Рішення

від 22.12.2022 по справі 916/2850/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2850/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження матеріали (вх. № 2947/22)

за позовом акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-Рост (65059, м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 33-А, офіс 402, код ЄДРПОУ 39917730)

до відповідача 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 76 560,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

25.10.2022 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-Рост та ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 76 560,03 грн, у тому числі: 55 000,03 грн заборгованості за кредитом та 21 560 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, а також витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов кредитного договору, укладеного ТОВ Енерго-Рост з АТ КБ "Приватбанк" шляхом підписання 21.05.2021 анкети-заяви про приєднання до правил надання послуг КУБ, в частині повернення кредитних коштів та направлено на стягнення з ТОВ Енерго-Рост та ОСОБА_1 , як солідарного поручителя за договором поруки № РOR1621514856541 від 20.05.2021.

26.10.2022 Господарським судом Одеської області було скеровано запит №916/916/2850/22/4629/2022 на адресу Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , на який отримано відповідь (вх.№24222/22 від 31.10.2022), відповідно до якої було повідомлено суд, що ОСОБА_1 з 17.06.2006 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2850/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 26.10.2022 була надіслана до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 26.10.2022.

Відповідачу 1 Товариству з обмеженою відповідальністю Енерго-Рост ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.10.2022 була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 65059, м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 33-А, що зазначена у відкритих джерелах «Liga-360», яка використовуються судом з огляду на те, що наразі обмежено доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у зв`язку із проведенням технічних робіт.

Відповідачу 2 ОСОБА_1 ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.10.2022 була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на адресу: 65085, м. Одеса, Дальницьке шосе, буд. 59А, яка надана відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області у відповіді на відповідний запит суду.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслані відповідачам рекомендованими листами з позначкою "Судова повістка" ухвали про відкриття провадження у справі були повернуті поштовою установою на адресу суду з відбитками календарних штемпелів на конверті та відмітками "адресант відсутній за вказаною адресою", про що свідчить наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (вх.№19360/22 від 09.11.2022 та вх.№19746/22 від 14.11.2022).

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належними адресами відповідачів і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідачі повідомлені про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористалися, жодних заперечень проти позову не надали, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.05.2021 товариством з обмеженою відповідальністю Енерго-Рост в особі Ель Корді Жанни Григорівни, що діє на підставі статуту (Клієнт) через систему інтернет клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ від 21.05.2021, згідно якої Клієнт приєднався до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.8 Умови та правила надання послуг КУБ, Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті АТ КБ Приватбанк pb.ua на дату укладання договору. Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.

Підписання 21.05.2022 сторонами вказаної заяви підтверджується витягом електронного документу pdf: "Об`єкт перевірки: заяв про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", який свідчить про накладення АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) електронного цифрового підпису установи та накладення ТОВ Енерго-Рост (код ЄДРПОУ 39917730) електронної печатки, та директором ТОВ Енерго-Рост Ель Корді Жанни Григорівни електронним підписом. За результатами перевірки підтверджено вірність ЕЦП та електронної печатки відповідача 1, виданих АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк".

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява ТОВ Енерго-Рост про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ, а також Умови та правила надання послуг КУБ, розміщені на сайті ПриватБанку pb.ua., в їх сукупності визначають істотні умови договору кредиту та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем ТОВ Енерго-Рост.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 21.05.2021. шляхом заповнення заяви є договором про надання кредиту.

Відповідно до п.1.1. Заяви, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З укладеного кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, так, Банк зобов`язаний надати Клієнту кредит за умови погодження можливості надання кредиту у відповідності до внутрішньобанківських методик оцінки фінансового стану та методик оцінки ризиків з подальшим перерахуванням коштів відповідно до Заяви на поточний рахунок Клієнта або шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги (п.3.2.8.4.1 Заяви), а Клієнт, в свою чергу, зобов`язаний повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (п.3.2.8.5.3 Заяви).

За приписами ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1.2, 1.3 Заяви, розмір кредиту: 220 000 грн. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів клієнту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було перераховано 21.05.2021 на поточний рахунок ТОВ Енерго-Рост кредитні кошти в розмірі 220 000 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.01.2000 по 06.10.2022.

Так, згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30-5/7021 від 09.12.2003 року кредитове сальдо поточного рахунку, що утворюється за позикою відображається на підставі виписки з банку кредитного рахунку.

Отже, надана позивачем до суду виписка з поточного рахунку № НОМЕР_3 є належним доказом перерахування банком кредитних коштів відповідачу-1 в силу вимог ст. 74 ГПК України.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов та правил надання послуг КУБ передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Згідно п. 1.6 Заяви, погоджено порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї заяви) є невід`ємною частиною договору.

Так, відповідно до погодженого сторонами Графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, який було підписано в якості додатку № 1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ № б/н від 21.05.2021, відповідач 1 зобов`язався погашати заборгованість по кредиту 12 рівними частинами, які є щомісячними платежами за договором, та починаючи з 1 місяця (наступний за датою видачі кредиту, до дати, зазначеної у п.1.6 Заяви) сума погашення кредиту становить 18 333,34 грн. на місяць, та проценти у розмірі з 1 по 6 місяць 3 520 грн. та з 7 по 12 місяць 3080 грн. щомісячно.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, ТОВ Енерго-Рост прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів в обумовлені графіком строки за вказаним договором не виконувало, сплативши частково лише 164 999,97 грн, а саме: 21.06.2021 в сумі 18 333,33 грн; 22.07.2021 в сумі 18 333,33 грн; 21.08.2021 в сумі 18 333,33 грн; 21.09.2021 в сумі 18 333,33 грн; 21.10.2021 в сумі 18 333,33 грн; 21.11.2021 в сумі 18 333,33 грн; 22.12.2021 в сумі 18 333,33 грн; 21.01.2022 в сумі 18 333,33 грн; 21.02.2022 в сумі 18 333,33 грн, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку № НОМЕР_2 .

Отже, судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов`язань за договором б/н від 21.05.2021, у зв`язку з чим, станом на 06.10.2022 ТОВ Енерго-Рост має непогашену заборгованість перед АТ КБ ПриватБанк у розмірі 55 000,03 грн.

Жодних доказів, які б підтверджували повне погашення заборгованості відповідачем-1 за кредитним договором до суду не надано., у зв`язку з чим суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 55 000,03 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.1.4 Заяви, у період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашені кредиту).

Згідно п.3.2.8.3.2 Заяви, за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

З розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, - на підставі п.3.2.8.3.2 заяви, вбачається нарахування відповідачу відсотків у вигляді щомісячної комісії, за період з 21.06.2021 по 21.09.2022, розмір яких станом на 06.10.2022 складає 21 560 грн.

Водночас, оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Так, у означеній постанові Верховного суду викладено наступну правову позицію.

Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість, наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи, що строк кредитування, який складав 12 місяців з дати видачі коштів, закінчився 21.05.2022 року, доказів зворотного матеріали справи не містять, банк фактично втратив можливість нарахування процентів, на підставі п.1.4 заяви про приєднання.

Враховуючи наведене, судом здійснено власний розрахунок заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, за період з 21.06.2021 по 21.05.2022, з урахуванням здійснених відповідачем проплат в розмірі 30 360 грн, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку № НОМЕР_2 , - відповідно до якого сума процентів становить 9 240 грн.

З огляду на наведене вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії підлягають частковому задоволенню в сумі 9 240 грн.

Вирішуючи питання щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, суд встановив наступне.

Згідно зі ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Судом встановлено, що 21.05.2021 між ОСОБА_1 (Поручитель) та AT КБ ПРИВАТБАНК (Кредитор) було підписано договір поруки №POR1621514856541 від 20.05.2021р., предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання підприємством ТОВ «Енерго-Рост» зобов`язань за угодами-приєднання до п.1.1 розділу 3.2.8. Умови та правила надання Кредит КУБ(Угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.2 Угоди 1 перші 6 місяців 1,6 відсотка в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця 1,4 відсотка; за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.3 Угоди 1- 4,0% відсотки в місяць від суми простроченої заборгованості; б) кредиту в розмірі 220 000 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до наданого позивачем витягом електронного документу pdf: "Об`єкт перевірки електронного цифрового підпису договору поруки №POR1621514856541 від 20.05.2021р., який свідчить про накладення АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) електронного цифрового підпису установи та накладення ОСОБА_1 21.05.2021 електронного підпису (РНОКПП - НОМЕР_1 ) За результатами перевірки підтверджено вірність ЕЦП відповідача 2, виданих АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк".

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на зазначене, враховуючи положення договору поруки, суд зазначає про наявність у відповідача 2 - ОСОБА_1 обов`язку щодо виконання зобов`язання ТОВ Енерго-Рост зобов`язань за договором б/н від 21.05.2021, в частині погашення заборгованості за кредитним договором та сплати відсотків у вигляді щомісячної комісії.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги щодо солідарного стягненням з відповідачів на користь позивача 55 000,03 грн заборгованості за кредитом та 9 240 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Відповідно до ч.3 п. 4.1. пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013р. №7 Про деякі питання практики застосування VI Господарського процесуального кодексу України, у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином, на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін покладаються на відповідачів порівну пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-Рост (65059, м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 33-А, офіс 402, код ЄДРПОУ 39917730) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн. 03 коп заборгованості за кредитом та 9 240 (дев`ять тисяч двісті сорок) грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-Рост (65059, м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 33-А, офіс 402, код ЄДРПОУ 39917730) на користь акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1 040 (одну тисячу сорок) грн. 88 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1 040 (одну тисячу сорок) грн. 88 коп. - витрат по сплаті судового збору.

5. В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко

Повний текст рішення складено 22 грудня 2022 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко