Справа № 931/339/22
Провадження № 2/931/146/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого судді Безп`ятко О.І.,
з участю секретаря судового засідання Новіцької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: ОСОБА_6 про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом,
в с т а н о в и в:
31 серпня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 звернулися досуду з позовом до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: ОСОБА_6 про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом.
Позов мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , і з цього дня відкрилася спадщина у вигляді майнових прав засновника селянського (фермерського) господарства «Хлібороб» (СФГ «Хлібороб», код ЄДРПОУ 00700370, Волинська обл., Локачинський район, село Маньків). 23 липня 2021 року, на підставі заяви дружини спадкодавця ОСОБА_2 про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Дильним І.Г. заведена спадкова справа № 244/2021 до майна померлого ОСОБА_7 .
Оскільки на момент смерті ОСОБА_7 позивачі проживали та були зареєстровані з ним за однією адресою, то вважаються такими, що прийняли спадщину. 24 червня 2022 року неповнолітній син померлого ОСОБА_5 , за згодою його матері ОСОБА_4 , а також позивачі звернулися до нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: земельні ділянки по 1/4 частці кожному, пл.15,9 га та пл.14,7 га, які передані для ведення селянського (фермерського) господарства. Однак, нотаріусом було винесено постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та запропоновано звернутися до суду для вирішення (встановлення/визнання) права на спадкування (права на спадщину).
ОСОБА_7 був єдиним засновником фермерського господарства, а тому і одноосібним кінцевим бенефіціарним власником (контролером). Згідно Статуту СФГ «Хлібороб», членом господарства є ОСОБА_6 (брат померлого), який спадщину не прийняв. Позивачі, як спадкоємці, що прийняли спадщину, бажають продовжити діяльність СФГ «Хлібороб».
Так як СФГ «Хлібороб» фактично є об`єктом цивільних прав та предметом цивільного обороту, а тому майнові права засновника входять до складу спадщини, на яку позивачі мають право як спадкоємці першої черги спадкування за законом. Оскільки в позасудовому порядку переоформити спадщину на майнові права засновника СФГ «Хлібороб» вони не можуть, тому звернулися до суду за захистом свого права у вигляді визнання права. Зазначають, що відсутність Свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до Статуту СФГ «Хлібороб», які пов`язані із смертю засновника.
Просять визнати за ними - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , право на майнові права засновника селянського (фермерського) господарства «Хлібороб», яке знаходиться за адресою: с.Маньків Володимир-Волинського (колишнього Локачинського) району Волинської області, 45522, для ведення господарської діяльності, в рівних частках по 1/4 кожному, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати залишити за позивачами.
Ухвалою судді від 13 вересня 2022 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 10 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діє від свого імені та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмами (а.с. 101-103)
21.12.2022 від представника позивачів ОСОБА_8 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачів.
Відповідач ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмами (а.с. 105-106). Заяв, клопотань до суду від них не надійшло.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, копію матеріалів спадкової справи № 244/2021 до майна померлого ОСОБА_7 , суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що селянське (фермерське) господарство «Хлібороб» (далі СФГ «Хлібороб») знаходиться за адресою: 45522, с. Маньків Володимирського (колишнього Локачинського) району Волинської області (код ЄДРПОУ 00700370, дата первинної реєстрації 30 березня 2000 року, дата останньої реєстраційної дії 04.02.2013), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 328763, виданим 08.02.2013 року Локачинською райдержадміністрацією Волинської області та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 17,18-21).
Засновником та головою СФГ «Хлібороб» був ОСОБА_7 , що підтверджується розділом 1 Статуту селянського (фермерського) господарства «Хлібороб» (а.с. 2-27).
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.04.2021 року ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на майнові права селянського СФГ «Хлібороб», що розташоване в с. Маньків Володимирського (колишнього Локачинського) району Волинської області (код ЄДРПОУ 00700370).
ОСОБА_1 є батьком померлого ОСОБА_7 , що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00036553184 від 18 серпня 2022 року (а.с. 44-45).
ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_7 , що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 09 вересня 2020 року виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області (а.с. 12).
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є дітьми померлого ОСОБА_7 , що підтверджується копіями Свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 09 вересня 2020 року та серії НОМЕР_4 від 20 березня 2018 року (а.с. 13, 39 на звороті).
23 липня 2021 року до приватного нотаріуса Володимир-Волинського нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. звернулася ОСОБА_2 (дружина спадкодавця) із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої нотаріусом була відкрита спадкова справа № 244/2021 до майна померлого ОСОБА_7 (а.с. 30).
24 червня 2022 року із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину звернулися ОСОБА_1 (батько померлого), ОСОБА_2 (дружина померлого), яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 (син померлого), та ОСОБА_5 (син померлого), в яких просили видати свідоцтво про право на спадщину за законом, по 1/4 частці кожному на майно, що належало ОСОБА_7 , а саме на земельні ділянки, площею 15,9 га та 14,7 га, що передані для ведення особистого селянського (фермерського) господарства, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, постановами нотаріуса від 24.06.2022 позивачам та ОСОБА_5 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не вдалося отримати інформацію про земельні ділянки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного земельного кадастру, а також спадкоємцями не було подано відповідних документів на вказані земельні ділянки (а.с. 48, 49).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 (батько померлого), ОСОБА_2 (дружина померлого), яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 (син померлого) звернулися до приватного нотаріуса із заявою про видачу на їх ім`я свідоцтв про право на спадщину за законом на належні їм частки майнових прав засновника СФГ «Хлібороб». Постановою нотаріуса від 19.12.2022 позивачам відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір частки засновника (учасника) СФГ «Хлібороб» становить 0 (нуль), розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) СФГ «Хлібороб» становить 0 (нуль) грн; відомості про права власності за СФГ «Хлібороб» відсутні: в Статуті СФГ «Хлібороб» також не зазначені відомості яким чином розподіляється статутний капітал господарства між засновниками та його членами, відсутні частки кожного з них.
Згідно з п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
На підставі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Положеннями ч.ч.3,4ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Отже, позивачі та відповідач ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , мають право на спадкування у першу чергу, відповідно до ч.3, ч.4 ст. 1268 ЦК України, є такими, що прийняли спадщину після ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент смерті спадкодавця проживали з ним за однією адресою, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на момент смерті спадкодавця були малолітнім та неповнолітнім відповідно.
Інших спадкоємців за законом чи заповітом, які б прийняли спадщину або претендували на неї, не встановлено, із копії матеріалів спадкової справи № 244/2022 до майна померлого ОСОБА_7 їх теж не вбачається.
Згідно копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 65716303 від 23.07.2021 року, ОСОБА_7 заповіт не складав. (а.с. 34).
Частиною 1 статті 1267 ЦК України передбачено, що розмір частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мають 1/4 частки у спадщині.
Відповідно до розділу 14 Статуту селянського (фермерського) господарства «Хлібороб» вбачається, що діяльність господарства припиняється у разі рішення Голови та членів Господарства про припинення його діяльності; припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених статтями 27 і 28 Земельного кодексу України; визнання Господарства неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена Господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність Господарства (а.с. 26 на звороті).
Відповідно до норм п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності» успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.
За загальним правилом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України). Перелік прав та обов`язків, які не входять до складу спадщини закріплений у ст. 1219 ЦК України. До цього переліку не відносяться ні майнові права засновника/члена ФГ, ні його частка у складеному капіталі ФГ. Тож загальна норма щодо обсягу спадкової маси не містить заборон щодо спадкування вказаних майнових прав (частки).
Згідно із ч.1 ст. 51 ЗК України (у редакції чинній на момент створення СФГ "Хлібороб") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до положень ст. 7 ЗК України користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства (далі СФГ), особистого підсобного господарства.
Частиною 1 ст. 23 ЗК України передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції чинній на момент створення СФГ "Хлібороб") (втратив чинність 29.07.2003 року-з моменту набрання чинності ЗУ «Про фермерське господарство» від 19.06.2003) після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію. За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.
За змістом наведених приписів вбачається, що можливість реалізації права на створення селянського (фермерського) господарства була підпорядкована фактичному одержанню громадянином, зокрема, права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства. Наявність у засновника визначеного законом права на земельну ділянку була однією з умов державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи.
Передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства. Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник. Іншими словами, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього, постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство.
Пунктом 6.1.1 Статуту СФГ "Хлібороб" передбачено, що до земель Господарства належать землі, передані Господарству у приватну власність, у користування, що посвідчено відповідно Державними актами на право приватної власності на землю та постійного користування землею, виданими на ім`я голови Господарства.
Згідно копії Державного акту на право постійного користування землею серії ВЛ № 259 від 29.11.2000 року ОСОБА_7 на підставі рішення Локачинської районної ради народних депутатів Локачинського району Волинської області від 17.03.2000 №9/7 надано у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 30,60 га (площею 14,7 га та 15,9 га) в межах згідно з планом, яка розташована на території с. Маньків Холопичівської сільської ради (а.с. 46, 46 на звороті).
Таким чином, із передачею ОСОБА_7 земельної ділянки 30,60 га (площею 14,7 га та 15,9 га), яка надана йому для ведення селянського (фермерського) господарства, до створеного ним фермерського господарства - СФГ "Хлібороб" перейшло і право постійного користування вказаними земельними ділянками.
Зазначене повністю узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 червня 2020 року у справах № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20) та № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19).
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.06.2020 року у справі № 922/989/18 дійшла висновку, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.
Оскільки права засновника селянського (фермерського) господарства «Хлібороб» є майновими правами, що входять до складу спадщини, та враховуючи вище зазначені факти, які підтверджують обставини, викладені у позовній заяві та те, що позивачі є спадкоємцями першої черги за законом майна померлого ОСОБА_7 , виявили бажання продовжити діяльність фермерського господарства, то для цього вони повинні отримати у порядку спадкування майнові права засновника фермерського господарства.
Відповідно до ч.1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Враховуючи, що згідно статті 1267 ЦК України розмір частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, але при цьому законодавством не передбачено визначення частки у майновому праві, суд дійшов висновку, що позивачі, як спадкоємці першої черги за законом, які прийняли спадщину, кожен зокрема, набувають майнових прав засновника без виділення часток, а тому вимога щодо визнання права на майнові права засновника селянського (фермерського) господарства «Хлібороб» по 1/4 кожному в рівних частках не підлягає до задоволення.
Клопотання позивачів, заявлене у позовній заяві про залишення судових витрат по справі за ними, підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 1217, 1218, 1222, 1261 ЦК України, Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: ОСОБА_6 про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , право на майнові права засновника селянського (фермерського) господарства «Хлібороб» (код ЄДРПОУ 00700370, адреса місцезнаходження: с. Маньків Володимирського (колишнього Локачинського) району Волинської області) для ведення господарської діяльності, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачами.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Позивачі: ОСОБА_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;
ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: ОСОБА_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 21.12.2022 року.
Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко
Суд | Локачинський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2022 |
Оприлюднено | 26.12.2022 |
Номер документу | 108011854 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Локачинський районний суд Волинської області
Безп'ятко О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні