Рішення

від 21.12.2022 по справі 240/30100/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. Житомир справа № 240/30100/21

категорія 112010102

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області до Комунального підприємства "Центральна районна аптека №31 м.Овруча" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Коростенського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Комунального підприємства "Центральна районна аптека №31 м.Овруча";

- зобов`язати включити грошові вимоги кредитора - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Коростенського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області на загальну суму 741220,34 грн в реєстр вимог кредиторів та в проміжний ліквідаційний баланс і провести нарахування та виплату коштів на рахунок №UА648999980000355459000106230, Казначейство України (ЕАП), код казначейства 609, МФО 899998; код ЄДРПОУ:41431383, одержувач: Коростенське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.

В обгрунтування позовних вимог, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Коростенського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (далі - Управління) вказало, що відповідачем на підставі акту про нещасний випадок на виробництві сформовано особову справу та передано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Овруцькому районі, яке у подальшому реорганізоване у Овруцьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, пізніше у Коростенське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.

Овруцьким відділенням Фонду потерпілому ОСОБА_1 призначені страхові виплати розміром 1564,32 грн згідно з постановою Овруцького відділення від 06.03.2021, у зв`язку із чим для продовження страхової виплати потерпілому, як вказує позивач, повинна бути проведена капіталізація платежів, які у процесі ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності повинні бути перераховані робочому органу виконавчої дирекції фонду, у якому такий суб`єкт перебуває на обліку.

Вказує, що загальна сума платежів, що підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілою становить 741220,34 грн, однак відповідач ухиляється від обов`язку включити суми капіталізованих вимог до ліквідаційного балансу для забезпечення виплат потерпілим у майбутньому, про що свідчать відсутність відповідного реагування на листи Управління.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Копія ухвали направлена сторонам.

Від відповідача повернувся конверт з вкладенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання". В силу вимог, ч.8 ст.126 КАС України копія ухвали вважається врученою відповідачу.

У встановлений судом строк товариство відзиву на позовну заяву не подало, клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до анкети страхувальника, яка міститься в матеріалах справи, товариство перебуває в стані припинення.

Як зазначено у позовній заяві, та не спростовано відповідачем, Управління листом від 14.01.2020 №10-67, від 21.05.2020 №10-887, від 18.08.2021 №10-1847 зверталося до Комунального підприємства "Центральна районна аптека №31 м.Овруча" із проханням визнати та включити суми капіталізованих вимог до ліквідаційного балансу, однак вказані листи залишено без відповідного реагування, що на думку Управлінням може свідчити про ухиляння від обов`язку проведення капіталізації платежів для забезпечення виплат у майбутньому.

Вимоги Управління мотивовані тим, що на підставі актів про нещасні випадки, що стався з потерпілим Овруцьким відділенням Фонду потерпілому ОСОБА_1 призначені страхові виплати розміром 1564,32 грн, розмір капіталізованих платежів по останньому становить 741220,34 грн, а тому, як відмічає позивач, для продовження страхової виплати потерпілому, повинна бути проведена капіталізація платежів, розмір капіталізованих платежів, який має становити 741220,34 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Згідно з ст.3 Закону №1105-ХІV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

За змістом ч.1, 2 ст.4 вказаного Закону Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Джерела формування коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначені у ст.11 Закону №1105-XIV, до яких, зокрема, належать капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.5 вказаної статті).

При цьому, частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов`язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 (далі - Порядок № 986).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 986, капіталізація платежів означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством (пункт 3 Порядку №986).

За змістом пункту 4 Порядку № 986, капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином, зокрема, щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності.

Пунктами 6-8 Порядку № 986 встановлено, що капіталізація платежів для забезпечення витрат на одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого проводиться у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого. Капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності. У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до ч.6 ст.105 Цивільного кодексу України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Порядок припинення юридичної особи шляхом ліквідації юридичної особи встановлений ст.111 Цивільного кодексу України.

Частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч.9 ст.111 Цивільного кодексу України, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Відповідно до ч.3 ст.112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Судом встановлено, що відповідно до поданого позивачем розрахунку потреби капіталізації коштів для страхових виплат потерпілому від нещасного випадку на виробництві, який працював на Комунальному підприємстві "Центральна районна аптека №31 м.Овруча" загальна потреба в капіталізації платежів становить 741220,34 грн.

Заперечень щодо правильності обчислення суми капіталізованих платежів відповідач не надав.

На час звернення позивача до суду сума капіталізованих платежів у розмірі 741220,34 грн відповідачем не сплачена, передавальний акт відповідачем не складено і, відповідно, суму заборгованості перед позивачем до нього не включено. Доказів усунення порушень відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (майдан Корольова, 2, м.Житомир, 10014. ЄДРПОУ: 41313540) в особі Коростенського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (вул.Музейна, 7, м.Коростень, Житомирська область, 11501. ЄДРПОУ: 41431383) до Комунального підприємства "Центральна районна аптека №31 м.Овруча" (вул. Тараса Шевченка, 98/11, м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11104. ЄДРПОУ: 01976996) про визнання протиправною бездіяльності, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Комунального підприємства "Центральна районна аптека №31 м.Овруча" щодо включення сум капіталізованих вимог до ліквідаційного балансу.

Зобов`язати ліквідаційну комісію Комунального підприємства "Центральна районна аптека №31 м.Овруча" включити грошові вимоги кредитора - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Коростенського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області на загальну суму 741220,34 грн в реєстр вимог кредиторів та в проміжний ліквідаційний баланс і провести нарахування та виплату коштів на рахунок №UА648999980000355459000106230, Казначейство України (ЕАП), код казначейства 609, МФО 899998; код ЄДРПОУ: 41431383, одержувач: Коростенське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа