецьк) Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України на посаді респіраторника; - з 16.02.2015 року по 07.08.2015 року, працював у ДП «Мобільний рятувальний центр ДСНС України» на посадах газорятівника відділення спеціального захисту взводу спеціального захисту та розвідки загону аварійно-рятувальних робіт, рятувальника 1 відділення 2 аварійно-рятувального взводу загону аварійно-рятувальних робіт.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом міністерства соціальної політики № 383 від 18.11.2005 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Так, під час роботи по професіям, які дають право пільгове пенсійне забезпечення, застосовуються постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 №461.

Судом встановлено, що посади, на яких працював позивач відносяться до Списку № 1.

Означене також не заперечується відповідачами.

З наведеного вбачається, що у відповідача наявні підстави для зарахування спірного періоду роботи позивача для пенсії на пільгових умовах.

За таких обставин, відповідачем безпідставно не враховано записи у трудовій книжці, що була надана позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії на підтвердження наявності у нього пільгового стажу за спірні періоди роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (54122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.08.2022 року №056650007829 щодо відмови про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 за періоди роботи: з 10.08.1993 по 30.10.2003 року у зв`язку з тим, що запис у трудовій книжці НОМЕР_2 проведено некоректно, а також у зв`язку з відсутністю інформації про спеціальний стаж в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціально страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за періоди: з 10.08.1993 по 30.10.2003 року, коли він працював електрослюсарем IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на дільниці ГП №1 на товаристві з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕПРОМ».

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за періоди:

- з 05.12.2003 по 30.10.2014 роки, коли він працював у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні (м. Донецьк) Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України на посаді респіраторника;

- з 16.02.2015 року по 07.08.2015 року, коли він працював у ДП «Мобільний рятувальний центр ДСНС України» на посадах газорятівника відділення спеціального захисту взводу спеціального захисту та розвідки загону аварійно-рятувальних робіт, рятувальника 1 відділення 2 аварійно-рятувального взводу загону аварійно-рятувальних робіт;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за періоди:

- з 10.08.1993 по 30.10.2003 року, коли він працював електрослюсарем IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на дільниці ГП №1 на товаристві з обмеженою відповідальністю «ВУГЛЕПРОМ»

- з 05.12.2003 по 30.10.2014 роки, коли він працював у Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні (м. Донецьк) Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України на посаді респіраторника;

- з 16.02.2015 року по 07.08.2015 року, коли він працював у ДП «Мобільний рятувальний центр ДСНС України» на посадах газорятівника відділення спеціального захисту взводу спеціального захисту та розвідки загону аварійно-рятувальних робіт, рятувальника 1 відділення 2 аварійно-рятувального взводу загону аварійно-рятувальних робіт.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1984,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський