Постанова

від 21.12.2022 по справі 640/33808/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/33808/20 Суддя першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2020 року Державне підприємство «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» (далі Позивач, ДП «НТЦ «Вуглеінновація») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2019 №0706501213, від 10.07.2020 №0662990411 та від 26.10.2020 №0912330411.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2022 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг у 2014 році виник у ДП «НТЦ «Вуглеінновація» у зв`язку з ненадходженням до бюджету коштів від відокремлених підрозділів підприємства, які перебували на території проведення антитерористичної операції, останній був частково погашений Позивачем станом на 02.12.2014, а іншу частину цього боргу було зобов`язано контролюючий орган списати на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відтак, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийняті без урахування рішення суду про списання податкового боргу, то останні підлягають скасуванню як протиправні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. В основу обґрунтування своїх доводів контролюючим органом покладено висновки актів камеральних перевірок.

Після усунення визначених в ухвалі від 20.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022 було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 02.11.2022.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що працівниками ГУ ДФС у м. Києві у серпні 2019 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ДП «НТЦ «Вуглеінновація» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.

У ході перевірки встановлено порушення ДП «НТЦ «Вуглеінновація» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених п. 57.1 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України, за що п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу передбачена відповідальність.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 07.08.2019 №20041/26-15-12-13-20 (а.с. 9-10).

За наслідками перевірки контролюючим органом 27.08.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0706501213, яким за порушення п. 57.1 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України на підставі ст. 126 останнього до Позивача застосовано штрафні санкції на суму 23 476,65 грн за затримку від 86 до 117 календарних днів граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 20% від 117 383,25 грн (а.с. 7-8).

Крім того, працівниками ГУ ДПС у м. Києві у травні 2020 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ДП «НТЦ «Вуглеінновація» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.

У ході перевірки встановлено порушення ДП «НТЦ «Вуглеінновація» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України, за що п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу передбачена відповідальність.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 28.05.2020 №19657/26-15-04-11-13 (а.с. 13-14).

За наслідками перевірки контролюючим органом 10.07.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0662990411, яким за порушення п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України на підставі ст. 126 останнього до Позивача застосовано штрафні санкції на суму 91 004,60 грн за затримку від 75 до 182 календарних днів граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 20% від 455 023,00 грн (а.с. 11-12).

Також працівниками ГУ ДПС у м. Києві у серпні 2020 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ДП «НТЦ «Вуглеінновація» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.

У ході перевірки встановлено порушення ДП «НТЦ «Вуглеінновація» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України, за що п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу передбачена відповідальність.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 31.08.2020 №28488/26-15-04-11-13 (а.с. 17-18).

За наслідками перевірки контролюючим органом 26.10.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0912330411, яким за порушення п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України на підставі ст. 126 останнього до Позивача застосовано штрафні санкції на суму 64 340,66 грн за затримку від 87 до 128 календарних днів граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 20% від 321 703,30 грн (а.с. 15-16).

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних індивідуальних актів, суд першої інстанції також встановив, що, обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що за вказаними в актах перевірки податковими деклараціями поточні платежі з податку на додану вартість, які здійснило підприємство до бюджету, було зараховано ДПІ у Святошинському районі за попередні податкові періоди в рахунок погашення податкового боргу з цього податку за червень 2014 року.

До податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року було включено показники, надані Відокремленими підрозділами, які знаходилися на території проведення антитерористичної операції, а саме:

- відокремленим підрозділом «Донбаський науково-дослідний і проектно-конструкторський вугільний інститут» ДП «НТЦ «Вуглеінновація» включено до складу податкового зобов`язання з ПДВ суму 84 460,00 грн, а до складу податкового кредиту з ПДВ суму 1 564,00 грн, до сплати в бюджет ПДВ в сумі 82 896,00 грн;

- відокремленим підрозділом «Центральне бюро науково-технічної інформації вугільної промисловості» ДП «НТЦ «Вуглеінновація» включено до складу податкового зобов`язання з ПДВ суму 13 652,00 грн, а до складу податкового кредиту з ПДВ суму 5 026,00 грн, до сплати в бюджет ПДВ в сумі 8 626,00 грн;

- відокремленим підрозділом «Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт» ДП «НТЦ «Вуглеінновація» включено до складу податкового зобов`язання з ПДВ суму 215,00 грн, а до складу податкового кредиту з ПДВ суму 0,00 грн, до сплати в бюджет ПДВ в сумі 215,00 грн.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції із змісту пояснень Позивача, кошти для сплати податку на додану вартість у зазначених сумах в бюджет від відокремлених підрозділів підприємства не надійшли.

ДП «НТЦ «Вуглеінновація» звернулося до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві із заявою від 04.11.2014 № 01-245, в якій просило списати безнадійний податковий борг в розмірі 107 933,63 грн, визначений податковою вимогою № 2204-25 від 03.10.2014, до якої були додані копії сертифікатів Торгово-промислової палати України (а.с. 20).

Листом від 28.11.2014 № 3487/10/26-57-25-01-33 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві повідомлено Позивача, що станом на 28.11.2014 згідно даних ІС «Податковий борг» податковий борг у ДП НТЦ «Вуглеінновація» не обліковується, а відтак у ДПІ немає підстав для здійснення списання податкового боргу ДП НТЦ «Вуглеінновація» (а.с. 21).

Водночас, як зазначив Позивач, встановлено судом першої інстанції, а також підтверджується відомостями наданої на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції інтегрованої картки (а.с. 124-193), ним за рахунок власних коштів було частково погашено вищевказаний податковий борг і станом на 02.12.2014 податковий борг з ПДВ склав 75 409,95 грн.

Як свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкову вимогу форми «Ю» від 02.12.2014 № 2759-25, за якою сума податкового боргу склала 75 409,95 грн (а.с. 22).

У свою чергу, ДП НТЦ «Вуглеінновація» вдруге звернулося до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві із заявою № 01-278 від 11.12.2014, в якій просило списати безнадійний податковий борг в розмірі 75 409,95 грн, визначений податковою вимогою від 02.12.2014 № 2759-25 (а.с. 23).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2017 у справі № 826/9302/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, позов ДП «НТЦ «Вуглеінновація» задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що полягає у ненаданні відповіді на заяву №01-278 від 11 грудня 2014 року про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 75 409,95 грн;

- зобов`язано Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти рішення про списання за заявою № 01-278 від 11 грудня 2014 року безнадійного податкового боргу ДП «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» з податку на додану вартість в розмірі 75 409,95 грн.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 36, 38, 54, 57, 101, 126, 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України), прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки Відповідачем безпідставно зараховувалися платежі Позивача з податку на додану вартість в якості погашення податкового боргу, який рішенням суду, яке набрало законної сили, визнаний безнадійним.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписи п. 49.1, абз. 1 п. 49.2 ст. 49 ПК України визначають, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У свою чергу, пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріали справи свідчать, що податковий борг виник у Позивача на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 21.07.2014 №9041902995. При цьому, як свідчать відомості наданої на вимогу суду апеляційної інстанції інтегрованої картки платника (а.с. 124-193), сплачені ДП «НТЦ «Вуглеінновація» у період з 30.07.2014 кошти спрямовувалися контролюючим органом в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу, що виник на підставі згаданої податкової декларації.

У розрізі наведеного судова колегія звертає увагу, що згідно п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п. 31.3 ст. 31 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені податковим законодавством строки сплату узгодженого грошового зобов`язання, невиконання якого має своїм наслідком притягнення до відповідальності за п. 126.1 ст. 126 ПК України.

У свою чергу, за правилами п. 87.9 ст. 87 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 131.2 ст. 131 ПК при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв`язку дає підстави для висновку, що у разі якщо у платника податків є податковий борг незалежно від визначеного платником податків призначення платежу при сплаті сум податкових зобов`язань (як при своєчасній, так і при несвоєчасній сплаті) контролюючий орган зобов`язаний зарахувати платежі в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення в порядку, відповідно до якого в першу чергу погашається податкове зобов`язання, а далі штрафи і пеня).

Відтак, наявність у ДП «НТЦ «Вуглеінновація» податкового боргу породжувала виникнення у ГУ ДПС у м. Києві обов`язку із зарахування платежів спочатку в рахунок його погашення згідно з черговістю його виникнення, а лише потім у рахунок сплати поточних грошових зобов`язань.

При цьому твердження Позивача, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що податковий борг в сумі 75 409,95 грн, який обліковувався станом на 02.12.2014, є безнадійним за рішенням суду у справі №826/9302/17, яке набрало законної сили, а відтак Відповідач безпідставно спрямовував кошти в рахунок його погашення, судовою колегією оцінюється критично.

Так, відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно п. 101.5 ст. 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм списання безнадійного податкового боргу на час виникнення спірних правовідносин було визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі Порядок №577).

Розділом IV цього Порядку регламентовано передумови прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу, пунктом 4.2 якого передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення (п. 4.5 розд. VI Порядку №577).

Отже, документом, який підтверджує ухвалення податковим органом акту про списання безнадійного податкового боргу, є відповідне рішення. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що попри рішення суду у справі №826/9302/17, яке на час проведення камеральних перевірок набрало законної сили, Відповідачем на виконання цього судового акту було прийнято рішення про списання безнадійного податкового боргу. Крім того, судом першої інстанції було залишено поза увагою, що постановою Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №826/9302/17 було частково задоволено касаційну скаргу ДПС у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відтак, на час вирішення цього спору судом першої інстанції були відсутні підстави з посиланням на рішення суду у справі №826/9302/17 стверджувати, що податковий борг ДП «НТЦ «Вуглеінновація», який обліковувався станом на 02.12.2014, був безнадійним, а оскаржувані у межах справи №640/33808/20 податкові повідомлення-рішення протиправними з підстав, визначених у позовній заяві.

Крім іншого, судова колегія зауважує, що Окружним адміністративним судом міста Києва не було враховано, що податкові повідомлення-рішення від 10.07.2020 №0662990411 та від 26.10.2020 №0912330411 прийняті не лише у зв`язку з несвоєчасною сплатою Позивачем самостійно визначених сум податку на додану вартість, а й внаслідок несвоєчасної сплати останнім зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 17.03.2020 №0289790411 (а.с. 209-210), доказів оскарження якого в установленому законом порядку матеріали справи не містять, у той час як зобов`язання за ним є узгодженими.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про помилковість позиції суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених з окреслених вище підстав позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять доказів як прийняття контролюючим органом рішення про списання безнадійного податкового боргу, так і доказів скасування у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 17.03.2020 №0289790411.

При цьому судова колегія звертає увагу, що будь-яких інших аргументів щодо неправомірності спірних індивідуальних актів, а також щодо неправильності обчислення штрафних санкцій чи періоду несвоєчасної сплати зобов`язань або порушення порядку зарахування сплачених коштів, ДП «НТЦ «Вуглеінновація» серед підстав позову не наведено.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище наявність правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на відсутність доказів прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу, судова колегія приходить до висновку про помилковість твердження Окружного адміністративного суду міста Києва про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідачА.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено та підписано 21 грудня 2022 року.