Рішення

від 21.12.2022 по справі 500/3625/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3625/22

21 грудня 2022 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд-Україна" до Тернопільської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд Україна» до Тернопільської митниці Держмитслужби, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати «Рішення про коригування митної вартості товарів» за №UA403020/2022/000172/2 від 23.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 грудня 2019 року між ТОВ «АКОРД-УКРАІНА» (Україна) та NANTONG HAWK EITNESSSPORTS CO.LTD (Китай) було укладено контракт, згідно якого NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO.LTD зобов`язалося продати, а TOB «АКОРД-УКРАЇНА» зобов`язалося купити товар вказаний в рахунках до укладеного Контракту, які є його невід`ємною частиною. Згідно виставлених рахунків предметом поставки були спортивні товари. Загальна сума оплачених коштів позивачем, продавцю товарів, становила 78239,78 доларів США, що дорівнює сумі виставленого попереднього рахунку (інвойсу). Факт перерахунку вказаних коштів підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Позивач вказує, що 20 вересня 2022 р. вказані спортивні товари були ввезені на територію України та 21 вересня 2022р., з метою розмитнення отриманого згідно контракту товару, ТОВ «Акорд-Україна», через уповноваженого брокера, звернулося до Тернопільської митниці як відокремленого підрозділу ДМС України та подало електронну митну декларацію №UA403020/2022/019805, якою було задекларовано до митного оформлення спортивні товари за переліком, кількістю та ціною згідно укладеного контракту №20191223 від 23.12.2019, попереднього рахунку (проформи інвойсу) №НК21- від 30.10.2021 та рахунків (інвойсів) №НК21-569 від 16.06.2022 та №НК21- 657 від 24.06.2022

Позивачем зазначено, що попередній рахунок (проформа інвойсу) продавцем було виставлено один на цілу партію товару, а рахунки (інвойси) видано два, по одному на кожен контейнер завантаженого товару. Оскільки всю узгоджену партію товару було завантажено у два контейнера, вартість товару у яких в сумі дорівнювала сумі виставленого попереднього рахунку та сумі оплачених покупцем (позивачем) коштів за придбаний товар.

У поданій митній декларації декларантом було визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за тою ціною, за якою його було придбано, а саме: 78239,78 доларів США. Одночасно із поданням електронної митної декларації №UA403020/2022/019805 Тернопільській митниці було подано ряд документів, для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення.

Позивач вказує, що 23 вересня 2022 р. відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю товару за основним методом (за тою ціною, за якою його було придбано, а саме: 78239,78 доларів США) та виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №U А403020/2022/000172/2 в якому вказав, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. За основу для обрахунку митної вартості товару відповідачем взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 01.07.2022 UA209170/2022/048284 на рівні 3,76 дол. США/кг.

Позивач з таким рішенням суб`єкта владних повноважень не погоджується, вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою суду від 14.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

14.10.2022, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на позовну заяву з додатками, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 23.12.2019 №20191223, укладеного між компанією «NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO., LTD» (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акорд-Україна» (Україна), згідно із рахунком-проформою (попередній інвойс) № НК21 від 30.10.2021, рахунком- фактурою (інвойс) № НК21-569 від 16.06.2022, рахунком-фактурою (інвойс) № НК21-657 від 24.06.2022, CMR № 390164 від 15.09.2022, CMR № 390165 від 17.09.2022 позивачем на митну територію України ввезено товар: «спортивні товари...».

Відповідач зазначає, що 21 вересня 2022 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення, подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA403020/2022/019805. Під час здійснення митного контролю за МД № ЦА403020/2022/019805 від 21.09.2022 та документів, долучених до даної декларації, митницею опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, зокрема: декларантом до митного оформлення надано банківські платіжні документи від 09.11.2021 №30, від 29.12.2021 № 42, від 31.05.2022 № 8 та від 06.06.2022 № 10.

Проте, на переконання відповідача, вказані платіжні банківські документи не є належними доказами, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість, оскільки їх неможливо ідентифікувати із здійсненою операцією купівлі-продажу даної партії товару так як у гр. 70 «призначення платежу» наявне посилання лише на зовнішньоекономічний контракт №20191223 від 23.12.2019, однак відсутнє посилання на рахунки-Фактури (інвойси) від 16.06.2022 № НК21-569 та від 24.06.2022 №НК21-657, на підставі яких придбано товар, а тому контролюючим органом зроблено висновок про наявність обґрунтованих сумнівів щодо заявленої позивачем митної вартості, оскільки в поданих до митного оформлення документах виявлені невідповідності та декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, зокрема, витрати на страхування даних товарів.

З огляду на виявлені відповідачем розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, а саме: фактурну вартість, митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.

Уповноваженою особою позивача надано не всі витребувані документи з огляду на що, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.09.2022 № UА403020/2022/000172/2, у гр. 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Тернопільська митниця Держмитслужби вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийнято ним з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню (арк. справи 66-95).

Інших заяв по суті спору на адресу суду не надходило.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів судової справи, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Акорд-Україна» (далі ТОВ «Акорд-Україна») зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

23.12.2019 між ТОВ «Акорд-Україна» та NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO.LTD (Китай) укладено контракт №20191223, згідно якого NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO.LTD зобов`язується продати, а ТОВ «Акорд-Україна» зобов`язується купити товар вказаний в рахунках до укладеного контракту, які є його невід`ємною частиною (арк. справи 20-24).

На виконання зовнішньоекономічного контракту від 23.12.2019 №20191223 укладеного між компанією «NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO., LTD» (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акорд-Україна» (Україна), згідно із рахунком-проформою (попередній інвойс) № НК21- від 30.10.2021, рахунком- фактурою (інвойс) № НК21-569 від 16.06.2022, рахунком-фактурою (інвойс) №НК21-657 від 24.06.2022, CMR № 390164 від 15.09.2022, CMR № 390165 від 17.09.2022 позивачем на митну територію України ввезено товар: «спортивні товари...».

21 вересня 2022 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA403020/2022/ 019805, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар:

«Товар 1. Інші готові текстильні вироби трикотажні: НККТ1902 кінезіологічний тейп PowerPlaу 4315 бежевий розмір 5м*5см; HENKEL клей,арт.РР4315-1008шт.: НККТ1902 кінезіологічний тейп PowerPlaу 4315 чорний розмір 5м*5см: HENKEL клей. аот.РР4315-1008шт.: Виробник NANTONG HAWK FITNESSSPORT CO..LTD. Торговельна марка PowerPlav. Країна виробництва Китай, CN.

Товар 2. Інвентар та приладдя для занять фізкультурою: HKRBB601 Резина для тренувань PowerPlaу 4115 Level 3 (16-32 кг) зелена, матеріал латекс, розмір208*2.1*0.45см; арт.РР4115 -500шт.; Скакалка PowerPlaу 4206РР+ТРЕ ручки, PVC шнурок, довжина шнурка 2.75м, колірм`ятний.арт.РР4206 -1000шт.: Скакалка PowerPlaу 4206РР+ТРЕ ручки,PVC шнурок, довжина шнурка 2,75м, колір чорний, арт.РР4206 1000шт.; Скакалка PowerPlav 4206РР+ТРЕ ручки, PVC шнурок, довжина шнурка 2,75 м, колір сірий+жовтий, арт.РР4206 -1000шт.: Скакалка PowerPlaу 4206РР+ТРЕ ручки, PVC шнурок, довжина шнурка 2.75 м, колір сірий +Фіолетовий, арт.РР4206 -1000шт.; Опори для віджимання від підлоги PowerPlav 4321 пластикові (круглі), матеріал ручок ТРЕ, основа PS+EVA. DIA 19.5cm, розмір ручок 30*100mm., арт. РР4321 504 наборів; Скакалка швидкісна PowerPlaу 4211 з обтяжувачами (120г*2) чорна PVC скакалка з РР ручками з пінним покриттям, 120q стальний брусок в кожній ручці, арт.РР4211 - 1024шт.; Колесо для пресу PowerPlaу 4325, DIA: 17.5 cm. з пінними ручками, з друкованим лого на колесі, арт.РР4325 1000 наборів; HKDBS409 Набір гантелей в кейсі 9 кг PowerPlav 4121, набір включає 1кг*2шт., 1.5кг*2шт., 2кг*2шт., авт.РР4121 - 600 наборів; HKDBS404 Набір гантелей в кейсі 6 кг PowerPlaу 4103 вага: 0.5кг/1кг/1.5кг (пара), загальна вага 6кг, арт. РР4103 1000 наборів; HKDB117 Гантель PowerPlaу 4126 неопренова 1.5кг 3955С, аот.РР4126 -600шт.: HKDB117 Гантель PowerPlaу 4126 неопренова 2.5кг 321С, арт. РР4121 - 600шт.: HKDB117 Гантель PowerPlaу 4126 неопоенова 4кг 072С. аот.РР4121 -300шт.: HKDB117 Гантель PowerPlaу 4126 неопренова 5кг 5С, арт.РР4121 - 300шт.; Блок для йоги PowerPlaу 4006 Yoga Brick чорний розмір 3 *6*9" колір чорний збілим друкованим лого, арт. РР4006 600 шт.. Масажний ролик PowerPlaу 4025 розмір14*33ст зелена труба, арт. РР4025 - 500 шт.; Масажний ролик PowerPlaу 4025 розмір 14*33 см помаранчева труба, арт. РР4006 -500шт.: Гантель PowerPlaу 4125 вінілова 1кг 802С, арт.РР4125 - 600шт.; Гантель PowerPlaу 4125 вінілова 1.5кг 331С, арт. РР4125 -1000шт.; Гантель PowerPlaу 4125 вінілова 2кг 801С, арт. РР4125 - 600шт.; Гантель PowerPlaу 4125 вінілова 2.5 кг 072 С, арт. РР4125 - 1000шт.: Гантель PowerPlaу 4125 вінілова 3кг 811С.арт.РР4125 - 600 шт.: Гантель PowerPlaу 4125 вінілова 4кг 108С, арт. РР4125 - 1000шт.; HKGM106 Турнік дверний багатофункціональний PowerPlaу 4129 пінні ручки dia труби 25mm, арт. РР4129 - 504 набора: Балансувальна масажна подушка PowerPlav 4009 Синя, матеріал PVC.dia:33см, вага: 900G, з ручним насосом та лого на подушці, арт.РР4009 - 500наборів; HKYR6005 Ролик для йоги і пілатесу PowerPlaу 4021 (60*15см) чорний матеріал РЕ розмір 15*60 см чорний колір вага 560 грам, арт. РР4021 - 500шт.; HKGM101 Міжкімнатний турнік PowerPlav 4128, 2 пінні ручки розмір 60-90ст, арт.РР4128 - 500 шт. Виробник NANTONG HAWK FITNESSSPORT CO.. LTD. Торговельна марка PowerPlaу. Країна виробництва Китай. CN.

Товар 3. Набір масажніх м`ячиків PowerPlaу 4007 Чорні (3 шт.).матеріал ЕРР: один набір включає 3 шт.(dia 8*16cm м`яч арахіс*1шт., dia 12*24cm м`яч арахіс*1шт., dia 10cm круглий м`яч*1шт.), арт.РР4007 500 наборів. Виробник NANTONG HAWK FITNESSSPORT CO.. LTD. Торговельна марка PowerPlaу. Країна виробництва Китай. CN.

Товар 4. Вироби з полімерних матеріалів, виготовлені з листів; Килимок для йоги та фитнесу PowerPlaу 4010 (173*61*0.6) рожевий розмір; 173*61*0.6cm з тисненим лого, з переносною колір: рожевий 2053С, арт. РР4010, матеріал РVС - 100шт.; Виробник NANTONG HAWK FITNESSSPORT CO.. LTD. Торговельна марка PowerPlaу. Країна виробництва Китай. CN.

Товар 5. Інші вироби з з пористої гуми: Килимок для йоги і cbimecv PowerPlaу 4151 матеріал: піна NBR 183*61*1.5 см зелений розмір: 183*61*1.5СМ; зелений 350С: 1100G з білим друком, арт. РР4151 918шт. ; Килимок для йоги і фітнесу PowerPlaу 4151 матеріал: піна NBR 183*61*1.5 см Зелений, арт. РР4151-132шт.: Килимок для йоги і Фітнесу PowerPlaу 4151 матеріал: піна NBR 183*61*1.2см Синій, арт. РР4151-480шт.; Килимок для йоги і Фітнесу PowerPlaу 4150 Premium матеріал ТРЕ 183*61*0.6 см Синій. арт. РР4150-1000шт.: Виробник NANTONG HAWK FITNESSSPORT СО.LTD. Торговельна марка PowerPlaу. Країна виробництва Китай. CN».

Як слідує із інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

пакувальний лист № б/н від 16.06.2022;

пакувальний лист № б/н від 24.06.2022;

рахунок проформа (попередній інвойс) № НК21- від 30.10.2021;

рахунок-фактура (інвойс) № НК21-569 від 16.06.2022;

рахунок-фактура (інвойс) № НК21-657 від 24.06.2022;

коносамент № SZX220620873 від 25.06.2022;

коносамент № SZX220620874 від 25.06.2022;

автотранспортна накладна - CMR № 390164 від 15.09.2022;

автотранспортна накладна - CMR № 390165 від 17.09.2022;

декларація про походження товару № НК21-569 від 16.06.2022;

декларація про походження товару № НК21-657 від 24.06.2022;

банківський платіжний документ, що стосується товару № 10 від 06.06.2022;

банківський платіжний документ, що стосується товару № 30 від 09.11.2021;

банківський платіжний документ, що стосується товару № 42 від 29.12.2021;

банківський платіжний документ, що стосується товару № 8 від 31.05.2022;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7960 від 20.09.2022;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7971 від 20.09.2022;

страховий поліс № 150 від 25.06.2022;

страховий поліс №151 від 25.06.2022;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 15.07.2021;

договір про надання послуг митного брокера № 03-06 від 03.06.2020;

договір (контракт) про перевезення №17/20-04 від 17.04.2020;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 20191223 від 23.12.2019;

Під час здійснення митного контролю за МД №UA403020/2022/ 019805, відповідачем опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. зокрема:

декларантом до митного оформлення надано банківські платіжні документи від 09.11.2021 №30, від 29.12.2021 № 42, від 31.05.2022 № 8 та від 06.06.2022 № 10.

Проте, відповідачем зроблено висновок, що вказані платіжні банківські документи не є належними доказами, шо підтверджують заявлену декларантом митнувартість, оскільки їх неможливо ідентифікувати із здійсненою операцією купівлі-продажу даної партії товару - у гр.70 «призначення платежу» наявне посилання лише на зовнішньоекономічний контракт № 20191223 від 23.12.2019, однак відсутнє посилання на рахунки-фактури (інвойси) від 16.06.2022 № НК21-569 та від 24.06.2022 № НК21-657, на підставі яких придбано товар.

Встановивши зазначені розбіжності, відповідач дійшов висновку, що в своїй сукупності перелічені фактори вказують на невідповідність поданих до митного оформлення документів, з огляду на що, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, уповноваженій особі декларанта направлено електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів, а саме:

якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, шо підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутностівище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МКУ вказано надати (за наявності) такі додаткові документи:

копію митної декларації країни відправлення;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім тих документів, які вже подавались разом із №UA403020/2022/ 019805, додатково надано:

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4443495 від 02.08.2022;

копія митної декларації країни відправлення від 24.06.2022 №230220220022532586;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 15.10.2021;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4450824 від 19.09.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційни послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4450826 від 19.09.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS -4443493 від 02.08.2022;

копія митної декларації країни відправлення від 17.06.2022 №230220220022531231;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4451099 від 20.09.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуг №LS -4451100 від 20.09.2022;

виписка з бухгалтерської документації № б/н від 01.01.2021;

виписка з бухгалтерської документації № б/н від 01.01.2022.

Інших документів, зазначених у вимозі митниці, декларантом додатково не було надано.

Так, відповідно до пунктів 2, 3 частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних вимог Митного кодексу України, вартість поставленого позивачем товару, була визначена митницею самостійно.

Так, положеннями статті 55 Митного кодексу України визначено, що митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.09.2022 № UА403020/2022/000172/2, у графі 33 якого зазначено:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів. Відповідно до рахунків-Фактур на транспортні витрати від 19.09.2022 №LS-4450826 та LS-4450824 наявна інформація про страховий внесок за страхування вантажу, однак декларантом на вимогу митного органу не подавались страхові документи. В банківських платіжних документах від 01.01.2021 №б/н в графі «призначення платежу» відсутнє посилання на рахунок-Фактуру чи рахунок-проформу. шо не дає змоги ідентифікувати такий документ з даною поставкою. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступну митну формальність за кодом « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та додатково інспектором « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом 23.09.2022 надіслано лист № 02н та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару №2 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 01.07.2022 №UА209170/2022/048284 на рівні 3.76 дол. США/кг.».

Як наслідок, контролюючим органом в якості джерела інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 23.09.2022 № UА403020/2022/000172/2 використано рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, за ЕМД від 01.07.2022 ЦА209170/2022/048284 на рівні 3.76 дол. США/кг. (арк. справи 12-13).

Вважаючи, що вказане рішення суб`єкта владних повноважень протиправним, позивач вирішив звернутись із даним позовом до суду.

Позивач, не погодившись із рішеннями відповідача, звернувся із даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписами статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За приписами частин першої шостої статті 52 цього Кодексу, визначає, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Приписи статті 53 МК України, визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частини перша п`ята статті 54 МК України, визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної варт ості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статті 55 МК України унормовує, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Перелік додаткових складових до ціни договору).

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

За змістом статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Стаття 64 МК України, передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Суд зазначає, що позивач у даній справі не погоджується із обраним митним органом методом визначення митної вартості товару; діями (рішеннями) вчиненими митним органом на витребування в декларанта документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України, зокрема вважає, що відповідач діяв усупереч приписам частини третьої статті 53 МК України, коли витребував у позивача всі документи, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, не зазначивши конкретного переліку документів, які декларант повинен надати, а також з оцінкою наданою митним органом документам, які декларантом подані разом із митною декларацією на підтвердження числового значення митної вартості товару.

При цьому, митний орган пояснює правомірність прийнятого оскаржуваного рішення наступним: в поданих до митного оформлення документах виявлені невідповідності та декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, зокрема, витрати на страхування даних товарів

Щодо документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Частина друга статті 53 МК України, визначає документи, які підтверджуються митну вартість товару.

Разом із митною декларацією декларант подав документи, що співвідносяться із приписами частини другої статті 53 МК України, про що вже наведено в судовому рішення вище.

Частиною другою статті 53 МК України, визначено, що крім перерахованих, до документів, які підтверджуються митну вартість товару також відносяться: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункт 4 частини другої статті 53); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (пункт 5 частини другої статті 53); ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню (пункт 7 частини другої статті 53); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (пункту 8 частини другої статті 53).

Тобто, перераховані в пунктах 4, 5, 7, 8 частини другої статті 53 МК України документи необов`язково повинні бути наявні в декларанта. Наявність в декларанта таких документів пов`язується із юридичними фактами, зокрема проведенням оплати за товар (пункт 4 частини другої статті 53), вчиненням інших бухгалтерських та/або розрахункових операцій (пункт 5 частини другої статті 53), наявністю законодавчо встановлених вимог на отримання ліцензії для провадження декларантом діяльності щодо імпорту товару та отриманням декларантом в порядку встановленому законом такої ліцензії (пункт 7 частини другої статті 53); здійсненням страхування (пункт 8 частини другої статті 53).

Отже, суд погоджується із тим, що позивачем разом із митною декларацію було подано документи, які за зовнішніми ознаками відповідали приписам частини другої статті 53 МК України.

Після того, коли декларант подав митну декларацію разом із указаними документами, митний орган здійснює їх аналіз на предмет наявності: (1) розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; (2) ознак підробки; (3) відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; (4) відсутності відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Саме із встановленням таких обставин (однієї або декількох) МК України пов`язує право митного органу скористатись правилом, що передбачене частиною третьої статті 53 МК України витребувати документи, що охоплені приписами цієї частини статті. При цьому, митний орган має право витребувати не всі документи, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, а лише ті, які пов`язані із встановленими обставинами та за конкретизованим переліком. Таку вимогу декларант виконує протягом десяти календарних днів.

Повертаючись до переліку документів, які позивач надав разом із митною декларацією суд виокремив перелік документів, які не охоплені частиною другою статті 53 МК України, примітним, є те, що вказані документи охоплюються пунктами 6-8 частини третьої статті 53 МК України. Такі документи були надані декларантом добровільно, без вимоги митного органу.

Тож, визначеному частиною третьою статті 53 МК України обов`язку декларанта надати на вимогу митного органу витребувані документи, кореспондує право бути поінформованим про причину витребування та конкретизацію за переліком документів, які повинні бути надані.

Наведене має визначальне значення для митного органу, оскільки пов`язується із правом митного органу прийняти одне із таких рішень: 1) про коригування митної вартості товару (це стосується спірної ситуації) (стаття 55 МК України); про відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом вартістю (частина шоста статті 54 МК України).

Якщо декларант не був поінформований про конкретний перелік документів, які повинен надати на вимогу митного органу та про підстави, що обумовлюють їх витребування, то в подальшому митний орган не може зробити висновок про те, що декларантом не подано якийсь із документів для підтвердження або спростування існування обставин, для яких вони вимагалися.

Відтак, не зазначення митним органом у вимозі про надання документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України, конкретизованого переліку документів, які повинен надати декларант порушує права останнього, що випливають із змісту частини третьої статті 53 МК України.

Митний орган витребував у декларанта додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України.

Оцінивши вимогу митного органу із наведеними вище нормами МК України суд дійшов висновку, що митний орган вимагав в декларанта надати документ, який вже подавався разом із митною декларацією.

Крім цього, відповідач не звернув увагу на те, що право витребувати документи, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, пов`язується із обов`язком встановлення наявності обставин, що охоплюється змістом диспозиції абзацу першого цієї частини статті, по відношенню до документів, які передбачені частиною другою статті 53 цього Кодексу. Іншими словами, спочатку аналізуються документи, які подані, встановлюються обставини (або не встановлюються, коли вони відсутні) і лише за цим, формується письмова вимога про витребування документів.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2022 у справі №240/10401/19 сформував правовий висновок (неодноразово застосований раніше), згідно з яким, декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Суд уважає такий висновок релевантним з обставинами справи та не вбачає підстав для його не врахування під час вирішення спору.

Таким чином право витребувати документи, які передбачені частиною третьої статті 53 МК України реалізується наступним чином:

1) декларант подав документи, які, передбачені частиною другою статті 53 МК України;

2) митний орган здійснив перевірку поданих документів на предмет установлення обставин, що передбачені частиною третьою статті 53 МК України;

3) митний орган за результатами перевірки поданих документів декларантом документів, що передбачені частиною другою статті 53 МК України встановив: (а) розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару (обов`язковою ознакою, є те, що такі розбіжності «повинні мати вплив». Тобто, сама по собі наявність певних розбіжностей в документах, які не можуть «мати вплив» на визначення митної вартості товару, не може бути підставою для витребування документів); (б) документи містять ознаки підробки; (в) документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; (г) відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

4) митний орган визначив перелік документів, які, у зв`язку із встановленими обставинами, викликають в нього обґрунтований сумнів;

5) митний орган надіслав на адресу декларанта письмову вимогу.

Із наведеного слідує, що відповідач вказаного не врахував: 1) не звернув уваги на перелік документів, які надав декларант; 2) не встановив документів та пов`язаних з ними обставин, що викликають обґрунтований сумнів; 3) не встановив переліку документів, які повинні бути надані декларантом для спростування встановлених обставин (обґрунтованого сумніву).

З огляду на що, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач діяв всупереч приписів частини третьої статті 53 МК України.

Що стосується змістового наповнення поданих декларантом документів та підтвердженнями ними числового значення митної вартості товару.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації від 23.09.2022 № UА403020/2022/000172/2, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною контракту.

Вартість придбаних ТОВ "Акорд-Україна" у NANTONG HAWK FITNESSSPORTS CO.LTD спортивних товарів у розмірі 78239,78 доларів США підтверджуються: зовнішньоекономічним контрактом № 20191223 від 23.12.2019 з доповненням від 15.07.2021 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.12.2019 (арк. справи 20-24), рахунком-проформою № НК21- від 30.10.2021 (арк. справи 25-26), комерційним інвойсом № НК21-569 від 16.06.2022 (арк. справи 30), комерційним інвойсом №НК21-657 від 24.06.2022 (арк. справи 32), платіжними дорученнями в іноземній валюті №30 від 09.11.2021, №42 від 29.12.2021 (арк. справи 34), №8 від 31.05.2022 (арк. справи 35), №10 від 06.06.2022 (арк. справи 36), сертифікатом № 150 від 25.06.2022 до договору страхування №870219392.21 (арк. справи 37), сертифікатом № 151 від 25.06.2022 до договору страхування №870219392.21 (арк. справи 38), довідкою про транспортні витрати (ТОВ Ламан Шипінг) №7960 від 20.09.2022 (арк. справи 39), довідкою про транспортні витрати (ТОВ Ламан Шипінг) №7971 від 20.09.2022 (арк. справи 40), коносамент (Bill of lading) SZX220620873 від 25.06.2022, коносамент (Bill of lading) SZX220620874 від 25.06.2022, міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR) 390164, міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR) 390165 (арк. справи 41-44), договором про транспортно-експедиторське обслуговування №17/20-04 від 17.04.2020 (арк. справи 47-49).

Додатково на вимогу митниці ще було надано: експортні декларації, прайс-лист від виробника, банківські виписки по доларовому рахунку, рахунки на транспортні витрати та підтвердження їхньої оплати (арк. справи 51-60).

Із змісту представлених позивачем документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

У спірних ж правовідносинах згідно наданих рахунків-фактури (інвойс) вартість товару становить 78239,78 доларів США, оплачених позивачем платіжними дорученнями в іноземній валюті, як це передбачено рахунком-проформою, згідно виставленого рахунку-фактури (інвойсу).

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів. Однак необхідна інформація міститься в наданому декларантом рахунку-фактурі про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги LS- 4450824 від 19.09.2022 та LS- 4450826 від 19.09.2022, де чітко вказано витрати позивача на страхування.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача, як на підставу виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, про те, що банківський платіжний в графі 70 "призначення платежу" не містить посилання на рахунок-фактуру чи рахунок-проформу, що не дає змоги ідентифікувати такий документ з даною поставкою. Вказаний платіжний документ містить інформацію про платника і отримувача коштів, а також в графі 70 "призначення платежу" зазначено про те, що оплата здійснюється за спортивні товари згідно контракту №20192123 від 23.12.2019, що відповідають інформації вказаній в митній декларації та в доданому до митної декларації контракті та інвойсі.

