Ухвала

від 22.12.2022 по справі п/811/1366/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

22 грудня 2022 року Справа № П/811/1366/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загальної позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (відповідач) про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.07.2017 №0000061402 та №0000071402.

Ухвалою від 09.08.2017 відкрито провадження у справі (т.1 а.с.1).

15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VIII, відповідно до п. 10 ч. 1 Розділу VII якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, ухвалою від 17.10.2018 справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с.177-178).

13.12.2022 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даним позовом (т.3 а.с.195-197).

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 14.12.2016 по 05.01.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено планову виїзну перевірку позивача, за результатом якої було складено Акт від 13.01.2017 № 5/11-28-14-02/32892736 (т.1 а.с.8-98).

На підставі вказаного акту, 31.07.2017 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0000061402 та №0000071402 (т.1 а.с.102-103).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 31.07.2017 №0000061402 та №0000071402, подавши до ДФС України скаргу від 13.02.2017 № б/н (вх. 5241/6 від 06.03.2017).

За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 21.03.2017 №5505/6/99-99-11-01-01-25, яким скаргу залишено без задоволення (т.2 а.с.198).

З даним позовом позивач звернувся до суду 08.08.2017.

Статтею 122 КАС України установлено строк для звернення до адміністративного суду. У частині 1 цієї статті сказано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, передбаченого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, в абзаці 1 ч. 4 ст. 122 КАС України, яким установлено строк для оскарження рішень суб`єктів владних повноважень (до яких, безумовно, належать і ДПС ), йдеться про випадки, коли законом передбачена можливість досудового вирішення спору і позивач скористався цією можливістю, або коли досудовий порядок вирішення спору є обов`язковим. У таких випадках строк для звернення до адміністративного суду становить 3 місяці. Цей строк обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна норма містилась в ч. 4 ст. 99 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року, але зі строком в один місяць.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі - ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас, пунктом 56.19 статті 56 ПК України передбачено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Зокрема, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спорів є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, є різними в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень від 24.10.2013 №657-VІІ вносилися зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. В той же час до п. 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не вносилися. Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Враховуючи зазначене, податкові повідомлення-рішення та інші рішення контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань, оскаржуються в судовому порядку протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 та від 25.10.2019 по справі № 640/20569/18.

Верховного Суду у постанові від 26.11.2020 (справа №500/2486/19) зазначив, що "норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.".

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 (справа №640/20468/18) також вказав, що застосування скорочених строків звернення при використанні досудового врегулювання спорів у податкових правовідносинах зумовлено метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи і суб`єкта владних повноважень. Це кореспондує з алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку.

Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати часовий проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку та оформлення правової позиції, ознайомленням з позицією контролюючого органу, залученням за потреби консультантів у межах процедури адміністративного оскарження, в той час як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що змінюється в часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства.

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 встановив, що частину 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і у порядку. визначеному процесуальним законом. Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Відповідно до частини 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Представник позивача заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду не подавав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначенні КАС України.

Приписами п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст.122, 123, 240, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування рішень, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько