Рішення

від 22.12.2022 по справі 907/669/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2022Справа № 907/669/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Лупака Михайла Івановича ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніті Консалт» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11)

про стягнення 93 748,69 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Лупака Михайла Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніті Консалт» про стягнення заборгованості у розмірі 93 748,69 грн, яка виникла у відповідача внаслідок неналежного виконання ним зобов`язань за договором-заявкою №98252 від 24.01.2022 до договору перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України №ЮКВ00359 від 13.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2022 матеріали справи №907/669/22 передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022, справу №907/669/22 було передано для розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 907/669/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.10.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана відповідачем 28.10.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492830786.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

13 серпня 2020 між Фізичною особою-підприємцем Лупаком Михайлом Івановичем (надалі - перевізник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніті Консалт» (надалі - експедитор/відповідач) укладено Договір ЮКВ00359 перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, даний договір регулює відносини сторін, що виникають в процесі надання транспортно-експедиторських послуг, які полягають у плануванні, організації, здійсненні та забезпеченні перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів клієнтів експедитора автомобільним транспортом по території України, та або на території іноземних держав. Даний договір також регулює умови та порядок розрахунків між сторонами за належно надані, відповідно до умов даного договору, послуги.

Згідно з п. 2.5. договору, на кожне перевезення оформлюється транспортне замовлення (заявка), що складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою експедитора і передається перевізнику в тому числі за допомогою Факсимільного зв`язку або по електронній пошті. Замовлення (заявка) є невід`ємною частиною даного договору. Замовлення (заявки) передані по факсу чи електронній пошті мають силу оригіналу, без обов`язкового передання їх оригіналів у майбутньому.

У п. 2.8. договору сторони визначили, що Товарно-транспортна накладна, подорожній лист, міжнародна товарно-транспортна накладна (далі - CMR) встановленого зразка є основним документом відповідно до якого здійснюється перевезення та за яким відбувається здача-приймання вантажу. Підтвердженням факту надання послуги є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка (CMR) з відмітками відправника вантажу, перевізника (експедитора), одержувача вантажу та митних органів.

У відповідності до п. 5.1. договору розмір плати за перевезення визначається за згодою сторін та вказується в транспортному замовленні (заявці) і може змінюватись за взаємною письмовою згодою сторін в залежності від зміни умов перевезення вантажу.

Згідно з п. 5.2 договору розрахунки між сторонами за даним договором відбуваються в безготівковому порядку, шляхом оплати експедитором, за рахунок коштів свого клієнта, однак не залежно від їх одержання, виставлених перевізником рахунків протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів наступних, оформлених належним чином, документів: рахунок за виконані послуги; оригінал CMR з підписом і печаткою вантажоодержувача та датою розвантаження (зазначенням браку/недостачі якщо вони мали місце) та митних органів (при міжнародних перевезеннях); акт виконаних робіт; податкова накладна (якщо перевізник платник ПДВ).

Перевізник зобов`язаний виписувати рахунок фактуру, податкову накладну та акт виконаних робіт на день розвантаження, відповідно до записів в CMR. В іншому випадку зазначені документи вважаються неналежно оформленими та до оплати не приймаються (п. 5.3 договору)

Даний договір відповідно до п. 8.1. набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020 р., а у частині грошових зобов`язань до повного виконання. Якщо за місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не виявить письмового бажання його розірвати, то даний договір уважається продовженим ще на один календарний рік, на тих самих умовах. Кожна зі Сторін може розірвати даний Договір, проінформувавши в письмовій формі іншу сторону за 30 днів до фактичної дати розірвання. При цьому договір вважається розірваним після завершення всіх зобов`язань перевізника, прийнятих до повідомлення про розірвання договору, і розрахунків за здійснення перевезень.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору було сформовано заявку № 98252 від 24.01.2022, відповідно до умов якої сторони домовились про перевезення вантажу за маршрутом: Італія - Україна, зокрема адреса завантаження: Bticino Teramo, Via Enzo Ferarri, 64020 Villa Zaccheo, Castellato TE, Італія та Bticino Spa, Via XXV Aprile,10, 25080, Castellato BS, Італія/ адреса розвантаження вантажу: Камянське Дніпропетровська область. Фрахт - 3350 євро по курсу НБУ на день вивантаження. Термін доставки вантажу: 02-03.02.2022

Оплата за фактом вивантаження в продовж 14 днів з моменту отриманню оригіналів (Акт, розрахунок, оригінал ЦМР та 2 копії ЦМР завірені печаткою перевізника), якщо отримувач вантажу не має претензій до цілісності вантажу. Оригінали зазначених документів досилаються поштою. Додаткові витрати (замитнення, платні печатки сплачуються окремо згідно наданих квитанцій та домовленостей).

Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), яка містяться в матеріалах справи, позивачем здійснено перевезення відповідно до вказаної вище заявки відповідача, розвантаження відбулося 02.02.2022.

За твердженнями позивача, оригінали документів (Акт, розрахунок, оригінал ЦМР та 2 копії ЦМР завірені печаткою перевізника), отримані відповідачем 07.02.2022, що підтверджується поштовим відправленням № 20450513299219, та відповідачем частково оплачено послуги у сумі 25 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 839 від 23.02.2022.

Іншу частину послуг у сумі 83 418,00 грн відповідачем не було оплачено, а тому позивач, з метою досудового врегулювання спору, направив на електрону адресу відповідача претензію № 51 від 08.07.2022 про погашення боргу, яка залишена з боку відповідача без реагування, борг не погашено. У зв`язку з чим, позивач звернуся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 93 748,69 грн, з яких 83 418,00 грн - основна сума боргу, 8 884,02 грн - інфляційні втрати та 1 446,67 грн - 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Частиною 2 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Отже, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача доставити довірений йому вантаж до пункту призначення, а відповідач зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи, факт надання послуг за заявкою № 98252 від 24.01.2022 підтверджується CMR з відміткою про митне оформлення та про отримання товару одержувачем.

На виконання умов договору за вказаною заявкою позивачем було виставлено рахунок на оплату № 55 від 02.02.2022 на суму 108 418,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з платіжним дорученням № 839 від 23.02.2022, відповідачем частково оплачено послуги у сумі 25 000,00 грн із призначенням платежу: «рахунок № 55 від 02.02.2022 транспортні послуги».

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано, хоча про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином.

Враховуючи, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений та документально підтверджений, а строк оплати за договором є таким, що настав, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 83 418,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 446,67 грн та інфляційні втрати в розмірі 8 884,02 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, у межах визначених позивачем періодів нарахування, судом встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства та обставинами справи, а відтак, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 1 446,67 грн

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що їх розмір становить більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягають інфляційні нарахування у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніті Консалт» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11; ідентифікаційний код 40729295) на користь Фізичної особи-підприємця Лупака Михайла Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 83 418 грн 00 коп., 3% річних в розмірі 1 446 грн 67 коп., інфляційні втрати в розмірі 8 884 грн 02 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.12.2022.

Суддя Л.Г. Пукшин