Рішення

від 22.12.2022 по справі 320/7059/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року № 320/7059/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РОБІКОН» до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальності «ІНЕК К», Товариство з обмеженою відповідальності «ГІАЛАЙН-УКРАЇНА», про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальності «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РОБІКОН» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальності «ІНЕК К» (далі третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальності «ГІАЛАЙН-УКРАЇНА» (далі третя особа -2), з вимогами:

- визнати дії Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 34961544) щодо виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "РОБІКОН" (ідентифікаційний код 32825921) з об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером №802803132218 будівлі інженерно-технічного корпусу, загальною площею 506,1 кв. м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А, у виконавчому провадженні №67702704 протиправними;

- зобов`язати утриматися Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 34961544) від вчинення дій щодо виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "РОБІКОН" (ідентифікаційний код 32825921) з об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером №802803132218 будівлі інженерно-технічного корпусу, загальною площею 506,1 кв. м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А, у виконавчому провадженні №67702704.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.

Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд застосувати заходи забезпечення позовної заяви №11/08-1 від 11.08.2022 про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій шляхом зупинення стягнення за наказом Господарського суду Київської області від 05.11.2021 у справі №911/429/20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у задоволенні заяви ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "РОБІКОН" про забезпечення позову в адміністративній справі №320/7059/22 за позовом ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "РОБІКОН" до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), треті особи: ТОВ "ІНЕК К", ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА", про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій відмовлено.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02.06.2021 між ТОВ "НВФ "РОБІКОН" та ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА" був укладений Договір оренди нерухомого майна №ГУ 06-17 (далі - Договір). Відповідно до предмету Договору, Орендодавець (ТОВ "ГІАЛАЙН -УКРАЇНА") передає, а Орендар (ТОВ "НВФ "РОБІКОН") приймає в строкове платне користування наступне нерухоме майно (надалі - Майно): - Будівлю електроцеху (об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером №138911932218), що знаходиться за адресою: вул. Радгоспна, 15, село Демидів, Вишгородський район, Київська область; - Будівлю інженерно-технічного корпусу (об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером № 802803132218), за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, будинок №15-а. Передання майна оформляється актом прийому-передачі. Майно передається в оренду для здійснення статутної діяльності Орендаря. Згідно до п.п. 4.1.5. Договору, Орендар не відповідає по зобов`язанням Орендодавця. Стягнення за зобов`язаннями Орендодавця не може бути звернене на орендоване майно - будівлю електроцеху, до закінчення терміну дії цього Договору. Відповідно до п.п. 5.2.2. Договору, Орендодавець зобов`язується не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього Договору. Згідно до п.п. 7.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками і діє до 01.05.2024, а в частині виконання зобов`язань за Договором - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Вказав, що старшим державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яремчуком Олександром Ігоровичем відкрито виконавче провадження № 67702704 від 01.12.2021 на виконання наказу №911/429/20 від 05.11.2021, виданого Господарським судом Київської області по справі №911/429/20 за позовом ТОВ "ІНТЕК К" до ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА" про усунення перешкод у користуванні власністю, згідно до якого: усунути перешкоди у користуванні ТОВ "ІНТЕК К" об`єктом нерухомого майна з реєстраційним номером №802803132218 будівлею інженерно-технічного корпусу, загальною площею 506,1 кв. м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А, шляхом виселення ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА" з об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером №802803132218 будівлі інженерно-технічного корпусу, загальною площею 506,1 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А.

Вимога усунути перешкоди у користуванні ТОВ "ІНТЕК К" об`єктом нерухомого майна з реєстраційним номером №802803132218 будівлею інженерно-технічного корпусу, загальною площею 506,1 кв. м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А, шляхом виселення ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА" з об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером №802803132218 будівлі інженерно-технічного корпусу, загальною площею 506,1 кв. м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А, безпосередньо зачіпають права та інтереси законного орендаря - ТОВ "НВФ "РОБІКОН".

При цьому, 06.07.2022, під час та після виконавчих дій директору ТОВ "НВФ "РОБІКОН" наказано звільнити приміщення будівлі інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, адреса: Київська обл., Вишгородський р- н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А.

Позивач вважає протиправним дії відповідача в рамках виконавчого провадження №67702704 від 01.12.2021 щодо фактичного виселення ТОВ "НВФ "РОБІКОН" як орендар за укладеним та діючим правочином з приміщення, яке знаходиться в оренді, що призвело до порушення прав та інтересів законного орендаря ТОВ "НВФ "РОБІКОН", а також до перевищення відповідачем своїх владних повноважень.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував. Вказав, що дії вчинені старшим державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яремчуком О.І. в межах виконавчого провадження № 67702704 є правомірними.

Зауважив на тому, що ТОВ "НВФ "РОБІКОН" не було стороною виконавчого провадження №67702704 при примусовому виконанні наказу №911/429/20 від 05.11.2021, виданого Господарським судом Київської області по справі №911/429/20.

Заначив, що станом на подання даного відзиву на позовну заяву, а саме 22.08.2022, боржником у вищевказаному виконавчому провадженні ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА", виконано рішення Господарського суду Київської області по справі №911/429/20, сплачено виконавчий збір, штраф та витрати виконавчого провадження у повному обсязі. Вказав, що у зв`язку із значеним, старшим державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яремчуком О.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №67702704 від 15.08.2022.

Треті особи своїм правом на подачу письмових пояснень щодо позову та/або відзив на позовну заяву не скористались, жодних заяв чи клопотань по суті спору до суду не подавали.

Позивач про час, дату та місце проведення судових засідань належним чином повідомлений, у судові засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив. Проте, 07.09.2022 подав до суду заяву про подальший розгляд даної справи без участі його представника.

Відповідач про час, дату та місце проведення судових засідань належним чином повідомлений, у судові засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив. Подав до суду 23.08.2022 заяву про подальший розгляд даної справи без участі його представника.

Треті особи про час, дату та місце проведення судових засідань належним чином повідомлені, у судові засідання явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Протокольною ухвалою від 08.09.2022, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що 02.06.2021 між ТОВ "НВФ "РОБІКОН" та ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА" був укладений Договір оренди нерухомого майна №ГУ 06-17 (далі - Договір). Відповідно до предмету Договору, Орендодавець (ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА") передає, а Орендар (ТОВ "НВФ "РОБІКОН") приймає в строкове платне користування наступне нерухоме майно (надалі - Майно): - Будівлю електроцеху (об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером №138911932218), що знаходиться за адресою: вул. Радгоспна, 15, село Демидів, Вишгородський район, Київська область; - Будівлю інженерно-технічного корпусу (об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером № 802803132218), за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, будинок №15-а. Передання майна оформляється актом прийому-передачі. Майно передається в оренду для здійснення статутної діяльності Орендаря. Згідно до п.п. 4.1.5. Договору, Орендар не відповідає по зобов`язанням Орендодавця. Стягнення за зобов`язаннями Орендодавця не може бути звернене на орендоване майно - будівлю електроцеху, до закінчення терміну дії цього Договору. Відповідно до п.п. 5.2.2. Договору, Орендодавець зобов`язується не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього Договору. Згідно до п.п. 7.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками і діє до 01.05.2024, а в частині виконання зобов`язань за Договором - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Старшим державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яремчуком О.І. відкрито виконавче провадження №67702704 від 01.12.2021 на виконання наказу №911/429/20 від 05.11.2021, виданого Господарським судом Київської області по справі №911/429/20 за позовом ТОВ "ІНТЕК К" до ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА" про усунення перешкод у користуванні власністю, згідно до якого: усунути перешкоди у користуванні ТОВ "ІНТЕК К" об`єктом нерухомого майна з реєстраційним номером №802803132218 будівлею інженерно-технічного корпусу, загальною площею 506,1 кв. м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А, шляхом виселення ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА" з об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером №802803132218 будівлі інженерно-технічного корпусу, загальною площею 506,1 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А.

Надалі, 04.02.2022 під час виїзду за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А, та проведення виконавчих дій по виконавчому провадженні №67702704 державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арабаджийською О.С. складено акт у якому вказано, що ТОВ "ГІАЛАЙН-УКРАЇНА" рішення Господарського суду Київської області по справі №911/429/20 в добровільному порядку не виконано. На території приміщення за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А, знаходиться майно третьої особи, а саме: ТОВ "НВФ "РОБІКОН", що підтверджується доданими документами.

Зокрема, директором ТОВ "НВФ "РОБІКОН" були надані пояснення та копії підтверджуючих документів щодо майна яке знаходиться в приміщенні, а також щодо того, що спірна будівля електроцеху, щодо знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А на частину якої претендує ТОВ "ІНТЕК К", знаходиться у довгостроковій оренді у ТОВ "НВФ "РОБІКОН".

Надалі, 06.07.2022 під час виїзду за адресою: с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А, та проведення виконавчих дій по виконавчому провадженні №67702704 старшим державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яремчуком О.І. складений акт у якому зазначено, що ТОВ "ІНТЕК К" надано безперешкодний доступ до об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 802803132218, за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А (загальною площею 506,1 кв.м.).

При цьому, 07.07.2022, під час та після виконавчих дій директору ТОВ "НВФ "РОБІКОН" наказано звільнити приміщення будівлі інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, адреса: Київська обл., Вишгородський р- н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А.

Вважаючи дії державного виконавця протиправними та такими, що вчиненні з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основним законом, що регламентує порядок примусового виконання рішень, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIIIс(з наступними змінами і доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі Закон №1404-VIII).

У відповідності до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

У відповідності з ч. 1 ст. 14, ч. 1, 2 ст. 15 цього Закону учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі ст. 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, п. 6, 8 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону № 1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За ч. 1, 2 ст. 74 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У частині 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частина 1 ст. 287 КАС України установлює, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Основного Закону України, частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець повинен здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, повинен вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Такі приписи не обмежують його повноважень на здійснення виконавчих дій, але водночас зобов`язують використовувати свої правомочності таким чином, щоб не порушувати права чи законні інтереси, зокрема, юридичних осіб.

Якщо суб`єкт владних повноважень порушує право чи законні інтереси, зокрема, юридичної особи, що спричиняє спір саме у сфері публічно-правових відносин, така юридична особа вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції й очікувати судового захисту від цього суду, позаяк саме цей суд є тим судом, юрисдикція якого поширюється на справи в публічно-правових спорах юридичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 826/14603/17.

Крім того, постановою Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 320/6459/19 визначено, що оскільки ГПК України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до частини першої статті 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Як встановлено судом, ТОВ "НВФ "РОБІКОН" не є ні стороною, ні іншим учасником спірного виконавчого провадження, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 339 ГПК України, ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII мають право оскаржити рішення державного виконавця до господарського суду.

Характер установлених спірних правовідносин, суб`єктний склад, зміст і правова природа дій та рішень державного виконавця у своїй сукупності дають підстави визнати, що спірні відносини виникли у сфері публічно-правових відносин, пов`язаних з оскарженням дій суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №520/7497/2020.

Надаючи оцінку твердженню позивача про порушення його прав діями та бездіяльністю державного виконавця, вчиненими в межах виконавчого провадження №67702704 з виконання наказу №911/429/20, виданого 05.11.2021 Господарським судом Київської області, суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

У постанові Верховного Суду України від 23.05.2017 у справі № 800/541/16 підкреслено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Для визначення інтересу як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який:

- має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права;

- пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

- є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

- є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику.

- порушений суб`єктом владних повноважень.

Такі критерії визначені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 9901/216/19.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №295/14795/16-а, від 23.11.2018 у справі №296/10121/17, від 29.01.2019 у справі №826/10853/17, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 15.04.2020 у справі №818/294/18.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16, від 15.08.2019 справа №1340/4630/18, від 27.04.2020 у справі №826/17354/17.

Обраний позивачем спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах у вигляді визнання протиправними дій та бездіяльності державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, на думку суду, не є належним та ефективним.

Враховуючи вищевказане, також є необґрунтованою та безпідставною вимога позивача щодо зобов`язання Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) утриматися від вчинення дій щодо виселення ТОВ "НВФ "РОБІКОН" з об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером №802803132218 будівлі інженерно-технічного корпусу, загальною площею 506,1 кв. м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15-А, у виконавчому провадженні №67702704.

Посиланню позивача на те, що він є орендарем спірного приміщення та має право на користування таким приміщенням, як законний орендар, суд не дає оцінки, адже розгляд такого позову здійснюється поза межами адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводи відповідача.

При цьому, в ході судового розгляду відповідачем доведено правомірність своїх дій.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 272, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Щавінський В.Р.