Справа № 466/6256/20 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.
Провадження № 22-ц/811/528/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря: Цьони С.Ю.
з участю: представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Слободян Н.А., представника позивача адвоката Рудницького Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Слободян Наталії Анатоліївни на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ-Захід» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними, припинення обтяження рухомого майна та зобов`язання до вчинення дій,-
в с т а н о в и в:
В серпні 2020 року ТзОВ «ПММ-Захід» звернулося до Шевченківського районного суду м.Львова із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними, припинення обтяження рухомого майна та зобов`язання до вчинення дій.
В обґрунтування позовних вимог покликалися на те, що 09.01.2020 року між ТзОВ «ПММ-Захід», в особі колишнього одноособового її засновника 100% частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики №2, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язується надати ТЗОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 грошові кошти в позику в сумі 1500000 грн.
15 січня 2020 року між тими ж сторонами було укладено аналогічний Договір позики №3 на суму 1500000 грн.
09 січня 2020 року з метою забезпечення виконання ТЗОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 зобов`язань за Договором позики №2 від 09.01.2020 року між ТзОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір застави рухомого майна №2, в якому предметом застави є автомобіль Renault magnum, білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , 2009 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 та спеціалізований напівпричіп типу цистерна Е марки ЧМЗАП 5524, білого кольору, р.н. НОМЕР_3 , 1992 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 . Вищевказане майно було передано ОСОБА_1
15 січня 2020 року з метою забезпечення виконання ТЗОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 зобов`язань за Договором позики №3 від 15.01.2020 року між ТзОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір застави рухомого майна №3, предметом якого є Renault magnum, р.н. НОМЕР_5 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_6 та спеціалізований напівпричіп типу цистерна Е марки ЧМЗАП5524, білого кольору, р.н. НОМЕР_7 , 1992 рок випуску, номер шасі НОМЕР_8 . Вищевказане майно було передано ОСОБА_1
25 березня 2020 року приватним нотаріусом Мужук А.В. Київського міського нотаріального округу була проведена державна реєстрація обтяжень рухомого майна на підставі Договору застави №2 від 09.01.2020 року, а також реєстрація обтяжень рухомого майна на підставі Договору №3 від 15.01.2020 року.
Представник позивача вважав вказані договори позики та договори застави незаконними та недійсними у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не було передано в безготівковому порядку грошових коштів ТзОВ «ПММ-Захід». ОСОБА_2 не отримавши кошти на рахунок «ПММ-Захід» передала рухоме майно ТзОВ «ПММ-Захід» та підписала Акт приймання-передачі майна.
Сихівським ВП ГУНП у Львівській області відкрито кримінальне провадження №12020140070000603 за фактом підробки договорів застави на транспортні засоби та напівпричіп, які перебувають у власності ТзОВ «ПММ-Захід» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
У зв`язку із вищевикладеним позивач просив визнати договори позики, а також, як наслідок, договори застави недійсними, припинили обтяження, накладені на рухоме майно ТзОВ «ПММ-Захід».
Рішенням Шевченківськогорайонного судум.Львова від22листопада 2021року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсними укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПММ-Захід», в особі одноособового засновника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договори: Договір позики №2 від 09.01.2020 року, Договір позики №3 від 15.01.2020 року, Договір застави рухомого майна №2 від 09.01.2020 року, Договір застави рухомого майна №3 від 15.01.2020 року.
Припинено приватне обтяження, а саме: тип обтяження: застава рухомого майна, що зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25.03.2020 року 16:40:36 за №27618731, реєстратором: Приватний нотаріус Мужук A.B., Київський міський нотаріальний округ, м.Київ; обтяжувач - ОСОБА_1 , код: НОМЕР_9 ; боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД", код: 40744952, Київська обл., місто Бориспіль вулиця Броварська, буд. 54 оф. 302; об`єкт обтяження: автомобіль вантажний, спеціалізований вантажний спеціалізований сідловий тягач - Е, номер o6'eicra: НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , марка - RENAULT, модель - MAGNUM, 2009 року випуску; об`єкт обтяження: причеп, спеціалізований напівпричіп, номер об`єкта: XTS05524ПN0001480N0001480, номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , марка - ЧМЗАП, модель - 5524, спеціалізований напівпричіп спеціалізований н/пр - цистерна - Е, 1992 року випуску; документ - підстава: договір застави рухомого майна, серія та номер: 2, виданий: 09.01.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД" та ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання: 1500000,00 грн.; строк виконання зобов`язання: 09.01.22; термін дії: 25.03.2025; контрольна сума: ДЕГ001В5АВ шляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Припинено приватне обтяження, а саме: тип обтяження: застава рухомого майна, що зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25.03.2020 року 16:40:57 за №27618734, реєстратором: Приватний нотаріус Мужук A.B., Київський міський нотаріальний округ, м.Київ; обтяжувач - ОСОБА_1 , код: НОМЕР_9 ; боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД", код: 40744952, Київська обл., місто Бориспіль вулиця Броварська буд. 54, оф. 302; об`єкт обтяження: автомобіль вантажний, спеціалізований вантажний спеціалізований сідловий тягач - Е, номер об`єкта: VF617GKA000012200, номер державної реєстрації: НОМЕР_5 , марка - RENAULT, модель - MAGNUM, 2008 року випуску; об`єкт обтяження: причеп, спеціалізований напівпричіп, номер об`єкта: XTS05524ПN0001443N0001443, номер державної реєстрації: НОМЕР_7 ,МАРКА-ЧМЗАП, модель - 5524, спеціалізований напівпричіп спеціалізований н/пр - цистерна - Е, 1992 року випуску; документ - підстава: договір застави рухомого майна, серія та номер: З, виданий: 15.01.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД" та ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання: 1500000,00 грн.; строк виконання зобов`язання: 15.01.22; термін дії: 25.03.2025; контрольна сума: 0976Е1Г911 шляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Зобов`язано ОСОБА_1 подати до приватного нотаріуса Мужук A.B. Київського міського нотаріального округу, м.Київ заяву про припинення і виключення з реєстру запису приватного обтяження: № 27618731 від 25.03.2020 16:40:36 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо об`єкта обтяження: автомобіль вантажний, спеціалізований вантажний спеціалізований сідловий тягач - Е, номер oб`єкта: НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , марка -RENAULT, модель - MAGNUM, 2009 року випуску; об`єкт обтяження: причеп, спеціалізований напівпричіп, номер об`єкта: XTS05524ПN0001480N0001480, номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , марка-ЧМЗАП, модель - 5524, спеціалізований напівпричіп спеціалізований н/пр цистерна - Е, 1992 року випуску; документ - підстава: договір застави рухомого майна, серія та номер: 2, виданий: 09.01.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД" та ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання: 1500000,00 грн., № 27618734 від 25.03.2020 16:40:57 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо об`єкта обтяження: автомобіль вантажний, спеціалізований вантажний спеціалізований сідловий тягач - Е, номер об`єкта: VF617GKA000012200, номер державної реєстрації: НОМЕР_5 , марка -RENAULT, модель - MAGNUM, 2008 року випуску; об`єкт обтяження: причеп, спеціалізований напівпричіп, номер об`єкта: XTS05524ПN0001443N0001443, номер державної реєстрації: НОМЕР_7 , марка-ЧМЗАП, модель- 5524, спеціалізований напівпричіп спеціалізований н/пр - цистерна - Е, 1992 року випуску; документ - підстава: договір застави рухомого майна, серія та номер: 3, виданий: 15.01.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД" та ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання: 1500000,00 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ - Захід» витрати на правову допомогу в розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ - Захід» судовий збір у розмірі 5255,00 грн.(п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень).
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 адвокат Слободян Наталія Анатоліївна.
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зокрема покликається на те, що відсутність від ТзОВ "ПММ-Захід" протягом 6-ти місяців від дати укладення договорів будь-яких претензій щодо неотримання коштів - свідчить про отримання таких позивачем та реальне настання наслідків згідно договорів позики, крім цього було передано майно у заставу.
Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що засновником "ПММ-Захід" ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами позики, були укладені договори застави рухомого майна, що свідчить про реальність настання юридичних наслідків згідно договорів позики.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Слободян Н.А. на підтримання апеляційної скарги, представника позивача адвоката Рудницького Ю.І. на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання договорів недійсними, припинення обтяження рухомого майна та зобов`язання до вчинення дій, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані договори мають ознаки фіктивних правочинів, оскільки вчинені без наміру реального виконання зобов`язань, а тому такі правочини слід визнати недійсними.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Матеріалами справи та судом встановлено, що 09.01.2020 року між ОСОБА_1 , який виступає Позикодавцем та ТзОВ «ПММ-Захід» в особі колишнього одноособового її засновника 100% частки ОСОБА_2 , як Позичальником укладено договір позики №2.
Відповідно до п.1.1. вказаного Договору Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в позику в сумі 1500000 грн., а Позичальник зобов`язується погасити Позикодавцеві таку ж суму грошей після закінчення терміну договору позики. Згідно з п.1.2. Позика, що надається Позикодавцем є безпроцентною, тобто за користування позикою плата не стягується.
Пунктом 2.1. Договору позики №2 від 09.01.2020 року зазначено, що Позикодавець надає грошові кошти в позику протягом одного дня з моменту підписання цього Договору. Позика надається в готівковому або безготівковому порядку, чи іншому, визначеному сторонами, шляхом передання необхідної суми грошових коштів Позичальнику для потреб ТзОВ «ПММ-Захід».
В подальшому, 15.01.2020 року між ОСОБА_1 , який виступає Позикодавцем та ТзОВ «ПММ-Захід» в особі колишнього одноособового її засновника 100% частки ОСОБА_2 , як Позичальником укладено договір позики №3.
Відповідно до п.1.1. вказаного Договору Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в позику в сумі 1500000 грн., а Позичальник зобов`язується погасити Позикодавцеві таку ж суму грошей після закінчення терміну договору позики. Згідно з п.1.2. Позика, що надається Позикодавцем є безпроцентною, тобто за користування позикою плата не стягується.
Пунктом 2.1. Договору позики №3 від 15.01.2020 року зазначено, що Позикодавець надає грошові кошти в позику протягом одного дня з моменту підписання цього Договору. Позика надається в готівковому або безготівковому порядку, чи іншому, визначеному сторонами, шляхом передання необхідної суми грошових коштів Позичальнику для потреб ТзОВ «ПММ-Захід».
09 січня 2020 року з метою забезпечення виконання ТЗОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 зобов`язань за Договором позики №2 від 09.01.2020 року між ТзОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір застави рухомого майна №2. Предметом застави є автомобіль Renault magnum, білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , 2009 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 та спеціалізований напівпричіп типу цистерна Е марки ЧМЗАП 5524, білого кольору, р.н. НОМЕР_3 , 1992 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 .
09 січня 2020 року складено Акт приймання-передачі майна №1 за Договором застави рухомого майна №2 від 09.01.2020 року (додаток №1 до Договору), про те, що ОСОБА_1 , як Заставодержатель прийняв, а ТзОВ «ПММ-Захід» в особі Чубрікової Е.В., як Заставодавець передав майно, а саме: автомобіль Renault magnum, білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , 2009 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 та спеціалізований напівпричіп типу цистерна Е марки ЧМЗАП 5524, білого кольору, р.н. НОМЕР_3 , 1992 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 .
15 січня 2020 року з метою забезпечення виконання ТЗОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 зобов`язань за Договором позики №3 від 15.01.2020 року між ТзОВ «ПММ-Захід» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір застави рухомого майна №3, предметом якого є Renault magnum, р.н. НОМЕР_5 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_10 спеціалізований напівпричіп типу цистерна Е марки ЧМЗАП5524, білого кольору, р.н. НОМЕР_7 , 1992 рок випуску, номер шасі НОМЕР_8 .
15.01.2020 року складено Акт приймання-передачі майна №1 за Договором застави рухомого майна №3 від 15.01.2020 року (додаток №1 до Договору), про те, що ОСОБА_1 , як Заставодержатель прийняв, а ТзОВ «ПММ-Захід» в особі Чубрікової Е.В., як Заставодавець передав майно, а саме: автомобіль Renault magnum, р.н. НОМЕР_5 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_10 спеціалізований напівпричіп типу цистерна Е марки ЧМЗАП5524, білого кольору, р.н. НОМЕР_7 , 1992 рок випуску, номер шасі НОМЕР_8 .
Статтею 202 ЦК Українивизначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені устатті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені устатті 215 ЦК України.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом частини п`ятоїстатті 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до змістустатті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятоїстатті 203 ЦК України, що за правиламистатті 215 цього Кодексує підставою для визнання його недійсним відповідно достатті 234 ЦК України.
Саме такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі № 306/2952/14-ц та від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц.
Крім того, у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною третьою статті12, частиною першою статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).
У частині другійстатті 78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першоюстатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, і Договір позики №2 від 09.01.2020 року, і Договір позики №3 від 15.01.2020 року містять істотні умови, якими є, зокрема, передача грошових коштів ОСОБА_1 ТзОВ «ПММ-Захід».
Договором позики №2 від 09.01.2020 року та Договором позики №3 від 15.01.2020 року Позикодавець надає грошові кошти в позику протягом одного дня з моменту підписання Договорів, тобто кошти повинні були бути передані 09.01.2020 року та 15.01.2020 року відповідно.
Проте, з Заключної виписки, виданої АТ КБ «Приватбанк» Львівського міського відділення «Сихівське» Західного ГРУ за поточним рахунком № НОМЕР_11 , вбачається, що за період з 01.01.2020 року по 17.08.2020 року по вказаному рахунку було проведено лише одну операцію на суму 100 грн. Жодних коштів від ОСОБА_1 чи будь-яких інших осіб на рахунок ТзОВ «ПММ-Захід» не поступало.
Задовольняючи позов в частині визнання недійсними договорів позики від 09.01.2020 року та від 15.01.2020 року, договорів застави рухомого майна від 09.01.2020 року та від 15.01.2020 року, суд першої інстанції вірно виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують передачу вказаних в договорах позики грошових сум в готівковому чи безготівковому вигляді. Відповідачі у своїх відзивах покликалися, що кошти ОСОБА_1 передано ТзОВ «ПММ-Захід», проте жодних доказів, які б підтверджували такі покликання в розпорядження суду не надано.
Оскільки Договір застави рухомого майна №2 від 09.01.2020 року та Договір застави рухомого майна №3 від 15.01.2020 року укладені з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики №2 від 09.01.2020 року та Договором позики №3 від 15.01.2020 року, які суд визнав недійсними правочинами, відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України Договір застави рухомого майна №2 від 09.01.2020 року та Договір застави рухомого майна №3 від 15.01.2020 року суд першої інстанції вірно визнав недійсним.
Що стосується рішення в суду в частині зобов`язання ОСОБА_1 подати до приватного нотаріуса Мужук A.B. Київського міського нотаріального округу, м.Київ заяву про припинення і виключення з реєстру запису приватного обтяження, то колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині слід скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення обтяження є підставою для внесення в Державний реєстр обтяжень рухомого майна відповідних записів.
Крім того, судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо солідарного стягнення з відповідачів судових витрат.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 13ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Види судових витрат визначені ст. 133 ЦПК України.
До таких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно норм ЦПК України,Закону України «Про судовий збір», а також постанови Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.
При цьому, солідарне стягнення суми судових витрат та витрат на правову допомогу законом не передбачено.
Аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів звертає увагу, що навіть у випадку солідарного стягнення заборгованості з декількох відповідачів судовий збір та витрати на правову допомогу підлягає пропорційному стягненню з усіх відповідачів в рівних частках.
Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через "солідарну вимогу" та "солідарний обов`язок" (ст. ст. 541-544 ЦК України).
Зважаючи на наведене суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо солідарного стягнення судового збору та витрат на правову допомогу, а тому рішення суду в цій частині має бути змінене.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 1статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Слободян Наталії Анатоліївни слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376, 381 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката СлободянНаталії Анатоліївни - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2021 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 подати до приватного нотаріуса Мужук A.B. Київського міського нотаріального округу, м.Київ заяву про припинення і виключення з реєстру запису приватного обтяження № 27618731 від 25.03.2020 16:40:36 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо об`єкта обтяження: автомобіль вантажний, спеціалізований вантажний спеціалізований сідловий тягач - Е, номер oб`єкта: НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , марка -RENAULT, модель - MAGNUM, 2009 року випуску; об`єкт обтяження: причеп, спеціалізований напівпричіп, номер об`єкта: XTS05524ПN0001480N0001480, номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , марка-ЧМЗАП, модель - 5524, спеціалізований напівпричіп спеціалізований н/пр цистерна - Е, 1992 року випуску; документ - підстава: договір застави рухомого майна, серія та номер: 2, виданий: 09.01.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД" та ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання: 1500000,00 грн., № 27618734 від 25.03.2020 16:40:57 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо об`єкта обтяження: автомобіль вантажний, спеціалізований вантажний спеціалізований сідловий тягач - Е, номер об`єкта: VF617GKA000012200, номер державної реєстрації: НОМЕР_5 , марка -RENAULT, модель - MAGNUM, 2008 року випуску; об`єкт обтяження: причеп, спеціалізований напівпричіп, номер об`єкта: XTS05524ПN0001443N0001443, номер державної реєстрації: НОМЕР_7 , марка-ЧМЗАП, модель- 5524, спеціалізований напівпричіп спеціалізований н/пр - цистерна - Е, 1992 року випуску; документ - підстава: договір застави рухомого майна, серія та номер: 3, виданий: 15.01.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД" та ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання: 1500000,00 грн. скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2021 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ - Захід» витрати на правову допомогу та судового збору змінити.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ - Захід» витрати на правову допомогу в розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ - Захід» судовий збір у розмірі 5255,00 грн.(п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень).
В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 15.12.2022 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2022 |
Оприлюднено | 26.12.2022 |
Номер документу | 108007637 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Ванівський О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні