Постанова

від 21.12.2022 по справі 320/10807/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10807/21 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від "31" грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо порушення строків розгляду клопотання ОСОБА_1 № 546/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

- зобов`язати Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії клопотання ОСОБА_1 № 546/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Позов обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо не розгляду у місячний термін клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 0,01 га для будівництва індивідуальних гаражів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від "31" грудня 2021 р. позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на момент звернення позивача до суду, рішення Київської міської ради за результатами розгляду клопотання позивача не прийнято. Лист Департаменту відповідача від 26.08.2021 не можна вважати рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважений лише на підготовку проекту відповідного рішення щодо відведення земельних ділянок в установленому законом порядку, а не на прийняття кінцевого рішення за наслідком розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його оформлення у вигляді листа. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягала у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.07.2021 про відведення у власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів.

Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що 09.12.2021 Київською міською радою прийнято рішення №3787/3828 про «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність на бульв. Перова у Дніпровському районі міста Києва». Отже, на момент винесення рішення у справі був відсутній предмет спору, оскільки вимоги позивача у справі були виконанні в повному обсязі до прийняття судом рішення у справі.

Також скаржник, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.08.2019 у справі № 420/5288/18, зазначає, що не прийняття Київською міською радою рішення в місячний термін про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою не порушує права, оскільки позивач не був позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу. Тобто, у даній справі права позивача не порушені, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 , виданим органом 3228 від 17.01.2019. Також позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 від 28.11.2019.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача адвокат Романюк І.М. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із клопотанням від 27.07.2021, в якому просив передати у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:169:0031 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

До заяви позивачем додані: копія паспорту та коду; графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування ділянки; копія посвідчення учасника бойових дій; повноваження представника.

Станом на дату звернення до суду з цим позовом, Київською міською радою на чергову сесії міської ради клопотання позивача не виносилось і не розглядалось.

Листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 26.08.2021 №0570202/3-23225, позивача повідомлено, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання доручення міського голови Кличка В.В. розглянуто клопотання позивача та повідомлено про те, що, на цей час набуття права на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим рішенням Київради від 20.04.2017 № 241/2463 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 2.4 Порядку клопотання направлено до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно статті 116 Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац перший частини першої). Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта).

Статтею 118 Земельного кодексу встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац другий частини сьомої). У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абзац третій частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята). Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята). У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята).

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17 зазначив, що для порівняння, у ч. 9 статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням від 27.07.2021 про передачу у приватну власність земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва, із долученням до клопотання передбачених статтею 118 Земельного кодексу додатків у вигляді графічних матеріалів з бажаним місцем розташування земельної ділянки.

У силу положень статті 118 Земельного кодексу, відповідач зобов`язаний був розглянути зазначене клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено права суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №545/808/17.

Втім, як убачається з листа Департаменту земельних ресурсів від 26.08.2021 №0570202/3-23225, позивача повідомлено, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання доручення міського голови Кличка В.В. розглянуто клопотання позивача та повідомлено про те, що, на цей час набуття права на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим рішенням Київради від 20.04.2017 № 241/2463 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 2.4 Порядку клопотання направлено до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради.

Положеннями п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

За приписами ч. 5 ст. 60 вказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Стаття 59 цього Закону визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 22 Закону України від 15.01.1999 №401-XIV "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

З огляду на зазначені норми, суд першої інстанції правильно зазначив, що питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Київська міська рада.

Порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності врегульовано Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, що затверджений рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463 (далі - Порядок).

У пункті 2.1 Порядку встановлено, що зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв`язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів.

Згідно з пунктом 2.5 Порядку Департамент земельних ресурсів, керуючись даними міського земельного кадастру, містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру, аналізує подані матеріали клопотання на відповідність меж земельної ділянки, її заявленого функціонального призначення даним містобудівного кадастру та протягом не більше семи робочих днів готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає до секретаріату Київської міської ради у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради. Пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради обов`язково має містити інформацію щодо: правового статусу земельної ділянки;- правового статусу об`єкта нерухомого майна (за наявності); особи заявника та іншу наявну інформацію, що має значення для прийняття рішення Київської міської ради.

До справи-клопотання обов`язково додаються: витяг з містобудівного кадастру та чергового кадастрового плану з ПК "Кадастр" про земельну ділянку; матеріали супутникової зйомки земельної ділянки, зробленої не пізніше ніж за один рік до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради; матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради (за наявності), або на вимогу депутатів Київської міської ради.

Департамент земельних ресурсів несе відповідальність за достовірність і повноту інформації, зазначеної вище.

Станом на момент звернення позивача до суду, рішення Київської міської ради за результатами розгляду клопотання позивача не прийнято.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що лист Департаменту відповідача від 26.08.2021 не можна вважати рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, оскільки Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважений лише на підготовку проекту відповідного рішення щодо відведення земельних ділянок в установленому законом порядку, а не на прийняття кінцевого рішення за наслідком розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його оформлення у вигляді листа.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягала в неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.07.2021 про відведення у власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів. Відповідно, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Київської міської ради розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії Київської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 27.07.2021 про відведення у власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів та прийняти відповідне рішення згідно із ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

Доводи скаржника про те, що на момент ухвалення рішення у цій справі був відсутній предмет спору, оскільки вимоги позивача у справі були виконанні в повному обсязі до прийняття судом рішення у справі, тобто 09.12.2021 Київською міською радою прийнято рішення №3787/3828 про «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність на бульв. Перова у Дніпровському районі міста Києва», колегія суддів відхиляє, оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами відповідне рішення відповідачем не прийнято, що зумовило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази про те, що сторони у справі станом на час вирішення справи в суді першої інстанції досягли примирення, або доказів визнання позову відповідачем.

Доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача також не містять обґрунтувань для закриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 238 КАС України.

Що стосується доводів скаржника про те, що не прийняття Київською міською радою рішення в місячний термін про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою не порушує права позивача, оскільки останній не був позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, то колегія суддів їх також відхиляє, з огляду на таке.

Зазначаючи такі доводи, скаржник посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.08.2019 у справі № 420/5288/18.

Верховний Суд у вказаній постанові дійшов таких висновків:

«У разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З метою ефективного захисту прав людини у сфері земельних правовідносин та усунення необґрунтованих перешкод, Суд вважає, що зазначений підхід повинен застосовуватися і у випадку ухвалення протиправного рішення у вигляді незаконної відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Оскільки ГУ Держгеокадастру не прийняло жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1, а лише надіслало позивачу лист, у якому повідомило про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки державної власності у користування, суд касаційної інстанції не входить в обговорення вказаних у цьому листі відповідача підстав, оскільки такий документ не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відтак не може бути предметом судового розгляду.

В контексті вказаного, Верховний Суд зазначає, що відповідач, у даному випадку, не вчиняв дій щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, натомість допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з передбачених статтею 118 ЗК України рішень».

Отже, за результатами вирішення справи № 420/5288/18 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не вчиняв дій щодо відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, тобто не ухвалював будь-якого рішення, то відповідач допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з передбачених статтею 118 ЗК України рішень.

Наведені обставини у справі № 420/5288/18 та висновки Верховного Суду повністю підтверджують правильність висновків суду першої інстанції у справі, яка розглядається, про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягала в неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.07.2021 про відведення у власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів.

Тож, доводи скаржника про відсутність обставин, які порушують права позивача, не знайшли своє підтвердження.

Щодо посилання скаржника на висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 23.02.2016 у справі № 367/5644/15-а (К/800/2736/16), суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не Вищого адміністративного суду України, тому таке посилання скаржника суд апеляційної інстанції відхиляє.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі №580/388/21.

Проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від "31" грудня 2021 р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 21 грудня 2022 року.

Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків