печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35523/22-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/27183/19-к від 30.05.2019 у кримінальному провадженні № 42018101060000202 від 11.10.2018,-
ВСТАНОВИВ:
08.12.2022 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/27183/19-к від 30.05.2019 у кримінальному провадженні № 42018101060000202 від 11.10.2018.
Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 42018101060000202, відомості про яке внесено до ЄРДР 11.10.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019 (справа № 757/27183/19-к), накладено арешт на ряд об`єктів нерухомого майна, зокрема на гаражний бокс № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1572432380000), який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 і розташовано на території гаражного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів та стоянок «Совки-1» за адресою: АДРЕСА_1 . (в ухвалі про накладення арешту від 30.05.2019 в переліку об`єктів значиться під № 71).
На даний момент збереження арешту майна ОСОБА_4 є недоцільним, оскільки обставини на які посилався прокурор у своєму клопотанні не підтвердилися, а внаслідок тривалого арешту майна ОСОБА_4 , порушуються його конституційні права, зокрема право вільного володіння своїм майном.
Фактичні дані, які свідчать про законність володіння ОСОБА_4 гаражним боксом № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1572432380000) вбачаються з наступного:
- Земельну ділянку під будівництво гаражного кооперативу «Совки - 1» відведено ще 27.04.2000 на підставі Рішення № 111/832 Київської міської Ради (VII сесія XXIII скликання);
- Державний акт на право постійного користування землею кооперативу «Совки - 1» виданий 08.10.2001.
- Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 10.10.1997, Гаражно-Будівельний кооператив «Совки -1» зареєстроване як споживче товариство (код ЄДРПОУ 22906787);
- Відповідно до списку членів гаражного кооперативу «Совки - 1», ОСОБА_4 є членом даного кооперативу.
- Згідно довідки № 8/18 від 10.02.2018, ОСОБА_4 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК «Совки - 1», який введено в експлуатацію 20.09.2002 і він є його первинним власником.
В той же час, звертаючись до державного реєстратора для реєстрації права власності на гараж, ОСОБА_4 не був обізнаний про те, що реєстратор незаконно володіє ключем доступу до реєстру прав на нерухоме майно і поряд з реєстрацією добросовісного набуття права власності громадянами нерухомого майна, також реєструє незаконні правочини, що і стало причиною відкриття даного кримінального провадження, про що ОСОБА_4 дізнався від слідчого.
З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_4 набув право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 не на підставі протиправних дій вчинених шахрайським шляхом та не в результаті вчинення кримінальною правопорушення, а у зв`язку з тим, що побудував гаражний бокс господарчим способом ще в 2002 році, є членом гаражного кооперативу «Совки - 1», а тому є добросовісним набувачем такого майна. Внесення відповідних відомостей до реєстру речових прав на нерухоме майно виконано в 2018 році через те, що на момент будівництва гаража в 2002 році, Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не існувало.
Представник володільців майна в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Адвокатом ОСОБА_3 через канцелярію суду було подано заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Представник Печерської окружної прокуратури міста Києва в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чим, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, заяву прокурор, приходить до наступного.
Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 42018101060000202, відомості про яке внесено до ЄРДР 11.10.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019 (справа № 757/27183/19-к), накладено арешт на ряд об`єктів нерухомого майна, зокрема на гаражний бокс № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1572432380000), який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 і розташовано на території гаражного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів та стоянок «Совки-1» за адресою: АДРЕСА_1. (в ухвалі про накладення арешту від 30.05.2019 в переліку об`єктів значиться під № 71).
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Протягом досудового розслідування не встановлено, що гаражний бокс, на який накладено арешт є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.
Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на гаражний бокс, який належить ОСОБА_4 .
Проте, за встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить ОСОБА_4 не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, земельна ділянка, не набута кримінально протиправним шляхом.
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна, накладеного на гаражний бокс, що належать ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/27183/19-к від 30.05.2019 у кримінальному провадженні № 42018101060000202 від 11.10.2018 - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/27183/19-к від 30.05.2019 у кримінальному провадженні № 42018101060000202 від 11.10.2018, на майно, а саме: гаражний бокс № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1572432380000), що розташований у гаражному кооперативі «Совки - 1» за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_2 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2022 |
Оприлюднено | 27.12.2022 |
Номер документу | 108022296 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Бусик О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні