Рішення

від 29.11.2022 по справі 911/3636/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/3636/21

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна»до Фермерського господарства «Техно-Фарм»про стягнення 3830727,32 грн.за участю представників:

позивача:Грибленников С.О. адвокат, ордер від 13.12.2021 серія АІ № 1183355відповідача:Бєляєв О.А. ордер від 29.12.2021 серія АА № 139154суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» (далі позивач) до Фермерського господарства «Техно-Фарм» (далі відповідач) про стягнення 3830727,32 грн., з яких 3200000 грн. безвідсоткова фінансова допомога, 445039,65 грн. інфляційні втрати, 185687,67 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17 щодо повернення наданої згідно платіжних доручень: від 28.12.2017 № 1779, від 28.12.2017 № 1781, від 28.12.2017 № 1782, від 28.12.2017 № 1783, від 20.03.2018 № 1851 поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2021 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 11.01.2022. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17 щодо повернення наданої згідно платіжних доручень: від 28.12.2017 № 1779, від 28.12.2017 № 1781, від 28.12.2017 № 1782, від 28.12.2017 № 1783, від 20.03.2018 № 1851 поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних.

Фермерське господарство «Техно-Фарм» подало до суду відзив (вх. № суду 24.01.2022 № 1592/22), в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, оскільки заборгованість розмірі 3200000 грн. у вигляді не повернутої поворотної фінансової допомоги не існує. Зазначені в позові договір від 19.12.2017 № 19-12/17 та додаткова угода від 14.12.2018 у тих редакціях, які надані суду ніколи не існували, крім того, підпис від імені генерального директора ІП «Агро-Вільд Україна» на ксерокопії виконаний не Піскарьовою Н.С., що підтверджується наданими останньою поясненнями. ФГ «ТЕХНО-ФАРМ» заперечує існування договору поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17 в той редакції що надана до суду, а також заперечує укладення додаткової угоди від 14.12.218 року про продовження терміну користування до 15.12.2019 року. Відповідає зазначає про необхідність проведення технічної експертизи документу договору надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17 в частині належності підпису Піскарьовій Н.С.

Іноземне підприємство «Агро-Вільд Україна» подало суду відповідь на відзив до позовної заяви від 07.02.2022 вих. 60/22, в якій позивач не погоджується з доводами викладеними у відзиві на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався, заперечень на відповідь на відзив суду не надав.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 24.05.2022 та від 12.07.2022 у даній справі зобов`язано позивача надати суду: банківську виписку щодо руху грошових коштів, які перераховані позивачем відповідачу у спірний період на виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17 згідно платіжних доручень, які зазначені в позовній заяві; оригінали для огляду в судовому засідання документів доданих до позовної заяви, зокрема, договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17, додаткової угоди від 14.12.2018 до договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17, платіжних доручень; оригінал для огляду в судовому засідання та належним чином завірену копію для залучення до матеріалів справи акта звірки розрахунків між сторонами у справі, про який позивач зазначає у подані до суду відповіді на відзив від 07.02.2022 № 60/22. Зобов`язано відповідача надати суду оригінали для огляду в судовому засідання та належним чином завірені копії для залучення до матеріалів справи власних примірників договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17 та додаткової угоди від 14.12.2018 до договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17; письмові пояснення з приводу правової природи грошових коштів, які надійшли від позивача на розрахунковий рахунок відповідача згідно платіжних доручень, перелічених в позовній заяві та докази, які підтверджують викладені в поясненнях обставини.

На виконання вимог суду позивач надав суду оригінали наступних документів: договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17, додаткової угоди від 14.12.2018 до договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17, платіжних доручень від 28.12.2017 № 1779, від 28.12.2017 № 1781, від 28.12.2017 № 1782, від 28.12.2017 № 1783, від 20.03.2018 № 1851; акта звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі за період 01.01.2020-10.03.2021, а також банківські виписки за період з 28.12.2017 по 28.12.2017, за період з 20.03.2018 по 20.03.2018.

Відповідач вимог ухвал суду від 24.05.2022 та від 12.07.2022 у даній справі не виконав.

В судовому засіданні призначеному на 18.10.2022 дослідивши клопотання Фермерського господарства «Техно-Фарм», яке міститься у відзиві, про проведення технічної експертизи документу договору надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17 в частині належності підпису Піскарьовій Н.С., суд постановив протокольну ухвалу, якою відмовив в його задоволенні, про що відображено в протоколі судового засідання від 18.10.2022, з мотивів його недоведеності.

В судовому засіданні призначеному на 18.10.2022, представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи керівника ФГ «Техно-Фарм» Ісаєнка О.Ю., в задоволенні якого судом відмовлено, про що постановлено протокольну ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання від 18.10.2022, з мотивів його необґрунтованості, недоведеності та безпідставності.

Присутні в судовому засіданні 29.11.2022 представники сторін подали суду спільне клопотання від 29.11.2022, в якому надали згоду на закриття підготовчого провадження та початок судового розгляду справи по суті.

В судовому засіданні призначеному на 29.11.2022, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, про що відображено в протоколі судового засідання від 29.11.2022.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17 (далі договір), відповідно до умов якого позивач позикодавець надає відповідачу позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 3200000,00 (Три мільйони двісті тисяч) гривень 00 коп.

Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п.2.2 договору).

Пунктом 3.1 в редакції додаткової угоди від 14.12.2018 до договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 15.12.2019 року.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за договором (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 3200000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 28.12.2017 № 1779 на суму 1000000 грн., від 28.12.2017 № 1781 на суму 1000000 грн., від 28.12.2017 № 1782 на суму 1000000 грн., від 28.12.2017 № 1783 на суму 186000 грн., від 20.03.2018 № 1851 на суму 14000 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи, оригінали яких надано позивачем та оглянуто судом.

На підтвердження надання відповідачу поворотної фінансової допомоги в сумі 3200000 грн. позивач надав суду банківські виписки за період з 28.12.2017 по 28.12.2017 та за період з 20.03.2018 по 20.03.2018 в яких відображено рух грошових коштів, які перераховані позивачем відповідачу на виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17 згідно вищеперелічених платіжних доручень.

Разом з тим, відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання щодо повернення наданої згідно платіжних доручень: від 28.12.2017 № 1779, від 28.12.2017 № 1781, від 28.12.2017 № 1782, від 28.12.2017 № 1783, від 20.03.2018 № 1851 поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк не виконав, в зв`язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення отриманої фінансової допомоги позики в розмірі 3200000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо повернення наданої згідно платіжних доручень: від 28.12.2017 № 1779, від 28.12.2017 № 1781, від 28.12.2017 № 1782, від 28.12.2017 № 1783, від 20.03.2018 № 1851 поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в загальному розмірі 3200000 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 3200000 грн. безвідсоткової фінансової допомоги.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми за період прострочення з січня 2020 року по жовтень 2021 року складають 445039,65 грн., 3% річних з простроченої суми за період прострочення з 16.12.2019 по 21.11.2021 складають 185687,67 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог у відзиві зазначає, що заборгованість розмірі 3200000 грн. у вигляді не повернутої поворотної фінансової допомоги не існує. Зазначені в позові договір від 19.12.2017 № 19-12/17 та додаткова угода від 14.12.2018 у тих редакціях, які надані суду ніколи не існували, крім того, підпис від імені генерального директора ІП «Агро-Вільд Україна» на ксерокопії виконаний не Піскарьовою Н.С., що підтверджується наданими останньою поясненнями. Згідно фінансового звіту, який був наданий до особистого кабінету платника податків ФГ «Техно-Фарм» не зазначено починаючи з 2018 року будь-якої заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги. Відповідач зазначає, що колишня посадова особа ФГ «ТЕХНО-ФАРМ» Ісаєнко О.Ю., який є працівником ІП «АГРО-ВІЛЬД Україна» в супереч інтересів фермерського господарства передав активи у безкоштовне користування позивачу, а також відсутні товарні запаси на суму 230000 грн. В подальшому з метою уникнути відповідальності, шляхом підробки рішення власника ОСОБА_1 звільнився з посади Голови фермерського господарства. На даний час проводиться досудове розслідування ряду кримінальних проваджень, а саме № 12021255370000120 від 06.05.2021 року за ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України та № 12021116030000024 від 06.02.2021 року за ст. 356 КК України, № 42021112030000190 за ч. 3 ст. 206-2 КК України. На даний час відповідач немає в наявності документів, що підтверджують факт отримання в таких розмірах поворотної фінансової допомоги. Відповідно до господарських правовідносин, які склались між Фермерським Господарством «Техно-фарм» та ІП «Агро-Вільд Україна», перший надавав послуги з очистки та тимчасового зберігання зерна. Так і кожного року з метою оптимізації оподаткування, оскільки Фермерське господарство є платником єдиного податку можливо використовувалась перерахування грошових коштів, але таке перерахування було фактично розрахунком за надані послуги Іноземному Підприємству «АГРО-ВІЛЬД Україна». ФГ «Техно-Фарм» не має жодного документу на підтвердження фінансово-господарських операцій, які були складені за час перебування на посаді Голови ФГ Ісаєнко О.Ю. та ОСОБА_2 . Дані документи зазначені особи переховують. Крім того, ФГ «Техно-Фарм» не могло укласти додаткову угоду від 14.12.2018 року до договору про продовження строку користування позикою оскільки в такому випадку зазначені грошові кошти повинні були відповідно п. 3 п. 292.11 ст. 292 Податкового Кодексу оподатковані, оскільки термін користування перевищив 12 місяців. Таким чином, ФГ «ТЕХНО-ФАРМ» заперечує існування договору поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17 в той редакції що надана до суду, а також заперечує укладення додаткової угоди від 14.12.218 року про продовження терміну користування до 15.12.2019 року.

Вказані заперечення відповідача не приймаються судом до уваги при вирішенні спору та відхиляються, з огляду на те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються вищевстановлені судом обставини, які відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Стверджуючи про відсутність у Фермерського господарства «Техно-Фарм» заборгованості у розмірі 3200000 грн. та те, що надані суду договір від 19.12.2017 № 19-12/17 та додаткова угода від 14.12.2018 у тих редакціях, які надані суду ніколи не існували, а підпис від імені генерального директора ІП «Агро-Вільд Україна» на ксерокопії виконаний не ОСОБА_1 , відповідач не надає суду належних та допустимих доказів, які підтверджують вказані обставини, зокрема, договір від 19.12.2017 № 19-12/17 та додаткову угоду від 14.12.2018 в інших редакціях, а не в тих що надані позивачем до суду.

Надані суду пояснення ОСОБА_1 від 12.01.2022, не приймаються судом до уваги, позаяк такі пояснення нотаріально не посвідчені та крім того, надані пояснення не спростовують вищевстановлені судом обставини на підставі наданих суду належних та допустимих доказів.

Враховуючи, що суду надані як в оригіналах так і в завірених копіях договір про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17, додаткова угода від 14.12.2018 до договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19.12.2017 № 19-12/17, платіжні доручення від 28.12.2017 № 1779, від 28.12.2017 № 1781, від 28.12.2017 № 1782, від 28.12.2017 № 1783, від 20.03.2018 № 1851; банківські виписки за період з 28.12.2017 по 28.12.2017, за період з 20.03.2018 по 20.03.201, то суд у даній справі не може не брати такі докази до уваги при вирішенні даного спору.

З зазначених вище документів вбачається, що позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача на виконання умов вищезазначеного договору за вказаними платіжними дорученнями кошти на загальну суму 3200000 грн. з призначенням платежу поворотня фінансова допомога. Такі кошти п`яти траншами у період з грудня 2017 по березень 2018 були отримані відповідачем та ним не повертались позивачу, як помилково перераховані кошти, що підтверджує схвалення зазначеного правочину як позивачем так і відповідачем, а відтак не принципово, хто саме зі сторони позивача підписував вказаний договір, на що вказує відповідач в своїх запереченнях проти позову.

Крім того, сторони у справі склали акт звірки взаєморозрахунків за спірний період, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 10.03.2021 складає 3442096,37 грн., в яку входить заявлена до стягнення сума заборгованості. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємства та господарства, оригінал якого залучений до матеріалів справи.

Положення частини першої статті 14 ГПК України визначають здійснення розгляду справ судом не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою-четвертою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, не лише позивач повинен доводити обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, але й відповідач (відповідачі) повинні довести свої заперечення проти позову.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш обґрунтованою. Відтак необхідним є не лише надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, зобов`язання відповідача щодо повернення поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк прострочене та не виконане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3200000 грн. безвідсоткової фінансової допомоги, 445039,65 грн. інфляційних втрат, 185687,67 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» до Фермерського господарства «Техно-Фарм» про стягнення 3830727,32 грн., з яких 3200000 грн. безвідсоткова фінансова допомога, 445039,65 грн. інфляційні втрати, 185687,67 грн. 3% річних задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фермерського господарства «Техно-Фарм» (вул. Першотравнева, 2, с. Чупира, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09185, ідентифікаційний код 39296123) на користь Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» (вул. Шевченка, 48, м. Жашків, Жашківський р-н, Черкаська обл., 19200 ідентифікаційний код 33353730) 3200000 (три мільйона двісті тисяч) грн. безвідсоткової фінансової допомоги, 445039 (чотириста сорок п`ять тисяч тридцять дев`ять) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 185687 (сто вісімдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 67 коп. 3% річних, 57460 (п`ятдесят сім тисяч чотириста шістдесят) грн. 91 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 22.12.2022.

Суддя Ю.В. Подоляк