Рішення

від 21.12.2022 по справі 909/620/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/620/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс", вул. Тургенєвська, 38, м.Київ, 01054; а/с 1526, смт Ворзель, Київська область, 08296

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструмент-ІФ", вул. М. Биха, 4, кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76010

про стягнення 20659,84 грн, з яких: 15386,48 грн основного боргу, 1559,75 грн пені, 1517,54 грн 20% річних, 2196,07 грн інфляційних втрат,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стемакс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструмент-ІФ" про стягнення 20659,84 грн, з яких: 15386,48 грн основного боргу, 1559,75 грн пені, 1517,54 грн 20% річних, 2196,07 грн інфляційних втрат.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 16.08.2022 Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 22.08.2022, даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов договору поставки №179/20-ІФ від 13.03.2020 щодо оплати отриманого від позивача товару, внаслідок чого утворився борг в сумі 15386,48 грн.

На підставі п. п. 8.3, 8.4. договору позивачем нараховано відповідачу 1559,75 грн пені, 1517,54 грн 20% річних, а також 2196,07 грн інфляційних втрат згідно ст. 625 ЦК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

13.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стемакс" (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інструмент-ІФ" (як покупцем) укладено договір поставки №179/20-ІФ.

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов`язувався передати (поставити) у зумовлені сторонами строки у власність покупця системи кріплення, метизні вироби, витратні матеріали, а також електроінструмент, інструментальне оснащення та ручний інструмент (товар), а покупець прийняти та оплатити товар в термін і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 1.2. договору, найменування, асортимент, кількість та ціна товару узгоджуються сторонами на підставі замовлень (заявок) покупця і відображаються у видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.4. договору, оплата товару за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % вартості партії товару, вказаної у відповідному рахунку-фактурі на поточний банківський рахунок постачальника, в строк не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати, вказаної у відповідній видатковій накладній. Покупець має право достроково оплатити рахунок-фактуру.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на базових умовах поставки згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: DDP склад покупця, адреса складу: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 140.

Відповідно до п. 8.3. договору, у разі порушення строків оплати (п. 2.4. даного договору) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати до моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно п. 8.4 договору, у разі порушення строків оплати передбачених п. 2.4 договору більше ніж 5 (п`ять) календарних днів, покупець додатково сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення до моменту погашення.

На виконання умов договору, позивач протягом листопада-грудня 2021 року здійснив поставку товару покупцю на загальну суму 18374,54 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: №176683 від 22.11.2021; №176823 від 23.11.2021; №177130 від 24.11.2021; №177802 від 25.11.2021; №179453 від 01.12.2021; №179959 від 03.12.2021; №181781 від 09.12.2021.

В порушення договірних зобов`язань, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, внаслідок чого утворився борг в сумі 15386,48 грн.

Між сторонами також підписано акти звірки за період з 01.11.2021 по 28.07.2022, згідно якого борг відповідача перед позивачем становить 15386,48 грн.

На підставі п. п. 8.3, 8.4. договору позивачем нараховано відповідачу 1559,75 грн пені, 1517,54 20% річних, а також 2196,07 грн інфляційних втрат згідно ст. 625 ЦК України.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частин першої, четвертої, шостої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання, а саме передав відповідачу товар згідно вищенаведених видаткових накладних, однак відповідач, в порушення умов договору, не здійснив оплату за товар.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 15386, 48 грн є обґрунтованими.

Частинами 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3. договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати (п. 2.4. даного договору) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати до моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

З огляду на обґрунтованість даної вимоги та правильність проведеного позивачем розрахунку пені, вимога про стягнення 1559,75 грн пені підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом п. 8.4 договору сторони передбачили, у разі порушення строків оплати передбачених п. 2.4 договору більше ніж 5 (п`ять) календарних днів покупець додатково сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення до моменту погашення.

На підставі даного пункту договору позивачем нараховано відповідачу 1517,54 грн 20% річних, 2196,07 грн інфляційних втрат.

Судом здійснено перевірку даних розрахунків, встановлено їх вірність методиці проведення розрахунку.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення 1517,54 грн 20% річних, 2196,07 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" до Товариства з обмеженою відповідальністю Інструмент-ІФ про стягнення 20659,84 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструмент-ІФ", вул.М.Биха,4, кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76010 (ідентифікаційний код 42094824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс", вул. Тургенєвська, 38, м. Київ, 01054 (ідентифікаційний код 40212649) 15386 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн 48 коп. основного боргу, 1559 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 75 коп. пені, 1517 (одну тисячу п`ятсот сімнадцять) 54 коп. 20% річних, 2196 (дві тисячі сто дев`яносто шість) грн 07 коп. інфляційних втрат, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.12.2022

Суддя Л.М. Неверовська