Рішення

від 21.12.2022 по справі 340/4341/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4341/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсайдагро" до Кропивницької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 18.08.2022 № UA901000/2022/000029/2.

В обґрунтування позову позивач вказав, що до митниці було подано митну декларацію для оформлення в режимі імпорту товару - легкового автомобіля Renault, модель Т460, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 . Декларантом одночасно на виконання положень статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) надані до митного органу документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України та які підтверджують визначену за першим методом (за ціною договору) митну вартість. Однак відповідач, вважаючи, що митна вартість за основним методом не підтверджена, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 18 серпня 2022 року №UA901000/2022/000029/2 та митну вартість визначив за резервним методом. Позивач вважає, що такі сумніви та твердженнями митного органу є необґрунтованими та не враховано фактичні обставини й усі подані документи; підстави для витребовування додаткових документів були відсутні.

На думку позивача, скоригована митним органом митна вартість з посиланням на комерційний сайт mobile.de не підтверджена жодним офіційним витягом чи випискою із зазначенням вартісного показника транспортного засобу, за якими можливо було б встановити, що оцінюваний товар є аналогічним і що технічні характеристики товарів співпадають.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволені позову, обґрунтовуючи це тим, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. Для підтвердження заявленої митної вартості митний орган може вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою серед інших документів, визначених ст. 53 Кодексу, каталогу, специфікації, прейскуранту (прайс-листа) виробника товару (п. 6 частина третя ст. 53 Кодексу) (а.с.97-101).

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд дійшов наступних висновків.

28.07.2022р. було укладено контракт №28-07/22 на підставі якого продавець (Zakholy Automobile Trucks s More (Німеччина) зобов`язався продати, а покупець (ТОВ "Інсайдагро") прийняти товар автомобіль Renault T460 VF611А169GD012007. Ціна контракту 15 000 євро. (а.с.8-10)

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості позивачем було подано ВМД №UA901030/2022/001723, в якій було визначено митну вартість товару за ціною договору в сумі 15 000 євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу її визначення декларантом було надано наступні документи, а саме:

-рахунок (інвойс) №06:07 від 28.07.2022 (складений мовою оригіналу)

- платіжне доручення від 03.08.2022.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та, які стосуються даного товару; документи про страхову вартість автомобіля; відомості про вартість автомобіля та/або/ подібних транспортних засобів з Інтернет джерел.

Декларантом митному органу було надано довідку про транспортні витрати по доставці автомобіля, що склали 660 Євро та копію рахунку (інвойсу) від 28.07.2022 №06:07 та вказав, що інших документів, що стосуються митної вартості товару надати не має можливості (а.с.53).

18 серпня 2022 року Кропивницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2022/000029/2 (а.с.16). У графі 33 рішення вказано, що для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості, згідно ст.62 та ст.63 МК України необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст.ст.54,55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену ст. 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товарів визначено згідно ст.64 МКУ резервним методом на рівні 20000 Євро. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 08.08.2022 №UA205140/2022/56179 за якою здійснено митне оформлення бувшого у використанні товару «сідельний тягач Renault, модель Т460, 2015 року випуску, об`єм двигуна 10 837 см3, 345кВт, МВМВ 1».

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару сідельного тягач Renault, модель Т460, 2015 року випуску, об`єм двигуна 10 837 см3, 345кВт, МВМВ 1, який був у використанні.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за 6 (резервнии) методом її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України ТОВ «Інсайдагро» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс)).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або не пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за 6 (резервним) методом її визначення. Так зовнішньоекономічний договір (контракт) №28-08/22 від 28.07.2022 року містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) №06:07 від 28 липня 2022 року визначає вартість товару 15000 Євро, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту, автомобіль (марки Renault, модель Т460). Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Натомість, відповідно до пункту 4.1-4.2 контракту №28-07/22 від 28.07.2022 року, розрахунки за товар здійснюються на умовах повної оплати, шляхом банківського переказу у валюті - Євро.

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказанау ВМД №UA901030/2022/001703 від 17 серпня 2022 року митна вартість оцінюваного транспортного засобу (рядок 42) відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 28 липня 2022 року, та становить 15000 Євро.

Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.

Інвойсом №06:07 від 28 липня 2022 року, як це і було передбачено пунктом 1 та п.2.1 контракту, визначені умови поставку товару: товар поставляється на умовах FCA Taucha (Leipzig)/ Інкотермс-редакція 2020/.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

За правилами Інкотермс-2020 поставка на умовах FCA означає, що відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві.

На підтвердження транспортних витрат декларантом подано до митниці довідку про транспортні витрати, зі змісту якої встановлено, що транспортні витрати по доставці Сідлового тягача Renault Т460, згідно контракту №28-07/22 від 28.07.2022 по маршруту :місце завантаження м. Тауха (Німеччина) до митного кордону України «Шегині-Медика», протяжністю 1100 км склали 660 євро (з них:витрати на страхування 150 Євро та витрати на дизельне пальне 510 Євро) (а.с.15).

Суд враховує, що Митний кодекс України не визначає виду доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому надане декларантом повідомлення від 17.08.2022 р. є належним доказом на підтвердження витрат на транспортування товару.

Також, відповідачем зазначено, що під час порівняння заявленої ціни у інвойсі з наявною інформацією в мережі Інтернет встановлено, що ціна продажу ідентичних моделей в Європі значно вища, ніж заявлено у рахунку-фактурі, зокрема згідно сайту продажу автомобілів у Німеччині (mobilе.de) мінімальний рівень ціни таких моделей, того ж року виготовлення, коливається від 21950 євро. У зв`язку з чим, на думку відповідача, є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості даних автомобілів відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Суд зазначає, що у спірних відносинах інформація із інтернет-ресурсу mobilе.de не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, а тому такі дані не можуть мати пріоритет відносно наданих декларантом первинних документів про товар та в силу ч.3 ст.57 Митного кодексу України не можуть використовуватися як єдине достовірне джерело інформації для визначення митної вартості конкретного транспортного засобу.

Натомість на підтвердження сплати коштів за придбаний транспортний засіб декларантом подано інвойс№06:07 від 28.07.2022 та платіжне доручення в іноземній валюті №5 від 03.08.2022. у яких містяться відомості щодо вартості автомобіля марки Renault, модель Т460 у розмірі 15000 Євро.

Таким чином, позивачем до Кропивницької митниці Держмитслужби України подано належні документи, що підтверджують числові значення заявленої митної вартості, які не містять будь-яких розбіжностей.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у Кропивницької митниці Держмитслужби України не було обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі неправильне визначення митної вартості задекларованого товару.

Суд зауважує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду зазначеною в постанові від 23.07.2019 р. у справі №1140/3242/18 (провадження №К/9901/15046/19).

За змістом п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Під час розгляду справи судом встановлено, що декларантом надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA901000/2022/000029/2 від 18.08.2022, підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2481,00 грн. (а.с.27), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позовні задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UA901000/2022/000029/2 від 18 серпня 2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсайдагро" (код ЄДРПОУ 39997784) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005668) судовий збір у розмірі 2481 грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько