Рішення

від 21.12.2022 по справі 240/21524/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. Житомир справа № 240/21524/22

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

установив:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просить визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (далі відповідач, Відділ містобудування та архітектури Житомирської РДА) щодо розгляду заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за заявою від 26 жовтня 2021 року з підстав, викладених у листі від 22 червня 2022 року, та зобов`язати відповідача видати такі умови з мотивів, наведених у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №240/473/22.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона неодноразово зверталась до органів містобудування з проханням видати містобудівні умови та обмеження. Однак, за результатами розгляду таких звернень отримувала відмови, які в судовому порядку визнано протиправними. Востаннє, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №240/473/22, відповідач знову повідомив про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень у зв`язку з відсутністю містобудівної документації (генерального плану та плану зонування території населеного пункту), що унеможливлює визначити відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Зауважує, що судовими рішеннями встановлено про наявність генерального плану населеного пункту, який перебуває у розпорядженні Військової частини НОМЕР_1 . Наголошує, що підготовка і подання на затвердження відповідної ради містобудівної документації відноситься до компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, вона не повинна зазнавати негативних наслідків у вигляді неможливості реалізувати свої права на забудову, від неналежного виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків щодо розроблення та затвердження детального плану території. Акцентує увагу, що вже не вперше звертається до суду з метою захисту своїх прав, а тому належним способом їх захисту вважає саме зобов`язання відповідача видати містобудівні умови та обмеження.

Ухвалою суду від 27 вересня 2022 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

01 листопада 2022 року відповідач подав відзив, у якому просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що містобудівні умови та обмеження видають виключно на підставі та з обов`язковим урахуванням містобудівної документації на місцевому рівні. Отже, за відсутності такої документації видання містобудівних умов та обмежень є неможливим. Саме отримання від Волицької сільської ради листа з інформацією про відсутність будь-якої містобудівної документації по селу Новоівницьке обумовило прийняття рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень у зв`язку з невідповідністю намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні. Зауважує, що не наділений повноваженнями щодо прийняття рішень про розроблення та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні, а відсутність такої позбавляє його можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень.

Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року витребувано у Військової частини НОМЕР_1 інформацію про те, який сам гриф обмеженого доступу присвоєну генеральному плану селища Новоівницьке Андрушівського району Житомирської області, коли та ким прийнято відповідне рішення. До отримання витребуваної інформації провадження у справі зупинено.

На виконання вимог ухвали суду 02 грудня 2022 року до суду надійшов лист Військової частини НОМЕР_1 , що обумовило постановлення 12 грудня 2022 року ухвали про поновлення провадження у справі.

На підставі частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд установив, що ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 .

Маючи намір реконструювати зазначену квартиру позивач 28 квітня 2020 року звернулась до Відділу інфраструктури, житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, енергетики та захисту довкілля Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки реконструкції квартири АДРЕСА_2 (без змін зовнішніх географічних розмірів фундаменту у плані) під кабінет лікаря.

Листом від 12 травня 2020 року позивачу відмовлено в її задоволенні та зазначено, що в ході вивчення наданих документів встановлено відсутність детального плану території на земельну ділянку під об`єкт будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані) під кабінет лікаря, що займається практикою», що не дає можливості визначити відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні.

Уважаючи такі дії протиправними ОСОБА_1 звернулась з відповідним позовом до суду.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року за результатами розгляду справи №240/8648/20 визнано протиправними дії Відділу інфраструктури, житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, енергетики та захисту довкілля Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за заявою від 28 квітня 2020 року, викладені у листі №12-05/48 від 12 травня 2020 року та зобов`язано повторно розглянути зазначену заяву з урахуванням висновків суду.

У мотивувальній частині рішення зазначено, що зважаючи на надання позивачем до відповідача разом із заявою про надання містобудівних умов та обмежень усіх документів, визначених частиною 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та враховуючи відсутність будь якої вини заявника у не затвердженні в установленому порядку відповідним органом місцевого самоврядування детального платну території, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані) під кабінет лікаря, що займається практикою» за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначене рішення набрало законної сили.

На виконання рішення суду Відділ інфраструктури, житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, енергетики та захисту довкілля Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області листом від 25 грудня 2020 року повідомив позивача, що видати містобудівні умови та обмеження не можливо, оскільки у відділі та Волицькій сільській раді по с. Новоівницьке відсутня будь-яка містобудівна документація. Додатково зауважено, що для вирішення питання рекомендовано звернутися до зазначеної сільської ради стосовно розроблення містобудівної документації на місцевому рівні.

26 жовтня 2021 року позивач звернулась до Відділу містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані) під нежитлове приміщення (офіс)» за адресою: АДРЕСА_3 .

Листом від 10 листопада 2021 року у зв`язку з відсутністю затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, в тому числі детального плану території на відповідну територію, позивачу відмовлено у наданні містобудівних умов і обмежень.

Не погоджуючись з таким рішення позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №240/473/22 визнано протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 жовтня 2021 року та зобов`язано повторно розглянути таку у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На виконання рішення суду 22 червня 2022 року відповідач листом повідомив позивача, що у відповідності до пункту 3 частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні) відмовлено у наданні містобудівних умов і обмежень.

Додатково зауважено, що відповідно до інформації, наданої Волицькою сільською радою будь-яка містобудівна документація на с. Новоівницьке Житомирського району Житомирської області відсутня.

Уважаючи такі дії відповідача протиправними ОСОБА_1 звернулась із цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №3038-VI).

Згідно визначень, закріплених у статті 1 цього Закону:

будівництво нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва;

генеральний план населеного пункту одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

містобудівна документація затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі містобудівні умови та обмеження) документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Порядок регулювання забудови територій визначений у розмірі IV названого Закону.

Положеннями статті 26 цього розділу передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів, а виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Першим етапом проектування та будівництва об`єктів є отримання замовником або проектувальником вихідних даних.

Згідно положень статті 29 Закону України №3038-VI, яка має назву «Вихідні дані» основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно частини 3 цієї правової норми містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини 8 статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Частиною 4 статті 29 Закону України №3038-VI також передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною 3 цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Як установлено судом підставою для відмови в наданні позивачу містобудівних умов та обмежень відповідач визначив пункт 3 частини 4 статті 29 Закону України №3038-VI.

На обґрунтування такого рішення зауважив про відсутність будь-якої містобудівної документації на с. Новоівницьке.

Надаючи правову оцінку наведеним мотивам відповідача, суд зауважує на таке.

Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною 1 статті 17 названого Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Положеннями частини 1 статті 19 Закону України №3038-VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина 1 статті 25 Закону України №3038-VI).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні. Відтак, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі №1840/2692/18.

Тим часом, згідно наведених вище положень частини 3 статті 29 Закону України №3038-VI витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Згідно положень статті 22 названого Закону містобудівний кадастр державна або комунальна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру, та іншими суб`єктами, визначеними цим Законом.

Містобудівний кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».

Містобудівний кадастр також включає геопросторові дані про інженерно-геологічні умови, об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури, наявні та запроектовані інженерні мережі, лінійні об`єкти енергетичної інфраструктури, розподіл потужностей інженерних мереж, інформацію про наявні вільні потужності та видані технічні умови.

Оновлення зазначених геопросторових даних здійснюється уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі інформації, поданої суб`єктами природних монополій, органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями протягом п`яти календарних днів з дня її подання. Оновлення інформації може здійснюватися шляхом електронної інформаційної взаємодії у режимі реального часу між інформаційно-комунікаційною системою ведення містобудівного кадастру та електронними інформаційними системами суб`єктів природних монополій, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій.

Згідно положень частини 3 статті 101 Закону України №3038-VI містобудівна документація розробляється у формі електронного документа, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об`єктів містобудування для формування баз даних містобудівного кадастру.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що законодавець саме на органи містобудування та архітектури поклав обов`язок отримати інформацію з містобудівного кадастру, який у свою чергу має містити інформацію з містобудівної документації, основним видом якої є генеральний план.

За таких обставин, відсутність у відповідача необхідної інформації не може мати наслідком позбавлення позивача права на отримання містобудівних умов та обмежень.

Також суд зауважує, що згідно пункту 3 частини 4 статті 29 Закону України №3038-VI саме невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що наміри позивача по реконструкції квартири АДРЕСА_2 (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані) під нежитлове приміщення (офіс)» за адресою: АДРЕСА_4 саме не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні.

Додатково суд звертає увагу, що згідно наведеного вище визначення генеральний план населеного пункту одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Як установлено судом та визнають сторони у справі, позивач має намір реконструювати квартиру, яка знаходить в житловому багатоквартирному будинку без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів.

Отже, земельна ділянка, на якій розташований такий будинок, вже використана для житлової забудови, що має бути враховано при розроблені генерального плану населеного пункту.

Тобто позивач не має намірів займати вільну земельну ділянку, цільове використання якої може бути визначено шляхом затвердження органом місцевого самоврядування генерального плану населеного пункту.

За таких обставин суд уважає, що відсутність затвердженого генерального плану населеного пункту не є перешкодою для надання позивачу містобудівних умов та обмежень, оскільки проведення позивачем реконструкції не матиме негативних наслідків для розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Інших підстав для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень відповідач не зазначає.

Підсумовуючи встановлені судом обставини та наведене нормативне регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані) під нежитлове приміщення (офіс)» за адресою: АДРЕСА_3 з підстав, викладених у листі №01-11/215 від 22 червня 2022 року, є протиправними.

Надаючи правову оцінку вимозі позивача про зобов`язання відповідача видати містобудівні умови та обмеження, суд зауважує на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кодексом адміністративного судочинства України також визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (частина 2 статті 245). У цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Наданими позивачем доказами підтверджується, що цей позов є третім, тобто позивач вже втретє звертається до суду з метою реалізації права на отримання містобудівних умов та обмеження. Відповідач, незважаючи на судові рішення, не враховував наведені в них висновку та знову відмовив у видачі містобудівних умов та обмежень з тих самих підстав.

З огляду на викладене, для відновлення прав позивача, з метою захисту яких подано відповідний позов, суд уважає за необхідне зобов`язати відповідача вчинити відповідні дії.

На підставі положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови ОСОБА_1 в наданні містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані) під нежитлове приміщення (офіс)» за адресою: АДРЕСА_3 з підстав, викладених у листі №01-11/215 від 22 червня 2022 року.

Зобов`язати Відділу містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкту будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 (без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані) під нежитлове приміщення (офіс)» за адресою: АДРЕСА_3 на підставі заяви від 26 жовтня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис