Рішення

від 12.12.2022 по справі 908/101/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/15/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2022 Справа № 908/101/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (адреса для листування: вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15, м. Київ, 04080; юридична адреса: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 36799749)

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Глобал Плюс (вул. Волгоградська, буд. 26-А, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 39335937)

До відповідача-2: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №015/11204/311327 від 23.03.2016 на загальну суму 1 361 402,16 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Слостін А.Г., довіреність № 16 від 16.12.2021, свідоцтво ПТ № 1822 від 08.08.2017, адвокат;

від відповідача -1: не з`явився;

від відповідача -2: не з`явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

10.01.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал № 58540 від 30.12.2021 (вх. № 106/08-07/22 від 10.01.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Глобал Плюс та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту № 015/11204/311327 від 23.03.2016 на загальну суму 1 361 402,16 грн.

10.01.2022 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/101/22 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.01.2022 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі № 908/101/22 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.02.2022 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам подати усі наявні докази, які стосуються предмету спору.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Враховуючи те, що підготовче засідання у передбачений ст. 177 ГПК України строк не відбулось, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, належної підготовки справи до розгляду по суті, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2022 № 908/101/22 відкладено підготовче засідання до закінчення воєнного стану в Україні.

У п. 2 вищевказаної ухвали зазначено, що дату та час підготовчого засідання визначити відповідною ухвалою суду після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.

15.08.2022 Верховна Рада України прийняла за основу і в цілому проект Закону про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство.

Ухвалою суду від 04.10.2022 № 908/101/22 підготовче засідання призначено на 24.10.2022 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 24.10.2022 № 908/101/22 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 14.11.2022 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Запропоновано відповідачам 1 та 2 виконати вимоги ухвал суду від 28.01.2022 та 04.10.2022.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.11.2022 № 908/101/22 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.12.2022 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, задоволено усне клопотання представника позивача про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 12.12.2022 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 та ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 19.12.2022 здійснювалось поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon.

У судовому засіданні 12.12.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги зазначивши, що 23.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Глобал Плюс» (позичальник) та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) укладено договір про надання овердрафту № 015/11204/311327, відповідно до якого кредитор на умовах договору надав позичальнику протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту в межах поточного ліміту. На виконання умов кредитного договору, 23.03.2016 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та поручителем - ОСОБА_1 укладено відповідний договір поруки № 015/11204/311327/1П, за умовами якого відповідач-2 зобов`язався відповідати перед банком солідарно з відповідачем-1 за виконання останнім своїх зобов`язань за кредитним договором. Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитні кошти відповідно до кредитного договору у розмірі 600 000,00 грн. Однак, позичальник свої обов`язки за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів не виконав, у зв`язку із чим у ТОВ «Агро Глобал Плюс» виникла заборгованість. 26.06.2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-9, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»/Банк відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором, що укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Агро Глобал Плюс», у зв`язку з чим ТОВ «Вердикт Капітал» наділений правом грошової вимоги до відповідачів. В порушення умов договору про надання овердрафту, відповідач-1 свої зобов`язання щодо погашення овердрафту/кредитної заборгованості, сплати процентів за користування овердрафтом та комісії не здійснив, внаслідок чого станом на 02.12.2021 включно у відповідача-1 виникла заборгованість на загальну суму 1 361 402,16 грн., з яких: заборгованість за кредитом 600 000,00 грн., заборгованість за відсотками за період з 27.06.2019 по 02.12.2021 670 658,85 грн., індекс інфляції за період з липня 2019 по жовтень 2021 включно 86 133,51 грн. та пеня 4 609,80 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 заборгованість на загальну суму 1 361 402,16 грн. Також, позивачем заявлено до стягнення витрати на правову допомогу на послуги адвоката у розмірі 9 000,00 грн.

Представники відповідачів 1 та 2 у жодне судове засідання як на стадії підготовчого провадження так і під час розгляду справи по суті вкотре не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Станом на 12.12.2022 документи запропоновані ухвалами відповідачами-1 та 2 до суду не направлені. Про дату, час та місце призначених судових засідань були повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адреси відповідних ухвал суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноважених представників відповідачів 1 та 2 або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

До Господарського суду Запорізької області повернулась копії ухвал суду від 28.01.2022 про відкриття провадження у справі № 908/101/22, від 11.03.2022, 04.10.2022 та від 24.10.2022, які направлені на адресу реєстрації ТОВ Агро Глобал Плюс (код ЄДРПОУ 39335937): вул. Волгоградська, буд. 26-А, м. Запоріжжя, 69035 з зазначенням АТ Укрпошта причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» та які направлені на адреси ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ): адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 з зазначенням АТ Укрпошта причини повернення «за закінченням терміну зберігання»

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі №910/15442/17).

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

12.12.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Глобал Плюс» (позичальник) та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) укладено договір про надання овердрафту № 015/11204/311327 (кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кредитор на умовах договору надає позичальнику протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту в межах поточного ліміту.

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується використовувати овердрафт за цільовим призначенням вказаним в п. 1.9. договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт/кредитну заборгованість, сплатити проценти за користування овердрафту/кредитною заборгованістю та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором, у строки передбачені договором але не пізніше дати закінчення строку овердрафту.

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено максимальний ліміт за договором, який складає 600 000,00 грн.

Пунктом 1.4. кредитного договору сторони погодили, що на дату кладення договору поточний ліміт складає 200 000,00 грн. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 70% від середньомісячних надходжень за останні три календарних місяці на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора. При цьому розрахунок середньомісячних надходжень здійснюється відповідно до пункту 2.4. договору. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 2 договору.

Розділом «визначення термінів» передбачено, що: дата закінчення строку доступності овердрафту - 22.03.2019 року включно або інший передостанній день дати закінчення строку овердрафту; строк доступності овердрафту - період часу, протягом якого позичальник має право здійснювати платежі з поточного рахунку в межах поточного ліміту; дата закінчення строку овердрафту - 23.03.2019 року або інший останній день погашення заборгованості за договором (погашення овердрафту/кредитної заборгованості, сплати процентів за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю, комісій, пені, штрафів та інших передбачених договором платежів у т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору та/або договорів забезпечення).

У пунктах 4.1 та 4.2 кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка за користування овердрафтом становить 23 % річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів згідно підстав, зазначених в підпунктах 8.2.1-8.2.7 пункту 8.2 договору, в порядку, передбаченому пунктом 8.3 договору, з дати скасування лімітів - процентна ставка становить 40 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Нарахування процентів за овердрафтом здійснюється щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом протягом всього строку наявності безперервного дебетового сальдо.

Пунктом 3.1.1 кредитного договору передбачено, що виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між кредитором та ОСОБА_1 (поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі кредитного договору.

На виконання означених умов кредитного договору, 23.03.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та поручителем - ОСОБА_1 укладено відповідний договір поруки № 015/11204/311327/П (договір поруки), за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки, у випадку повного чи часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного чи часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

Пунктом 2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.

Згідно з пунктом 7.2 договору поруки, останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Порука, встановлена договором, припиняється через 96 місяців від дня закінчення строку/настання терміну виконання забезпеченого зобов`язання.

На виконання умов договору про надання овердрафту № 015/11204/311327, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ТОВ «Агро Глобал Плюс» кредитні кошти у розмірі 600 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 42-69).

15.03.2017 між кредитором та поручителем укладено додаткову угоду № 1 від 15.03.2017 до договору поруки № 015/11204/311327/П від 23.03.2016, якою з 15.03.2017 змінили зміст п. 1.1. договору поруки, а саме: 1.1. поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позивальник зобов`язаний: 1.1.1. повернути кредит в розмірі 600 000,00 грн.

В порушення умов договору, ТОВ «Агро Глобал Плюс» свої обов`язки щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів не виконало, у зв`язку із чим станом на 26.06.2019 розмір заборгованості відповідача-1 становить 690 063,17 грн., з яких:

- 600 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 85 453,37 грн. заборгованість по відсотках;

- 4 609,17 грн. пеня.

26.06.2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та ТОВ «Вердикт Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-9, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»/Банк відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором, що укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Агро Глобал Плюс».

Відповідно до п. 2.6. договору, відступлення права вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

Пунктом 2.7. договору відступлення передбачено, що протягом 10 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за цим договором первісний кредитор здійснює розсилку повідомлень боржникам та поручителям про відступлення новому кредитору прав вимоги, підготовлені за формою згідно з додатком № 3, 3-1 до цього договору.

Сплата ціни відступлення підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26.06.2019 на загальну суму 2 254 957,83 грн.

Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» втратив такі права.

Отже, на момент подання даної позовної заяви право вимоги за вказаними вище кредитним договором та договорами забезпечення перейшло від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Вердикт Капітал».

09.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» на адреси ТОВ «Агро Глобал Плюс» та ОСОБА_1 надіслані повідомлення-вимоги № 879-12/21 та № 880-12/21 відповідно, в яких кредитор повідомив про відступлення права вимоги та пропозицію виконати взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, однак, зазначені вимогм залишені відповідачами-1 та 2 без відповіді задоволення (а.с. 91-97).

В порушення умов договору про надання овердрафту відповідачами 1 та 2 заборгованість не погашена, сума кредиту та відсотків не сплачена.

Таким чином, предметом розгляду справи є солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Глобал Плюс» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал заборгованості за договором про надання овердрафту № 015/11204/311327 від 23.03.2016 на загальну суму 1 361 402,16 грн., з яких: заборгованість за кредитом 600 000,00 грн., заборгованість за відсотками за період з 27.06.2019 по 02.12.2021 670 658,85 грн., індекс інфляції за період з липня 2019 по жовтень 2021 включно 86 133,51 грн. та пеня 4 609,80 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК Украйни, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Матеріалами справи та умовами Договору відступлення права вимоги, а також доказами виконання умов цього Договору (докази внесення сплати ціни Договору та реєстр боржників № 114/2-9 від 26.06.2019) підтверджується набуття позивачем прав вимоги за договором про надання овердрафту № 015/11204/311327 від 23.03.2016 та договором поруки № 015/11204/311327/П від 23.03.2016, які були укладені Банком з відповідачами 1 та 2 в обсязі та на умовах на момент переходу та отримання цих прав.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачі 1 та 2 доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № 015/11204/311327 від 23.03.2016 в повному обсязі або частково суду не надали.

Згідно з ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши надані позивачем розрахунки судом встановлено, що обчислення простроченої кредитної заборгованості, нарахування відсотків за користування кредитом, пені та інфляційних витрат за невиконання відповідачами 1 та 2 умов договору позивачем здійснено вірно, у відповідності до умов договору, підтверджується матеріалами справи та підлягають солідарному стягненню з відповідачів 1 та 2.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1 та 2 заборгованості за договором про надання овердрафту № 015/11204/311327 від 23.03.2016 на загальну суму 1 361 402,16 грн., з яких: заборгованість за кредитом 600 000,00 грн., заборгованість за відсотками за період з 27.06.2019 по 02.12.2021 670 658,85 грн., індекс інфляції за період з липня 2019 по жовтень 2021 включно 86 133,51 грн. та пеня 4 609,80 грн.

Відповідачі 1 та 2 проти арифметичних розрахунків не заперечили, контррозрахунку як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі суду не надали.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 422,00 грн. покладаються на відповідачів 1 та 2.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 05-03/2021 від 05.03.2021 (договір), укладений між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (клієнт), відповідно до п. п. 1.1., 3.1.3, 3.1.4. якого клієнт доручив, а адвокатське об`єднання зобов`язалось надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1.).Клієнт прийняв на себе зобов`язання оплатити витрати, необхідні для виконання його доручень та оплатити юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору (п.п. 3.1.3, 3.1.4.).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 47 від 24.11.2021, підписаною та скріпленою печатками клієнта та адвокатського об`єднання, загальна вартість послуги адвоката складає 9 000,00 грн.

Згідно витягу з акту № 4 про надання юридичної правової допомоги від 28.11.2021, адвокатським об`єднанням надані клієнту правові послуги на загальну суму 9 000,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 0307390000 від 02.12.2021, ТОВ Вердикт Капітал перерахувало на користь АО «Лігал Ассістанс» 90 000,00 грн. (призначення платежу : згідно договору надання правової допомоги № 05-03/2021 від 05.03.2021)

Частиною 5 ст. 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 зробила висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

З урахуванням того, що загальний розмір заявлених позовних вимог у цій справі складав 1 361 402,16 грн., тому розмір понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу на загальну суму 9 000,00 грн. є співмірним з ознаками, вказаними у ч. 3 ст. 126 ГПК України.

Відповідачі 1 та 2 заперечень щодо розміру заявлених позивачем адвокатських витрат суду не надали.

Відтак, вимоги про стягнення з відповідачів 1 та 2 витрат на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Глобал Плюс (вул. Волгоградська, буд. 26-А, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 39335937) та ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість за договором про надання овердрафту № 015/11204/311327 від 23.03.2016 на загальну суму 1 361 402 (один мільйон триста шістдесят одна тисяча чотириста дві) грн. 16 коп., з яких: заборгованість за кредитом 600 000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 670 658 (шістсот сімдесят тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн. 85 коп., індекс інфляції 86 133 (вісімдесят шість тисяч сто тридцять три) грн. 51 коп., пеня 4 609 (чотири тисячі шістсот дев`ять) грн. 80 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 20 422 (двадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2022.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.