Рішення

від 14.12.2022 по справі 949/792/22

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/792/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

при секретарі судових засідань Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору-Дубровицька міськарада про захист права власності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору-Дубровицької міськоїради та просить зобов`язати відповідача ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , ліквідувати, шляхом засипання, споруджену на земельній ділянці, з кадастровим номером: 5621885900:01:001:0386, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вигрібну яму.

Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що він є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та який розміщений на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер: 5621885900:01:001:0053. Власником сусідньої земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером:5621885900:01:001:0386 та розміщеному на ній житловому будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 . На подвір`ї відповідача, на відстані приблизно 2 метри від його огорожі та 7 метрів від вікна його літньої кухні-кладовки, розміщена вигрібна яма, прямо на межі їхніх земельних ділянок. Дана вигрібна яма споруджена з надщерблених, тріснувших та бувших у використанні бетонних кілець, висотою 1,5 метра кожен. Вони встановлені в землю на глибину приблизно 3 метри, тоді як плавун починається раніше і розміщується на орієнтовній глибині в 2 метри. У цю вигрібну яму потрапляють рідкі побутові відходи у вигляді стоків з умивальників, унітаза, посудомийки, пральної машини та іншого сантехнічного обладнання, так як у будинку сусіда наявна каналізаційна розводка. Через те, що вказана вигрібна яма не є водонепроникною і має відкрите дно, споруджена з пошкоджених кілець і розміщена в плавуні, частина цих відходів потрапляє в ґрунт та підземні води. В результаті цього забруднюється навколишнє природне середовище, в тому числі вода у його криниці, що становить реальну небезпеку не лише для членів його сім`ї, а й для інших мешканців села. Крім того, відчувається різкий запах аміаку та інші неприємні запахи від даної вигрібної ями, яка ніколи своєчасно не очищається, через що на подвір`ї його будинку постійно стоїть нестерпний сморід, особливо влітку. До того ж, відкачування відходів з даної вигрібної ями здійснюється сусідом за допомогою насоса на його ж земельну ділянку. Відповідно до експертного висновку Рівненської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12 серпня 2019 року вода питна, згідно відібраних зразків з його криниці, за вмістом нітратів, фізико-хімічними показниками не відповідає встановленим нормам. З метою захисту своїх прав, він звертався до управління Державної архітектурно будівельної інспекції у Рівненській області, а також ним було скеровано відповідне звернення до Дубровицької міської ради. При цьому він неодноразово робив усні зауваження сусіду та просив його привести вигрібну яму у відповідність будівельним нормам, усунувши відповідні порушення. Такі звернення сусід ігнорував. Тому ним неодноразово направлялися на його адресу письмові претензії, від отримання яких відповідач відмовлявся. З огляду на це, він вирішив звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи від нього не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дубровицької міської ради в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельної ділянки за кадастровим номером: 5621885900:01:001:0053, яка розташована за цією ж адресою, що стверджується копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 травня 2007 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14971221 від 20 червня 2007 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №293528 від 07 травня 2009 року (а.с.6, 7, 8).

Водночас, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №304210438 від 05 липня 2022 року (а.с. 9-10) ОСОБА_2 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельної ділянки за кадастровим номером: 5621885900:01:001:0386, яка розташована за цією ж адресою.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 власник земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , спорудив вигрібну яму для рідких побутових відходів на відстані приблизно 2 м. від огорожі належного позивачу ОСОБА_1 житлового будинку та 7 метрів від вікна його літньої кухні-кладовки, прямо на межі їхніх земельних ділянок.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що вищевказана вигрібна яма не є водонепроникною і має відкрите дно, споруджена з пошкоджених кілець і розміщена в плавуні, частина цих відходів потрапляє в ґрунт та підземні води. В результаті цього забруднюється навколишнє природне середовище, в тому числі вода у його криниці, що становить реальну небезпеку не лише для членів його сім`ї, а й для інших мешканців села.

Крім того, позивач зазначає, що від даної вигрібної ями відчувається різкий запах аміаку та інші неприємні запахи, а сама вигрібна яма ніколи своєчасно не очищається, через що на подвір`ї його будинку постійно стоїть нестерпний сморід, особливо влітку. До того ж, відкачування відходів з даної вигрібної ями здійснюється сусідом ОСОБА_2 за допомогою насоса на його ж земельну ділянку.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до пункту 1.1. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Згідно пункту 2.21. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною.

Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об`єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується.

Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.

Відповідно до пунктом 2.22. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством.

В умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м. При цьому слід враховувати напрямок схилу ділянки.

Так, згідно відповіді Дубровицької міської ради №І-1274 від 11 жовтня 2021 року з приводу звернення позивача ОСОБА_1 про здійснення перевірки земельної ділянки ОСОБА_2 , при проведенні обстеження даної земельної ділянки у присутності ОСОБА_2 встановлено, що вказаний вигріб, а саме залізобетонні кільця були встановлені способом кільце на кільце без застосування цементно-піщаного розчину. Дані кільця до монтажу не оброблялися водовідштовхуючими та ізолюючими засобами зсередини та ззовні, а монтаж кілець відбувався на непідготовлену, ґрунтову основу та не проводилося бетонування дна споруди. На момент огляду спостерігалось переповнення каналізаційними стоками із будинку згаданої споруди та відчувався стійкий неприємний запах.

Разом з тим, з експертного висновку №001773 д.к./19 від 12 серпня 2019 року (а.с. 26-27) вбачається, що вода питна, згідно відібраних зразків з криниці в АДРЕСА_2 за вмістом нітратів, фізико-хімічними показниками не відповідає встановленим стандартам.

Згідно приписів, які містяться у пункті 3.32. Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12 травня 2010 року № 400, місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.

Відповідно до пункту 3.10. Державних будівельних норм ДБН В.2.5-75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 квітня 2013 року №134, вигріб це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів.

Згідно з пунктом 10.8.4. ДБН В.2.5-75:2013 в районах населених пунктів, в яких відсутні мережі централізованої або децентралізованої господарсько-побутової каналізації, не можна проектувати введення водопроводу у будинок, внутрішньобудинкову та зовнішню каналізацію з подальшим відведенням стічних вод у вигрібні ями. Для окремих одноповерхових і двоповерхових будинків, у яких немає введення водопроводу у будинок, допускається проектувати згідно з ДБН В.2.5-64 люфт-клозети, біотуалети та дворові вбиральні з водонепроникними вигребами.

Відповідно до пункту 3.25а* Державних будівельних норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17 квітня 1992 року № 44 (із змінами і доповненнями), відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Згідно примітки 5 таблиці 3.2а* ДБН 360-92** вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних стоків у ґрунт.

За відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється (п. 3.25б* ДБН 360-92**).

Пунктом 3.26. ДБН 360-92** передбачено, що відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці не ближче 12 м.

Вимоги до санітарного очищення територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного прибирання об`єктів благоустрою та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і поводження з відходами встановлені Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2011 року № 145.

Як стверджує позивач, споруджена відповідачем відкрита вигрібна яма для рідких відходів знаходиться на відстані близько 2 метрів від огорожі його житлового будинку, та на відстані 7 метрів від вікна його літньої кухні.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, розташована на території будинковолодіння відповідача ОСОБА_2 вигрібна яма споруджена з порушенням вимог пунктів 3.25а*, 3.25б*, 3.26.ДБН 360-92**, пункту 10.8.4.ДБН В.2.5-75:2013, пункту 3.32. ДСанПіН 2.2.4-171-10, пунктів 2.21., 2.22. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць.

Таким чином, як встановлено з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 , в порушення вищенаведених норм, спорудив на своїй земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , вигрібну яму, яка не відповідає вимогам державних будівельних норм, санітарних норм та правил.

При цьому, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про усунення вищевказаних порушень (а.с.16-17, 18-19, 21), однак останній від їх отримання відмовлявся, що стверджується наданими позивачем копії довідок працівників зв`язку про причини невручення поштової кореспонденції.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", громадяни зобов`язані піклуватися про своє здоров`я та здоров`я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; виконувати обов`язки, передбачені законодавством про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об`єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об`єктів зобов`язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

За приписами пунктів "а", "в" частини першої статті 15 Закону України "Про відходи" громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані: дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами; виконувати інші обов`язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; рідкі відходи це побутові відходи, що утворюються у будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах.

Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил (ч. 1 ст. 35-1 Закону України "Про відходи").

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України "Про відходи", спори, що виникають у сфері поводження з відходами, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦК України, фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Частиною 2 ст. 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Положення аналогічного змісту містить стаття 41 Конституції України, згідно з частиною сьомою якої, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 ЗК України, використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

У свою чергу, ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 96 ЗК України встановлено обов`язок власників земельних ділянок та землекористувачів додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Частиною 1 ст. 103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Разом з тим, суд враховує положення ст. 76 ЦПК України, в якій зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд враховує, що відповідачем ОСОБА_2 не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо спростування позовних вимог позивача.

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача в користь позивача 992,40 грн. гривень судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду (а. с. 32).

Керуючись ст.ст. 41, 50 Конституції України, ст. ст. 15, 35-1, 44 Закону України "Про відходи", ст.ст. 16, 293, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 1, 91, 96,103, 104, 152 ЗК України, ст. ст. 4,12,13,23,76-78,81,89,141,265,352,354,355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору-Дубровицька міськарада про захистправа власностіта зобов`язаннявчинити певнідії задоволити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_3 , ліквідувати, шляхом засипання, споруджену на земельній ділянці, з кадастровим номером: 5621885900:01:001:0386, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , вигрібну яму.

Стягнути з ОСОБА_2 такористь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок), що був сплачений останнім при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду Рівненської області.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч 1 Розділу ХШ Перехідних ПоложеньЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Отупор К.М.