Рішення

від 14.12.2022 по справі 912/1285/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 рокуСправа № 912/1285/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Гунько О.Є. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1285/22

за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кіровоградської обласної ради, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Народне слово", вул. Чорновола, 46, м. Кропивницький, 25006,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), вул. Преображенська, 2, м. Кропивницький, 25006

про зняття арешту з нерухомого майна

Представники:

від прокуратури - Іваніщева Т.І., посвідчення прокурора №058789 від 17.12.2020

від позивача - Фенько А.О., довіреність №01-35/1534-1 від 18.10.2022;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи - Короб І.С., довіреність №б/н від 24.06.2022, посвідчення державного виконавця серії АБ №027041 від 16.12.2021.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кіровоградської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Народне слово" про зняття арешту, накладеного на комплекс будівель, що розташований в м. Кропивницькому по вул. В`ячеслава Чорновола, 46/60 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518188435101), за постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Кіровограда №4226/1 від 16.09.2002 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження речових прав на майно за яким 8045577 з покладенням на відповідача судового збору.

Ухвалою від 22.09.2022 прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1285/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче засіданняпризначено на 19.10.2022, залучено до участі у справі третю особу.

06.10.2022 на адресу суду від Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшов відзив, згідно якого третя особа заперечила позовні вимоги.

11.10.2022 Кіровоградською обласною прокуратурою подано суду заперечення на пояснення третьої особи.

Заявою від 18.10.2022 Кіровоградської обласної ради, що надійшла до суду 19.10.2022, підтримано позовну заяву прокурора в повному обсязі.

Підготовче засідання 19.10.2022 не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Кіровоградській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою від 19.10.2022 підготовче засідання у справіпризначено на 10.11.2022.

В підготовчому засіданні 10.11.2022постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2022.

14.12.2022 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

Присутні в судовому засіданні 14.12.2022 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, представником третьої особи заперечно проти задоволення позову.

Відповідач участі уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, про поважність відсутності суд не повідомлено, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення ухвал суду в даній справі.

Крім того, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву в установлений судом строк.

За правилами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.п. 1, 2 ч. 3).

Згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд розглядає справу в судовому засіданні 14.12.2022 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, що є предметом доказування.

Згідно інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що за Кіровоградською обласною радою (код ЄДР 22223982) зареєстровано на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності від 19.01.2006, виданого Кіровоградською обласною державною адміністрацією, комплекс будівель загальною площею 713,2 кв.м, який розташований в м. Кропивницький по вул. В`ячеслава Чорновола, 46/60. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518188435101.

Вказаний комплекс нерухомості знаходиться на перетині вулиць Луначарського (теперішня назва В`ячеслава Чорновола) та Тимірязєва (теперішня назва Тараса Карпи) та має номер 46/60, тобто з вулиці В`ячеслава Чорновола номер 46, а з вулиці Тараса Карпи номер 60.

09.10.2008 державним реєстратором - Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області зареєстровано арешт щодо вказаного майна, реєстраційний номер обтяження 8045577.

Підставою реєстрації такого обтяження зазначено постанову Державної виконавчої служби Ленінського району №4226/1 від 16.09.2002.

В постанові державного виконавця Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Кіровограда за вих. №4226/1 від 16.09.2002 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження зазначено, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавчий лист Ленінського районного суду міста Кіровограда №2-342 від 11.06.2001 про стягнення з Редакції газети "Народне слово" на користь ОСОБА_1 коштів по відшкодуванню моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн, в зв`язку з чим накладено арешт на все майно, що належить Редакції газети "Народне слово" по вул. Луначарського, 46. Номер виконавчого провадження у зазначеній постанові не вказано.

Як вказує прокурор, наведений арешт не знято на даний час, про що містяться дані в архівній частині Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

На час прийняття вищевказаної постанови відповідач, на майно якого накладено арешт, мав назву Редакція газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації "Народне слово" з ідентифікаційним кодом в ЄДРПОУ 13744593 (далі - редакція).

В ст. 1 Статуту Редакції газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації "Народне слово", затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради №186 від 17.11.2000 (далі - Статут), засновником редакції зазначено Кіровоградську обласну раду, а співзасновником - Кіровоградську обласну державну адміністрацію.

Адреса редакції газети "Народне слово" - 25006, м. Кіровоград, вул. Луначарського (теперішня назва В`ячеслава Чорновола), 46 (ст. 2 Статуту).

Статтею 10 Статуту встановлено, що майно редакції є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст області та закріплюється за нею на правах повного господарського відання. Майно редакції може бути вилучене лише за рішенням власника, суду або арбітражного суду. Відчуження майна редакції, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст області і закріплені за редакцією, здійснюється з дозволу власника у порядку, що встановлений чинним законодавством.

Відповідно до рішення Кіровоградської обласної ради №98 від 20.05.2016 "Про реформування редакції газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації "Народне слово" обласна рада вирішила вийти зі складу засновників друкованого засобу масової інформації - редакції газети "Народне слово" з її перетворенням у суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.

Також, у п. 5.4 вказаного рішення обласної ради зазначено, що після державної реєстрації та внесення до єдиного державного реєстру відповідних записів про перетворення редакції має бути укладено договір оренди приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. В`ячеслава Чорновола, 46, строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, встановленим для бюджетних організацій.

На підставі розпорядження першого заступника голови Кіровоградської обласної ради №56-гр від 02.03.2017 комплекс будівель і споруд по вул. В. Чорновола, 46 в м. Кропивницькому передано з балансу редакції газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації "Народне слово" на баланс Комунального підприємства "Регіональний центр розвитку послуг" (код ЄДРПОУ 23693537).

14.06.2018 на підставі вказаного розпорядження між КП "Регіональний центр розвитку послуг" (орендодавець) та ТОВ "Редакція газети "Народне слово" (орендар) укладено договір оренди (найму) майна, який нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №887, строком дії до 06.03.2032.

Згідно з інформаціями Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №1726/19.12-24/12 від 21.01.2021 та №34463/19.12-24/9 від 22.08.2022, який є правонаступником Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Кіровограда, відомості щодо підстав накладення арешту у виконавчому провадженні, під час провадження якого державним виконавцем ВДВС винесено постанову №4226/1 від 16.09.2002 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, встановити неможливо, оскільки строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, становить три роки. При цьому, до архіву органів державної виконавчої служби передавались та передаються лише завершені виконавчі провадження. В автоматизованій системі виконавчих проваджень щодо провадження в межах якого накладено арешт на вказане майно відомості відсутні. У вказаних листах зазначено, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту, тому згідно ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт може бути знятий за рішенням суду.

Також, Ленінським районним судом м. Кіровограда листом №01-33/29/2022 від 13.09.2022 повідомлено, що листом від 13.06.2003 до ВДВС направлено копію ухвали Верховного Суду України від 23.04.2003 за позовом ОСОБА_1 для закриття виконавчого провадження і повернення виконавчого листа № 2-342 від 11.06.2001 без виконання. Станом на 12.09.2022 в матеріалах справи №2-2408/03 відсутні відомості про повернення виконавчого листа до суду.

Прокурор наголошує, що на даний час неможливо встановити, з яких підстав закінчено виконавче провадження, в межах якого державним виконавцем винесено вищевказану постанову №4226/1 від 16.09.2002, з огляду на відсутність таких відомостей в автоматизованій системі виконавчих проваджень.

Разом з тим, не знято арешт майна редакції та оголошення заборони на його відчуження, в тому числі й на комплекс будівель в м. Кропивницькому по вул. В. Чорновола, 46.

При цьому, комплекс будівель, який розташований в м. Кропивницькому на розі вулиць В`ячеслава Чорновола, 46 та Тараса Карпи, 60 та на який накладено арешт, є власністю територіальної громади в особі Кіровоградської обласної ради.

За доводами прокурора, товариству, яке є правонаступником редакції та яка була боржником у вказаному виконавчому провадженні, таке майно на праві власності не належало та на даний час не належить.

У даному випадку редакція не могла відповідати за своїми зобов`язаннями за рахунок комплексу будівель, який розташований в м. Кропивницькому по вул. В. Чорновола, 46, та належить територіальній громаді, оскільки розпорядження таким майном, в тому числі й шляхом звернення стягнення на нього, можливе лише за згодою власника такого майна - Кіровоградської обласної ради.

При цьому, згода Кіровоградською обласною радою на розпорядження вказаним майном, шляхом накладення на нього арешту, та можливість його відчуження в рахунок погашення боргу редакції не надавалась, про що свідчать листи вказаного органу місцевого самоврядування №35-1169/1 від 17.05.2021, №01-35/401-1 від 16.02.2022.

Прокурор вказує, що Кіровоградська обласна рада, як власник, на майно якого накладено арешт за борги не власника такого майна, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідачем за позовом про звільнення з-під арешту майна має бути боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси таких осіб щодо зазначеного майна. У даному випадку відповідачем визначено особу - боржника у виконавчому провадженні в межах якого накладено вказаний арешт - товариство, яке є правонаступником редакції.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки такий спір не є публічно - правовим, а його сторонами є юридичні особи.

Вказану правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18.

Необхідності в пред`явленні вимоги про визнання права власності на вказане майно на даний час не має, так як право комунальної власності на вказане нерухоме майно 26.03.2018 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Кіровоградською обласною радою на підставі свідоцтва про право власності від 19.01.2006, виданого Кіровоградською обласною державною адміністрацією, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518188435101.

До 2013 року право комунальної власності на вказане майно було зареєстровано 19.01.2006 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13602143.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 46 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на нежитлове приміщення, магазин площею 88,7 кв.м за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі рішення Кропивницького апеляційного суду у справі №405/4888/21. Разом з цим, з рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда та постанови Кропивницького апеляційного суду у справі №405/4888/21 вбачається, що нежитлове приміщення, магазин площею 88,7 кв.м знаходиться за адресою м. Кропивницький вул. В. Чорновола, 46а.

Тобто, вказане майно не входить до складу комплексу будівель площею 713,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта 1518188435101), який розташований за адресою м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 46 чи 46/60 та належить Кіровоградській обласній раді та на який постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Кіровограда №4226/1 від 16.09.2002 накладено арешт.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі ст. 55 Закону №606-ХІV (в редакції, чинній станом на дату винесення постанови від 16.09.2002) арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Правове регулювання вказаних положень на сьогодні здійснюється положеннями статей 48, 50, 56 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ.

Згідно з частинами 1, 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження (ч. 5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, за змістом наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", арешт накладається на майно боржника. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено поняття права власності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Названа норма є спеціальною, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи і у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом, зокрема, про зняття з нього арешту. Таким чином, особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом, зокрема, про зняття з нього арешту (подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №913/567/19 (913/179/20)).

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до підп. 4 п. 2 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 (далі - Порядок), невід`ємна архівна складова частина Державного реєстру прав - Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державний реєстр іпотек та у випадку, передбаченому законом, відомості Державного реєстру земель.

Згідно п. 22 Порядку пошук відомостей у Державному реєстрі прав про речові на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, здійснюється за принципом: повного збігу всіх зазначених ідентифікаторів пошуку; повного збігу всіх зазначених ідентифікаторів пошуку та/або кожного окремого із зазначених ідентифікаторів пошуку.

Відомості невід`ємної архівної складової частини Державного реєстру прав використовуються державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію прав, їх обтяжень, у тому числі з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та погашення у випадках, передбачених цим Порядком (п. 40 Порядку).

Відповідно до п. 42 Порядку у разі коли під час проведення державної реєстрації права власності державним реєстратором встановлено також наявність записів про інше речове право та суб`єкта такого права, про обтяження речового права та суб`єктів обтяження в невід`ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав, зазначені записи переносяться до Державного реєстру прав шляхом внесення відомостей, передбачених пунктами 31 та 32 цього Порядку, разом з відомостями про: реєстраційний номер запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек; дату і час державної реєстрації іншого речового права, похідного від права власності, обтяження речового права у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек.

Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.

Як встановлено матеріалами справи, постановою за вих. №4226/1 від 16.09.2002 накладено арешт на все майно, що належить Редакції газети "Народне слово" по вул. Луначарського, 46 у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа Ленінського районного суду міста Кіровограда №2-342 від 11.06.2001 про стягнення з Редакції газети "Народне слово" на користь ОСОБА_1 коштів по відшкодуванню моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.

При цьому, згідно з інформаціями Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №1726/19.12-24/12 від 21.01.2021 та №34463/19.12-24/9 від 22.08.2022, відомості щодо підстав накладення арешту у виконавчому провадженні, під час провадження якого державним виконавцем ВДВС винесено постанову №4226/1 від 16.09.2002 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, встановити неможливо, оскільки строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, становить три роки.

В автоматизованій системі виконавчих проваджень щодо провадження в межах якого накладено арешт на вказане майно відомості також відсутні.

Однак, на даний час вказаний арешт не знято, про що містяться дані в архівній частині Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Судом встановлено, що комплекс будівель загальною площею 713,2 кв.м, розташованих в м. Кропивницький по вул. В`ячеслава Чорновола, 46/60, які увійшли до переліку описаного та арештованого майна відповідно до постанови про арешт майна №4226/1 від 16.09.2002, належать Кіровоградській обласній раді на праві комунальної власності, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами:

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.01.2006;

- інформаційна довідка №239803390 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відтак, боржник у виконавчому провадженні - редакція газети "Народне слово", правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Народне слово", на підставі договору оренди (найму) від 14.06.2018 є орендарем, а не власником комплексу будівель загальною площею 713,2 кв.м, що увійшли до переліку арештованого майна відповідно до постанови про арешт майна №4226/1 від 16.09.2002.

В даному випадку прокурором доведено, що власником вказаного майна є Кіровоградська обласна рада, право власності не оспорюється, тому прокурором не пред`явлена вимога про визнання права власності на дане майно.

Суд зазначає, що продовження чинності арешту на нерухоме майно, накладеного у виконавчому провадженні, є невиправдним втручанням у мирне володінням майном та порушує право власності Кіровоградської обласної ради, змістом якого є вільне розпорядження належним їй майном.

З огляду на вищевикладене, запис про обтяження, внесений на підставі постанови Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Кіровограда №4226/1 від 16.09.2002 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження порушує право власності Кіровоградської обласної ради на таке майно.

Таким чином, вимоги прокурора є обґрунтованими та з урахуванням приписів ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають задоволенню шляхом зняття арешту з майна, накладеного на комплекс будівель, що розташований в м. Кропивницькому по вул. В`ячеслава Чорновола, 46/60 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518188435101), за постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Кіровограда №4226/1 від 16.09.2002 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження речових прав на майно 8045577.

Щодо порушення інтересів держави та підстав представництва інтересів прокурором.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор вказує на те, що не зняття арешту з вказаного майна, накладеного для забезпечення виконання не власником цього майна грошових зобов`язань, тягне за собою протиправне обмеження у здійсненні права комунальної власності щодо нього, оскільки в єдиній державній інформаційній системі, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, якою є Реєстр речових прав на нерухоме майно, значиться інформація про діючу заборону по розпорядженню таким майном.

Частиною 1 статті 317 ЦК України встановлено, що права володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1,2 ст. 321 ЦК України).

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності відповідно до закону здійснюють органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад.

Комунальна власність, серед інших, становить фінансово-економічну базу місцевого самоврядування, так як служить джерелом одержання доходів місцевого самоврядування і задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної території.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, серед інших, поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. Вказані принципи місцевого самоврядування означають, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси.

Крім цього, в п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про національну безпеку України" зазначено, що до фундаментальних національних Інтересів України належить й сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави для забезпечення зростання рівня та якості життя населення.

Одним із елементів національної економіки України як цілісної системи є комунальна власність. А тому розвиток національної економіки України без можливості вільного володіння, користування та розпорядження комунальною власністю відповідно до встановлених діючим законодавством правил є неможливим та суперечить фундаментальним національним інтересам нашої держави.

Отже, правовідносини пов`язані з обмеженням права комунальної власності на нерухоме майно відносяться до економічних інтересів як територіальної громади, так і держави, та завжди становлять суспільний, національний, і державний інтерес.

В п. 3 ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Зокрема зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Про факт перебування вищевказаного комунального нерухомого майна під арештом Кіровоградській обласній раді як органу місцевого самоврядування, який наділений правомочностями власника щодо нього, стало відомо з листа Кіровоградської обласної прокуратури №15/2-363вих-21 від 20.04.2021. Разом з цим, протягом розумного строку після отримання вказаного повідомлення зазначений орган місцевого самоврядування самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави з метою зняття арешту, тобто орган не здійснює захист порушених інтересів держави та територіальної громади, що є достатнім аргументом до підтвердження судом підстав для представництва ітересів держави у спірних правовідносинах прокурором.

Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги підтверджуються доданими письмовими доказами.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Кіровоградською обласною прокуратурою листом повідомлено Кіровоградську обласну раду про вжиття заходів представницького характеру.

Судові витрати.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідача повністю.

Інших судових витрат не заявлено.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зняти арешт, накладений на комплекс будівель, що розташований в м. Кропивницькому по вул. В`ячеслава Чорновола, 46/60 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518188435101), за постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Кіровограда №4226/1 від 16.09.2002 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження речових прав на майно за яким 8045577.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Народне слово" (вул. Чорновола, 46, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 13744593) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 2 481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію рішення направити Кіровоградській обласній прокуратурі на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"; Кіровоградській обласній раді (oblrada@shtorm.com), Товариству з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Народне слово" (вул. Чорновола, 46, м. Кропивницький, 25006), Подільському відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 22.12.2022.

Суддя В.В.Тимошевська