Постанова

від 20.12.2022 по справі 712/8673/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1459/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/8673/21 Категорія: 301030000 Марцішевська О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Зінченко Ю.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача адвокат Яценко Олександр Сергійович;

відповідач реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олег Миколайович;

третя особа приватне підприємство «Памір-А»;

представник третьої особи адвокат Потапенко Сергій Володимирович;

особа, яка подала апеляційну скаргу представник позивача адвокат Яценко Олександр Сергійович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яценка Олександра Сергійовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-ГАРАНТ» Бойка Олега Миколайовича, третя особа приватне підприємство «ПАМІР-А» про скасування рішень реєстратора про державну реєстрацію прав та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він до 06 серпня 2018 року був власником комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1287,6 кв.м.

На початку серпня 2018 року позивач дізнався, що на підставі рішення про реєстрацію речових прав та їх обтяжень (індексні номери 42435809 та 42437678 від 08 серпня 2018 року) реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олег Миколайович припинив право власності позивача та зареєстрував за приватним підприємством «Памір-А» право власності на вищезазначений комплекс (номер запису про право власності 27392275). Підставою реєстрації права власності за ПП «Памір-А» вказано іпотечний договір №31/Zкіп серія та номер 21563 від 29 грудня 2005 року.

Позивач вказував, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірний комплекс, за реєстраційним номером 3898996 від 17 жовтня 2006 року Першою Черкаською державною нотаріальною конторою на підставі постанови ДВС у Черкаському районі № АА302235 від 11 жовтня 2006 року було накладено арешт.

Крім того, за реєстраційними номерами 8707886, 8708058, 8708092, 8708131, 8708155, 8708183, 8708210, 8708236, 8708273, 8708304, 8708349, 8708379, 8708395 від 12 травня 2009 року Першою Черкаською державною нотаріальною конторою згідно ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 травня 2009 року на указаний комплекс також був накладений арешт. У відповідності до постанови від 18 червня 2018 року по ВП №34761561 головним державним виконавцем Соснівського ВДВС міста Черкаси накладено арешт на спірне нерухоме майно.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2018 року у справі № 712/8659/18 вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на даний комплекс, а саме заборонено вчинення дій щодо внесення змін, перереєстрації, проведення інших реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого щодо комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, на момент прийняття відповідачем оскаржуваних рішень існувала низка обтяжень на спірне нерухоме майно.

Позивач вважав, що станом на час прийняття оскаржуваних рішень відповідач не мав права здійснювати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, у зв`язку із накладенням на це майно численних заборон. Таким чином, оскаржувані рішення є незаконними.

Позивач просив суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойка Олега Миколайовича індексний номер 42435809 від 08 серпня 2018 року про припинення права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1287,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616971971101; 2) визнати незаконним та скасувати рішення реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойка Олега Миколайовича індексний номер 42437678 від 08 серпня 2018 року про набуття Приватним підприємством «Памір-А» права власності на нерухоме майно комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1287,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616971971101; 3) визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1287,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616971971101.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 вересня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що власник вказаного об`єкта нерухомого був залучений позивачем до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог, що не відповідає його процесуальному статусу як учасника спірного матеріального правовідношення, виходячи із змісту встановлених судом обставин, та виходячи із змісту позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник позивача адвокат Яценко О.С. подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 вересня 2022 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі вказує, що позов не стосується правовідносин позивача з третьою особою, а з огляду на незаконність реєстраційних дій, а саме порушення вимог чинного законодавства щодо процедури їх проведення, порушення прав позивача відбулося саме реєстратором, тому, враховуючи підстави та предмет спору належним відповідачем є саме реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко О.М.

На думку апелянта, висновки суду першої інстанції про те, що спір існує між позивачем та третьою особою і стосується права власності на нерухоме майно є помилковим, оскільки основними вимогами позивача є визнання незаконними та скасування рішень реєстратора, а вимога про визнання права власності є похідною від основних та є лише результатом їх задоволення.

Приватне підприємство «Памір-А» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує на законність рішення суду першої інстанції, постановлення його з дотриманням приписів процесуального права, повним аналізом обставин та вірним застосуванням норм матеріального права. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ОСОБА_1 адвокат Яценко О.С. подав відповідь на відзив третьої особи, вказуючи на те, що апеляційна скарга позивача є цілком обґрунтованою, а положення відзиву третьої особи не заслуговують на увагу.

Реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко О.М., належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, що відповідно до статті 372 ЦПК не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 132130149 від 25.07 2018 року (а.с. 11-19 т 1) ОСОБА_1 є власником комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1287,6 кв. м, до складу якого входять: цех залізобетонних виробів з прибудовами (літери та номери за планом земельної ділянки: «Ф», «Ф1», «Ф2», «ФЗ», «Ф4», «МЗ») 1211,1 кв. м, вагова (літери та номери за планом земельної ділянки: «Ч», «Ч1», 15,4 кв. м, навіс (літери та номери за планом земельної ділянки «X»), підземна галерея (літери та номери за планом земельної ділянки «XІ»), бомбосховище (літери та номери за планом земельної ділянки «Ц»), вбиральня (літери та номери за планом земельної ділянки «Ю»), адмінбудівля (літери та номери за планом земельної ділянки «ПІ», «І») 26,6 кв. м, трансформаторна (літери та номери за планом земельної ділянки «ТІ»), 34,5 кв. м, полігон з пропарювальними камерами № 1 (літери та номери за планом земельної ділянки 2, 3), похила галерея (літери та номери за планом земельної ділянки III), вапногасильна (літери та номери за планом земельної ділянки V), замощення (літери та номери за планом земельної ділянки 1), огорожа (далі по тексту комплекс у відповідних відмінках).

29 грудня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Юрата» в особі директора Климюка Ю. І. уклало із ТОВ «Український промисловий банк» кредитний договір № 31/К-05.

На виконання пункту 3.1, 3.2 кредитного договору № 31/К-05 29 грудня 2005 року позивач як майновий поручитель за ТОВ «Юрата» уклав із ТОВ «Український промисловий банк» договір іпотеки № 31/ZKin-05, за яким передав належний йому комплекс в іпотеку з метою забезпечення повернення кредитних ресурсів за вищевказаним кредитним договором, процентів, комісійної винагороди, неустойки, витрат в утримання, страхування предмета іпотеки (пункт 1.1 договору іпотеки).

02 липня 2010 року ТОВ «Український промисловий банк» та Акціонерне товариство (далі АТ) «Дельта банк» уклали договір про передачу активів у рахунок погашення заборгованості, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є. та зареєстрований у реєстрі за № 2263, за яким право вимоги за кредитним договором № 31/К-05 від 29 грудня 2005 року перейшло від ТОВ «Український промисловий банк» до АТ «Дельта банк».

05 квітня 2018 року ОСОБА_1 отримав вимогу від ПП «ПАМІР-А», в якій було вказано, що 22 березня 2018 року ПП «ПАМІР-А» на підставі договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22 березня 2018 року набуло права вимоги до нього та висунуло вимогу протягом 30 календарних днів достроково виконати боргові зобов`язання у повному обсязі (на суму 1 507 297 грн), а у разі невиконання вимоги попередило про те, що ПП «ПAMIP-A» в порядку статті 37 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» зверне стягнення на предмет іпотеки.

09 серпня 2018 року на підставі рішення про реєстрацію речових прав та їх обтяжень (індексний номер 42435809 та 42437678 від 6 серпня 2018 року) реєстратор зареєстрував право власності (номер запису про право власності 27392275) на комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1287,6 кв.м за ПП «ПАМІРА-А», що зареєстроване за адресою: м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 8.

Постановою Великої Палати від 09 жовтня 2019 року у справі № 2340/3219/18 скасовані рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року. Провадження у справі № 2340/3219/18 за позовом ОСОБА_1 до реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «ДОБРОБУТ-ГАРАНТ» Бойка Олега Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Приватне підприємство «ПАМІР-А», про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності закрито. Судом касаційної інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням умов цивільно-правового договору, а тому спір не є публічно-правовим, основується на договірних відносинах і має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою позивача.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 369/5531/20.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , дійшов правильних висновків про те, що фактично спір у даній справі стосується права власності на комплекс об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . ПП «ПAMIP-A», як власник вказаного об`єкта нерухомого майна, було залучено позивачем до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог, що не відповідає його процесуальному статусу як учасника спірного матеріального правовідношення.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18 червня 2018 року у справі № 924/478/18, спір про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача особою, за якою зареєстровано право власності на ці об`єкти нерухомого майна. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04 квітня 2018 року (справа № 817/1048/16) та від 18 квітня 2018 року (справа № 804/1001/16) зробила висновок про те, що у спорах про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно незалежно від того, чи порушує позивач питання правомірності здійснення реєстраційної дії, вирішення такого спору в будь-якому разі вплине на майнові права тієї особи, щодо прав якої здійснено оспорюваний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 2340/3219/18, однак не була врахована ОСОБА_1 при зверненні до суду в порядку цивільного судочинства з даним позовом.

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 357/7734/18 (провадження № 61-19170св19) зазначено, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги адвоката Яценка О.С. про те, що належним відповідачем у справі є державний реєстратор, є необґрунтованими.

Щодо викладених у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 209/1050/21 правових висновків, на необхідність застосування яких посилається апелянт, то у даних постановах зазначено інші обставини, ніж у справі, що переглядається апеляційним судом, тому вони не підлягають до застосування.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та їм надана відповідна правова оцінка, з якою погоджується апеляційний суд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке зміні чи скасуванню не підлягає, тому колегія суддів апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яценка Олександра Сергійовича залишає без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 вересня 2022 року - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яценка Олександра Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 22 грудня 2022 року

Судді