Рішення

від 09.12.2022 по справі 752/3903/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3903/22

Провадження № 2/752/8037/22

РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Держплановець-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року представник позивача Житлово-будівельного кооперативу «Держплановець-2» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 10987,90 грн., а також судовий збір в сумі 2481,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , та є споживачем житлово-комунальних послуг за вказаною адресою, які постачає позивач ЖБК «Держплановець-2». Однак, відповідач своїх зобов`язань по оплаті за надані житлово-комунальні послуги виконує неналежним чином, в зв`язку з чим в період із січня 2019 р. по грудень 2021 р. наявна заборгованість в сумі 10987,90 грн. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем у споживача утворилася заборгованість по оплаті послуг, а тому позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути із відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості в примусовому порядку, а також судові витрати.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2022 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2022 року, позов було задоволено.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2022 року, заяву відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення у даній справі було задоволено. Поновлено відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення у даній справі. Скасовано заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2022 року у даній справі, та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.12.2022 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Суду подав письмову заяву про розгляду справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась. Суду подала письмову заяву про розгляд справи без її участі, вказавши, що борг перед позивачем погашений.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником, зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 , а відтак є споживачем житлово-комунальних послуг за вказаною адресою, які постачає позивач ЖБК «Держплановець-2».

Із наданого стороною позивача розрахунку заборгованості (а.с. 11) було встановлено, що в зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань по оплаті за житлово-комунальні послуги у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період із січня 2019 р. по грудень 2021 р., включно, в сумі 10987,90 грн., з яких: 9645,49 грн. - сума основного боргу, 927,13 грн. - сума інфляційних втрат, 415,28 грн. - три відсотки річних.

Поруч із цим, в ході розгляду справи стороною відповідача було надано суду копії квитанції про сплату відповідачем на користь позивача коштів в рахунок оплати за житлово-комунальні послуги, в тому числі, які були здійснені відповідачем до ухвалення заочного рішення у даній справі.

Оданк, після надання відповідачем зазначених доказів суду позивачем розрахунок боргу відповідача уточнено не було, як і не було надано суду достатніх доказів на підтвердження дійсного розміру боргу відповідача перед позивачем з огляду на здійснену відповідачем оплату послуг.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до «Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року, Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року № 55, згідно з ст. ст. 151, 162 ЖК УРСР та п. п. 5,10 ст. 20 Закону № 1875 боржник зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, натомість нею порушуються зазначені положення нормативно-правові актів..

Відповідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом строк.

Частиною 3 статті 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд вважає, що в ході розгляду справи стороною позивача надані достатні докази того, що ЖБК «Держплановець-2» є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок АДРЕСА_2 , у період часу, який досліджується судом, та був виконавцем житлово-комунальних послуг, які надавались власникам квартир зазначеного будинку у зазначений період, в тому числі і відповідачу.

Однак, стороною позивача не доведено достатніми доказами дійсний розмір заборгованості відповідача перед позивачем з огляду на здійснення відповідачем сплати коштів в рахунок погашення боргу, в т.ч. і до ухвалення заочного рішення у даній справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України)

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи.

Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. ( ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача не доведено достатніми та належними доказами дійсний розмір заборгованості відповідача, а стороною відповідача надано суду докази на підтвердження сплати коштів за надані позивачем послуги, а відтак відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача, як пред`явленої до стягнення суми боргу, так і нарахованих штрафних санкцій, в зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу «Держплановець-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Судові витрати залишити за Житлово-будівельним кооперативом «Держплановець-2» по фактично понесеним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач Житлово-будівельний кооператив «Держплановець-2», адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 88, ЄДРПОУ 22885826;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Н.П. Чередніченко