Також слід врахувати, що згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Тому, у спірних правовідносинах надання до митного оформлення платіжного доручення в іноземній валюті не може класифікуватися як обставина, що свідчить про штучне формування декларантом показників митної вартості. Водночас, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати, ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару.

Крім цього, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що за результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності: « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів», « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Відтак, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість подібних товарів є значно вищою, зокрема наявні митні формальності ідентичного товару в попередніх періодах по яким митну вартість заявлено декларантом за резервним методом на рівні 2,40 USD/кг.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2022 у справі №820/9195/15 вказано, що оцінюючи обґрунтованість обрання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару (резервний), Суд зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Доводи відповідача про те, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару. Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий правовий висновок зроблений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах від 05.07.2022 у справі № 804/150/16 та від 30.06.2022 у справі №280/1824/19. Суд уважає його релевантним з обставинами даної справи та враховує під час вирішення спору.

Отож суд уважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Твердження декларанта про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Неподання декларантом документів, які передбачені частиною другою статті 53 МК України може викликати в митного органу обґрунтований сумнів, який обов`язково повинен випливати із обставин, які, передбачені частиною третьою статті 53 цього Кодексу. Це означає, що в кожному конкретному випадку виникненню сумніву передує встановлення таких обставин. Для підтвердження (спростування) обставин митний орган вправі витребувати в декларанта конкретний документ (документи). В свою чергу, декларант повинен чітко усвідомлювати, яку обставину він повинен усунути, це дасть змогу останньому найбільш точно виконати вимогу митного органу. Абстрактний перелік документів, які повинен надати декларант, з однієї сторони, свідчить про те, що митний орган не встановив обставин, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України та обґрунтований сумнів у нього не виник. З іншої сторони, це свідчить про те, що декларант ніколи не зможе спростувати сумніви в митного органу, тільки тому, шо вони відсутні. Не встановлення вказаних обставин, відсутність обґрунтованого сумніву не дає право витребувати документи, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, а в подальшому приймати рішення про коригування митної вартості товару.

Висновки досягнуті судом у даній справі узгоджуються із правозастосовною практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеною в постановах: від 16.08.2022 у справі №240/10401/19, від 11.08.2022 у справі №826/7843/16, від 05.08.2022 у справі №160/8370/18, від 26.07.2022 у справі №815/2656/17.

З метою дотримання принципу єдності судової практики, під час ухвалення судового рішення, судом враховану практику Восьмого апеляційного адміністративного суду щодо розгляду даної категорії справ (оскарження рішень митного органу про коригування митної вартості товару) висловлену в постановах, які виносились у 2022 році за результатами апеляційного перегляду рішень Тернопільського окружного адміністративного суду, зокрема: від 10.08.2022 у справі №500/1326/22, від 09.08.2022 у справі №500/1325/22, від 07.07.2022 у справі №500/9173/21, від 05.07.2022 у справі №500/9535/21, від 30.06.2022 у справі №500/4050/21, від 16.06.2022 у справі №500/2632/19, від 20.05.2022 у справі №500/712/21, від 11.05.2022 у справі №500/5568/21, від 29.04.2022 у справі №500/774/21, від 23.03.2022 №500/6357/21, від 23.03.2022 у справі №500/706/22, від 22.03.2022 №500/2783/21.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000172/2 від 23.09.2022 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 357 від 11.10.2022.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2481,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд-Україна" до Тернопільської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000172/2 від 23.09.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд-Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України судові витрати на суму 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Акорд-Україна" (місцезнаходження: вул. Подільська, 44, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ: 37681484);

відповідач: - Тернопільська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМірінович У.А.